Рішення

від 11.07.2016 по справі 916/1472/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"11" липня 2016 р.Справа № 916/1472/16

За позовом Комунального підприємства „Теплопостачання міста ОдесаВ»

до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю „Одесса ЕнергостройВ»

про розірвання договору та стягнення 458 654,40грн.

Суддя Літвінов С.В.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_2 - довіреність;

Від відповідача: не з'явився;

СУТЬ СПОРУ: Комунальне підприємство „Теплопостачання міста ОдесаВ» звернувся до господарського суду Одеської області із позовною заявою до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю „Одесса ЕнергостройВ» про розірвання договору від 28.05.2015р. №166/1 укладеного між КП „Теплопостачання міста ОдесаВ» та ТОВ „Одесса ЕнергостройВ» та стягнення 458 654,40грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 06.06.2016р. було порушено провадження по справі №916/1472/16 із призначенням до розгляду в судовому засіданні.

Відповідач у засідання суду не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про місце та дату засідання.

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців місцезнаходження ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю „Одесса ЕнергостройВ» є саме та адреса на яку судом здійснювалась відправка поштової кореспонденції, а саме: 65007, м. Одеса, вул. Водопровідна, буд.. 1А, офіс 407.

Відповідно до п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. В«Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанціїВ» , особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

При цьому, суд зазначає, що необґрунтоване затягування розгляду справи суперечить вимогам ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.

Приймаючи до уваги, що судові відправлення були здійсненні саме за адресою зазначеною у витягу з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, суд вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

У судовому засіданні 11.07.2016р. було проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду в порядку статті 85 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив .

28.05.2015р. між Комунальним підприємством „Теплопостачання міста ОдесаВ» (Замовник) та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю „Одесса ЕнергостройВ» (Підрядник) був укладений договір підряду №ТГО-166/1 (далі - договір).

Згідно п.1.1 Замовник доручає, а Підрядник зобов'язується на власний ризик, власними засобами, матеріалами виконати та здати Замовнику відповідно о умов договору комплекс робіт по капітальному ремонту покрівлі на котельній за адресою: м. Одеса, Клубничний провулок, 20, а замовник зобов'язується надати Підряднику фронт робіт, здійснити приймання та сплатити вартість виконаних та прийнятих робіт та використаних при цьому матеріалів, комплектуючих виробів.

Склад, вартість, обсяги, строки (терміни) та режим використання робіт, вартість та кількість матеріалів, необхідних для виконання робіт, їх якісні та інші характеристики, інші додаткові умови визначаються договором (п.1.2 договору).

Відповідно п.2.1 договору, ціна договору та відповідно загальна вартість робіт складає 458 654,40грн., у тому числі 76 442,40грн. ПДВ 20% та визначається на підставі Договірної ціни з підтверджуючими її кошторисними розрахунками. Договірна ціна визначається у відповідно до Правил визначення вартості будівництва. Договірна ціна є невід'ємною частиною договору (Додаток 1).

Розділом 3 договору передбачений порядок розрахунків. Так, пунктом 3.1 договору передбачено, що всі розрахунки відповідно до даного договору здійснюються в національній валюті України, в безготівковій формі, шляхом перерахування Замовником грошових коштів на поточний рахунок Підрядника. Розрахунки за виконані роботи проводяться шляхом: авансового платежу у розмірі 386 000 грн., у т.ч. 64 333,33грн. ПДВ 20% протягом 10-ти банківських днів з моменту підписання договору (пп. 3.2.1 п.3.2 договору). Оплату виконаних та прийнятих в поточному місяці робіт Замовник здійснює згідно підписаних сторонами щомісячних Актів виконаних робіт по формі КБ-2в, та Довідки про вартість виконаних робіт за формою КБ-3, протягом 20 банківських днів з моменту підписання Актів сторонами. Замовник сплачує вартість лише фактично виконаних Підрядником, прийнятих робіт та використаних при виконанні робіт матеріалів, комплектуючих виробів, відповідно до затвердженої документації (пп..3.2.2. п.3.2 договору). Цільове використання Підрядником коштів, отриманих від замовника підтверджується відповідними документами (належно завіреними копіями рахунків-фактур, актів, платіжних документів тощо) у разі використання таких коштів на придбання, оплату придбаних або поставлених матеріалів: придбання, оренду, оплату придбаних або поставлених техніки, механізмів і.т.п (пп. 3.2.3 п.3.2 договору). Загальна сума оплати виконаних та прийнятих робіт не може перевищувати суму вартості робіт у підписаному договорі (п.3.3 договору).

Термін виконання робіт, за даним договору 50 (п'ятдесят) календарних днів з моменту отримання Підрядником авансового платежу (п.4.1 договору).

