Рішення

від 26.05.2016 по справі 925/359/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" травня 2016 р. Справа № 925/359/16

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Грачова В.М., при секретарі Ткаченку А.О., за участю представників сторін: позивача - ОСОБА_1, відповідача - не з'явились, у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду в м. Черкаси, розглянувши справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Сінта-трейд» до товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРКОРН ЛТД» про стягнення 86 696 грн. 15 коп.,

ВСТАНОВИВ:

Позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «Сінта-трейд» звернувся в господарський суд з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРКОРН ЛТД» (далі - відповідач) про стягнення, на підставі договору поставки № ТІЛК 11/01/16 від 11.01.2016 року, 86 464 грн. основного боргу, 33 грн. 16 коп. пені, 198 грн. 99 коп. 3% річних, що разом складає 86 696 грн. 15 коп., та відшкодування судових витрат.

Відповідач письмовий відзив на позовну заяву не подав, проти позову не заперечував, явку свого представника в засідання суду без поважних причин не забезпечив, хоч про місце, дату і час судового засідання був повідомлений належним чином за правилами, передбаченими розділом 2.6. Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації від 20 лютого 2013 року № 28.

Представник позивача в судовому засіданні позов з підстав, викладених в позовній заяві, підтримав і просив суд задовольнити повністю

Враховуючи, що наявні матеріали справи є достатніми для всебічного, повного і об'єктивного розгляду справи, суд, відповідно до ст. 75 ГПК України, визнав за можливе розглянути справу у відсутності представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

Згідно з ст. 85 ГПК України, у судовому засіданні оголошувались вступна та резолютивна частини рішення.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в справі письмові докази та оцінивши їх у сукупності, суд позов задовольняє повністю з наступних підстав.

11.01.2016 року позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «Сінта-трейд», як постачальник, з однієї сторони, і відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРКОРН ЛТД», як покупець, з другої сторони, уклали договір поставки № ТІЛК 11/01/16 (далі - Договір). За умовами п. 1.1 якого постачальник зобов'язався поставляти покупцю визначений цим Договором та/або додатками до нього товар: автомобільні шини та запчастини, а покупець зобов'язався приймати товар та оплатчувати його.

Крім того, за умовами Договору сторони, зокрема, погодили, що:

Номенклатура, найменування, одиниця виміру, походження товару, загальна кількість, ціна за одиницю товару, що поставляється за цим Договором, термін та умови поставки визначаються у рахунках-фактурах та/або видаткових накладних та остаточно узгоджується сторонами на кожну окрему партію товару окремо (п. 1.2 Договору);

Оплата згідно даного Договору здійснюється покупцем шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальнику на підставі рахунку фактури та/або видаткової накладної з дотриманням умов зазначених в параграфі 2 Договору (п.3.1 Договору);

В разі простроченого платежу більше 3-х календарних днів, покупець сплачує пеню у розмірі 0,5% від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу, у разі прострочення виконання грошового зобов'язання більше 30 календарних днів боржник, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення (п.п. 5.2, 5.3 Договору).

На виконання умов Договору, позивачем було поставлено відповідачу товар, який був прийнятий без зауважень та претензій повноважним представником відповідача 25.01.2016 року, що підтверджується експрес-накладною № 59000158133546 (а.с. 19).

27.01.2016 року та повторно 15.02.2016 року позивачем направлялися на ім'я відповідача акт звірки взаєморозрахунків, видаткова накладна та рахунок-фактура на оплату товару, що підтверджується експрес-накладними № 59000159171424, № 59000163234891 (а.с. 20-21). Однак відповідач другі примірники надісланих документів не повернув.

Відповідач свої зобов'язання за Договором у повному обсязі не виконав, розрахувався частково на суму 21 600 грн., що підтверджується банківською випискою по рахунку позивача від 20.01.2016 року (а.с. 18).

З метою досудового врегулювання спору позивач направив відповідачу претензію з вимогою сплати боргу, до якого були додані акт звірки взаєморозрахунків, видаткова накладна та рахунок-фактура на оплату товару (а.с. 23-24). Проте, відповідач відповіді на претензію не надав, суму боргу не сплатив.

Згідно з розрахунком позивача, наведеним у позовній заяві, станом на дату подачі позову, заборгованість відповідача за поставлений по Договору товар складає 86 464 грн. основного боргу.

