Постанова

від 06.07.2016 по справі 908/5493/15

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 липня 2016 року Справа № 908/5493/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді суддівКорсака В.А., Данилової М.В., Данилової Т.Б. перевіривши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Альпіна" на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 23.03.2016 у справі № 908/5493/15 Господарського суду Запорізької області за позовомВиконавчого комітету Запорізької міської ради доТовариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Альпіна" провнесення змін до договору оренди землі від 03.01.2002

в судовому засіданні взяли участь представники : - позивачаДенщиков О.О. - відповідачаДерев'янко Д.В.

В С Т А Н О В И В :

В жовтні 2015 року Виконавчий комітет Запорізької міської ради звернувся до Господарського суду Запорізької області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Альпіна", в якій просило суд внести зміни до договору оренди землі в частині нормативної грошової оцінки земельної ділянки та орендної плати в запропонованій ним редакції.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 29.12.2015 (суддя Кутіщева-Арнет Н.С.), залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 23.03.2016 (головуючий Мартюхіна Н.А., судді: Малашкевич С.А., Мясищев А.М.) у даній справі позов задоволено. Внесено зміни до п. 1.6 договору оренди землі, зареєстрованого 03 січня 201 № 1330, укладеного між Виконавчим комітетом Запорізької міської та Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія Альпіна" щодо земельної ділянки загальною площею 0,8743 га, яка знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Базова, розташування складу нафтопродуктів, викладено його в редакції "1.6 Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 6521665 грн. 99 коп. (шість мільйонів п'ятсот двадцять одна тисяча шістсот шістдесят п'ять 99 коп.) в цінах 2015 року". Внесено зміни до п. 3.1 цього ж договору та викладено його в редакції: "3.1 Орендна і вноситься орендарем у грошовій формі та в розмірі: 195649,98 грн. дев'яносто п'ять тисяч шістсот сорок дев'ять грн. 98 коп.), що складає 3 % від нормативної грошової оцінки землі за календарний рік в цінах 2015 року, номер рахунку 33213812700009, отримувач УК у Шевченківському районі м. Запоріжжя, код ЄДРПОУ: 38025367, банк отримувача - ГУДКСУ у запорізькій області, код банку утримувача: 813015, код класифікації бюджету: 18010600".

Не погоджуючись з рішеннями судів, Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія Альпіна" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судами норм процесуального права, просить їх скасувати, а позов залишити без розгляду на підставі п.1 ч.1 ст. 81 ГПК України.

У відзиві на касаційну скаргу Виконавчий комітет Запорізької міської ради не погоджується з доводами касатора і просить суд залишити оскаржувані судові рішення без змін, а скаргу - без задоволення.

Учасники судового процесу брали участь у судовому засіданні 06.07.2016 в режимі відеоконференції.

Перевіривши доводи касаційної скарги, юридичну оцінку встановлених фактичних обставин, проаналізувавши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Судами попередніх інстанцій на підставі поданих до матеріалів справи доказів встановлено, що 25.12.2001 між Виконавчим комітетом Запорізької міської ради, як орендодавцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія Альпіна", як орендарем, укладено договір оренди землі, який зареєстровано в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі 03.01.2002 за № 1330.

За умовами цього, орендодавець, відповідно до рішення Виконавчого комітету Запорізької міської ради № 445/80 від 22.11.2001 надає, а орендар приймає в оренду земельну ділянку строком на 49 років, загальною площею 0,8743 га, що знаходиться за адресою м. Запоріжжя, вул. Базова для розташування складу нафтопродуктів.

Відповідно до пунктів 3.1., 3.4. договору оренди землі, плата встановлена за один календарний рік, у розмірі 8 590, 00 грн. за загальну площу земельної ділянки і вноситься орендарем щомісячно в розмірі 1/12 частини від загальної річної орендної плати на розрахунковий рахунок районного фінансового відділу 25427700004002 в АКБ "Індустріалбанк", МФО 313849, ОКПО 02313743, код 13050200 не пізніше 15 числа наступного місяця за звітним. Індексація суми орендної плати проводиться, у разі збільшення, відповідно до законів України, розміру земельного податку, пропорційно.

До 31.12.2014 статтею 274 Податкового кодексу України було встановлено ставку податку в розмірі 1 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

03.03.2008 Запорізькою міською радою було прийнято рішення № 79 "Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя", яким, серед іншого, впроваджено оподаткування земель міста на підставі нової грошової оцінки (т.1., а.с.22).

