Рішення

від 07.07.2016 по справі 917/836/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.07.2016 р. Справа №917/836/16

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕМС", вул. Приходька, б. 29, кв. 20, м. Кременчук

до Приватного підприємства "Фірма Квант-Плюс", вул. Московська, б. 6, м. Кременчук, 39623

про стягнення грошових коштів у сумі 65 237,11 грн.

Суддя Мацко О.С.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність №1/22-04/2016 від 22.04.2016р.

від відповідача: не з'явився.

07.07.2016 р. у судовому засіданні відповідно до ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину рішення, залучено її до матеріалів справи та повідомлено про термін виготовлення повного тексту судового рішення.

СУТЬ СПРАВИ : Розглядається позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕМС" про стягнення з Приватного підприємства "Фірма Квант - Плюс" 65 237,11 грн. заборгованості, що виникла внаслідок неналежного виконання останнім умов укладеного між сторонами 02.04.2014 р. Договору підряду на виконання будівельно-монтажних робіт № 5/04, з яких : 51 528,48 грн. - сума основного боргу, 11 222,73 грн. - пені за період з 01.11.2015 р. по 17.05.2016 р., 836,99 грн. - 3% річних за період з 01.11.2015 р. по 17.05.2016 р., 1 648,91 грн. - інфляційних нарахувань за період з 01.11.2015 р. по 17.05.2016 р..

Представник позивача наполягає на задоволенні позовних вимог за обґрунтуванням, наведеним у позовній заяві.

Відповідач представництво у судове засідання вдруге не забезпечив, вимог суду не виконав, причин щодо цього суду не повідомив. Останній відповідно до пп. 2.6.15 Інструкції з діловодства в господарських судах України та пп. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" був належним чином та завчасно повідомлений про дату, час і місце проведення судових засідань, а також про покладені на нього обов'язки, про що свідчать матеріали справи.

Суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що застосовуючи відповідно до ч. 1 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України, ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення від 07.07.1989 р. Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain). Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").

Відповідно до пп. 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи достатність у матеріалах справи доказів для розгляду спору по суті, приписи ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ратифікована Законом України від 17.07.1997 р. № 475/97-ВР) щодо права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку, суд не оцінює вказані обставини як підставу для подальшого відкладення розгляду справи. Спір розглядається за наявними матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, оцінивши надані докази, суд, встановив:

02 квітня 2014 року між ТОВ "ЕМС" (Підрядник) та ПП "Фірма "Квант-Плюс" (Замовник) було укладено Договір підряду на виконання будівельно-монтажних робіт № 5/04 (а.с. 12-16, далі - Договір підряду), оригінал оглянуто у засіданні.

При цьому сторони узгодили, зокрема, наступне:

- Замовник доручає, а Підрядник забезпечує відповідно до проектної документації та умов Договору виконання електромонтажних та пусконалагоджувальних робіт на об'єктах: "ВАТ "Полтавський ГЗК. Заміна ТП 03-2 с кабельною продукцией"; "ВАТ "Полтавський ГЗК. Поточно-транспортна система ділянки приймання й відвантаження готової продукції ІІ-го відділення ЦПО-2"; "ВАТ "Полтавський ГЗК. Технічне переоснащення та автоматизація технологічної секції № 1 ОФ-1 Дробильно-збагачувальної фабрики ВАТ "Полтавський гірничозбагачувальний комбінат". АСУТП і ПТС ОПУ-2. Секція № 1 ЗФ-1 Силове електроустаткування" (п. 1 Договору підряду);

- склад та обсяги робіт, що доручаються до виконання Підряднику, визначені договірною ціною, яка наведена у Додатку № 1, № 2, № 3 які є невід'ємною частиною Договору. Склад та обсяги робіт можуть бути переглянуті в процесі будівництва у разі внесення змін до проектної документації. Власником результату виконаних робіт є Замовник. (п. 2, 3 Договору підряду);

- Підрядник зобов'язаний виконати всі роботи, обумовлені договором і здати їх у повному обсязі згідно погоджених Сторонами графіків (п. 4 Договору підряду);

- договірна ціна орієнтовно складає : 600 000,00 грн., в т.ч. ПДВ 20% (п. 8 Договору підряду);

