Рішення

від 07.06.2016 по справі 209/1711/16-ц

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОДЗЕРЖИНСЬКА

Справа № 209/1711/16-ц

Провадження № 2/209/991/16

РІШЕННЯ

іменем України

"07" червня 2016 р. Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Багбая Є.Д.

при секретарі Кукса О.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за первісним позовом представника позивача ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання недійсним договору дарування торгівельних кіосків із застосуванням наслідків недійсності правочину та зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визнання права власності на майно,-

ВСТАНОВИВ :

Представник позивача за первісним позовом ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про визнання недійсним договору дарування торгівельних кіосків із застосуванням наслідків недійсності правочину. На обґрунтування своїх позовних вимог зазначає, що 5 травня 2010 року ОСОБА_2 на підставі нотаріально посвідченого договору дарування передала безоплатно у власність ваідповідача ОСОБА_3 торгівельні кіоски у комплексі із зупинковим навісом загальною площею 46,0 кв. метри розміщених на земельній ділнці розміщених на земельній ділянці площею 0,0081 га по проспекту Металургів, 2В у м. Дніпродзержинську, яка була передана мені ОСОБА_2 в оренду на підставі договору оренди №11204 від 30.03.2010 року, кадастровий номер земельної ділянки: 1210400000:01:011: 0121. Згідно умов пунктів 7-8 Договору дарування, вартість торгівельних кіосків визначено Сторонами у 11753,00 грн. (одинадцять тисяч сімсот п'ятдесят три гривні 00 коп.), що співпадало з експертною оцінкою згідно Звіту про оцінку майна, зробленого 05.05.2010 року фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 Позивачзазначає, що договір дарування було укладено ним. внаслідок помилки, яка полягала у помилковому сприйнятті позивачем фактичних обставин правочину, його правової природи та правових наслідків, невірне тлумачення законодавства, а також невірному розумінні сторонами одна одної в ході переговорів стосовно способу передачі у власність спірних торгівельних кіосків. На укладення позивачем договору дарування насправді мали вплив наміри та розрахунок одержати плату відвВідповідача за торгівельні кіоски у розмірі їхньої вартості, яку він так і не одержав, а тому моє волевиявлення в укладанні вказаного правочину не відповідало його справжньому наміру. Позивач просить визнати договір дарування торгівельних кіосків у комплексі з зупинковим навісом, загальною площею 46,0 кв.м., розміщених на земельній ділянці площею 0,0081 га по проспекту Металургів, 2В у м. Дніпродзержинську, укладений 05 травня 2010 року між ОСОБА_5 і ОСОБА_3 та посвідчений 05 травня 2010 року приватним нотаріусом Дніпродзержинського міського нотаріального округу ОСОБА_6 зареєстрованого в реєстрі за №288 - недійсним з моменту його укладення із застосуванням наслідків недійсності та стягнути з відповідача на його користь судовий збір в сумі 551,21 грн..