27.07.2011 Запорізькою міською радою прийнято рішення № 16 "Про затвердження розмірів орендної плати за земельні ділянки певного функціонального призначення у м. Запоріжжя", яким затверджені коефіцієнти, відповідно до яких, визначається розмір орендної плати (т.1., а.с.21).

26.06.2012 Запорізькою міською радою прийняте рішення № 37 "Про внесення змін до рішення міської ради від 27.07.2011 № 16 "Про затвердження розмірів орендної плати за земельні ділянки певного функціонального призначення у місті Запоріжжя", яким зобов'язано орендарів земельних ділянок укласти додаткові угоди на збільшення орендної плати (т.1., а.с.24).

З метою визначення бази розрахунку орендної плати за земельну ділянку, надану в користування відповідачу, в Головному управлінні Держземагенства позивачем отримано витяг з технічної документації щодо нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

За даними витягу № 15-28-0.4-1363/2-15 від 20.05.2015 нормативна грошова оцінка земельної ділянки кадастровий номер 2310100000:07:047:0042, загальною площею 0,8743 га, яка знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Базова, складає 6521665,99 грн. (т.1., а.с.20).

27.07.2015 Виконавчим комітетом Запорізької міської ради на адресу відповідача було направлено пропозицію № 01/02-32/02371 від 22.07.2015 про внесення змін до договору оренди землі, яка залишена відповідачем без реагування та задоволення (т.1., а.с.16-19).

Предметом даного судового позову є вимога позивача (орендодавця) про внесення змін до договору оренди земельної ділянки в частині нормативної грошової оцінки та розміру орендної плати. Ця вимога мотивована необхідністю приведення діючого договору оренди землі у відповідність до вимог чинного законодавства, а також тим, що сторонами не було досягнуто згоди щодо внесення відповідних змін до договору.

Матеріально-правовою підставою свого позову прокурор визначив статті 142, 144, Конституції України, статті 21, 90 Закону України "Про оренду землі", статті 632, 651,652 Цивільного кодексу України (далі по тексту - ЦК України), статті 18, 20, 23 Закону України "Про оцінку земель", 12, 14, 271, 274, 288 Податкового кодексу України (далі по тексту - ПК України), статті 10, 26, 59, 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".

Відповідно до вимог статей 651, 652 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Зокрема, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом; а також у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору.

Статтею 632 ЦК України передбачено застосування у встановлених законом випадках цін (тарифів, ставок тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. При цьому, зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Орендна плата за землю визначена у частині першій статті 21 Закону України "Про оренду землі" (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) як платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Статтею 30 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Отже, чинним законодавством передбачено можливість зміни умов договору оренди землі за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у випадках, встановлених договором або законом.

Як визначено умовами договору оренди земельної ділянки, укладеного між сторонами у справі, індексація суми орендної плати проводиться у разі збільшення розміру земельного податку пропорційно, відповідно до законів України (пункт 3.4. договору).

Статтею 288 ПК України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Розмір орендної плати встановлюється в договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом, та не може перевищувати: для земельних ділянок, наданих для розміщення, будівництва, обслуговування та експлуатації об'єктів енергетики, які виробляють електричну енергію з відновлюваних джерел енергії, включаючи технологічну інфраструктуру таких об'єктів (виробничі приміщення, бази, розподільчі пункти (пристрої), електричні підстанції, електричні мережі), - 3 відсотки нормативної грошової оцінки; для земельних ділянок, які перебувають у державній або комунальній власності та надані для будівництва та/або експлуатації аеродромів - чотирикратний розмір земельного податку, що встановлюється цим розділом; для інших земельних ділянок, наданих в оренду, - 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

Також слід зазначити, що базою оподаткування відповідно до статті 271 ПК України є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого розділом ХІІІ ПК України.

За змістом пункту 289.1 статті 289 ПК України і частини першої статті 13 Закону України "Про оцінку земель" для визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності обов'язково проводиться та використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок, яка являє собою капіталізований рентний дохід (дохід, який можна отримати із землі як фактора виробництва залежно від якості та місця розташування земельної ділянки), визначений за встановленими і затвердженими нормативами (стаття 1 Закону України "Про оцінку земель").

Відповідно до положень статті 18 Закону України "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів, незалежно від їх цільового призначення проводиться не рідше ніж один раз на 5-7 років. Технічна документація з нормативної грошової оцінки земельних ділянок у межах населених пунктів затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою (частина перша статті 23 цього Закону).

