Рішення

від 04.07.2016 по справі 910/9195/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.07.2016Справа №910/9195/16 Суддя Мудрий С.М., розглянувши справу

за позовом приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Український страховий стандарт"

до приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "611"

про стягнення 1 631,10 грн.

Представники:

від позивача: Демент’єв Є.О. - представник за довіреністю № 76/16 від 14.12.2016 р.;

від відповідача: не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

На розгляд господарського суду м. Києва передані позовні вимоги приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Український страховий стандарт" до приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "611" про стягнення 1 631,10 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 17.11.2010 р. між приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Український страховий стандарт" та приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "611" укладено договір про загальні умови факультативного перестрахування № 17/11/2010-ФП.

Відповідно п. 1.1. договору, цей договір встановлює основні умови взаємовідносини між сторонами при здійсненні перестрахування між ними.

7 лютого 2013 року між приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Український страховий стандарт" та ОСОБА_2 укладено договір добровільного страхування транспортного засобу № 0112-0105-0052, за яким застраховано майнові інтереси власника автомобіля НОМЕР_1.

На підставі генерального договору 08.02.2013 р. між приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Український страховий стандарт" та приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "611" укладено договір перестрахування № 02-0112-0105-0052, за яким перестраховано 14,36% відповідальності позивача.

18 липня 2013 року із транспортним засобом марки Lexus, д.н. НОМЕР_2 стався страховий випадок - ДТП.

19.02.2013 р. позивач повідомив відповідача про настання страхового випадку із застрахованим транспортним засобом.

Згідно рахунку-фактури ТОВ «Саміт Моторз Україна» № СМУ00017920 від 22.07.2013 р. вартість відновлювального ремонту складає 11 358,65 грн. з ПДВ.

08.08.2013 р. позивачем складено страховий акт № 1068-1053/13, відповідно до якого розмір суми страхового відшкодування складає 11 358,65 грн.

09.08.2013 р. страховик сплатив страхувальнику страхове відшкодування в розмірі 11 358,65 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 12939 від 09.08.2013 р.

15.02.2016 року приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Український страховий стандарт" направило вимогу про сплату перестрахованого відшкодування в розмірі 1 631,10 грн.

Відповідачем порушено умови договору по сплаті частини страхового відшкодування в розмірі, тому позивач звернувся до суду.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 24.05.2016 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 07.06.2016 р.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 07.06.2016 р. розгляд справи відкладено на 04.07.2016 р.

У судове засідання 04.07.2016 р. представник відповідача не з'явився, вимоги ухвали суду від 24.05.2016 року не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час та дату судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 01030 36591777.

Представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити позов.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними матеріалами.

Заслухавши представника позивача та дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Частина 1 статті 202 ЦК України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч.2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно п.1 ч.2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

17.11.2010 р. між приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Український страховий стандарт" та приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "611" укладено договір про загальні умови факультативного перестрахування № 17/11/2010-ФП.

Відповідно до ч. 1 статті 987 ЦК України за договором перестрахування страховик, який уклав договір страхування, страхує в іншого страховика (перестраховика) ризик виконання частини своїх обов'язків перед страхувальником.

Згідно з ч.1 статті 12 Закону України «Про страхування» перестрахування - страхування одним страховиком (цедентом, перестрахувальником) на визначених договором умовах ризику виконання частини своїх обов'язків перед страхувальником у іншого страховика (перестраховика) резидента або нерезидента, який має статус страховика або перестраховика, згідно з законодавством країни, в якій він зареєстрований.

Пунктом 1.1. договору визначено, що цей договір встановлює основні умови взаємовідносини між сторонами при здійсненні перестрахування між ними.

Відповідно до п. 1.2. договору № 17/11/2010-ФП про загальні умови факультативного перестрахування, на умовах цього договору страховик може передавати, а перестраховик може приймати у перестрахування частини страхових ризиків за оригінальними договорами страхування, які укладено страховиком із страхувальниками, а також страхові ризики/частини страхових ризиків, прийняті страховиком за договорами про перестрахування укладеними з іншими страховиками.

Згідно з п. 1.3. договору, на підставі та на умовах цього договору для здійснення перестрахування сторони можуть в письмовій формі укладати між собою договори про факультативне перестрахування окремо по кожному ризику (ризику, предмету страхування, договору страхування або перестрахування) або по сукупності страхових ризиків (предметів страхування).

Далі по тексту та при виконанні цього договору окремий договір, який містить умови кожного конкретного перестрахування, має назву Конвер-Нот за практикою, що склалася при здійсненні перестрахування. Конвер-Нот вважається невід'ємним додатком цього договору.

Зміни в окремому Конвер-Ноті або дострокове припинення його дії не мають будь-якого впливу на решту Конвер-Нот, що укладено сторонами на підставі цього договору.

7 лютого 2013 року між приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Український страховий стандарт" та ОСОБА_2 укладено договір добровільного страхування транспортного засобу № 0112-0105-0052, за яким застраховано майнові інтереси власника автомобіля НОМЕР_1.

08 лютого 2013 р. на підставі генерального договору між приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Український страховий стандарт" та приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "611" укладено договір перестрахування № 02-0112-0105-0052, відповідно якого позивач передав у перестрахування відповідачу транспортний засіб марки Lexus, д.н. НОМЕР_2.

Відповідно п. 17. ковер-ноту № 02-0112-0105-0052 від 08.02.2013 р. відповідальність перестраховика становить 100 800,00 грн. (14,36%).

18 липня 2013 року із транспортним засобом марки Lexus, д.н. НОМЕР_2 стався страховий випадок - ДТП, що підтверджується довідкою ВДАІ Дарницького РУ ГУ МВС України в м. Києві.

Згідно п.п. 10.1.6. договору № 17/11/2010-ФГ від 17.11.2010 р., перестрахувальник зобов'язаний письмово повідомити перестраховика про настання події, як може бути визнана страховим випадком, не пізніше 3 робочих днів з дати отримання письмового повідомлення про настання такої події та надати перестраховикові можливість ознайомитися із інформацією, яка надійшла у зв'язку з цією подією.

19 липня 2013 року позивач повідомив відповідача листом вих. № 1798 про настання страхового випадку із застрахованим транспортним засобом.

Згідно рахунку-фактури ТОВ «Саміт Моторз Україна» № СМУ00017920 від 22.07.2013 р. вартість відновлювального ремонту складає 11 358,65 грн. з ПДВ.

08.08.2013 р. позивачем складено страховий акт № 1068-1053/13, відповідно до якого розмір суми страхового відшкодування складає 11 358,65 грн.

09.08.2013 р. страховик сплатив страхувальнику страхове відшкодування в розмірі 11 358,65 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 12939 від 09.08.2013 р.

Відповідно до п. 10.3.1. договору, перестраховик зобов'язаний сплатити частку страхового відшкодування, яка належить до сплати перестраховиком згідно ковер-ноту та документів, що підтверджують розмір страхового відшкодування:

- письмової заяви перестрахувальника з розрахунком частки страхового відшкодування, яку повинен сплатити перестраховик;

- копії письмової заяви страхувальника про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування;

- копії страхового акту;

- копії оригінального договору страхування;

- опії відповідних документів, які підтверджують факт настання, обставини страхового випадку та розмір збитку.

15 лютого 2016 року приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Український страховий стандарт" направило вимогу про сплату перестрахованого відшкодування в розмірі 1 631,10 грн. та документи передбачені, п. 10.3.1. договору.

У разі якщо протягом 5 робочих днів з дня надання перестрахувальником вищезазначеного переліку документів перестраховик не направить перестрахувальнику письмову вимогу про надання додаткових документів, вважається, що надані перестрахувальником документи є достатніми для прийняття рішення перестраховиком про виплату своєї частки страхового відшкодування та здійснення виплати, а перестраховик не має права у подальшому посилатись на недостатність наданих до5кументів та/або вимагати додаткові документи (ч. 3 п. 10.3.1).

Відповідач не надав суду будь-яких доказів звернення до позивача стосовно надання додаткових документів для прийняття рішення.

Згідно з п. 11.2. договору, перестраховик сплачує частку страхового відшкодування та витрат на врегулювання збитків за страховим випадком на розрахунковий рахунок перестрахувальника, не пізніше 15 банківських днів з дати одержання перестраховиком від страховика документів, які зазначені в п. 10.3.1цього договору.

Відповідно п. 11.3 договору, датою перерахування платежів за цим договором вважається дата списання коштів з рахунку сторони-боржника.

Відповідь на лист вих. № 295 від 11.02.2016 р. позивач не отримав, сума страхового відшкодування на поточний рахунок не надходила.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до вимог статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідні положення також визначаються у ч.1 статті 193 ГК України.

Згідно зі статтею 525 ЦК України та ч.7 статті 193 ГК України одностороння відмова від зобов'язання не допускається, крім випадку коли право такої відмови встановлено договором або законом.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Таким чином, враховуючи вищезазначене, факт наявності заборгованості за договором про загальні умови факультативного перестрахування № 17/11/2010-ФП у відповідача перед позивачем в розмірі 1 631,10 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, тому позовні вимоги в частині стягнення основного боргу визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно до ч. 5 статті 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "611" (01010, м. Київ, вул. Московська, 8, код ЄДРПОУ 34241389) на користь приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Український страховий стандарт" (04043, м. Київ, провул. Балтійський, 20, код ЄДРПОУ 22229921) страхове відшкодування в розмірі 1 631 (одна тисяча шістсот тридцять одна) грн. 10 коп., судовий збір в розмірі 1 378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн. 00 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 5 статті 85 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання повного тексту рішення 12.07.2016 року.

Суддя С.М.Мудрий