Відповідач за первісним позовом ОСОБА_3 первісний позов не визнав повністю, вважає позовні вимоги за первісним позовом незаконними, необґрунтованими і відповідно безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню, на обгрунтування заперечень вказав, що договір дарування торгівельних кіосків у комплексі з зупинковим навісом від 05.05.2010 року є дійсним та укладеним без впливу помилки щодо обставин, які мали істотне значення. Обставини, викладені в первісному позові не відповідають дійсності. Відповідач за первісним позовом не є сторонньою людиною для первісного позивача, а навпаки є родичем, а саме двоюрідним братом. У зв'язку із переїздом на постійне місце проживання до м. Київ, його двоюрідна сестра ОСОБА_2 (на той час ОСОБА_5С.) у квітні 2010 року сама запропонувала йому своєму двоюрідному брату ОСОБА_3 укласти договір дарування торгівельних кіосків у комплексі з зупинковим навісом, розташованих за адресою: м. Дніпродзержинськ, проспект Металургів, 2В. При цьому, мова йшла з ОСОБА_2 про укладення саме договору дарування, а ніяк не купівлі-продажу, жодної грошової компенсації за дарування вказаного майна ОСОБА_2 від ОСОБА_3 не вимагала. На виконання попередньої усної домовленості щодо укладання договору дарування торгівельних кіосків у комплексі з зупинковим навісом ОСОБА_2 та ОСОБА_3 05.05.2010 року звернулись до приватного нотаріуса Дніпродзержинського міського нотаріального округу ОСОБА_6 для укладання письмового договору дарування та його нотаріального посвідчення у відповідності з вимогами діючого на той час законодавства України. На той час, чинне законодавство України не забороняло родичам укладати будь-які правочини, в тому числі договори дарування між собою. 05.05.2010 року спірний договір дарування було укладено між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та посвідчено приватним нотаріусом Дніпродзержинського міського нотаріального округу ОСОБА_6 і зареєстровано в Державному реєстрі правочинів за №288. ОСОБА_3 як Обдаровуваним були сплачені витрати у зв'язку із укладенням вищенаведеного договору дарування. На виконання вимог ст.722 ЦК України, ОСОБА_3 прийняв у дарунок торгівельні кіоски у комплексі з зупинковим навісом, розташовані за адресою: м. Дніпродзержинськ, проспект Металургів, 2В, шляхом одержання у присутності нотаріуса ключів від торгівельних кіосків та правовстановлюючих документів на них, що підтверджується самим договором дарування від 05.05.2010 року. Підписавши спірний договір, ОСОБА_2 усвідомлювала, що цим актом підтверджено передачу торгівельних кіосків Обдаровуваному, тобто ОСОБА_3 З дати нотаріального посвідчення договору дарування по даний час я ОСОБА_3 користуюся подарованими мені торгівельними кіосками у комплексі з зупинковим навісом, а також земельною ділянкою загальною площею 0,0081 га на якій вони розміщені, від свого імені уклав договори про надання комунальних послуг та електропостачання, сплачую всі необхідні платежі, тобто реалізовував своє право власності на вказане майно. До та після укладення оспорюваного договору дарування між ОСОБА_2 від ОСОБА_3 були нормальні родинні і дружні відносини, однак у грудні 2012 року відносини погіршилися внаслідок особистої сварки. З тих пір, вони не спілкуються. Просить застосувати до вимог позивача за первісним позовом строк позовної дасності оскільки він пропуцщений позивачем про, що надана відповідна заява. Позов ОСОБА_2 на думку позивача не доведений жодними та допустимими доказами просить в його задоволенні відмовити в повному обсязі.

Крім того ОСОБА_3 звернувся із зустрічним позовом до позивача за первісним позовом про визнання права власності на майно, а саме на об'єкт нерухомого майна - комплекс торгівельних павільйонів з навісом, розташований за адресою: м. Дніпродзержинськ, проспект Металургів, 2-В. На обґрунтування зустрічних позовних вимог зазначає, що предметом оспорюваного договору дарування від 05.05.2010 року фактично виступало нерухоме майно, право власності відповідача за первісним позовом на яке не визнається первісним позивачем, а тому підлягає захисту згідно п. 1 ч. 2 ст.16 ЦК та ст.392 України шляхом визнання права власності за ОСОБА_3 Як вбачається із змісту п.4 оспорюваного договору дарування та зазначено у Первісному позові, торгівельні кіоски у комплексі з зупинковим навісом, розташовані за адресою: м. Дніпродзержинськ, проспект Металургів, 2В належали ОСОБА_2 на підставі Договору купівлі-продажу, укладеного із Повним товариством «Наше діло» (дата державної реєстрації: 17.05.1994 року, дата запису: 27.10.2004 року, номер запису: 1 223 120 0000 000370, ідентифікаційний код 20307730, місцезнаходження: 51931, Дніпропетровська обл., м. Дніпродзержинськ, проспект Аношкіна, буд. 31, станом на дату подачі зустрічного позову найменування юридичної особи наступне: ПОВНЕ ТОВАРИСТВО «ОЧКУР І КОМПАНІЯ ЛОМБАРД «НАШЕ ДІЛО»), далі по тексту - ПТ «НАШЕ ДІЛО» та посвідченого державним нотаріусом Першої дніпродзержинської державної нотаріальної контори ОСОБА_7 06.06.2003 року, реєстровий №1-1520 (міститься в матеріалах справи). В свою чергу, право власності ПТ «НАШЕ ДІЛО» на спірне майно виникло наступним чином. 25 березня 2002 року розпорядженням Голови Дніпровської районної ради м. Дніпродзержинська №60-р «Про дозвіл на розміщення торговельних кіосків у комплексі із зупинковим навісом по пр. Металургів повному товариству «Наше діло»», виданого на підставі ст.ст. 55 та 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (в редакції 13.07.2001 року, діяла станом на 25.03.2002 року), ПТ «НАШЕ ДІЛО» було надано дозвіл на: - одержання в управлінні головного архітектора міста архітектурно-планувального завдання на проектно-вишукувальні роботи для розміщення торгівельних кіосків згідно з формуляром попереднього погодження місця розташування об'єктів; - розробку проектно-кошторисної документації на розміщення торгівельних кіосків відповідно до архітектурно-планувального завдання і технічних вимог та узгодження її в управлінні головного архітектора міста; - оформлення в управлінні земельних ресурсів міста документів на право користування земельною ділянкою згідно з узгодженим проектом; - розміщення торговельних кіосків у комплексі із зупинковим навісом відповідно до проектної документації; - на початок роботи кіосків після затвердження акту комісії про прийняття закінчених будівництвом об'єктів в експлуатацію. Вищенаведене розпорядження №60-р від 25.03.2002 року не визнано незаконними в судовому порядку з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України, а також не було скасовано Дніпровською районною радою м. Дніпродзержинська. Формуляр попереднього місця розташування об'єктів було погоджено ПТ «НАШЕ ДІЛО» з боку компетентних органів, підприємств та організацій м. Дніпродзержинська, а саме: відділом ДАЇ Дніпродзержинського міського управління, Управління по експлуатації газового господарства, Центром електрозв'язку №3 Дніпропетровської дирекції ВАТ «Укртелеком», Комунальним підприємством «Дніпродзержинське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства», Державною санітарно-епідеміологічною службою м. Дніпродзержинська, Загоном Державної пожежної охорони-1, Управлінням земельних ресурсів м. Дніпродзержинська, Управлінням Головного архітектора