- розрахунки за виконані роботи будуть здійснюватися щомісячно на підставі актів виконаних робіт форми КБ-2в і довідки форми КБ-3 (п. 39 Договору підряду);

- Підрядник визначає обсяги та вартість виконаних робіт, що підлягають оплаті, та готує відповідні документи і подає їх для підписання Замовником щомісяця до 25 числа . Вартість виконаних робіт, що підлягають оплаті визначається в межах вартості робіт, передбачених договірною ціною, із урахуванням виконаних обсягів робіт та їх вартості за одиницю виміру. Замовник зобов'язаний підписати подані Підрядником документи, що підтверджують виконання робіт, або обґрунтувати причини відмови від їх підписання протягом 5-ти днів з дня одержання. Оплата виконаних робіт здійснюється протягом 30-ти днів з дня підписання документів Замовником. Підрядник оплачує Замовникові послуги генпідряду в розмірі 10% від суми виконаних робіт, згідно підписаних Сторонами форм № КБ-2в. (п. 40, 41 Договору підряду);

- Замовник несе відповідальність за порушення зі своєї вини таких зобов'язань і у таких сумах: за затримку оплати виконаних робіт без відповідного обґрунтування - неустойку в розмірі 0,1 % вартості цих робіт за кожен день прострочення (п. 46 Договору підряду);

- Договір набуває чинності з моменту його укладення, і діє до 30.12.2014 р. в частині виконання робіт, а в частині оплати до повного завершення взаєморозрахунків (ч. 2 п. 52 Договору підряду).

01.07.2014 р. до вказаного Договору підряду між сторонами було укладено Додаткову угоду № 1, згідно якої сторони внесли зміни до п. 8 вищезазначеного Договору та виклали його у наступній редакції : "договірна ціна орієнтовно складає: 1 000 000,00 грн., в т.ч. ПДВ 20% (а.с. 17).

На виконання умов Договору підряду позивачем було виконано підрядні роботи на загальну суму 976 387,23 грн., про що складено акти приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в, які підписані без зауважень представниками сторін та скріплені печатками сторін (а.с. 18-105), а саме :

- за квітень 2014 року : акт № 1 від 28.04.2014 року на суму 5 120,81 грн., акт № 2 від 28.04.2014 року на суму 53 958,00 грн., акт № 3 від 28.04.2014 року на суму 43 691,82 грн., акт № 4 від 28.04.2014 року на суму 6 823,09 грн.;

- за травень 2014 року : акт № 5 від 28.05.2014 року на суму 88 082,40 грн.;

- за червень 2014 року : акт № 6 від 27.06 2014 року на суму 5 155,20 грн., акт № 7 від 27.06.2014 року на суму 20 613,26 грн., акт № 8 від 27.06.2014 року на суму 209 370,00 грн.;

- за липень2014 року : акт № 9 від 25.07.2014 року на суму 123 586,48 грн., акт № 10 від 25.07.2014 року на суму 22 202,40 грн., акт № 11 від 25.07.2014 року на суму 12 217,84 грн.;

- за серпень 2014 року : акт № 11 від 27.08.2014 року на суму 100 841,09 грн.;

- за вересень 2014 року : акт № 12 від 30.09.2014 року на суму 43 390,10 грн., акт № 13 від 30.09.2014 року на суму 55 717,20 грн.;

- за жовтень 2014 року : акт № 14 за жовтень від 29.10.2014 року на суму 11 086,38 грн., акт № 15 від 29.10.2014 року на суму 9 052,03 грн., акт № 16 від 29.10.2014 року на суму 12 293,16 грн., акт № 17 від 29.10.2014 року на суму 131 66,65 грн., акт № 18 від 29.10.2014 року на суму 19 819,20 грн., акт № 19 від 29.10.2014 року на суму 5 670,66 грн.;

- за листопад 2014 року : акт № 20 від 27.11.2014 року на суму 55 720,92 грн., акт № 21 від 27.11.2014 року на суму 4 947,23 грн., акт № 22 від 27.11.2014 року на суму 1 863,86 грн., акт № 23 від 27.11.2014 року на суму 773,88 грн.;

- за грудень 2014 року : акт № 24 від 29.12.2014 року на суму 51 223,57 грн..

За даними позивача відповідачем на виконання умов Договору підряду, було проведено лише часткову оплату отриманих ним від позивача результатів підрядних робіт у розмірі 899 909,18 грн., у наступному порядку :

- оплата за отримані результати робіт у квітні 2014 року проведена у повному обсязі : 29.05.2014 року сплачено 20 000,00 грн.; 10.06.2104 року сплачено 20 000,00 грн.; 10.06.2104 року сплачено 28 000,00 грн.; 10.07.2104 року сплачено 41 593,72 грн.;

- оплата за отримані результати робіт у травні 2014 року проведена у повному обсязі : 10.07.2014 року в сумі 88 082,40 грн.;

- оплата за отримані результати робіт у червні 2014 року проведена у повному обсязі : 10.07.2014 року в сумі 20 323,88 грн., 17.07.2014 року в сумі 214 814,58 грн.;

- оплата за отримані результати робіт у липні 2014 року проведена у частково у розмірі 81 528,67 грн. : 12.09.2014 року в сумі 30 000,00 грн., 16.09.2015 року в сумі 51 528,67 грн.;

- оплата за отримані результати робіт у серпні 2014 року проведена у повному обсязі 23.10.2014 року в сумі 35 000,00 грн. та 13.11.2014 року в сумі 65 841,09 грн.;

- оплата за отримані результати робіт у вересні 2014 року проведена у повному обсязі 23.10.2014 року в сумі 43 390,10 грн. та 5 717,20 грн., 09.10.2014 року в сумі 50 000,00 грн.;

- оплата за отримані результати робіт у жовтні 2014 року проведена у повному обсязі 11.12.2014 року в сумі 11 086,38 грн.; 11.12.2014 року в сумі 9 052,03 грн.; 11.12.2014 року в сумі 12 293,16 грн.; 11.12.2014 року в сумі 13 166,65 грн.; 11.12.2014 року в сумі 19 819,20 грн.; 11.12.2014 року в сумі 5 670,66 грн.;

- оплата за отримані результати робіт у листопаді 2014 року проведена у повному обсязі : 19.03.2015 року в сумі 55720,92 грн., 19.03.2015 року в сумі 4 947,23грн.; 19.03.2015 року в сумі 1 863,86 грн.; 29.01.2015 року в сумі 773,88 грн.;

- оплата за отримані результати робіт у грудні 2014 року проведена у повному обсязі : 19.03.2015 року в сумі 12 000,00 грн. та 25.03.2015 року в сумі 39 223,57 грн..

Проведення відповідачем вищезазначених оплат підтверджується наявними у матеріалах справи копіями банківських виписок по рахунку позивача (а.с. 124-139).

З матеріалів справи вбачається, що між сторонами проводилась звірка взаєморозрахунків та було складено належним чином оформлений акт, згідно якого станом на 06.02.2015 р. за відповідачем рахувалася заборгованість у розмірі 216 812,73 грн.. Даний акт підписаний представниками сторін та скріплений печатками сторін (копія наявна у матеріалах справи, а.с. 143-144).

За даними позивача на виконання умов п. 41 Договору підряду сторонами було складено акти надання послуг генпідряду на загальну суму 40 448,00 грн., а саме: за квітень 2014 року в сумі 5 309,21, за травень 2014 року в сумі 4 078,80 грн., за червень 2014 року в сумі 6 110,72 грн., за липень 2014 року в сумі 7 776,07 грн., за серпень 2014 року в сумі 2 912,70 грн., за вересень 2014 року в сумі 5 053,76 грн.,за жовтень 2014 року в сумі 5 871,66 грн., за листопад 2014 року в сумі 3 302,22 грн., за грудень 2014 року в сумі 32,86 грн..

Позивачем частково оплачено послуги генпідряду у сумі 15 498,43 грн. за період з квітня 2014 - червень 2014 року, за липень 2014 року - грудень 2014 року в сумі 24 949,57 грн. сплачені не були.

В зв'язку з невиконанням відповідачем зобов'язань за Договором підряду, в частині здійснення розрахунків за отримані результати підрядних робіт, позивачем було направлено на адресу відповідача претензію № 29 від 26.08.2015 року, з вимогою перерахувати кошти за виконані підрядні роботи, зокрема по Договору підряду (копія наявна у матеріалах справи, а.с. 141). Дана претензія 02.09.2015 року була отримана відповідачем, що підтверджується наявною у матеріалах справи копію поштового повідомлення (а.с. 140).

