Рішення

від 12.07.2016 по справі 500/2718/16-ц

ІЗМАЇЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 500/2718/16-ц

Провадження № 2/500/1917/16

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 липня 2016 року

Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області в складі:

головуючого - судді Адамова А.С.,

при секретарі - Хачатрян А.Т.,

за участю: представника позивача - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Ізмаїла цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права власності на спадкове майно,

ВСТАНОВИВ :

23.05.2016 року позивач ОСОБА_2 звернулася до суду з позовними вимогами, якими просить суд встановити факт родинних відносин між нею та спадкодавцем ОСОБА_2 Климентієм Ареф'євичем, який помер 11.04.2015 року, як дружини та чоловіка, та визнати за нею, як за спадкоємницею за законом першої черги, право власності на: 1/2 частину житлового будинку з надвірними спорудами, що розташований за адресою: Одеська область, Ізмаїльський район, с. Муравлівка, вул. Лиманна, № 20;земельну ділянку площею 0,2500 га, яка знаходиться по вул. Лиманна, № 20 в с. Муравлівка Ізмаїльського району Одеської області, наданої для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер 5122083800:02:001:0139, (Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯК №514194, виданий 01.02.2010 року Муравлівською сільською радою Ізмаїльського району Одеської області, зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 011052100482); земельну ділянку площею 2,59 га, яка розташована на території Муравлівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, передана для ведення особистого селянського господарства, ділянка №1, кадастровий номер 5122083800:01:001:0002; ділянка №2, кадастровий номер 5122083800:01:002:0014; (Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯА №272988, виданий 15.06.2005 року Ізмаїльською районною державною адміністрацією Одеської області, зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 01.05.521.00018);земельну ділянку площею 0,0556 га, яка знаходиться за адресою: Одеська область, Ізмаїльський район, с. Муравлівка, вул. Лиманна, № 20, передана для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 5122083800:02:001:0140 (Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯК №514193, виданий 01.02.2010 року Муравлівською сільською радою Ізмаїльського району Одеської області, зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 011052100537). Свої позовні вимоги позивач мотивує тим, що державним нотаріусом її відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, у зв'язку із тим, що неможливо довести факт родинних відносин між спадкоємцем та спадкодавцем, так як існує розбіжність в написанні імені у документах спадкоємця - «Васса» у свідоцтві про одруження та «Василиса» у паспорті громадянина України, а також, не визначена частка житлового будинку, яка належить ОСОБА_5, на яку необхідно видати свідоцтво про право на спадщину за законом.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та наполягав на їх задоволенні.

Відповідач ОСОБА_3, сповіщена належним чином про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явилася, надала до суду письмову заяву про визнання позовних вимог ОСОБА_2 та розгляд справи без її участі.

Відповідач ОСОБА_4, сповіщений належним чином про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився, надав до суду письмову заяву про визнання позовних вимог ОСОБА_2 та розгляд справи без його участі.

Допитана у судовому засіданні у якості свідка ОСОБА_6, сестра позивачки, повідомила що ОСОБА_2 є дружиною ОСОБА_5 Ареф'євича, який помер 11.04.2015 року. При народженні позивачці дали ім'я ОСОБА_2, однак інколи називали Васса.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, заслухавши покази свідка, проаналізувавши положення чинного законодавства, заслухавши пояснення позивача та представника позивача, суд дійшов наступного.

Судом встановлено, що згідно свідоцтва про право власності №309 на нерухоме майно від 18.01.2011 року, виданого на підставі рішення Муравлівської сільської ради, житловий будинок по вул. Лиманна, № 20 в с. Муравлівка Ізмаїльського району Одеської області, на праві приватної спільної сумісної власності належить ОСОБА_5 Ареф'євичу та ОСОБА_2, що також, підтверджується Витягом про державну реєстрацію прав КП «Ізмаїльське МБТІ» № 28701313 від 18.01.2011р. та технічним паспортом на житловий будинок, виданого 12.01.2011р. КП «Ізмаїльське МБТІ».

Згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯК №514194, виданого 01.02.2010 року Муравлівською сільською радою Ізмаїльського району Одеської області, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 011052100482), земельна ділянка площею 0,2500 га, яка знаходиться по вул. Лиманна, № 20 в с. Муравлівка Ізмаїльського району Одеської області, надана для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер 5122083800:02:001:0139, належить ОСОБА_5 Ареф'євичу.

Згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯА №272988, виданого 15.06.2005 року Ізмаїльською районною державною адміністрацією Одеської області, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 01.05.521.00018), земельна ділянка площею 2,59 га, яка розташована на території Муравлівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, передана для ведення особистого селянського господарства, ділянка №1, кадастровий номер 5122083800:01:001:0002; ділянка №2, кадастровий номер 5122083800:01:002:0014, належить ОСОБА_5 Ареф'євичу.

На підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯК №514193, виданого 01.02.2010 року Муравлівською сільською радою Ізмаїльського району Одеської області, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 011052100537), ОСОБА_5 Ареф'євич є власником земельної ділянки площею 0,0556 га, яка знаходиться за адресою: Одеська область, Ізмаїльський район, с. Муравлівка, вул. Лиманна, № 20, переданої для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 5122083800:02:001:0140.

Відповідно до свідоцтва про смерть серії 1-ЖД № 410110 від 17.04.2015 року, виданого Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Ізмаїльського міськрайонного управління юстиції в Одеській області, ОСОБА_5 Ареф'євич помер 11.04.2015 року.

Після смерті ОСОБА_5 Ареф'євича згідно ст.1220 ЦК України відкрилася спадщина на спадкове майно, до якої входить: 1/2 частина житлового будинку з надвірними спорудами, що розташований за адресою: Одеська область, Ізмаїльський район, с. Муравлівка, вул. Лиманна, № 20; земельна ділянка площею 0,2500 га, яка знаходиться по вул. Лиманна, № 20 в с. Муравлівка Ізмаїльського району Одеської області, надана для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер 5122083800:02:001:0139; земельна ділянка площею 2,59 га, яка розташована на території Муравлівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, передана для ведення особистого селянського господарства, ділянка №1, кадастровий номер 5122083800:01:001:0002; ділянка №2, кадастровий номер 5122083800:01:002:0014; земельна ділянка площею 0,0556 га, яка знаходиться за адресою: Одеська область, Ізмаїльський район, с. Муравлівка, вул. Лиманна, № 20, передана для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 5122083800:02:001:0140.

Згідно до ст. 1216 ЦК України спадкування є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно із ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Частиною 1 статті 1220 ЦК України встановлено, що спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Відповідно до ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261 - 1265 цього Кодексу.

Згідно ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення. До спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд переходить право власності або право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені. До спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд переходить право власності або право користування земельною ділянкою, яка необхідна для їх обслуговування, якщо інший її розмір не визначений заповітом.

Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Згідно ч. 1 ст. 1274 ЦК України спадкоємець за заповітом має право відмовитися від прийняття спадщини на користь іншого спадкоємця за заповітом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1275 ЦК України, якщо від прийняття спадщини відмовився один із спадкоємців за заповітом, частка у спадщині, яку він мав право прийняти, переходить до інших спадкоємців за заповітом і розподіляється між ними порівну.

Згідно ч. 1 ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Відповідно до заповіту, посвідченого 25.02.2009 року секретарем Муравлівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, ОСОБА_5 заповів усе своє майно ОСОБА_4.

Осіб, які мають право на обов'язкову частку у спадщині після смерті ОСОБА_5 відповідно до ст. 1241 ЦК України, немає.

Спадкоємцем за законом першої черги відповідно до ст. 1261 ЦК України після смерті ОСОБА_5 є його дружина ОСОБА_2, син ОСОБА_4, донька ОСОБА_3

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_2 спадщину прийняла, оскільки на день смерті спадкодавця, час відкриття спадщини, та протягом шести місяців, проживала та була зареєстрована зі спадкодавцем за однією адресою, що підтверджується довідкою виконавчого комітету Муравлівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області від 09.10.2015 року за № 749, та в установлений законом шестимісячний строк від прийняття спадщини не відмовилася.

Спадкоємці ОСОБА_4 та ОСОБА_3 разом із спадкоємцем не проживали, в установлений законом строк до нотаріальної контори не звернулися; звернулися до нотаріальної контори із заявами про прийняття спадщини із пропуском встановленого строку 13.10.2015р.; а також 12.12.2015р. звернулися до нотаріальної контори із заявами про те, що на спадкове майно не претендують та проти оформлення спадщини ОСОБА_2 не заперечують.

На звернення позивача ОСОБА_2 до державного нотаріуса з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом, письмовою відповіддю державного нотаріуса Ізмаїльської державної нотаріальної контори Одеської області ОСОБА_7 за № 702/02-14 від 23.04.2016 року, їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, у зв'язку із тим, що відповідно до п.4.2 гл. 10 розд. ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 року №296/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.02.2012 року за №282/20595, доказом родинних та інших відносин спадкоємців зі спадкодавцем є: свідоцтва органів реєстрації актів цивільного стану. Факт родинних відносин між спадкодавцем та спадкоємцем неможливо довести, так як є невідповідність в різних документах імені спадкоємця, а саме: «Васса» у свідоцтві про одруження та «Василиса» у паспорті громадянина України, а також, не визначена частка житлового будинку, яка належить ОСОБА_5, на яку необхідно видати свідоцтво про право на спадщину за законом.

Відповідно до п.п. 4.15 глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, провадиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів. Спадкоємець повинен надати нотаріусу правовстановлюючий документ, що підтверджує право власності спадкодавця на нерухоме майно.

Згідно із п. 23 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування", за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутись до суду за правилами позовного провадження.

Згідно п. 3.1 Інформаційного листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 р. № 24-753/0/4-13 "Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування" умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об'єкти нерухомості, в тому числі житловий будинок, інші споруди, земельну ділянку є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством України порядку.

Відповідно до ст. 316 Цивільного Кодексу України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст. 256 ЦПК України розгляд справ про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами віднесено до компетенції суду.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 256 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.

Встановлення зазначеного факту необхідно заявнику як для здійснення права на спадкування як спадкоємцю за законом.

У п.7 Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.1995 року (із змінами, внесеними згідно з Постановою Пленуму Верховного Суду України №15 від 25.05.1998 року) «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» зазначено, що відповідно до п.1 ст.273 ЦПК суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину, для оформлення права на пенсію в зв'язку із втратою годувальника.

Як вбачається із наданої довідки виконавчого комітету Муравлівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області №749 від 09.10.2015р. ОСОБА_2 є дружиною спадкодавця ОСОБА_5 Ареф'євича.

Факт родинних зв'язків ОСОБА_5 та ОСОБА_2, як чоловіка та дружини, підтверджуються також показами допитаного у судовому засіданні свідка.

Також в підтвердження родинних зв'язків ОСОБА_5 та ОСОБА_2 суду надано копії свідоцтв про народження ОСОБА_4 та ОСОБА_8, батьками яких зазначені саме ОСОБА_5 та ОСОБА_2

Дослідженні в судовому засіданні докази безспірно підтверджують наявність підстав для визнання факту родинних відносин позивача ОСОБА_2 та її чоловіка ОСОБА_5, який помер 11.04.2015 року.

У відповідності зі ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Статтями 15 та 16 ЦК України передбачено право особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

У відповідності до роз'яснень п. 24 ч.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 12 червня 2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону й не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача), суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з'ясування і дослідження інших обставин справи.

Стаття 57 ЦПК України, передбачає, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін та інших обставин, що мають істотне значення для вирішення справи.

Згідно з ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч.4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності до того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Відповідно до вимог ст.ст. 10, 11, 59, 60, 61 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, обставини, визнані сторонами, не підлягають доказуванню, а обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі, у тому числі, з огляду на те, що відповідачі визнали позов і обставини визнані сторонами не підлягають доказуванню у відповідності до ст. 61 ч.1 ЦПК України. Судом не виявлено обставин, що суперечать закону або порушують права, свободи чи інтереси інших осіб.

Керуючись ст.ст. 10, 60, 213-215, 256 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ :

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права власності на спадкове майно задовольнити.

Встановити факт того, що ОСОБА_2 є дружиною ОСОБА_5 Ареф'євича, померлого 11.04.2015 року.

Визнати за ОСОБА_2 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 Ареф'євича, померлого 11.04.2015 року, право власності на:

1/2 частину житлового будинку з надвірними спорудами, що розташований за адресою: Одеська область, Ізмаїльський район, с. Муравлівка, вул. Лиманна, № 20;

земельну ділянку площею 0,2500 га, яка знаходиться по вул. Лиманна, № 20 в с. Муравлівка Ізмаїльського району Одеської області, наданої для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер 5122083800:02:001:0139, (Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯК №514194, виданий 01.02.2010 року Муравлівською сільською радою Ізмаїльського району Одеської області, зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №011052100482);

земельну ділянку площею 2,59 га, яка розташована на території Муравлівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, передана для ведення особистого селянського господарства, ділянка №1, кадастровий номер 5122083800:01:001:0002; ділянка №2, кадастровий номер 5122083800:01:002:0014; (Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯА №272988, виданий 15.06.2005 року Ізмаїльською районною державною адміністрацією Одеської області, зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 01.05.521.00018);

земельну ділянку площею 0,0556 га, яка знаходиться за адресою: Одеська область, Ізмаїльський район, с. Муравлівка, вул. Лиманна, № 20, передана для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 5122083800:02:001:0140 (Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯК №514193, виданий 01.02.2010 року Муравлівською сільською радою Ізмаїльського району Одеської області, зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 011052100537).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга подається апеляційному суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 13.07.2016р.

Суддя: ОСОБА_9