Таким чином, нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати, який в будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлено положеннями статті 288 ПК України (див. постанови Верховного Суду України: від 02.03.2016 у справі № 922/538/14, від 01.04.2015 у справі № 916/2287/14, від 20.05.2015 у справі № 916/2294/14, від 01.07.2015 у справі № 916/1736/14, від 20.08.2013 у справі № 5009/3430/12, від 03.12.2013 у справі № 5009/3430/12).

Разом із тим, згідно з пунктами 34, 35 частини першої статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до виключної компетенції міської ради належить вирішення на пленарних засіданнях питань регулювання земельних відносин; затвердження ставок земельного податку відповідно до ПК.

Відповідно до положень статті 144 Конституції України та статті 73 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що рішення Запорізької міської ради, яким змінено нормативну грошову оцінку земель міста Запоріжжя та затверджено нові ставки орендної плати, є чинним й у встановленому законом порядку незаконним не визнавалося, тому воно є обов'язковим для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

Отже, визначення статтею 288 ПК України граничних розмірів річної орендної плати за земельну ділянку є підставою для приведення положень спірного договору оренди земельної ділянки у відповідність до вимог закону в частині визначення розміру орендної плати.

Здійснюючи судовий розгляд справи, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованих висновків щодо наявності підстав для зміни розміру орендної плати у договорі через його невідповідність розміру, встановленому ПК України як на момент виникнення спору між сторонами, так і на момент його вирішення у суді, а відтак і наявність у позивача права вимагати від орендаря приведення цього договору у відповідність до вимог законодавства шляхом внесення відповідних змін з метою усунення порушення сторонами договору вимог законодавства, обов'язкового як для позивача так і відповідача.

Встановивши, що запропонована позивачем редакція внесення змін до договору оренди в частині розміру орендної плати та нормативної грошової оцінки відповідає вимогам діючого на момент виникнення спірних правовідносин законодавства, господарські суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про задоволення позову, правильно застосувавши норми матеріального права та процесуального права.

Відповідно до приписів статті 111 7 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти їх. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Оскаржені судові рішення судів попередніх інстанцій відповідають обставинам справи та вимогам чинного законодавства, що свідчить про відсутність підстав для їх зміни або скасування.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію ("Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод") та практику Суду (Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини) як джерело права.

Відповідно до ст. 1 Протоколу 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном.

Враховуючи практику Європейського Суду з прав людини при з'ясуванні питання щодо порушення положень ст. 1 Протоколу Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод слід з'ясовувати, зокрема, чи мало місце втручання у право мирного володіння майном ? Чи здійснене втручання в "інтересах суспільства" ? Чи відповідає втручання принципу правової визначеності ? Чи дотримано "справедливий баланс" між суспільним інтересом та правом особи на мирне володіння майном ?

При розгляді вказаних питань, колегія дійшла висновку про те, що територіальна громада м. Запоріжжя зацікавлена у забезпеченні ефективного використання комунального майна та отриманні справедливої плати за його використання (в даному випадку, орендної плати за користування земельною ділянкою на підставі договору), тому таке втручання здійснюється "в інтересах суспільства".

Беручи до уваги зміни, які відбулись у законодавстві (визначення ПК України граничних розмірів річної орендної плати за земельну ділянку від 3 до 12 % від нормативної грошової оцінки землі), чинність рішення Запорізької міськради № 37 від 26.06.2012 про встановлення розмірів орендної плати (яким зобов'язано орендарів земельних ділянок укласти додаткові угоди на збільшення орендної плати), а також передбачену договором можливість внесення відповідних змін (пункт 3.4. договору), позивач, як орендодавець, має право вимагати від відповідача, як орендаря, приведення цього договору у відповідність до вимог законодавства шляхом внесення відповідних змін.

Таким чином, "справедливий баланс між суспільним інтересом та правом особи на мирне володіння майном" дотримано.

Стосовно доводів касатора про те, що позовна заява підписана особою, яка не має права її підписувати, слід зазначити, що судом апеляційної інстанції встановлено, що вона підписана у передбачений законом спосіб уповноваженою особою.

За таких обставин, касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу залишити без задоволення.

Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 23.03.2016 у справі № 908/5493/15 залишити без змін.

Головуючий суддя В. А. Корсак

С у д д і М. В. Данилова

Т. Б. Данилова