За результатами розгляду вищезазначеної претензії, між позивачем та відповідачем було укладено Додаткову угоду № 1 до Договору підряду № 5/04 від 02.04.2014 року (а.с. 142), відповідно до якої відповідач визнав заборгованість у розмірі 103 057,24 грн. та сторони погодили графік погашення наявної у відповідача заборгованості з вересня 2015 року по грудень 2015 року, а саме : у вересні 2015 р. відповідач повинен був перерахувати на рахунок позивача 51 528,67 грн., у жовтні 2015 р. відповідач повинен був перерахувати на рахунок позивача 17 176,19 грн., у листопаді 2015 р. відповідач повинен був перерахувати на рахунок позивача 17 176,19 грн. та у грудні 2015 р. відповідач повинен був перерахувати на рахунок позивача 17 176,19 грн.,. Проте, відповідач здійснив тільки одну проплату - 16.09.2015 року в сумі 51 528,67 грн..

За даними позивача на момент подання позову до суду відповідач зобов'язання по Договору підряду щодо оплати отриманих ним результатів робіт не виконав, заборгованість останнього складає 51 528,57 грн..

Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 65 237,11 грн. заборгованості, що виникла внаслідок неналежного виконання останнім умов укладеного між сторонами 02.04.2014 р. Договору підряду на виконання будівельно-монтажних робіт № 5/04, з яких : 51 528,48 грн. - сума основного боргу, 11 222,73 грн. - пені за період з 01.11.2015 р. по 17.05.2016 р., 836,99 грн. - 3% річних за період з 01.11.2015 р. по 17.05.2016 р., 1 648,91 грн. - інфляційних нарахувань за період з 01.11.2015 р. по 17.05.2016 р..

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Згідно із ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Положеннями статей 627, 628 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Враховуючи правову природу укладеного договору, кореспондуючи права та обов'язки його сторін, суд дійшов висновку, що оцінка правомірності заявлених вимог має здійснюватись з урахуванням приписів законодавства, які регламентують правовідносини з договору будівельного підряду.

Відповідно до ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково (ст. 854 Цивільного кодексу України). Відповідно до ч. 1 ст. 875 Цивільного кодексу України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Згідно з ч. 4 ст. 879 Цивільного кодексу України оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об'єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.

Відповідно до п. 1 ст. 853 Цивільного кодексу України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі. Замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду, або, якщо це передбачено договором, - етапу робіт, зобов'язаний негайно розпочати їх прийняття. Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформлюється актом, підписаним обома сторонами (п. 1 ст. 882 Цивільного кодексу України).

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. У відповідності до вимог ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається. Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом. Частиною першою ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Матеріалами справи підтверджується належне виконання позивачем підрядних робіт за умовами Договору підряду. В порушення прийнятих на себе зобов'язань за Договором підряду та приписів ст. 854, ст. 530 Цивільного кодексу України відповідач результати отриманих підрядних робіт не оплатив, заборгованість останнього на момент прийняття даного рішення складає 51 285,57 грн.. Дана обставина відповідачем не спростована.

Отже, з аналізу наведених норм права та поданих доказів, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача основного боргу в сумі 51 285,57 грн. є підтвердженими документально та нормами матеріального права, відповідачем не спростовані, а тому в цій частині підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 610, ст. 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Одним із видів забезпечення виконання зобов'язань відповідно ст. 546, ст. 549 Цивільного кодексу України та ст. 199 Господарського кодексу України, є неустойка (штраф, пеня), розмір якої визначається відповідно до умов договору, що не суперечать чинному законодавству України. Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Пунктом 4 ст. 231 Господарського кодексу України визначено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України). Пунктом 6 ст. 232 Господарського кодексу України визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно із ст. 3 Закону України від 22.11.1996 р. № 543/96-ВР "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" (із змінами та доповненнями) розмір пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань не повинен перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховувалась пеня.

