Рішення
від 04.07.2016 по справі 910/8878/16
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.07.2016Справа №910/8878/16 Суддя Мудрий С.М., розглянувши справу

за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк "ЄВРОБАНК"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Пром-Бокс"

про стягнення 407 800,77 грн.

Представники сторін:

від позивача: Лаєнко П.П. - представник за довіреністю № 46 від 18.11.2015 р.;

від відповідача: не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

На розгляд господарського суду м. Києва передані позовні вимоги публічного акціонерного товариства комерційний банк "ЄВРОБАНК" до товариства з обмеженою відповідальністю "Пром-Бокс" про стягнення 407 800,77 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 23.03.2012 року між публічним акціонерним товариством комерційний банк "ЄВРОБАНК" та товариством з обмеженою відповідальністю "Пром-Бокс" укладено договір кредитної лінії № ЮЛ-25/2012-КЛ, відповідно до п. 1.1. умов якого кредитодавець зобов'язується відкрити відновлювальну відзивну кредитну лінію шляхом надання позичальнику грошових коштів у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання, з лімітом кредитування 400 000,00 грн. строком по « 22» березня 2013 р. зі сплатою 25 % річних та договір про внесення змін № 1 до договору кредитної лінії від 10.01.2013 року.

П. 2.3. договору передбачено, що моментом надання траншу кредиту вважається день перерахування коштів з позичкового рахунку позичальника.

Банк виконав свої зобов'язання за договором та надав транші у сумі 80 000,00 грн., 112 000,00 грн., 15 000,00 грн., 15 000,00 грн., 161 000,00 грн., 27 000,00 грн., на підставі заявок відповідача.

Порядок повернення заборгованості за кредитом врегульований статтею 2 договору.

В порушення умов договору та норм чинного законодавства, відповідач не виконує свої зобов'язання, у зв'язку з чим у останнього станом на 18.03.2016 року утворилась заборгованість по кредиту у сумі 176 000,00 грн., заборгованості за простроченими процентами у сумі 141 336,81 грн., заборгованість за нарахованими процентами 2 200,00 грн. Також позивач нарахував відповідачеві пеню за прострочення кредиту у сумі 68 263,96 та штраф у сумі 20 000,00 грн.

У зв'язку з вищезазначеним, позивач звернувся до суду про стягнення з відповідача заборгованості у загальному розмірі 407 800,77 грн.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 17.05.2016 року порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 06.06.2016 року.

Представник відповідача в судове засідання 06.06.2016 року не з'явився, вимоги ухвали суду від 17.05.2016 р. не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час та дату судового засідання повідомлений належним чином.

Представник позивача з'явився у судове засідання та частково виконав вимоги ухвали суду від 17.05.2016 р.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 06.06.2016 року розгляд справи відкладено на 04.07.2016 року.

Представник відповідача в судове засідання 04.07.2016 року не з'явився, вимоги ухвали суду від 17.05.2016 р. не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час та дату судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 01030 36591815.

Відповідно до п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.

У відповідності до ст. 87 ГПК України ухвали суду було надіслано відповідачу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення на адресу, що зазначена в позовній заяві, а саме: 01103, м. Київ, вул. Товарна, будинок 18, офіс 2, яка згідно спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців станом на 17.05.2016 є місцезнаходженням відповідача.

Стаття 64 ГПК України встановлює, що у разі відсутності сторін за адресою місцезнаходження, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ухвала про порушення провадження у справі вважається врученою їм належним чином.

Представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити позов.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Частина 1 статті 202 ЦК України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч. 1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно п.1 ч. 2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

23.03.2012 року між публічним акціонерним товариством комерційний банк "ЄВРОБАНК" та товариством з обмеженою відповідальністю "Пром-Бокс" укладено договір кредитної лінії № ЮЛ-25/2012-КЛ, відповідно до п. 1.1. умов якого кредитодавець зобов'язується відкрити відновлювальну відзивну кредитну лінію шляхом надання позичальнику грошових коштів у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання, з лімітом кредитування 400 000,00 грн. строком по « 22» березня 2013 р. зі сплатою 25 % річних та договір про внесення змін № 1 до договору кредитної лінії від 10.01.2013 року.

Відповідно до статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до п. 1.1.1. договору надання кредитних коштів буде здійснюватися окремими частинами, надалі за текстом кожна частина окремо - «транш», а в сукупності «транші», згідно з кредитними заявками позичальника в межах ліміту кредитування.

Згідно п. 1.2. договору кредит надається позичальнику на наступні цілі: поповнення обігових коштів.

Відповідно до п. 2.1. договору видача траншів на цілі, визначені п.1.2. цього договору, проводиться після підписання договору шляхом перерахування кредитних коштів на поточний рахунок позичальника з позичкового рахунку № 2062.9.05761.0001 в ПАТ КБ "ЄВРОБАНК в межах ліміту кредитування, що діє на дату надання трпаншу.

П. 2.3. договору передбачено, що моментом надання траншу кредиту вважається день перерахування коштів з позичкового рахунку позичальника.

Банк виконав свої зобов'язання за договором та надав транші у сумі 80 000,00 грн., 112 000,00 грн., 15 000,00 грн., 15 000,00 грн., 161 000,00 грн., 27 000,00 грн., на підставі заявок відповідача. Вказане підтверджується також розпорядженнями банку та виписками по особовому рахунку відповідача.

У відповідності до положень ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Порядок повернення заборгованості за кредитом врегульований статтею 2 договору.

Згідно п. 2.4 договору моментом (днем) повернення кредиту вважається день зарахування коштів в повній сумі заборгованості на позичковий рахунок позичальника. Термін користування кожним окремим траншем не повинен перевищувати 90 календарних днів з дати надання, але в будь якому разі не більше строку дії ліміту кредитування, визначеного в п. 1.1. цього договору.

