Рішення

від 04.07.2016 по справі 910/7695/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.07.2016Справа №910/7695/16

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Експрес Бетон» доТовариства з обмеженою відповідальністю «Енерджі Плюс» простягнення 57 304,81 грн. Суддя Босий В.П.

Представники сторін:

від позивача:Томіна А.І. від відповідача:не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Експрес Бетон» (надалі - ТОВ «Експрес Бетон») звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерджі Плюс» (надалі - ТОВ «Енерджі Плюс») про стягнення 57 304,81 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання умов договору про надання послуг транспортними засобами №33/У-33-15 від 08.04.2015 р. позивач надав послуги, а відповідач зобов'язання по оплаті наданих послуг не виконав, у зв'язку з чим виникла заборгованість у розмірі 37 700,00 грн. Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені у розмірі 6 988,22 грн., штрафу у розмірі 11 310,00 грн., інфляційних у розмірі 829,40 грн. та 3% річних у розмірі 477,19 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 27.04.2016 р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 23.05.2016 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 23.05.2016 р. розгляд справи відкладено на 04.07.2016 р. у зв'язку із неявкою представника відповідача та неподанням витребуваних доказів.

Представник позивача в судове засідання з'явилася, вимоги ухвали суду виконала, надала пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримала повністю.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, що підтверджується відмітками на звороті ухвали суду.

Місцезнаходження відповідача за адресою: 03164, м. Київ, вул. Підлісна, 8-А, підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №1000922148, матеріалами справи та вказано в позові.

Згідно із абз. 3 п. 3.9.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судових засіданнях складались протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

08.04.2015 р. між ТОВ «Енерджі Плюс» (замовник) та ТОВ «Експрес Бетон» (виконавець) був укладений договір про надання послуг транспортними засобами №33/У-33-15 (надалі - «Договір»), за змістом п. 1.1 якого виконавець зобов'язується надати замовнику в установленому даним договором порядку завантажувально-розвантажувальні послуги за допомогою крану ДЄК 251 № рег 20593, № зав 6314 з довжиною стріли 27,75 метрів та гусаком 5м, довжина кабелю підключення крану - 100 метрів (кран), з машиністами (водіями) виконавця (послуги) на об'єкті замовника - багатоквартирний житловий будинок з вбудованими нежитловими приміщеннями, розташованого за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Петрівське, вул. Лесі Українки, 14-Б, а замовник зобов'язується в порядку та на умовах даного договору та додатків до нього, розраховуватися за надані краном послуги.

Згідно з п. 2.1 Договору оплата за надані виконавцем послуги здійснюється гідно фактично наданих виконавцем послуг замовнику з врахуванням умов даного договору.

Відповідно до п. 3.2.1 Договору оплата за фактично надані послуги здійснюється замовником щомісячно. Розрахунок за надані послуги за місяць здійснюється замовником протягом 10 банківських днів після підписання сторонами кожного акту здачі-приймання наданих послуг в сумі вартості наданих послуг, зазначених в такому акті, з врахуванням суми попередньої оплати.

На виконання умов Договору у період з травня по листопад 2015 року позивачем було надано, а відповідачем прийнято послуги на загальну суму 124 800,00 грн., що підтверджується актами надання послуг, підписаними уповноваженими представниками у вказаний період.

Відповідачем частково оплачено надані послуги на суму 87 100,00 грн., що підтверджується банківською випискою з рахунку позивача.

Спір у справі виник у зв'язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем грошового зобов'язання по оплаті наданих послуг, у зв'язку з чим позивач вказує на існування заборгованості у розмірі 37 700,00 грн.

Договір є договором надання послуг, а тому права та обов'язки сторін визначаються в тому числі положеннями глави 63 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно з ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Із матеріалів справи вбачається, що на виконання умов Договору позивачем було надано, а відповідачем прийнято послуги на загальну суму 124 800,00 грн. за період з травня по листопад 2015 року, що підтверджується актами надання послуг, підписаними уповноваженими представниками у вказаний період.

Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, з урахуванням положень ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України та п. 3.2.1 Договору грошове зобов'язання відповідача по сплаті заборгованості за надані позивачем послуги повинно було бути виконане протягом 10 банківських днів після підписання сторонами кожного акту здачі-приймання наданих послуг.

Відповідачем частково оплачено надані послуги на суму 87 100,00 грн., що підтверджується банківською випискою з рахунку позивача.

Таким чином, з урахуванням часткової оплати відповідачем вартості таких послуг, заборгованість відповідача становить 37 700,00 грн. , і строк виконання грошового зобов'язання відповідача по оплаті наданих послуг на момент звернення позивача із позовом до суду настав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов'язання по сплаті на користь позивача на підставі Договору за надані послуги станом на момент звернення до суду із позовною заявою у розмірі 37 700,00 грн. Відповідачем вказана заборгованість не спростована, доказів її погашення не надано.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

ТОВ «Енерджі Плюс» обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено.

За таких обставин, позовні вимоги ТОВ «Експрес Бетон» про стягнення з ТОВ «Енерджі Плюс» заборгованості у розмірі 37 700,00 грн. є правомірними та обґрунтованим.

Також позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені у розмірі 6 988,22 грн., штрафу у розмірі 11 310,00 грн., інфляційних у розмірі 829,40 грн. та 3% річних у розмірі 477,19 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання у період з 21.11.2015 р. по 22.04.2016 р.

Судом встановлено, що відповідач у встановлений строк свого обов'язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов'язання, тому дії відповідача є порушенням зобов'язання (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

У відповідності до ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

За змістом ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, різновидом якої є штраф та пеня.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 2 ст. 549 Цивільного кодексу України встановлено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно із п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 Цивільного кодексу України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 Господарського кодексу України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

Викладене підтверджується постановами Верховного Суду України від 28.02.2011 р. у справі №23/225 та 27.04.2012 р. у справі №06/5026/1052/2011.

Пунктом 7.3 Договору передбачено, що за недодержання передбачених розділом 3 «Порядок розрахунків» даного договору строків здійснення оплат, замовник виплачує виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на період, за який стягується пеня, від вартості неоплачених послуг у відповідності з даним договором, за кожний день затримки платежу.

Згідно з п. 7.7 Договору за порушення замовником термінів оплат за надані виконавцем послуги понад 30 календарних днів, замовник зобов'язується додатково сплатити виконавцю штраф в розмірі 30 відсотків від вартості наданих послуг, оплата яких прострочена.

Таким чином, умовами Договору оренди та Господарського кодексу України передбачено цивільно-правову (господарсько-правову) відповідальність за порушення умов такого договору у вигляді сплати пені та штрафу.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд перевірив наданий позивачем розрахунок та вважає за можливе стягнути з відповідача пеню у розмірі 6 988,22 грн., штраф у розмірі 11 310,00 грн., інфляційні у розмірі 829,40 грн. та 3% річних у розмірі 477,19 грн.

За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність повного задоволення позовних вимог та стягнення з ТОВ «Енерджі Плюс» на користь ТОВ «Експрес Бетон» заборгованості у розмірі 37 700,00 грн., пені у розмірі 6 988,22 грн., штрафу у розмірі 11 310,00 грн., інфляційних у розмірі 829,40 грн. та 3% річних у розмірі 477,19 грн.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Експрес Бетон» задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерджі Плюс» (03164, м. Київ, вул. Підлісна, 8-А; ідентифікаційний код 39311062) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Експрес Бетон» (03115, м. Київ, вул. Святошинська, 34-А; ідентифікаційний код 33943105) заборгованість у розмірі 37 700 (тридцять сім тисяч сімсот) грн. 00 коп., пеню у розмірі 6 988 (шість тисяч дев'ятсот вісімдесят вісім) грн. 22 коп., штраф у розмірі 11 310 (одинадцять тисяч триста десять) грн. 00 коп., 3% річних у розмірі 477 (чотириста сімдесят сім) грн. 19 коп., інфляційні у розмірі 829 (вісімсот двадцять дев'ять) грн. 40 коп. та судовий збір у розмірі 1 378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн. 00 коп. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 07.07.2016 р.

Суддя В.П. Босий