Пунктом 4.5 договору визначено, що датою прийняття виконаних Підрядником та прийнятих Замовником робіт є дата підписання сторонами Актів виконаних робіт КБ-2в та Довідки про вартість виконаних робіт по формі КБ-3.

Підрядник щомісяця, не пізніше 1-го числа місяця наступного за звітним надає замовнику Акти виконаних робіт для перевірки та узгодження обсягів фактично виконаних робіт. Акти вважаються переданими Замовнику належним чином, якщо на супровідному листі , до якого додано Акти є вхідний реєстраційний номер Замовника про їх отримання (п.4.6 договору).

Відповідно підпунктів 6.1.1, 6.1.2 пункту 6.1 договору передбачено, що Замовник зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати за виконані роботи відповідно до умов договору; приймати виконані роботи згідно з Актом виконаних робіт, а Підрядник зобов'язаний забезпечувати якісне і своєчасне виконання робіт за даним договором; виконувати роботи, передбачені п.1.1 договору, в порядку і на умовах цього договору, дотримуючись вимог плану виробництва робіт, нормативно-технічних і інструктивно-методичних документів, а також вимог чинного законодавства, робіт, що зазвичай пред'являються до даного виду; здавати роботи Замовникові в порядку і на умовах, відповідно вимогам цього договору (пп. 6.3.1-6.3.3 п.6.3 договору).

Договір набирає чинності з моменту його підписання обома сторонами і діє до 31.12.2015р., а в частині взаєморозрахунків - до повного їх виконання.

Позивач вказує, що на виконання своїх грошових зобов'язань за договором перерахував на розрахунковий рахунок Підрядника грошові кошти в загальному розмірі 496 000грн., що підтверджується платіжним дорученням №21543 від 28.05.2015р. на суму 386 000грн., №22464 від 26.06.2015р. на суму 40 000грн., №22652 від 30.06.2015р. 20 000грн., №22685 від 01.07.2015р. на суму 50 000грн. та банківськими виписками від 26.06.2015р., 30.06.2015р. та від 01.07.2015р. Грошові кошти в розмірі 37 345,60грнр. Були помилково перефразовані та на теперішній час перебувають на розрахунковому рахунку позивача.

Отже, за посилання відповідача за договором підряду він перерахував відповідачу грошові кошти в розмірі 458 654,40грн., з яких 386 000грн. авансу та 72 654,40грн. за виконання договірних зобов'язань.

Втім відповідач, в порушення умов договору свої зобов'язання не виконав, станом на теперішній час роботи по договору не виконані та не здані Замовнику.

За посиланням позивача, з метою досудового врегулювання спору та вимогою надання Актів виконаних робіт, виконання договірних зобов'язань ним були направлені на адресу відповідача претензії від 12.10.2015р. №02/01-699 та від 12.11.2015р. №02/01-01-762. Проте зазначені претензії були залишені відповідачем без відповіді та задоволення.

Посилаючись на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором підряду, Комунальне підприємство „Теплопостачання міста ОдесаВ» звернулось з відповідним позовом до суду за захистом свого порушеного права.

Дослідивши в сукупності всі обставини та матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, що регулюють спірні відносини, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з наступних підстав.

Відповідно до статті 175 ГПК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Підставою виникнення господарських зобов'язань за приписами частини 1 статті 177 ГК України є договір.

Згідно частини 1 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно із статтею 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як встановлено судом, 28.05.2015р. між Комунальним підприємством „Теплопостачання міста ОдесаВ» (Замовник) та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю „Одесса ЕнергостройВ» (Підрядник) був укладений договір підряду №ТГО-166/1, умовами якого передбачено, що Замовник доручає, а Підрядник зобов'язується на власний ризик, власними засобами, матеріалами виконати та здати Замовнику відповідно о умов договору комплекс робіт по капітальному ремонту покрівлі на котельній за адресою: м. Одеса, Клубничний провулок, 20, а замовник зобов'язується надати Підряднику фронт робіт, здійснити приймання та сплатити вартість виконаних та прийнятих робіт та використаних при цьому матеріалів, комплектуючих виробів.

Відповідно до статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові. Для виконання окремих видів робіт, встановлених законом, підрядник (субпідрядник) зобов'язаний одержати спеціальний дозвіл. До окремих видів договорів підряду, встановлених параграфами 2-4 цієї глави, положення цього параграфа застосовуються, якщо інше не встановлено положеннями цього Кодексу про ці види договорів.

Статтею 839 ЦК України передбачено, що підрядник зобов'язаний виконати роботу, визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором. Підрядник відповідає за неналежну якість наданих ним матеріалу і устаткування, а також за надання матеріалу або устаткування, обтяженого правами третіх осіб.