м. Дніпродзержинська та Головою Дніпровської районної ради м. Дніпродзержинська. На виконання розпорядження №60-р від 25.03.2002 року, ПТ «НАШЕ ДІЛО»: - одержало архітектурно-планувальне завдання на проектно-вишукувальні роботи для розміщення торговельних кіосків у комплексі із зупинковим навісом №63, затверджених Головним архітектором міста 10.05.2002 року; - одержало позитивні технічні умови (висновки) на будівництво торговельних кіосків у комплексі із зупинковим навісом (3 будівлі з яких 2 будівлі Торговельних павільйонів та 1 будівля зупинкового навісу) від органу пожежної безпеки №20 від 13.05.2002 року, структурного підрозділу ВАТ Енергопостачальної компанії «Дніпрообленерго» від 17.05.2002 року №1012 на енергопостачання Торговельних павільйонів, структурного підрозділу ВАТ «Укртелеком» від 10.06.2002 року №59/55 на телефонізацію Торгових павільйонів; - на замовлення ПТ «НАШЕ ДІЛО» ліцензованою проектною організацією ТОВ НВП «ІНТЕРРЕСУРСИ» (ліцензія серія АА №265027 від 01.04.2002 року) було розроблено робочий проект будівництва торговельних кіосків (по змісту - павільйонів) у комплексі із зупинковим навісом з якого вбачається проектування будівництва капітальних будівель із основою у вигляді монолітного фундаменту (монолітний фундамент - тип фундаменту, який має широке застосування в будівництві фундаментів цегляних та блокових будинків, будівель з важкими залізобетонними перекриттями). Збудовані ПТ «НАШЕ ДІЛО» торговельні кіоски у комплексі із зупинковим навісом не відповідають визначенню терміну «мала архітектурна форма», закріпленому у діючому на той час законодавстві України, із дозвільної документації, одержаної ПТ «НАШЕ ДІЛО» вбачається те, що останнє було замовником будівництва торговельних кіосків у комплексі із зупинковим навісом саме як об'єктів нерухомого майна, що складалося із двох будівель Торговельних павільйонів та однієї будівлі зупинкового навісу (комплекс будівель), розташованих на земельній ділянці нерозривно пов'язаних із землею (не можуть існувати без землі), переміщення яких є неможливим без втрати їх якісних або функціональних характеристик (властивостей), їх знецінення та зміни їх призначення, що відповідає ознакам нерухомого майна. Актом районної комісії про прийняття об'єкта в експлуатацію від 24.01.2003 року торговельні кіоски у комплексі із зупинковим навісом були прийняті в експлуатацію на підставі Державних будівельних норм «Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів. Основні положення» ДБН А.3.1-3-94, затверджених Наказом Держкоммістобудування України від 05.10.1994 року №48, введених в дію з 01.01.1995 року, які були чинними на момент прийняття закінчених будівництвом об'єктів в експлуатацію, втрата чинності 29.12.2004 року у зв'язку з набранням чинності Постанови КМ України від 22.09.2004 року №1243 «Про Порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів» (далі по тексту - ДБН А.3.1-3-94). Акт районної комісії про прийняття об'єкта в експлуатацію від 24.01.2003 року не є тотожним Акту технічної комісії про прийняття стаціонарної малої архітектурної форми в експлуатацію (додаток 3 до п.23 Типових правил розміщення малих архітектурних форм для здійснення підприємницької діяльності), яким на той час приймались в експлуатацію малі архітектурні форми, оскільки прийнятий на підставі саме ДБН А.3.1-3-94 (у розумінні пп.3.8.,3.9.) та відповідає рекомендованій формі акту згідно додатку 4 до ДБН А.3.1-3-94. В момент укладення договору нотаріусом було перевірено особи продавця та покупця, їх повноваження та правовстановлюючий документ про право власності ПТ «НАШЕ ДІЛО» на зазначені торгівельні кіоски в комплексі з зупинковим навісом. Із змісту Договору купівлі-продажу, укладеного між ОСОБА_2 та ПТ «НАШЕ ДІЛО», посвідченого державним нотаріусом Першої дніпродзержинської державної нотаріальної контори ОСОБА_7 06.06.2003 року, реєстровий №1-1520 вбачається, що документами, що підтверджують право власності ПТ «НАШЕ ДІЛО» на кіоски у комплексі із зупинковим навісом є Акт районної комісії про прийняття об'єкта в експлуатацію від 24.01.2003 року та довідка про наявність кіосків на балансі підприємства від 05.06.2003 року. У зв'язку з тим, що Договір купівлі-продажу торгівельних кіосків було укладено та посвідчено нотаріально 06.06.2003 року. Тому Первісний позивач ОСОБА_2 з моменту нотаріального посвідчення Договору купівлі-продажу торгівельних кіосків було від 06.06.2003 року у відповідності до ст.128 ЦК УРСР, ст.12 Закону України «Про власність» від 07.02.1991 року №697-XII, а також п.4 самого договору - набула право власності на вказане нерухоме майно, однак право власності не зареєструвала, оскільки чинним на той час законодавством не передбачалось такого обов'язку. Ринкова вартість спірного майна складає 60360,00 грн. (шістдесят тисяч триста шістдесят гривень 00 коп.). Предметом договору дарування, укладеного 05.05.2010 року між ОСОБА_2 і ОСОБА_3, посвідченого 05.05.2010 року приватним нотаріусом Дніпродзержинського міського нотаріального округу ОСОБА_6 виступало саме нерухоме майно. Юридичним наслідком укладення вищенаведеного договору дарування є безповоротне припинення права власності у ОСОБА_2 як Дарувальника на нерухоме майно, що є предметом договору, та виникнення права власності на нього у ОСОБА_3 як Обдарованого. З дати нотаріального посвідчення договору дарування по даний час ОСОБА_3 реалізовував своє право власності на вказане майно, тому він просить відмовити в задоволенні первісного позову повністю, та визнати за ними право власності на об'єкт нерухомого майна - комплекс торгівельних павільйонів з навісом, розташований за адресою: м. Дніпродзержинськ, проспект Металургів, 2-В, що складається з наступних об'єктів: торгівельний павільйон (літер А-1), загальною площею 23 кв.м., площею основи 24,7 кв.м. з ганком, площею основи 1,3 кв.м., торгівельний павільйон (літер Б-1), загальною площею 23 м.кв., площею основи 24,9 кв.м. з ганком, площею основи 1,0 кв.м., навіс (літер В-1), площею основи 61,8 кв.м., огорожа (літер №1).

