Рішення

від 08.07.2016 по справі 910/8964/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.07.2016Справа №910/8964/16

За позовом Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Три Вік"

про стягнення 13 242 грн.

Суддя Гумега О.В.

Представники:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Комунальне підприємство "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва" (позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Три Вік" (відповідач) про стягнення з останнього 13 242,00 грн. заборгованості по орендній платі та відшкодування витрат балансоутримувача нежитлового приміщення на підставі Договору оренди нерухомого майна (нежилих будівель, споруд, приміщень) комунальної власності територіальної громади Святошинського району міста Києва № 4 від 29.02.2008.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що в порушення умов наведеного договору оренди відповідач (орендар) не виконав взяті на себе зобов'язання щодо своєчасної та в повному обсязі сплати орендної плати та відшкодування витрат балансоутримувача нежитлового приміщення, у зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість у загальній сумі 13242,00 грн. за період з жовтня 2015 року по січень 2016 року включно.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.05.2016 порушено провадження у справі № 910/8964/16 та призначено розгляд справи на 13.06.2016 о 10:30 год.

31.05.2016 через відділ діловодства суду від представника позивача надійшов супровідний лист з документами для долучення до матеріалів справи на виконання вимог ухвали суду від 19.05.2016, серед яких: довідка про відсутність аналогічного спору, копія постанови ВДВС від 25.05.2016 про закінчення виконавчого провадження при примусовому виконанні наказу Господарського суду міста Києва № 910/822/16 від 15.03.2016, пояснення з приводу розрахунку заборгованість та акту за наслідками перевірки від 29.02.2016.

Представник позивача в судове засідання, призначене на 13.06.2016, з'явився.

В судове засідання, призначене на 13.06.2016, представник відповідача не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду від 19.05.2016 не виконав, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином.

Представник позивача в судовому засіданні, призначеному на 13.06.2016, надав усні пояснення по суті заявлених позовних вимог, позов підтримав у повному обсязі.

Враховуючи нез'явлення представника відповідача в судове засідання, невиконання останнім вимог ухвали суду від 19.05.2016 та положення п. 1, 2 ч. 1 ст. 77 ГПК України, суд дійшов висновку про неможливість вирішення справи по суті в судовому засіданні, призначеному на 13.06.2016.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.06.2016 відкладено розгляд справи на 08.07.2016 о 10:40 год.

В судове засідання, призначене на 08.07.2016, представник позивача не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином, оскільки представник позивача був присутнім у судовому засіданні 13.06.2016, в якому розгляд справи був відкладений на 08.07.2016. Зазначене підтверджується протоколом судового засідання від 13.06.2016, крім того, в матеріалах справи наявна розписка представника позивача про те, що він повідомлений про відкладення розгляду справи на 08.07.2016 о 10:40 год.

Як зазначено в абз. 1, 2 п.п. 3.9.1 п. 3.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. У разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 81-1 ГПК), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони про час і місце наступного судового засідання.

Представник відповідача судове засідання, призначене на 08.07.2016 також не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду від 19.05.2016 та від 13.06.2016 не виконав, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином.

В абз. 3 п.п. 3.9.1 п. 3.9 вищенаведеної постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 зазначено, що в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Так, поштові відправлення з ухвалами Господарського суду міста Києва № 910/8964/16 від 19.05.2016 та від 13.06.2016 були направлені відповідачу за адресою 03113, м. Київ, проспект Перемоги, буд. 68/1, офіс 62, вказаною у позовній заяві, яка відповідає адресі місцезнаходження відповідача, що підтверджується Спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за електронним запитом судді від 19.05.2016 за № 21946202.

Втім, поштові відправлення з ухвалами суду від 19.05.2016 та від 13.06.2016 та примірниками повідомлення про вручення рекомендованої кореспонденції було повернуто органами зв'язку до Господарського суду міста Києва з посиланням на відсутність адресата (довідка ф. 20).

За наведених обставин та з урахуванням наведених приписів абз. 3 п.п. 3.9.1 п. 3.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18, вважається, що відповідач був повідомленим про час і місце розгляду справи судом.

Статтею 77 ГПК України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному судовому засіданні. Такими обставинами, зокрема, є нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу.

Водночас, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Відповідно до абз. 1 п.п. 3.9.2 п. 3.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. визначено, що у випадку нез'явлення в засідання представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Судом не встановлено обставин, які б перешкоджали чи не дозволяли розглянути спір в судовому засіданні 08.07.2016.

При цьому судом враховано, що позивач після подання позову не подавав та не надсилав до суду заяв (клопотань) про зміну позовних вимог або про відмову від позову, а таке свідчить про те, що позивач підтримує заявлені ним у позовній заяві № 156 від 10.05.2016 позовні вимоги.

Зважаючи на наведене, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи по суті в судовому засіданні 08.07.2016 без участі представників сторін, запобігаючи одночасно безпідставному затягуванню розгляду спору та відповідно до вимог ст. 69 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядалась за наявними в ній матеріалами, оскільки відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи відповідачем суду не подано.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 08.07.2016 було проголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 4 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши пояснення представника позивача, оглянувши оригінали документів, копії яких знаходяться в матеріалах справи, дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

29.02.2008 року між Комунальним підприємством "Галагани" (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Три Вік" (орендар, відповідач) був укладений Договір оренди нерухомого майна (нежилих будівель, споруд, приміщень) комунальної власності Святошинського району міста Києва № 4 (далі - Договір або Договір № 4 від 29.02.2008), відповідно до умов пункту 1.1, 2.1 якого, орендодавець на підставі розпорядження голови Святошинської районної у м. Києві державної адміністрації від 13.02.2008 року № 177 та ордеру від 29.02.2008 року № 68 передає в оренду нежиле приміщення, будівлю, споруду за адресою: пр. Перемоги, 7/12, загальною площею 25,46 кв.м, на 1 поверсі, в підвалі, для розміщення офісу (далі - об'єкт оренди).

28.02.2008 орендодавцем передано, а орендарем прийнято у тимчасове платне користування об'єкт оренди на підставі Договору, що підтверджується актом прийому-передачі орендованого приміщення від 29.02.2008, який є додатком № 1 до Договору.

Пунктом 2.3 Договору визначено, що об'єкт оренди належить до комунальної власності територіальної громади Святошинського району м. Києва і знаходиться на балансі орендодавця.

Реорганізація орендодавця не є підставою для змін умов Договору або припинення Договору (п. 9.8 Договору).

У зв'язку з реорганізацією Комунального підприємства "Галагани" на підставі рішення Святошинської районної у м. Києві ради від 24.04.2008 № 212 та прийняттям житлового та нежитлового фонду на утримання та обслуговування Комунальним підприємством "Дирекція з утримання та обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва", сторонами 01.09.2008 було укладено Додаткову угоду до Договору, якою внесено зміни у Договір, зокрема, змінено назву орендодавця на Комунальне підприємство "Дирекція з утримання та обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва".

Додатковою угодою від 01.11.2011 до Договору сторони продовжили термін дії Договору до 31.03.2012.

27.02.2015 між КП "Дирекція з утримання та обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва" (підприємство), Товариством з обмеженою відповідальністю "Три Вік" (орендар, відповідач) та КП "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва" (банасоутримувач, позивач) було укладено Додаткову угоду до Договору на підставі рішення Київської міської ради від 09.10.2014 № 270/270 "Про удосконалення структури управління жилого-комунальним господарством міста Києва", яким створено Комунальне підприємство "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва", та розпорядження Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації від 06.02.2015 № 58 "Про передачу та закріплення житлового та нежитлового фонду за Комунальним підприємством "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва".

Вказаною Додатковою угодою від 27.02.2015 сторони визначили, що підприємство передає, а банасоутримувач приймає на себе права та обов'язки як новий банасоутримувач орендованого нежитлового приміщення орендарем згідно з Договором оренди від 29.02.2008 р. № 4.

Також, Додатковою угодою від 27.02.2015 термін дії Договору було продовжено до 30.04.2015.

За доводами позивача, викладеними у позовній заяві, відповідач в порушення умов Договору не виконав взяті на себе зобов'язання щодо своєчасної та в повному обсязі сплати орендної плати та відшкодування витрат балансоутримувача нежитлового приміщення (відшкодування плати за землю, експлуатаційних витрат балансоутримувача та податку на додану вартість), у зв'язку з чим у останнього утворилась заборгованість у загальній сумі 13242,00 грн. за період з жовтня 2015 року по січень 2016 року включно.

Отже, спір у справі виник через не виконання відповідачем своїх зобов'язань за Договором щодо повноти та вчасності сплати орендної плати та відшкодування витрат балансоутримувача нежитлового приміщення.