Стаття 843 ЦК України передбачає, що у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Якщо у договорі підряду не встановлено ціну роботи або способи її визначення, ціна встановлюється за рішенням суду на основі цін, що звичайно застосовуються за аналогічні роботи з урахуванням необхідних витрат, визначених сторонами. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.

У відповідності до статті 844 ЦК України ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі. Якщо робота виконується відповідно до кошторису, складеного підрядником, кошторис набирає чинності та стає частиною договору підряду з моменту підтвердження його замовником. Кошторис на виконання робіт може бути приблизним або твердим. Кошторис є твердим, якщо інше не встановлено договором. Зміни до твердого кошторису можуть вноситися лише за погодженням сторін. У разі перевищення твердого кошторису усі пов'язані з цим витрати несе підрядник, якщо інше не встановлено законом. Якщо виникла необхідність проведення додаткових робіт і у зв'язку з цим істотного перевищення визначеного приблизного кошторису, підрядник зобов'язаний своєчасно попередити про це замовника. Замовник, який не погодився на перевищення кошторису, має право відмовитися від договору підряду. У цьому разі підрядник може вимагати від замовника оплати виконаної частини роботи. Підрядник, який своєчасно не попередив замовника про необхідність перевищення приблизного кошторису, зобов'язаний виконати договір підряду за ціною, встановленою договором. Підрядник не має права вимагати збільшення твердого кошторису, а замовник - його зменшення в разі, якщо на момент укладення договору підряду не можна було передбачити повний обсяг роботи або необхідні для цього витрати. У разі істотного зростання після укладення договору вартості матеріалу, устаткування, які мали бути надані підрядником, а також вартості послуг, що надавалися йому іншими особами, підрядник має право вимагати збільшення кошторису. У разі відмови замовника від збільшення кошторису підрядник має право вимагати розірвання договору. Строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов'язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов'язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.

Положеннями ст. 846 ЦК України передбачено, що строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Згідно з приписами ст. 849 ЦК України замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника. Якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підрядута вимагати відшкодування збитків .

В силу положень ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтями 610, 612 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Приймаючи до уваги, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази, підтверджуючі виконання відповідачем будь-яких будівельних робіт, які є предметом договору підряду № ТГО-166/1 від 28.05.2015р., а також враховуючи, що такі будівельні роботи мали бути розпочаті протягом 50 календарних днів з метену отримання Підрядником авансового платежу (п.4.1 договору), суд доходить висновку, що „Одесса ЕнергостройВ» були порушені прийняті на себе як підрядником зобов'язання у спірних правовідносинах щодо виконання будівельних робіт.

Згідно зі ст. 320 ГК України замовник має право, не втручаючись у господарську діяльність підрядника, здійснювати контроль і технічний нагляд за відповідністю обсягу, вартості і якості виконаних робіт проектам і кошторисам. Він має право перевіряти хід і якість будівельних і монтажних робіт, а також якість матеріалів, що використовуються. У разі якщо підрядник не береться своєчасно за виконання договору або виконує роботу настільки повільно, що закінчення її до строку стає явно неможливим, замовник має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.

Статтею 651 ЦК України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Господарський суд зазначає, що у випадку, якщо підрядник у визначений умовами договору строк не приступив до виконання будівельних робіт, що не пов'язане із простроченням замовника та/або обставинами непереборної сили, замовник вправі вимагати розірвання відповідного договору підряду в судовому порядку з посиланням на спеціальну законодавчу норму - ст. 320 ГК України. Крім того, таке порушення зобов'язань підрядника, серед іншого, також може бути кваліфіковане як істотне порушення в розумінні положень ст. 651 ЦК України, наявність якого також є підставою для розірвання договору.

За таких обставин, приймаючи до уваги, що відповідач протягом тривалого часу не приступив до виконання будівельних робіт за договором підряду № ТГО-166/1 від 28.05.2015р., що не пов'язане із простроченням замовника, і з моменту, коли будівельні роботи мали бути розпочаті пройшов майже рік, господарський суд, керуючись положеннями ст. 651 ЦК України та ст. 320 ГК України доходить висновку про наявність правових підстав для розірвання договору підряду № ТГО-166/1 від 28.05.2015р., укладеного між сторонами по справі, що має наслідком необхідність задоволення позовних вимог КП „Теплопостачання міста ОдесиВ» у відповідній частині.

Щодо позовних вимог в частині стягнення з ТОВ „Одесса ЕнергостройВ» 458 654,40грн. збитків суд вважає за необхідне зазначити наступне.

