Рішення

від 06.07.2016 по справі 910/8030/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.07.2016Справа №910/8030/16

За позовомКомунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Деснянського району м. Києва» доГромадської організації «Кияни за конкретні справи» простягнення 7 775,32 грн. Суддя Босий В.П.

Представники сторін:

від позивача:Черниш Н.Д. від відповідача:не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Деснянського району м. Києва» (надалі - «Підприємство») звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Громадської організації «Кияни за конкретні справи» (надалі - «Організація») про стягнення 7 775,32 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на підставі договору про відшкодування витрат балансоутримувача №307/118-г від 22.12.2015 р. позивач надав комунальні послуги, а відповідач належним чином грошове зобов'язання по оплаті наданих послуг не виконав, у зв'язку із чим виникла заборгованість у розмірі 7 311,35 грн. Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені у розмірі 268,40 грн., інфляційних у розмірі 120,88 грн. та 3% річних у розмірі 74,69 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 04.05.2016 р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 30.05.2016 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 30.05.2016 р. розгляд справи відкладено на 06.07.2016 р. у зв'язку із неявкою представника відповідача та неподанням витребуваних доказів.

Представник позивача в судове засідання з'явилася, вимоги ухвали суду виконала, надала пояснення по суті спору, позовні вимоги просила задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, що підтверджується відмітками на звороті ухвали суду.

Місцезнаходження відповідача за адресою: 02166, м. Київ, вул. Курчатова, 5, підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, який міститься на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України, матеріалами справи та вказано в позові.

Згідно із абз. 3 п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

22.12.2015 р. між Підприємством (балансоутримувач) та Організацією (орендар) був укладений договір про відшкодування витрат балансоутримувача №307/118-г (надалі - «Договір»), відповідно до п. 1.1 якого балансоутримувач забезпечує надання послуг, які зазначені в додатку №1 до цього договору, нежитлового приміщення, що знаходиться за адресою: вул. Закревського, 3, а орендар бере участь у витратах понесених балансоутримувачем при наданні послуг, пропорційно до займаної ним площі в цій будівлі, якщо інше не випливає з характеру послуг, наданих балансоутримувачем за цим договором та відшкодовує плату за земельну ділянку на якій розташовано об'єкт оренди. Орендар займає приміщення загальною площею 32,70 кв.м, в т.ч. 1 поверх - 32,70 кв.м для розміщення громадської організації.

Пунктом 2.2.3 Договору визначено, що орендар зобов'язується щомісяця з 12 по 15 число отримати у відділі управління нежитловими фондом балансоутримувача під розпис в журналі видачі документації рахунок на оплату за отримані послуги (перелік зазначений у додатку №1).

Згідно з п. 2.2.4 Договору орендар зобов'язаний не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітним місяцем, вносити плату на рахунок балансоутримувача будівлі за надані послуги та відшкодування плати за земельну ділянку на якій розташовано об'єкт оренди.

За змістом п. 5.1 Договору цей договір набирає чинності з моменту його підписання і діє з 01.05.2015 р. по 31.12.2015 р. включно, відповідно до ч. 3 ст. 631 Цивільного кодексу України. Якщо жодна із сторін не пізніше ніж за 30 календарних днів до закінчення строку дії цього договору не повідомила іншу сторону про свій намір припинити дію цього договору, то договір вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором.

У період з травня 2015 року по березень 2016 року позивачем було виставлено відповідачу послуги, передбачені додатком №1 до Договору на загальну суму 7 311,35 грн.

Спір у справі виник у зв'язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем грошового зобов'язання по оплаті наданих послуг, у зв'язку з чим позивач вказує на існування заборгованості у розмірі 7 311,35 грн.

Договір є договором надання послуг, а тому права та обов'язки сторін визначаються в тому числі положеннями глави 63 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно з ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Матеріалами справи підтверджується, що на виконання умов Договору позивачем було надано відповідачу послуги на загальну суму 7 311,35 грн.

Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, з урахуванням положень ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України та п. 2.2.4 Договору грошове зобов'язання відповідача по сплаті заборгованості за надані послуги повинно було бути виконане не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітним місяцем.

Таким чином, заборгованість відповідача за надані послуги становить 7 311,35 грн., а з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України, враховуючи приписи п. 2.2.4 Договору, строк виконання грошового зобов'язання відповідача по оплаті наданих послуг на момент звернення позивача із позовом до суду настав.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов'язання по сплаті на користь позивача 7 311,35 грн. за надані на підставі Договору послуги. Відповідачем вказана заборгованість не спростована. Доказів її погашення не надано.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Організацією обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено.

За таких обставин, позовні вимоги Підприємства про стягнення з Організації заборгованості у розмірі 7 311,35 грн. є правомірними та обґрунтованими.

Також позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені у розмірі 268,40 грн., інфляційних у розмірі 120,88 грн. та 3% річних у розмірі 74,69 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання у період з 21.05.2015 р. по 01.04.2016 р.

Судом встановлено, що відповідач у встановлений строк свого обов'язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов'язання, тому дії відповідача є порушенням зобов'язання (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

У відповідності до ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

За змістом ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, різновидом якої є штраф та пеня.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 2.2.4 Договору визначено, що при несвоєчасному внесенні плати, орендар зобов'язується сплачувати пеню із розрахунку подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми наданих послуг за кожен день прострочки.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд перевірив та вважає за можливе стягнути з відповідача пеню у розмірі 268,40 грн., інфляційні у розмірі 120,88 грн. та 3% річних у розмірі 74,69 грн.

За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність повного задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 7 311,35 грн., пені у розмірі 268,40 грн., інфляційних у розмірі 120,88 грн. та 3% річних у розмірі 74,69 грн.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Деснянського району м. Києва» задовольнити повністю.

2. Стягнути з Громадської організації «Кияни за конкретні справи» (02166, м. Київ, вул. Курчатова, 5; ідентифікаційний код 38637939) на користь Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Деснянського району м. Києва» (02217, м. Київ, вул. Закревського, 15; ідентифікаційний код 39605452) заборгованість у розмірі 7 311 (сім тисяч триста одинадцять) грн. 35 коп., пеню у розмірі 268 (двісті шістдесят вісім) грн. 40 коп., інфляційні у розмірі 120 (сто двадцять) грн. 88 коп., 3% річних у розмірі 74 (сімдесят чотири) грн. 69 коп. та судовий збір у розмірі 1 378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн. 00 коп. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 11.07.2016 р.

Суддя В.П. Босий