У п. 46 Договору підряду сторони узгодили, зокрема, що у разі прострочення оплати виконаних робіт замовник зобов'язується сплатити підряднику неустойку у розмірі 0,1% вартості цих робіт за кожен день прострочення.

Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку в частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача 11 222,73 грн. пені за період з 01.11.2015р. по 17.05.2016 р., суд встановив, що враховуючи встановлені сторонами у додатковій угоді № 1 від 09.09.2015 р. розміри та терміни необхідних до внесення відповідачем на рахунок позивача проплат, останнім неправильно визначено момент, з якого починається обрахування простроченого відповідачем зобов'язання з оплати отриманих ним від позивача результатів підрядних робіт та розмір заборгованості на який нараховується пеня, а саме :

- відповідно до умов Додаткової угоди № 1 від 09.09.2015 р. відповідач зобов'язувався сплатити у жовті 2015 р. позивачу 17 176,19 грн., тобто прострочення виконання відповідачем вищезазначеного зобов'язання починається з 03.11.2015 р. (оскільки останній день виконання зобов'язань в цій частині припадав на вихідний день);

- відповідно до умов Додаткової угоди № 1 від 09.09.2015 р. відповідач зобов'язувався сплатити у листопаді 2015 р. позивачу 17 176,19 грн., тобто прострочення виконання відповідачем вищезазначеного зобов'язання починається з 01.12.2015 р.;

- відповідно до умов Додаткової угоди № 1 від 09.09.2015 р. відповідач зобов'язувався сплатити у грудні 2015 р. позивачу 17 176,19 грн., тобто прострочення виконання відповідачем вищезазначеного зобов'язання починається з 01.01.2016 р.;

Враховуючи викладене та здійснивши перерахунок заявленої до стягнення суми пені, за період з 01.11.2015 р. по 17.05.2016 р. (з урахуванням моменту виникнення зобов'язань щодо оплати за кожний окремий місяць, як визначено сторонами у Додатковій угоді, п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України та ст. 254 Цивільного кодексу України), суд прийшов до висновку, що заявлений розмір пені частково відповідає вимогам Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" в сумі 9 946,04 грн., (розрахунок суми пені здійснено за допомогою калькулятору підрахунку заборгованості та штрафних санкцій "Ліга:Еліт 9.1.3").

Відповідно до п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку позовних вимог щодо стягнення з відповідача 1 648,91 грн. інфляційних втрат та 836,99 грн. трьох процентів річних за період з 01.11.2015 р. по 17.05.2016 р., суд встановив, що враховуючи встановлені сторонами у додатковій угоді № 1 від 09.09.2015 р. розміри та терміни необхідних до внесення відповідачем на рахунок позивача проплат, останнім неправильно визначено момент, з якого починається обрахування простроченого відповідачем зобов'язання з оплати отриманих ним від позивача результатів підрядних робіт та розмір заборгованості на який нараховуються інфляційні втрати та 3% річних .

Враховуючи викладене та здійснивши перерахунок заявленої до стягнення суми інфляційні втрати та 3% річних за період з 01.11.2015 р. по 17.05.2016 р., суд встановив, що допущені позивачем помилки не вплинули на розмір (який підлягає до стягнення) інфляційних втрат, проте вплинули на розмір (який підлягає до стягнення) 3% річних. Отже, суд визнає правомірними та такими, що підлягають до стягнення 1 648,91 грн. інфляційних втрат та 691,75 грн. 3% річних за період з 03.11.2015 р. по 17.05.2016 р. (з урахуванням моменту виникнення зобов'язань щодо оплати отриманих результатів робіт за кожний окремий місяць, як визначено сторонами у Додатковій угоді № 1 від 09.09.2015 р.) (перерахунок здійснено за допомогою калькулятору підрахунку заборгованості та штрафних санкцій "Ліга:Еліт 9.1.3" та залучено до матеріалів справи).

Відповідно до ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно з пунктом 4 частини третьої ст. 129 Конституції України та ст. 33, ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Допустимих доказів в спростування вищевикладеного чи будь-яких обґрунтованих заперечень по суті спору відповідач суду не надав.