За положеннями ч.ч.2, 3 ст.849 ЦК України якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків. Якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.852 ЦК України якщо підрядник відступив від умов договору підряду, що погіршило роботу, або допустив інші недоліки в роботі, замовник має право за своїм вибором вимагати безоплатного виправлення цих недоліків у розумний строк або виправити їх за свій рахунок з правом на відшкодування своїх витрат на виправлення недоліків чи відповідного зменшення плати за роботу, якщо інше не встановлено договором. За наявності у роботі істотних відступів від умов договору підряду або інших істотних недоліків замовник має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.

Згідно ч.5 ст.653 ЦК України якщо договір змінений або розірваний у зв'язку з істотним порушенням договору однією із сторін, друга сторона може вимагати відшкодування збитків, завданих зміною або розірванням договору.

Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода) (частина 2 статті 22 Кодексу).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі (абзац 1 частини 3 статті 22 Кодексу).

Породжуючи настання цивільних прав та обов'язків згідно ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України, відповідальність у вигляді відшкодування збитків вимагає для її застосування наявності складу правопорушення, а саме: протиправної поведінки (дії чи бездіяльності особи), шкідливого результату такої поведінки, причинного зв'язку між протиправною поведінкою та заподіяними збитками, вини особи, яка заподіяла збитки. Протиправною є поведінка, що не відповідає вимогам закону або договору, тягне за собою порушення майнових прав та інтересів іншої особи і спричинила заподіяння збитків. Причинний зв'язок між протиправною поведінкою порушника та збитками полягає, передусім, у прямому (безпосередньому) зв'язку між протиправною поведінкою та настанням негативного результату. Вказані обставини підлягають доведенню позивачем належними та допустимими у справі доказами. Стягнення збитків як виду цивільно-правової відповідальності можливе у випадку наявності таких збитків та обґрунтованості їх розміру.

З аналізу вищевказаних норм законодавства, вбачаться, що об'єктивною стороною правопорушення є наявність збитків в майновій сфері кредитора, протиправна поведінка, яка втілилась в невиконанні або неналежному виконанні боржником зобов'язання, причинний зв'язок між протиправною поведінкою боржника та збитками. Відсутність хоч би одного з вищевказаних елементів, які утворюють склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за невиконання або неналежне виконання ним зобов'язань, оскільки в даному випадку його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.

Таким чином, наявні у справі документи свідчать про те, що згідно умов договору підряду №ТГО-166/1 від 28.05.2015р. відповідач взяв на себе зобов'язання виконати капітальний ремонт об'єкту позивача у відповідності до погодженої сторонами проектно-кошторисної документації, однак, порушив умови договору в частині його виконання, а саме до виконання будівельних робіт не приступив , внаслідок чого вказаний договір підряду було розірвано.

З огляду на викладене, відповідно до ч.ч.2, 3 ст.849, ч.ч.1, 2 ст.852 ЦК України позивач набув право вимагати стягнення з відповідача збитків у вигляді суми попередньої оплати, здійсненої ним за договором підряду №ТГО-166/1 від 28.05.2015р. в розмірі 458 654,40грн., з підстав чого позовні вимоги позивача підлягають задоволенню судом у повному обсязі.

Відповідно до вимог ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Наведенні позивачем докази у встановленому законом порядку Відповідачем не спростовані.

За при приписами ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, як обґрунтовані, підтверджені належними доказами та наявними матеріалами справи.

Судові витрати по сплаті судового збору покласти на відповідача згідно зі ст.ст. 44,49 ГПК України.

Керуючись ст.ст.32, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Розірвати договір від 28.05.2015 №166/1 укладений між Комунальним підприємством „Теплопостачання міста ОдесаВ» (65029, м. Одеса, вул.. Банківська, 1-Б, код ЄДРОПУ 34674102) та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю „Одесса ЕнергостройВ» (65007, м. Одеса, вул. Водопровідна, буд.. 1А, офіс 407, код ЄДРПОУ 37280310).

2. Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю „Одесса ЕнергостройВ» (65007, м. Одеса, вул. Водопровідна, буд.. 1А, офіс 407, код ЄДРПОУ 37280310) на користь Комунального підприємства „Теплопостачання міста ОдесаВ» (65029, м. Одеса, вул.. Банківська, 1-Б, код ЄДРОПУ 34674102) збитки в розмірі 458 654 (чотириста п'ятдесят вісім тисяч шістсот п'ятдесят чотири)грн.. 40коп. та судовий збір в сумі 8 257 (вісім тисяч двісті п'ятдесят сім)грн.. 82 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено та підписано 12 липня 2016 р.

Суддя С.В. Літвінов