Відповідно до п.2.5. договору кредиту нарахування процентів за користування кредитом здійснюється у валюті кредиту щомісячно в один з трьох останніх робочих днів поточного місяця за період з першого календарного дня поточного місяця по останній календарний день поточного місяця включно, а в останній місяць - враховуючи передостанній день до дня повернення заборгованості за кредитом у повній сумі.

Згідно п. 2.6., договору, зміненого договором про внесення змін № 1 від 10.01.2013 року, сплата процентів за користування кредитом здійснюється у валюті кредиту щомісячно по 10 число місяця, наступного за періодом нарахування, а також в останній день строку користування кредитною лінією, зазначеного в п. 1.1. договору, на рахунок № 2909.9.05761.0001 ПАТ КБ "ЄВРОБАНК", МФО 380355. Сплату процентів за користування кредитом у грудні 2012 року позичальник здійснює в строк по 20 січня 2013 року включно.

Судом встановлено, що в порушення умов договору та норм чинного законодавства України, позичальник не виконав взяті на себе зобов'язання за кредитним договором, внаслідок чого станом на 18.03.2016 року утворилась заборгованість по кредиту у сумі 176 000,00 грн., заборгованості за простроченими процентами у сумі 141 336,81 грн., заборгованість за нарахованими процентами 2 200,00 грн.

Відповідно до п. 3.3.5. договору позичальник зобов'язаний сплачувати кредитодавцю проценти та комісії, передбачені п. 1.1., п. 2.8. цього договору в порядку, визначеному п.п. 2.5., 2.7., 2.8., 2.9., 2.12. цього договору.

Відповідно до п. 3.3.7. договору позичальник зобов'язаний додержуватись строку дії ліміту кредитування, встановленого в п. 1.1.2. договору, та повернути кредит в повному обсязі в строк, визначений п. 1.1. договору.

22.03.2013 року закінчився строк ліміту кредитування, однак позичальник не вчинив жодних дій до погашення кредитної заборгованості.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст.525, 526 ЦК України відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Враховуючи вищезазначене, станом на 18.03.2016 року заборгованість по кредиту у сумі 176 000,00 грн., заборгованість за простроченими процентами у сумі 141 336,81 грн. та заборгованість за нарахованими процентами 2 200,00 грн. позичальника перед банком належним чином доведена, документально підтверджена та позичальником не спростована.

У зв'язку з неналежним виконанням грошових зобов'язань за договором позивач нарахував відповідачеві пеню за прострочення кредиту та процентів з 17.09.2015 року по 18.03.2016 року у сумі 68 263,96 грн. та штраф у сумі 20 000,00 грн.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч.1 ст. 230 ГК України).

Згідно ч. 1-2 статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Частина 6 статті 232 ГК України передбачає, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно статті 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Умовами 4.2 договору передбачено, що у разі прострочення позичальником строків сплати процентів та комісій, визначених цим договором, а також прострочення строків повернення кредиту, визначених п. 1.1., 1.1.2., 2.4., 2.13.3., 4.4., 5.4. цього договору позичальник сплачує кредитодавцю пеню в розмірі одного процента, в національній валюті України, від несвоєчасно сплаченої суми за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діє у період, в якому допущено прострочення.

П. 4.3. договору передбачено, що у разі порушення позичальником вимог п. п. 2.2.3.- 3.3.18. цього договору позичальник зобов'язаний сплатити кредитодавцю штраф у розмірі 5 % від суми максимального ліміту кредиту, визначеного п. 1.1. цього договору, за кожний випадок.

Дії відповідача є порушенням вимог договору, тому є підстави для застосування відповідальності за умовами договору, Цивільного кодексу України та Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань.

З огляду на вищенаведене, суд погоджується з розрахунком пені за прострочення кредиту та процентів з 17.09.2015 року по 18.03.2016 року у сумі 68 263,96 грн. та штрафу у сумі 20 000,00 грн., наданим позивачем.

Відповідно до ч.1 статті 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з ч.1 статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 ГПК України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно ч. 5 статті 49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ч.1 ст.32, ч.1 ст. 33, ч.2 ст. 35, ст. 44, ч. 5 ст. 49 ст.ст. 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Пром-Бокс" (01103, м. Київ, вул. Товарна, будинок 18, офіс 2; ідентифікаційний код: 37101881) на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк "ЄВРОБАНК" (01032, м. Київ, бульвар Т. Шевченка, будинок 35; ідентифікаційний код: 33305163) заборгованість по кредиту у сумі 176 000 (сто сімдесят шість тисяч) грн. 00 коп., заборгованості за простроченими процентами у сумі 141 336 (сто сорок одна тисяча триста тридцять шість) грн. 81 коп., заборгованість за нарахованими процентами 2 200 (дві тисячі двісті) грн. 00 коп., пеню у сумі 68 263 (шістдесят вісім тисяч двісті шістдесят три) грн. 96 коп., штраф у сумі 20 000 (двадцять тисяч) грн. 00 коп., та судовий збір в розмірі 6 117 (шість тисяч сто сімнадцять) грн. 00 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 5 статті 85 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання рішення: 12.07.2016 року.

Суддя С.М.Мудрий

СудГосподарський суд міста Києва
Дата ухвалення рішення04.07.2016
Оприлюднено15.07.2016
Номер документу58899536
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —910/8878/16

Рішення від 04.07.2016

Господарське

Господарський суд міста Києва

Мудрий С.М.

Ухвала від 06.06.2016

Господарське

Господарський суд міста Києва

Мудрий С.М.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні