Рішення

від 07.07.2016 по справі 175/5512/14-ц

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 175/5512/14-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

07 липня 2016 року Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Борисова С.А.,

за участю секретаря - Єльшиної А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у смт. Слобожанське цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа - Дніпропетровська районна державна нотаріальна контора про визнання заповіту недійсним, визнання недійсними свідоцтв про право на спадщину за заповітом,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернулася до Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області з позовом до ОСОБА_2, третя особа - Дніпропетровська районна державна нотаріальна контора про визнання заповіту недійсним, визнання недійсними свідоцтв про право на спадщину за заповітом.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, відповідно до письмової заяви просила суд слухати справу за її відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить суд визнати недійсним заповіт складений від імені ОСОБА_3 13 травня 2011 року, посвідчений Секретарем Виконавчого комітету Новоолександрівської сільської ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області ОСОБА_4 за реєстровим №21; визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за заповітом від 26.12.2012 року, виданого Дніпропетровською районною державною нотаріальною конторою за реєстровим №1-4515 - на житловий будинок за адресою: Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, селище Новоолександрівка, вул. Садова, 148; визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за заповітом від 26.12.2012 року, виданого Дніпропетровською районною державною нотаріальною конторою за реєстровим №1-4518 - на приватизовану земельну ділянку площею 4739кв.м, за адресою: Дніпропетровська область. Дніпропетровський район, селище Новоолександрівка, вул. Садова, 148; визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за заповітом від 26.12.2012року, виданого Дніпропетровською районною державною нотаріальною конторою за реєстровим №1-4521 - на приватизовану земельну ділянку (пай) площею 6.07га в межах згідно з планом, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Новоолександрівської сільської ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області. Проти винесення заочного рішення суду не заперечує.

Відповідач у судове засідання не з'явився, повідомлений належним чином, причину неявки у судове засідання суду не повідомив. Зі згоди представника позивача суд здійснює розгляд справи у заочному порядку, що відповідає вимогам ст. 224 ЦПК України.

Представник третьої особи у судове засідання не з'явився, відповідно до письмової заяви завідувач Дніпропетровської районної державної нотаріальної контори просив суд слухати справу за відсутності представника 3нотаріальної контори.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані сторонами докази та наведені ними доводи, приходить до наступного.

У судовому засіданні встановлено, що домоволодіння за адресою: Дніпропетровська Дніпропетровський район, селище Новоолександрівка, вул. Садова, 148 належало на праві власності бабусі позивача - ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право на спадщину від 20.07.1993року, виданого Дніпропетровською районною державною нотаріальною конторою за реєстровим № 1-2455. Дане свідоцтво зареєстроване в КП Дніпропетровське районне БТІ за реєстраційним №37782355. Зазначені обставини підтверджуються інформаційною довідкою та відповіддю на запит з КП "Дніпропетровське районне бюро технічної інвентаризації» за № 976/01-10 від 09.10.2012р. Домоволодіння складається з житлового будинку літ. А, загальною площею 62,9кв.м., житловою - 33,2кв.м., господарських будівель - літньої кухні літ. Б. сарая літ. В, гаражу літ. Г, входу в погріб літ. Ж, літнього душу літ. З, колодязя літ. К , огорож № 1-1, мощень І, що розташовано на земельній ділянці площею 4739 кв.м.

Також на праві власності ОСОБА_3 належала приватизована земельна ділянка, площею 4739 кв.м. за вказаною адресою, на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії ДН № 001665, від 30.11.1993 року і зареєстрованого в книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №1353 та Дублікату Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯК №333339, виданого виконкомом Новоолександрівської сільської ради 23.08.2012року, згідно рішення від 20.03.2012 року і зареєстрованого в книзі записів реєстрації державних актів на землю за №122140001004613. Кадастровий №1221486200:05:001:0230 (на земельну ділянку площею 2500кв.м.) та кадастровий №1221486200:05:001:0231 (на земельну ділянку площею 2239кв.м.).

ОСОБА_3 на праві власності мала приватизовану земельну ділянку (пай) площею 6,07 га в межах згідно з планом, призначену для ведення товарного сільськоговподарського виробництва, розташовану на території Новоолександрівської сільської ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області, що належала ОСОБА_3 на підставі Дублікату Державного акту на право власності на земельну ділянка серії ЯК №017758, виданого Дніпропетровською районною державною адміністрацією 20.09.20.12року, згідно рішення від 12.06.2001 року і зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право приватної власності на землю за № 122140001004988. Кадастровий № 1221486200:01:108:0014.

За життя ОСОБА_3 склала заповіт, згідно якого все своє майно, де б воно не було та з чого б воно не складалося, і взагалі все те, що буде їй належати на день смерті і на що за законом вона матиме право, заповіла своєму синові, ОСОБА_5, який є батьком позивача. Зазначений заповіт посвідчено 25 січня 2008 року секретарем виконавчого комітету Новоолександрівської сільської ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області, за реєстровим №33.

ОСОБА_5 мешкав разом зі своєю матір'ю ОСОБА_3, доглядав її, підтримував матеріально та морально, бо ОСОБА_3 починаючи з весни 2008 року стала тяжко хворіти, знаходилася на диспансерному обліку з приводу гіпертонічної хвороби, абсцесу молочної залози. Дана обставина підтверджується довідкою з Новоолександрівської сільської ради за №1922 від 06.04.2012 року.

ОСОБА_5 помер 04 вересня 2010 року, що підтверджується свідоцтвом про смерть від 06.04.2012року за реєстровим № 32 (бланк I-КИ № 460894).

З позовної заяви вбачається з позовної заяви, після смерті ОСОБА_5 ОСОБА_3 взагалі злягла, вже не підіймалася, погано розмовляла, не впізнавала людей, і позивач змушена була перебратися до неї, щоб доглядати її, лікувати та підтримувати. Дана обставина підтверджується випискою з амбулаторної картки хворої ОСОБА_3, що витребувана судом з Новоолександрівської амбулаторії КЗ ЦПМСД Дніпропетровського району. Як зазначено у даному документі, хвора ОСОБА_3 з квітня 2011 року неконтактна. Дані обставини підтверджують також лікарі КЗ ЦПМСД Дніпропетровського району, які оглядали хвору ОСОБА_3 у цей період. Через місяць після смерті ОСОБА_5 до ОСОБА_3 приїхав її другий син, що мешкав в Росії - ОСОБА_2, який особисто став доглядати ОСОБА_3 та змінив замки у будинку, що позбавило позивача взагалі можливості спілкуватися з бабусею. Про стан здоров'я ОСОБА_3 позивач дізнавалася від сусідів та від медичних працівників.

02 квітня 2012 року ОСОБА_3 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть (бланк І-КИ № 460894).

Після її смерті відкрилася спадщина, що складалася з зазначеного вище домоволодіння. У зв'язку з тим, що батько позивача ОСОБА_5, спадкоємець за заповітом помер до відкриття спадщини, і вважаючи, що іншого заповіту немає, а позивач згідно до вимог ст. 1266 Цивільного Кодексу України, є спадкоємцем за правом представлення, нарівні з ОСОБА_2, що є спадкоємцем першої черги, звернулася до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини.

У нотаріуса позивачу стало відомо, що 13 травня 2011 року ОСОБА_3 будучи прикутою до ліжка, не розмовляючи та не пізнаючи людей, склала інший заповіт, згідно якого все своє майно вона заповіла ОСОБА_2 Зазначений заповіт посвідчено Секретарем Виконавчого комітету Новоолександрівської сільської ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області ОСОБА_4 у присутності двох свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7, яким був даний заповіт прочитаний. Даний заповіт зареєстровано у реєстрі за №21.

На думку позивача, з чим погоджується і суд, заповіт, складений ОСОБА_3 є недійсним з наступних підстав.

Починаючи з весни 2008року ОСОБА_3 хворіла тяжкими хворобами, які з кожним днем все більш загострювалися. А після смерті сина ОСОБА_8 стан здоров'я ОСОБА_9С ще більш погіршився. ОСОБА_3 була прикута до ліжка, майже весь час була неконтактна, нікого не впізнавала, не розмовляла, у неї було порушення мови. Тому адекватно реагувати на такі серйозні речі, як складання заповіту, вона за станом здоров'я не могла. Таким чином, заповіт, складений ОСОБА_3, складений без дійсного волевиявлення останньої, у зв'язку з тим, що в момент його складання остання не усвідомлювала значення своїх дій і не керувала ними.