Позивач за первісним позовом та його представник в судове засідання не з'явилися, надали суду заяву з клопотанням про розгляд справи за їх відсутності, первісний позов підтримали в повному обсязі просять його задовольнити, проти задоволення зустрічного позову заперечують.

Відповідач за первісним позовом та позивач за зустрічним позовом в судове засідання не з'явився, надав суду заяви з клопотанням про розгляд справи за його відсутності, первісний позов не визнав повністю, зустрічний позов підтримав в повному обсязі, просить його задовольнити.

Суд вивчивши матеріали справи вважає, що необхідність вислуховування особистих пояснень учасників судового розгляду по справі відсутня, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів на підтвердження правовідносин сторін.

Судом досліджені докази по справі:

Досліджені письмові докази по справі шляхом оголошення їх у судовому засіданні:

- договір купівлі - продажу торгівельних кіосків /а.с. 8/, згідно якого підтверджується підстави придбання майна позивачем за первісним позовом;

- договір дарування торгівельних кіосків /а.с. 9/, згідно яких підтверджується підстави набуття права власності позивачем за зустрічним позовом;

- висновок про вартість майна /а.с. 10/, згідно якого підтверджується вартість спірного майна;

- свідоцтво про шлюб /а.с. 11/, згідно якого підтверджується зміна прізвища позивачем за первісним позовом;

- свідоцтво про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності /а.с. 27/, згідно якого підтверджується статус юридичної особи в якої було придбано майно позивачем за первісним позовом;