Відповідно до ч. 1 статті 509 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з ч. 2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 ч. 2 статті 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Умови укладеного сторонами Договору оренди нерухомого майна (нежилих будівель, споруд, приміщень) комунальної власності територіальної громади Святошинського району міста Києва № 4 від 29.02.2008 свідчать, що даний договір за своєю правовою природою є договором найму (оренди).

Відповідно до ч. 1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Аналогічні положення містить ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України.

Згідно з частинами 1, 5 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 3 ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Відповідно до ч. 3 статті 19 вказаного закону, строки внесення орендної плати визначаються у договорі.

Згідно приписів ч. 1 ст. 14 ЦК України, цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України). Одностороння відмова від зобов'язання, в силу ст. 525 ЦК України, не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п. 3.1 Договору орендна плата визначається відповідно до Методики розрахунку і на підставі базових орендних ставок, затверджених рішенням Святошинської районної у м. Києві ради від 31.10.2006 року за № 41.

Додатком № 3 від 01.09.2008 до Договору є "Розрахунок орендної плати " , у пункті 1 якого наведено формулу, за якою визначається розмір орендної плати (без ПДВ) за перший місяць оренди, а у пункті 2 визначено, що податок на додану вартість сплачується орендарем окремо від орендної плати у розмірах та порядку, встановлених чинним законодавством.

Розмір орендної плати за кожний місяць визначається з урахуванням індексу інфляції за поточний місяць (п. 3.2 Договору).

Додатково до орендної плати нараховується податок на додану вартість у розмірах та порядку, визначених законодавством України (п. 3.4 Договору).

Орендна плата сплачується орендарем, починаючи з дати підписання акту приймання-передачі. Останнім днем сплати орендної плати є дата підписання сторонами акту приймання-передачі при поверненні об'єкта оренди орендодавцеві (п. 3.6 Договору).

Згідно з п. 3.7 Договору (з урахуванням змін, внесених у Договір Додатковою угодою від 01.09.2008) орендна плата сплачується орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності орендаря щомісячно не пізніше 10 числа поточного місяця на розрахунковий рахунок балансоутримувача, зазначений в п. 2.3 Договору.

Пунктом 3.5 Договору сторони погодили, що окрім орендної плати орендар відшкодовує орендодавцю: експлуатаційні витрати, пов'язані з утриманням приміщення; амортизаційні відрахування за орендоване майно; плату за землю.

Згідно з п. 4.2 Договору орендар зобов'язаний вносити орендні платежі своєчасно і в повному обсязі.

Відповідно до Угоди № 1 про відшкодування витрат підприємства за майно територіальної громади міста Києва, яке передається в оренду за Договором № 4 від 29.02.2008 (далі - Угода № 1), сторони на підставі Положення про оренду комунального майна територіальної громади м. Києва, затвердженого рішенням Київської міської ради від 22.09.2011 № 34/6250 узгодили, що орендар відшкодовує на рахунок, зазначений у п. 10 Договору (з урахуванням змін, внесених у Договір Додатковою угодою від 01.09.2008) витрати орендодавця: відшкодування плати за землю - 15,31 грн.; експлуатаційні витрати балансоутримувача - 43,28 грн.; ПДВ - 11,72 грн.

Судом по матеріалам справи встановлено, що 28.02.2008 орендодавцем передано, а орендарем прийнято у тимчасове платне користування об'єкт оренди на підставі Договору, що підтверджується актом прийому-передачі орендованого приміщення від 29.02.2008, який є додатком № 1 до Договору.

Судом також встановлено, що стягнення позивачем з відповідача заборгованості по орендним платежам, по платі за землю та податку на додану вартість на підставі Договору № 4 від 29.02.2008 за період з березня 2015 року по вересень 2015 року (тобто попередній період до спірного періоду у даній справі Господарського суду міста Києва № 910/8964/16) було предметом розгляду у справі Господарського суду міста Києва № 910/24873/15 (суддя Пукшин Л.Г.), за насідками розгляду якої 04.11.2015 було винесено рішення про часткове задоволення позовних вимог та припинення провадження в частині позовних вимог про стягнення 2430,51 грн. основної заборгованості.

Рішення Господарського суду міста Києва від 04.11.2015 №910/24873/15 набрало законної сили 17.11.2015.