За викладеного, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 51 528,48 грн. основного боргу, 9 946,04 грн. пені, 1 648,91 грн. інфляційних втрат та 691,75 грн. 3% річних підтверджені документально та нормами матеріального права, не спростовані відповідачем, а тому в цій частині підлягають задоволенню. В частині стягнення з відповідача 1 276,69 грн. пені та 145,24 грн. 3% річних у позові слід відмовити.

Відповідно до ч. 2 ст. 49 ГПК України понесені позивачем судові витрати при поданні позову з оплати судового збору в сумі покладаються на відповідача.

Позивач просить суд покласти на відповідача понесені ним при пред'явленні даного позову судові витрати у вигляді витрат по оплаті по правової допомоги в сумі 6 000,00 грн..

Згідно з частиною першою статті 44 ГПК України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються в порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру" (ч. 3 ст. 48 ГПК України). В розумінні даних статей судовими витратами є лише оплата тих послуг, які надаються адвокатами, що відповідають вимогам статті 2 Закону та здійснюють свою діяльність у організаційних формах, зазначених у статті 4 цього Закону. Відповідно до ст. 12 Закону України "Про адвокатуру" (в редакції, чинній на час винесення рішення) оплата праці адвоката здійснюється на підставі угоди між громадянином чи юридичною особою і адвокатським об'єднанням чи адвокатом.

Як роз'яснив Пленум Вищого господарського суду України у п. 6.3 постанови від 21 лютого 2013 року № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" (із змінами і доповненнями), витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК. Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от: угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригіналу ордера адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій. У разі неподання відповідних документів у господарського суду відсутні підстави для покладення на іншу сторону зазначених сум. Вирішуючи питання про такий розподіл, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним.

Як вбачається з матеріалів справи, 22.04.2016 р. між позивачем та адвокатським об'єднанням "ПРАВО-ЛЕКС" укладено Договір № 1/22-04/2016 про надання правової допомоги (а.с. 152), оплата послуг в сумі 6 000,00 підтверджується копією платіжного доручення № 64 від 22.04.2016 р. з призначенням платежу - оплата правової допомоги та представництва інтересів позивача за Договором про надання правової допомоги № 1/22-04/2016 від 22.04.2016 р. (а.с. 155). Крім того, у матеріалах справи наявна копія свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю № 517, що видане гр. ОСОБА_1 21.04.2006 р., та докази на підтвердження відповідної державної реєстрації адвокатського об'єднання "ПРАВО-ЛЕКС" (а.с. 153-154). Вказані документи підтверджують факт надання відповідних послуг адвокатським об'єднанням "ПРАВО-ЛЕКС" позивачу у зв'язку зі спором, який виник з відповідачем.

На підставі аналізу обсягу необхідних та фактичних зусиль для вирішення спору сторін у даній справі, виходячи з вимог розумності та справедливості, врахувавши обставини справи, якість підготовки позовних матеріалів, ціну позову, тривалість розгляду справи, мотиви прийняття даного рішення та приписи ст. 33 Правил адвокатської етики суд дійшов висновку, що витрати позивача на оплату правової допомоги наданої адвокатським об'єднанням "ПРАВО-ЛЕКС" в особі адвоката ОСОБА_1 у сумі 6 000,00 грн. по даній справі є співрозмірними об'єму отриманих юридичних послуг та підлягають відшкодуванню останньому за рахунок відповідача у повному обсязі.

На підставі матеріалів справи та керуючись ст. 43, ст. 49, 75, ст. 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ :

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Фірма Квант-Плюс" (вул. Московська, б. 6, м. Кременчук, 39623), ідентифікаційний код юридичної особи 35778995 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕМС" (вул. Приходька, б. 29, кв. 20, м. Кременчук), ідентифікаційний код юридичної особи 32802600, р/р 260031248 в КФ ПАБ "Полтава-Банк", МФО 331423 - 51 528,48 грн. основного боргу, 9 946,04 грн. пені, 1 648,91 грн. інфляційних втрат, 691,75 грн. 3% процентів річних, 1 378,00 грн. витрати по сплаті судового збору та 6 000,00 грн. витрат з оплати правової допомоги.

Видати наказ з набранням рішенням законної сили.

3. В іншій частині позову - відмовити.

Повне рішення складене 12.07.2016 р..

Суддя О.С.Мацко

Примітка : Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу. Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня прийняття рішення, а у разі якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення - з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.