- розпорядження голови Дніпровської райради м. Дніпродзержинська /а.с. 28-30/, згідно якого підтверджується дозвіл на розміщення комплексу по пр. Металургів в м. Дніпродзержинську;

- архітектурно- планувальне завдання на проектування об'єкта /а.с. 31-34/, згідно якого підтверджується план розміщення об'єктів ;

- лист и комунальних служб /а.с. 35-37/, згідно яких підтверджується дозвіл на приєднання киосків до комунікацій;

- акт районної комісії про прийняття обєкта в експлуатацію /а.с. 38/, згідно якого підтверджується прийняття зупинкового торгівельного комплексу в експлуатацію;

- довідка ПН "Наше діло" /а.с. 39/, згідно якої підтверджується пербування комплексу на балансі підприємства;

- технічний паспорт на комплекс торгівельних павільонів з навісом /а.с. 40-46/, згідно якого підтверджується технічна характеристика об'єкту;

- технічний висновок по стан комплексу /а.с. 48-59/, згідно якого підтверджується, що можлива подальша безпечна експлуатація комплексу та будівлі комплексу відносяться до капітальних будівель;

- рішення виконавчого комітету дніпродзержинської міської ради від 22 березня 2011 року, реєстраційна справа, договір оренди земельної ділянки, акт відновлення та узгодження меж земельної ділянки в натурі, акт прийому передачі земельної ділянки /а.с. 60-67/, згідно яких підтверджується надання у користування ОСОБА_3 земельної дялінки під торгівельний комплекс за адресою: Дніпропетровська обл. м. Дніпродзержинськ, пр. Металургів, № 2-В;

- звіт про оцінку майна /а.с. 69-82/, згідно якого підтверджується вартість спірного майна;

Вивчивши письмові докази, вивчивши матеріали справи, з'ясувавши обставини справи та дослідивши їх доказами, суд вважає, що первісний позов задоволенню не підлягає, а зустрічний підлягає повному задоволенню з наступних підстав.

У судовому засіданні встановлені судом обставини та визначені до них правовідносини:

5 травня 2010 року ОСОБА_2 на підставі нотаріально посвідченого договору дарування передала безоплатно у власність ваідповідача ОСОБА_3 торгівельні кіоски у комплексі із зупинковим навісом загальною площею 46,0 кв. метри розміщених на земельній ділнці розміщених на земельній ділянці площею 0,0081 га по проспекту Металургів, 2В у м. Дніпродзержинську, яка була передана мені ОСОБА_2 в оренду на підставі договору оренди №11204 від 30.03.2010 року, кадастровий номер земельної ділянки: 1210400000:01:011: 0121. Згідно умов пунктів 7-8 Договору дарування, вартість торгівельних кіосків визначено Сторонами у 11753,00 грн. торгівельні кіоски у комплексі з зупинковим навісом, розташовані за адресою: м. Дніпродзержинськ, проспект Металургів, 2В належали ОСОБА_2 на підставі Договору купівлі-продажу, укладеного із Повним товариством «Наше діло» (дата державної реєстрації: 17.05.1994 року, дата запису: 27.10.2004 року, номер запису: 1 223 120 0000 000370, ідентифікаційний код 20307730, місцезнаходження: 51931, Дніпропетровська обл., м. Дніпродзержинськ, проспект Аношкіна, буд. 31, станом на дату подачі зустрічного позову найменування юридичної особи наступне: ПОВНЕ ТОВАРИСТВО «ОЧКУР І КОМПАНІЯ ЛОМБАРД «НАШЕ ДІЛО»), далі по тексту - ПТ «НАШЕ ДІЛО» та посвідченого державним нотаріусом Першої дніпродзержинської державної нотаріальної контори ОСОБА_7 06.06.2003 року, реєстровий №1-1520 (міститься в матеріалах справи). В свою чергу, право власності ПТ «НАШЕ ДІЛО» на спірне майно виникло наступним чином. 25 березня 2002 року розпорядженням Голови Дніпровської районної ради м. Дніпродзержинська №60-р «Про дозвіл на розміщення торговельних кіосків у комплексі із зупинковим навісом по пр. Металургів повному товариству «Наше діло»», виданого на підставі ст.ст. 55 та 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (в редакції 13.07.2001 року, діяла станом на 25.03.2002 року), ПТ «НАШЕ ДІЛО» було надано дозвіл на: - одержання в управлінні головного архітектора міста архітектурно-планувального завдання на проектно-вишукувальні роботи для розміщення торгівельних кіосків згідно з формуляром попереднього погодження місця розташування об'єктів; - розробку проектно-кошторисної документації на розміщення торгівельних кіосків відповідно до архітектурно-планувального завдання і технічних вимог та узгодження її в управлінні головного архітектора міста; - оформлення в управлінні земельних ресурсів міста документів на право користування земельною ділянкою згідно з узгодженим проектом; - розміщення торговельних кіосків у комплексі із зупинковим навісом відповідно до проектної документації; - на початок роботи кіосків після затвердження акту комісії про прийняття закінчених будівництвом об'єктів в експлуатацію. Вищенаведене розпорядження №60-р від 25.03.2002 року не визнано незаконними в судовому порядку з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України, а також не було скасовано Дніпровською районною радою м. Дніпродзержинська. Формуляр попереднього місця розташування об'єктів було погоджено ПТ «НАШЕ ДІЛО» з боку компетентних органів, підприємств та організацій м. Дніпродзержинська, а саме: відділом ДАЇ Дніпродзержинського міського управління, Управління по експлуатації газового господарства, Центром електрозв'язку №3 Дніпропетровської дирекції ВАТ «Укртелеком», Комунальним підприємством «Дніпродзержинське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства», Державною санітарно-епідеміологічною службою м. Дніпродзержинська, Загоном Державної пожежної охорони-1, Управлінням земельних ресурсів м. Дніпродзержинська, Управлінням Головного архітектора м. Дніпродзержинська та Головою Дніпровської районної ради м. Дніпродзержинська. На виконання розпорядження №60-р від 25.03.2002 року, ПТ «НАШЕ ДІЛО»: - одержало архітектурно-планувальне завдання на проектно-вишукувальні роботи для розміщення торговельних кіосків у комплексі із зупинковим навісом №63, затверджених Головним архітектором міста 10.05.2002 року; - одержало позитивні технічні умови (висновки) на будівництво торговельних кіосків у комплексі із зупинковим навісом (3 будівлі з яких 2 будівлі Торговельних павільйонів та 1 будівля зупинкового навісу) від органу пожежної безпеки №20 від 13.05.2002 року, структурного підрозділу ВАТ Енергопостачальної компанії «Дніпрообленерго» від 17.05.2002 року №1012 на енергопостачання Торговельних павільйонів, структурного підрозділу ВАТ «Укртелеком» від 10.06.2002 року №59/55 на телефонізацію Торгових павільйонів; - на замовлення ПТ «НАШЕ ДІЛО» ліцензованою проектною організацією ТОВ НВП «ІНТЕРРЕСУРСИ» (ліцензія серія АА №265027 від 01.04.2002 року) було розроблено робочий проект будівництва торговельних кіосків (по змісту - павільйонів) у комплексі із зупинковим навісом з якого вбачається проектування будівництва капітальних будівель із основою у вигляді монолітного фундаменту (монолітний фундамент - тип фундаменту, який має широке застосування в будівництві фундаментів цегляних та блокових будинків, будівель з важкими залізобетонними перекриттями). Збудовані ПТ «НАШЕ ДІЛО» торговельні кіоски у комплексі із зупинковим навісом не відповідають визначенню терміну «мала архітектурна форма», закріпленому у діючому на той час законодавстві України, із дозвільної документації, одержаної ПТ «НАШЕ ДІЛО» вбачається те, що останнє було замовником будівництва торговельних кіосків у комплексі із зупинковим навісом саме як об'єктів нерухомого майна, що складалося із двох будівель Торговельних павільйонів та однієї будівлі зупинкового навісу (комплекс будівель), розташованих на земельній ділянці нерозривно пов'язаних із землею (не можуть існувати без землі), переміщення яких є неможливим без втрати їх якісних або функціональних характеристик (властивостей), їх знецінення та зміни їх призначення, що відповідає ознакам нерухомого майна. Актом районної комісії про прийняття об'єкта в експлуатацію від 24.01.2003 року торговельні кіоски у комплексі із зупинковим навісом були прийняті в експлуатацію на підставі Державних будівельних норм «Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів. Основні положення» ДБН А.3.1-3-94, затверджених Наказом Держкоммістобудування України від 05.10.1994 року №48, введених в дію з 01.01.1995 року, які були чинними на момент прийняття закінчених будівництвом об'єктів в експлуатацію, втрата чинності 29.12.2004 року у зв'язку з набранням чинності Постанови КМ України від 22.09.2004 року №1243 «Про Порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів» (далі по тексту - ДБН А.3.1-3-94). Акт районної комісії про прийняття об'єкта в експлуатацію від 24.01.2003 року не є тотожним Акту технічної комісії про прийняття стаціонарної малої архітектурної форми в експлуатацію (додаток 3 до п.23 Типових правил розміщення малих архітектурних форм для здійснення підприємницької діяльності), яким на той час приймались в експлуатацію малі архітектурні форми, оскільки прийнятий на підставі саме ДБН А.3.1-3-94 (у розумінні пп.3.8.,3.9.) та відповідає рекомендованій формі акту згідно додатку 4 до ДБН А.3.1-3-94. В момент укладення договору нотаріусом було перевірено особи продавця та покупця, їх повноваження та правовстановлюючий документ про право власності ПТ «НАШЕ ДІЛО» на зазначені торгівельні кіоски в комплексі з зупинковим навісом. Із змісту Договору купівлі-продажу, укладеного між ОСОБА_2 та ПТ «НАШЕ ДІЛО», посвідченого державним нотаріусом Першої дніпродзержинської державної нотаріальної контори ОСОБА_7 06.06.2003 року, реєстровий №1-1520 вбачається, що документами, що підтверджують право власності ПТ «НАШЕ ДІЛО» на кіоски у комплексі із зупинковим навісом є Акт районної комісії про прийняття об'єкта в експлуатацію від 24.01.2003 року та довідка про наявність кіосків на балансі підприємства від 05.06.2003 року. У зв'язку з тим, що Договір купівлі-продажу торгівельних кіосків було укладено та посвідчено нотаріально 06.06.2003 року. Тому Первісний позивач ОСОБА_2 з моменту нотаріального посвідчення Договору купівлі-продажу торгівельних кіосків було від 06.06.2003 року у відповідності до ст.128 ЦК УРСР, ст.12 Закону України «Про власність» від 07.02.1991 року №697-XII, а також п.4 самого договору - набула право власності на вказане нерухоме майно, однак право власності не зареєструвала, оскільки чинним на той час законодавством не передбачалось такого обов'язку. Крім того, спірному майну, згідно розпорядження міського голови 09 лютого 1998 року № 98-р "Про делегування питання присвоєння поштових адрес" було присвоєно поштову адесу двом торгівельним кіоскам в комплексі з зупинковим навісом, а саме: Дніпропетровська обл., м. Дніпродзержинськ, пр. Металургів, № 2-В. Ринкова вартість спірного майна складає 60360,00 грн. (шістдесят тисяч триста шістдесят гривень 00 коп.). Предметом договору дарування, укладеного 05.05.2010 року між ОСОБА_2 і ОСОБА_3, посвідченого 05.05.2010 року приватним нотаріусом Дніпродзержинського міського нотаріального округу ОСОБА_6 виступало саме нерухоме майно. Юридичним наслідком укладення вищенаведеного договору дарування є безповоротне припинення права власності у ОСОБА_2 як Дарувальника на нерухоме майно, що є предметом договору, та виникнення права власності на нього у ОСОБА_3 як Обдарованого. З дати нотаріального посвідчення договору дарування по даний час ОСОБА_3 реалізовував своє право власності на вказане майно.

Суд вважає встановленим наявність фактів, якими обґрунтовуються вимоги позивача за зустрічним позовом та безпідставні вимоги позивача за первісним позовом, з таких мотивів.

Згідно з ч.1 ст.717 ЦК України, за договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов'язується передати в майбутньому другій стороні (обдаровуваному) безоплатно майно (дарунок) у власність.

Як передбачено ч.1 ст.229 ЦК України, якщо особа, яка вчинила правочин, помилилася щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин може бути визнаний судом недійсним. Істотне значення має помилка щодо природи правочину, прав та обов'язків сторін, таких властивостей і якостей речі, які значно знижують її цінність або можливість використання за цільовим призначенням. Помилка щодо мотивів правочину не має істотного значення, крім випадків, встановлених законом.

Згідно роз'яснень п.7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 року №9 «Про судову практику розгляду справ про визнання правочинів недійсними», правочин може бути визнаний недійним лише з підстав, встановлених законом та із застосуванням наслідків недійсності, передбачених законом.

Відповідно до п. 19 вищезазначеної постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 року №9 роз'яснено, що правочин, вчинений під впливом помилки є оспорюваним. Обставини, щодо яких помилилася сторона правочину, мають існувати саме на момент вчинення правочину. Особа на підтвердження своїх вимог про визнання правочину недійсним повинна довести, що така помилка дійсно мала місце, а також що вона має істотне значення. Помилка внаслідок власного недбальства, незнання закону чи неправильного його тлумачення однією зі сторін не є підставою для визнання правочину недійсним.

Згідно ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, у тому числі є договори та інші правочини.

Нормами ч.1 ст.316 ЦК України передбачено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно ст.328 ЦК України визначено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст.41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватись і розпоряджатись своєю власністю.