З матеріалів справи також вбачається, що рішенням Господарського суду міста Києва від 29.02.2016 у справі № 910/822/16 (суддя Карабань Я.А.) повністю задоволено позовні вимоги Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва" про виселення Товариства з обмеженою відповідальністю "Три Вік" з нежитлового приміщення загальною площею 25,46 м 2 , яке знаходиться за адресою: м. Київ, проспект Перемоги, 71/2, та повернення останнім вказаного приміщення Комунальному підприємству "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва" за актом приймання-передачі.

Рішення Господарського суду міста Києва від 29.02.2016 у справі № 910/822/16 набрало законної сили 15.03.2016.

В мотивувальній частині рішення Господарського суду міста Києва від 29.02.2016 у справі № 910/822/16, зокрема, встановлено, що "… в матеріалах справи міститься акт від 25.02.2016 , складений за наслідками перевірки, проведеної комісією у складі представників Святошинської РДА в м. Києві та КП КП "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва", та з якого вбачається, що об'єкт оренди займається та використовується відповідачем ".

Наведені обставини, встановлені рішення Господарського суду міста Києва від 29.02.2016 у справі № 910/822/16, що набрало законної сили, в силу приписів ч. 3 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України не потребують доведення при розгляді даної справи Господарського суду міста Києва № 910/8964/16, в якій беруть участь ті самі особи, щодо якої встановлено ці обставини.

Так, відповідно до ч. 3 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

В свою чергу, з урахуванням наведених обставин, встановлених рішення Господарського суду міста Києва від 29.02.2016 у справі № 910/822/16 з огляду на "акт від 25.02.2016 , складений за наслідками перевірки", суд дійшов висновку, що об'єкт оренди за Договором № 4 від 29.02.2008 займався та використовувався відповідачем в період з жовтня 2015 року по січень 2016 року, за який обраховується спірна заборгованість відповідача, стягнення якої є предметом розгляду спору у даній справі Господарського суду міста Києва № 910/8964/16.

Під час судового розгляду даної справи позивач залучив до матеріалів справи копію постанови державного виконавця Святошинського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві Шевченко Т.С. від 25.05.2016 про закінчення виконавчого провадження (ВП № 50858999) при примусовому виконанні наказу Господарського суду міста Києва № 910/822/16 від 15.03.2016 про виселення Товариства з обмеженою відповідальністю "Три Вік" з нежитлового приміщення. Зі змісту наведеної постанови державного виконавця вбачається, що згідно заяви стягувача (Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва") боржником (ТОВ "Три Вік") здійснено повне та фактичне виконання рішення суду до закінчення строку, наданого на добровільне виконання.

Отже, з урахуванням встановлених обставин, положень ст. 530 ЦК України, умов пунктів 3.2, 3.4, 3.5, 3.6, 3.7,4.2 Договору, Додатку № 3 до Договору,Угоди № 1, строк виконання відповідачем зобов'язань по сплаті орендної плати та з відшкодування витрат балансоутримувача нежитлового приміщення (відшкодування плати за землю, експлуатаційних витрат балансоутримувача та податку на додану вартість) за період з жовтня 2015 року по січень 2016 року станом на момент вирішення спору настав.

Відповідно до статті 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням визначених змістом зобов'язання умов (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до приписів статей 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Наведені приписи також стосуються відповідача, який мав довести суду, що він зобов'язання за Договором № 4 від 29.02.2008 виконав своєчасно та в повному обсязі, відповідно до умов Договору.

Наразі відповідач в судові засідання не з'явився, відзив на позов та докази на спростування обставин, повідомлених позивачем, суду не подав та не надіслав.

Згідно із ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Зважаючи на наведене, проаналізувавши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 13242,00 грн., що виникла на підставі Договору № 4 від 29.02.2008, за період з жовтня 2015 року по січень 2016 року 2015 р. є обґрунтованими, документально підтвердженими, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, з огляду на повне задоволення позовних вимог, судовий збір в сумі 1378,00 грн. повністю покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 35, 43, 44, 49, 75, 82-85, 116 ГПК України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Три Вік" (03113, м. Київ, проспект Перемоги, буд. 68/1, офіс 62, ідентифікаційний код 22951954) на користь Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва" (03134, м. Київ, вул. Симиренка, буд. 17, ідентифікаційний код 39607507) 13242,00 грн. (тринадцять тисяч двісті сорок дві гривні 00 коп.) заборгованості по орендній платі та відшкодуванню втрат балансоутримувача нежитлового приміщення, 1378,00 грн. (одну тисячу триста сімдесят вісім гривень 00 коп.) судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги (ч. 1 ст. 93 ГПК України), якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 11.07.2016

Суддя Гумега О.В.