Вищеназвані документи долучені до матеріалів справи в якості письмових доказів.

З урахуванням викладеного суд вважає, що спірні зобов'язальні відносини виникли між сторонами на підставі договору поставки № ТІЛК 11/01/16 від 11.01.2016 року. Договір є укладеним, частково виконаний сторонами, вимоги позивача ґрунтуються на правах і обов'язках сторін цього договору.

Загальні положення про купівлю-продаж визначені параграфом 1 глави 54, особливості поставки - параграфом 3 глави 54 ЦК України, параграфом 1 глави 30 ГК України, загальні положення про правочини визначені розділом IV книги 1 ЦК України, про зобов'язання і договір розділами І і ІІ книги 5 ЦК України, главами 19, 20 ГК України.

За змістом з ст.ст. 11, 15, 16 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини; кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання; способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Статтями 13 і 14 ЦК України встановлено, відповідно, межі здійснення цивільних прав та загальні засади виконання цивільних обов'язків. Зокрема, і цивільні права і цивільні обов'язки здійснюються (виконуються) в межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст. 598, ч. 1 ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.

Частина 1 ст. 626 ЦК України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до положень ст. ст. 638, 639 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір може укладатися у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Частинами 1, 2 ст. 712 ЦК України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Наявність і розмір невиконаного спірного грошового зобов'язання в загальному розмірі 86 464 позивачем обґрунтовані та підтверджені наданими документами, відповідачем допустимими доказами не спростовані, тому ця заборгованість підлягає стягненню в судовому порядку.

Відповідно до ст. 610,ч. 1 ст. 611, ч. 1 ст. 612 ЦК України: порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання; у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки, відшкодування збитків; боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У зв'язку з простроченням відповідачем строків оплати товару, позивачем нараховано 33 грн. 16 коп. пені, 198 грн. 99 коп. 3% річних за період прострочення з 08.03.2016 року по 04.04.2016 року.

Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 6 ст. 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не передбачено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 ГК України).

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Вимога позивача про стягнення 33 грн. 16 коп. пені, 198 грн. 99 коп. 3% річних відповідає нормам ст. 549, ч. 2 ст. 625 ЦК України, пунктам 5.2, 5.3 Договору, нараховані за фактичні періоди існування заборгованості на суму боргу, що існувала на відповідні дати, їх розрахунок судом перевірений і визнаний вірним, тому вимога позивача в цій частині також підлягає задоволенню.

Відповідно до ст.ст. 33, 34, 43 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, обставини справи повинні підтверджуватись лише належними і допустимими доказами, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Судом, відповідно до ст. 22 ГПК України, було запропоновано сторонам подати докази в обґрунтування позову і заперечень проти нього, брати участь в засіданнях суду, вони своїми правами скористались на свій розсуд, відповідач безпідставно явку своїх представників в засідання суду не забезпечив, причини неявки не повідомив, про відкладення розгляду справи, продовження строку вирішення спору клопотань не заявляв, витребувані судом документи не подав, внаслідок чого судом прийнято рішення на підставі лише матеріалів, наявних у справі.

З урахуванням викладеного, відповідно до умов Договору, обставин справи та вимог законодавства суд вважає, що відповідач не виконав договірні зобов'язання щодо порядку розрахунків за поставлений товар, прострочив їх оплату, тому позовні вимоги про стягнення 86 464 грн. основного боргу, 33 грн. 16 коп. пені, 198 грн. 99 коп. 3% річних, судом визнаються обґрунтованими, доведеними і задовольняються повністю.

На підставі статті 49 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені позивачем судові витрати - судовий збір в розмірі 1 378 грн.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРКОРН ЛТД», код ЄДРПОУ 39904318, місцезнаходження: 18001, Черкаська область, м. Черкаси, вул. Байди Вишневецького, буд. 2, на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Сінта-трейд», код ЄДРПОУ 39958630, місцезнаходження: 04053, м. Київ, Шевченківський район, вул. Січових стрільців, буд. 37-41 - 86 464 грн. основного боргу, 33 грн. 16 коп. пені, 198 грн. 99 коп. 3% річних та 1 378 грн. судових витрат.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області протягом десяти днів з дня підписання.

Повний текст рішення підписано 05.07.2016 року.

Суддя В.М. Грачов