Нормами ст.321 ЦК України визначено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно вимог ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права.

Статтею 392 ЦК України передбачено, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до ч.1,2 ст.182 ЦК України, право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Згідно положень ст.3 Закону України «Про нотаріат», ст.ст.3, 4, 10, 18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», нотаріус здійснює функції державного реєстратора прав на нерухоме майно у порядку та випадках, встановлених Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Відповідно до ст. 3 Цивільного процесуального кодексу України, кожна особа має право в порядку, встановленому зазначеним кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно положень ч.2 ст. 120 Земельного кодексу України, якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Відповідно до ст.ст.42, 224, 227 ЦК УРСР, угоди можуть укладатись усно або в письмовій формі (простій чи нотаріальній). За договором купівлі-продажу продавець зобов'язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов'язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму. Договір купівлі-продажу жилого будинку повинен бути нотаріально посвідчений, якщо хоча б однією з сторін є громадянин. Недодержання цієї вимоги тягне недійсність договору. Договір купівлі-продажу жилого будинку підлягає реєстрації у виконавчому комітеті місцевої Ради народних депутатів.

Згідно положень ст.ст. 128 та 153 ЦК УРСР, право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом або договором. Договір вважається укладеним, коли між сторонами в потрібній у належних випадках формі досягнуто згоди по всіх істотних умовах.

Враховуючи викладене вбачається, що вимоги позивача за первісним позовом є бузпідстанвими та недоведеними жодними належними доказами по справі. Судом встановлено, що між сторонами під час укладення договору, було повне взаєморозуміння, всі умови договору були ними виконані, іншого судом не встановлено, а тому підстав для визнання договору дарування недійсним судом не встановлено. Крім того під час укладання договору було дотримано обов'язкову нотаріальну форму договору. Враховуючи вищевикладене первісний позов задоволенню не підлягає.

Щодо зустрічного позову, суд зазначає наступне.

Як встановлено в судовому засіданні, на теперішній час, позивач за зустрічним позовом безперешкодно на підставах встановлених законом набув право власності на майно яке оспорюється позивачем за первісним позовом та підлагає судовому захисту.

На підставі ст. 11, 16, 227, 242, 316, 317, 319, 321, 331, 376, 392, 525, 526, 635 ЦК України, керуючись ст. .8,10, 59, 60, 213-215, 218 ЦПК України, суд ,-

ВИРІШИВ :

В задоволенні первісного позову представника позивача ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання недійсним договору дарування торгівельних кіосків із застосуванням наслідків недійсності правочину - відмовити повністю.

Зустрічний цивільний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визнання права власності на майно - задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_3 (паспорт серія АЕ №051391, виданий 15 січня 1996 року Міським в/м Дніпровського РВ Дніпродзержинського МУ УМВС України в Дніпропетровській області, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1) право приватної власності на об'єкт нерухомого майна - комплекс торгівельних павільйонів з навісом, розташований за адресою: м. Дніпродзержинськ, проспект Металургів, 2-В, що складається з наступних об'єктів: торгівельний павільйон (літер А-1), загальною площею 23 кв.м., площею основи 24,7 кв.м. з ганком, площею основи 1,3 кв.м., торгівельний павільйон (літер Б-1), загальною площею 23 м.кв., площею основи 24,9 кв.м. з ганком, площею основи 1,0 кв.м., навіс (літер В-1), площею основи 61,8 кв.м., огорожа (літер №1).

Органам нотаріату (державним або приватним нотаріусам) які здійснюють функції державного реєстратора прав на нерухоме майно здійснити державну реєстрацію права власності ОСОБА_3 (паспорт серія АЕ №051391, виданий 15 січня 1996 року Міським в/м Дніпровського РВ Дніпродзержинського МУ УМВС України в Дніпропетровській області, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1) на об'єкт нерухомого майна - комплекс торгівельних павільйонів з навісом, розташований за адресою: м. Дніпродзержинськ, проспект Металургів, 2-В, що складається з наступних об'єктів: торгівельний павільйон (літер А-1), загальною площею 23 кв.м., площею основи 24,7 кв.м. з ганком, площею основи 1,3 кв.м., торгівельний павільйон (літер Б-1), загальною площею 23 м.кв., площею основи 24,9 кв.м. з ганком, площею основи 1,0 кв.м., навіс (літер В-1), площею основи 61,8 кв.м., огорожа (літер №1) шляхом внесення відповідних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Дніпропетровської області шляхом подачі апеляційної скарги через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя

Дніпровського районного суду

м. Дніпродзержинска Є.Д. Багбая