Згідно з вимогами ст. 225 Цивільного Кодексу України, правочин, який дієздатна фізична особа вчинила у момент, коли вона не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла керувати ними, може бути визнаний судом недійсним за позовом цієї особи, а в разі її смерті - за позовом інших осіб, чиї цивільні права та інтереси порушені.

В п.16 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009року "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" зазначено, що правила статті 225 ЦК України поширюються на ті випадки, коли фізичну особу не визнано недієздатною, однак у момент вчинення правочину особа перебувала в такому стані, коли вона не могла усвідомлювати значення своїх дій та (або) не могла керувати ними.

Ч.2 ст.1257 Цивільного Кодексу України передбачає, що за позовом заінтересованої особи суд визнає заповіт недійсним, якщо буде встановлено, що волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі.

За клопотання представника позивача судом призначено посмертну судово-психіатричну експертизу, згідно висновку №6 від 07 квітня 2016 року якої ОСОБА_3 за життя на момент складання та підписання заповіту 13 травня 2011 року мала ознаки хронічного психічного розладу у формі судинної деменції. За своїм психічним станом у той період часу ОСОБА_3 не могла розуміти свої дії та керувати ними, до доводить факт відсутності волевиявлення останньої для складання оспорюваного заповіту.

Дніпропетровська районна державна нотаріальна контора 26 грудня 2012 року видала ОСОБА_2 свідоцтва на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_3. Дані обставини підтверджуються наявними у спадковій справі № 178/2012 копіями свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 26.12.2012 року, виданого Дніпропетровською районною державною нотаріальною конторою за реєстровим №1-4515-на житловий будинок за адресою. Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, селище Новоолександрівка. вул. Садова, 148; за реєстровим №1-4518 - на приватизовану земельну ділянку площею 4739кв.м. за адресою: Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, селище Новоолександрівка, вул. Садова, 148; за реєстровим №1-4521- на приватизовану земельну ділянку (пай) площею 6,07 га в межах згідно з планом, призначену для ведення товарного сільськоговподарського виробництва, розташовану на території Новоолександрівської сільської ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області.

На думку позивача, з чим погоджується у суд, свідоцтва про право на спадщину за заповітом є недійсними з огляду на те, що заповіт від імені ОСОБА_3 був складений з порушенням ст. 225, 1257 Цивільного Кодексу України та визнається судом недійсним.

Таким чином, позовні вимоги позивача знайшли своє підтвердження у судовому засіданні, а відтак підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно зі ст. 88 ЦПК України з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню сплачений позивачем при подачі позову судовий збір у сумі 243 грн. 60 коп.

Керуючись ст.ст. 3, 7, 10, 11, 27, 31, 57, 60, 88, 130, 173, 174, 130, 212, 213, 215, 223, 224, 225, 226 ЦПК України, ст.ст. 15, 16, 203, 215, 225. 1257, 1261, 1266, 1268, 1269ЦК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа - Дніпропетровська районна державна нотаріальна контора про визнання заповіту недійсним, визнання недійсними свідоцтв про право на спадщину за заповітом, - задовольнити у повному обсязі.

Визнати недійсним заповіт складений від імені ОСОБА_3. 13 травня 2011 року, посвідчений Секретарем Виконавчого комітету Новоолександрівської сільської ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області ОСОБА_4 за реєстровим №21.

Визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за заповітом від 26.12.2012 року, виданого Дніпропетровською районною державною нотаріальною конторою за реєстровим №1-4515 - на житловий будинок за адресою: Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, селище Новоолександрівка, вул. Садова, 148.

Визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за заповітом від 26.12.2012 року, виданого Дніпропетровською районною державною нотаріальною конторою за реєстровим №1-4518 - на приватизовану земельну ділянку площею 4739кв.м, за адресою: Дніпропетровська область. Дніпропетровський район, селище Новоолександрівка, вул. Садова, 148.

Визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за заповітом від 26.12.2012року, виданого Дніпропетровською районною державною нотаріальною конторою за реєстровим №1-4521 - на приватизовану земельну ділянку (пай) площею 6.07га в межах згідно з планом, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Новоолександрівської сільської ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 сплачений позивачем при подачі позову судовий збір у сумі 243 грн. 60 коп.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, а саме рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Дніпропетровський районний суд шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Суддя С.А.Борисов

Провадження № 2/175/2095/14