Ухвала

від 11.07.2016 по справі 369/5432/16-к

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 369/5432/16-к Головуючий у І інстанції КоцюрбаПровадження № 11-сс/780/317/16 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1 Категорія 11.07.2016

УХВАЛА

Іменем України

11 липня 2016 року м. Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Київської області у складі:

головуючого судді - ОСОБА_1

суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3

при секретарі - ОСОБА_4

за участю:

прокурора ОСОБА_5

представника заявника ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві матеріали провадження за апеляційною скаргою представника заявника на ухвалу слідчого судді КиєвоСвятошинського районного суду Київської області від 16 червня 2016 року, якою накладено арешт на земельні ділянки з кадастровими номерами: 3222481600:02:001:0030; 3222481600:02:001:0031; 3222481600:02:001:0032, 3222481600:02:001:0033, які належать на праві приватної власності ТОВ «АКТИВ ФОРВАРДІНГ», -

В С Т А Н О В И Л А:

Ухвалою слідчого судді задоволено клопотання прокурора Києво-Святошинської місцевої прокуратури про арешт майна у кримінальному провадженні №42013100200000190 від 11.07.2013 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України по факту підробки документів, на підставі яких виділено земельну ділянку ОСОБА_7 .

У клопотанні слідчого зазначено, що, досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_7 , ОСОБА_10 отримали у власність земельні ділянки по 1, 00 га для ведення особистого селянського господарства на території Чабанівської селищної ради, потім було змінено цільове призначення вказаних земель на землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення для будівництва готельнорозважального комплексу та інших придорожніх об`єктів.

Земельні ділянки №3222481600:02:001:0030; 3222481600:02:001:0031; 3222481600:02:001:0032; 3222481600:02:001:0033 згідно картографічних матеріалів обліковуються як землі ДП «ДГ «Чабани», які мають землі в постійному користуванні на підставі Державного акту на право постійного користування. Вилучення земельних ділянок Господарства може здійснюватися лише за згодою Президії Академії. Згідно державного акту на право постійного користування, ДП «ДГ «Чабани» є користувачем земельної ділянки загальною площею 330,92 га для проведення науково дослідницьких робіт на території Гатненської сільської ради. Президією Української Академії Аграрних Наук прийнято Постанову «Про вилучення землі із землекористування ДП «ДГ «Чабани» ННЦ «Інститут землеробства УААН», якою надано згоду на вилучення із землекористування ДП «ДГ «Чабани» земельної ділянки площею 4 га на користь Києво - Святошинської районної державної адміністрації.

Всупереч вказаного положення Президії Академії, земельні ділянки Києво Святошинською районною державною адміністрацією надані в іншому економічно привабливому значенні, а саме, земельна ділянка прилягає до магістралі Київ - Одеса, де майже з 1980 року розміщені демонстраційні досліди Національного наукового центру.

Задовольняючи клопотання прокурора, слідчий суддя зазначив, що є підстави вважати, що вказані земельні ділянки виставлені на продаж, що може призвести до унеможливлення ДП «ДГ «Чабани» в подальшому використовувати земельні ділянки для науково дослідницьких цілей та господарської діяльності, а саме, виробництво оригінального, елітного та репродукційного насіння сільськогосподарських культур і пропаганди ведення товарного сільськогосподарського виробництва, та зможуть продати, подарувати, пошкодити, зіпсувати, або будь-яким іншим чином пошкодити майно.

На ухвалу слідчого судді з апеляційною скаргою звернувся представник заявника, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження, ухвалу Києво Святошинського районного суду Київської області від 16.06.2016 скасувати, та ухвалити нову, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора Києво-Святошинської місцевої прокуратури про арешт майна.

В обґрунтування вказаних вимог зазначає, що в мотивувальній частині ухвали не було зазначено положення ч. 2 ст. 170 КПК України, яким передбачено вичерпний перелік підстав для накладення арешту. Крім того, звертає увагу, що по даній справі ухвалою слідчого судді від 21.03.2016 вже було відмовлено у задоволення клопотання про накладення арешту на земельні ділянки підприємства у зв`язку із не доведенням необхідності накладення арешту, після чого нові підстави для зміни рішення так і не з`явились.

На думку представника заявника, рішення слідчого судді прийнято з істотним порушенням вимог КПК України, зокрема: слідчий суддя не перевірив належність підстав для арешту земельних ділянок, передбачених ч. 2 ст. 170 КПК України; прокурором не надано доказів існування обґрунтованої підозри у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України, строк давності за який вже давно сплив; клопотання прокурора було безпідставно розглянуто без повідомлення підприємства, як добросовісного набувача.

Крім того, на думку апелянта, рішення не відповідає фактичним обставинам кримінального провадження, а саме: кримінальне провадження відкрито за фактом використання завідомо підробленого документу, за яким було отримано 1 земельну ділянку, а арешт накладено на всі 4 земельні ділянки, які належать Підприємству на праві приватної власності. Тобто, ухвала винесена без урахування принципу розумності та співрозмірності обмеження права власності Підприємства за відсутністю належних доказів необхідності накладення арешту.

Представник заявника звертає увагу, що в ухвалі слідчого судді не наведено будь-яких доводів щодо того, що арештовані земельні ділянки є, чи можуть бути доказами у кримінальному провадженні №42013100200000190, і щодо того, які обставини можливого використання завідомо неправдивого документа арештовані земельні ділянки можуть довести.

Крім того, посилання прокурора та слідчого судді на можливість відчуження Підприємством земельних ділянок є голослівним, оскільки слідчим суддею не наводились докази чи аргументи на користь існування ризиків відчуження Підприємством земельних ділянок.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника заявника з приводу вимог апеляційної скарги, думку прокурора, який заперечував проти її задоволення, дослідивши матеріали провадження та перевіривши вимоги та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.

Відповідно до ст. 307 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 КПК України.

Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Підставою арешту майна є наявність сукупності підстав чи розумних підозр вважати, що майно є предметом, доказом злочину, засобом чи знаряддям його вчинення, набуте злочинним шляхом, є доходом від вчиненого злочину або отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

При вирішенні питання про арешт майна, крім наявності підстав, зазначених у ст.170 КПК України слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі й обставини зазначені у ч.2 ст.173 КПК України, а саме правову підставу для арешту майна, достатність доказів, що вказують на вчинення особою кримінального правопорушення, розмір можливої конфіскації майна, можливий розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, та цивільного позову, наслідки арешту майна для інших осіб, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, слідчий суддя при прийнятті рішення про накладення арешту на земельні ділянки, не врахував положення вищенаведених норм процесуального закону та дійшов хибного висновку про наявність підстав, передбачених ч. 3 ст. 170 КПК України, та наклав арешт на земельні ділянки.

Такий висновок суду є безпідставним та не знайшов свого підтвердження в ході перевірки матеріалів провадження.

Як убачається з матеріалів провадження, підставою для накладення арешту стала необхідність забезпечення збереження речових доказів у кримінальному провадженні. Проте, в ухвалі суду першої інстанції не наведено доводів, які підтверджують факт того, що земельні ділянки є чи можуть бути доказами у кримінальному провадженні №42013100200000190.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що санкцією ч. 4 ст. 358 КК України не передбачено такого виду покарання, як конфіскація майна, так само як і відповідно до ст. 96-1 КК України, спеціальна конфіскація не може бути застосована за вчинення злочину, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України.

Поміж іншим, колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу на обов`язок дотримання принципу розумності та співрозмірності обмеження права власності. З матеріалів справи убачається, що кримінальне провадження за фактом підробки документів стосується однієї земельної ділянки з кадастровим номером 3222481600:02:001:0032, який до продажу підприємству належав ОСОБА_7 , тоді як арешт було безпідставно накладено ще на три земельні ділянки з кадастровими номерами 3222481600:02:001:0030; 3222481600:02:001:0031; 3222481600:02:001:0033, які ніколи не належали ОСОБА_7 , а є власністю добросовісного набувача - ТОВ «Актив Форвардінг».

Відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про які йдеться у клопотанні. Так, в матеріалах провадження відсутні доводи в обґрунтування втручання у право власності підприємства, які виправдовують потреби досудового слідства у кримінальному провадженні. Враховуючи відсутність обґрунтованого втручання у права підприємства, колегія суддів розцінює таке втручання як порушення принципу співрозмірності обмеження права власності.

Наведене у своїй сукупності указує на відсутність достатніх підстав для накладення арешту на вказане у клопотанні майно.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_6 в інтересах ТОВ «Актив Форвардінг» (код ЄДРПОУ 39222769) слід задовольнити, а ухвалу слідчого судді від 16 червня 2016 року скасувати.

Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Ухвалу слідчого судді КиєвоСвятошинського районного суду Київської області від 16 червня 2016 року, якою накладено арешт на земельні ділянки з кадастровими номерами: 3222481600:02:001:0030; 3222481600:02:001:0031; 3222481600:02:001:0032, 3222481600:02:001:0033, які належать на праві приватної власності ТОВ «АКТИВ ФОРВАРДІНГ» - скасувати.

Ухвалити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання прокурора про накладення арешту на земельні ділянки з кадастровими номерами: 3222481600:02:001:0030; 3222481600:02:001:0031; 3222481600:02:001:0032, 3222481600:02:001:0033, які належать на праві приватної власності ТОВ «АКТИВ ФОРВАРДІНГ».

Головуючий

Судді: