Рішення

від 08.07.2016 по справі 704/569/16-ц

ТАЛЬНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

704/569/16-ц

08.07.2016 року м. Тальне

Тальнівський районний суд Черкаської області в складі:

головуючої - судді Воронкової І.Г.

при секретарі судового засідання Джуській Л.О.

з участю представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тальне цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОТАСЬКЕ" до ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ПОТАСЬКЕ" звернулося до Тальнівського районного суду Черкаської області із позовом до відповідача про відшкодування шкоди. Свій позов мотивує тим, що 18.04.2016 року апеляційним судом Черкаської області було ухвалено постанову у справі про адміністративне правопорушення № 704/186/16-п, якою ОСОБА_3 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 85 КУпАП. В ході розгляду справи про адміністративне правопорушення судом було встановлено, що ОСОБА_3, 15.12.2015 року в 06-30 год. в урочищі "Рідке" порушив встановлені законом правила полювання, а саме п. 1, 4 ч. 1 ст. 20 Закону України "Про мисливське господарство та полювання" та полював без належного дозволу та із застосуванням забороненого знаряддя - петель, внаслідок чого загинула тварина (козуля). Своїми неправомірними діями відповідач спричинив Товариству з обмеженою відповідальністю "ПОТАСЬКЕ" майнову шкоду за незаконно добуту козулю в сумі 8000 грн.

Просить стягнути з ОСОБА_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОТАСЬКЕ" матеріальну шкоду в сумі 8000 гривень та понесенні судові витрати по справі.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю і просив суд їх задовольнити.

Відповідач та його представник в судовому засіданні позовні вимоги не визнали, мотивуючи заперечення тим, що не погоджуються із постановою апеляційної інстанції від 18.04.2016 року, вважають її незаконною, крім того вказують на те, що викладені в ній обставини адміністративного правопорушення не відповідають фактичним. Також ставлять під сумнів статус юридичної особи позивача, оскільки останній не надав відповідних письмових підтверджень.

Суд, вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, дійшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 15.12.2015 року в 06.30 год. в урочищі "Рідке" порушив встановлені законом правила полювання, а саме п. 1, 4 ч. 1 ст. 20 Закону України "Про мисливське господарство та полювання" та полював без належного дозволу та із застосуванням забороненого знаряддя - петель, внаслідок чого загинула тварина (козуля), що підтверджується постановою Апеляційного суду Черкаської області від 18 квітня 2016 року, якою його визнано винним в скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 85 КУпАП, а справу провадженням закрито, у зв'язку зі спливом строку накладення адміністративного стягнення (а.с. 8-11). Дана постанова набрала законної сили 18.04.2016 року.

Відповідно до Такс для обчислення розміру відшкодування збитків, завданих внаслідок порушення законодавства в галузі мисливського господарства та полювання (крім видів, занесених до Червоної книги України), затверджених спільним наказом від 18.07.2007 № 332/262 Міністерства охорони навколишнього природного середовища України та Державного комітету лісового господарства України, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 2 серпня 2007 р. за № 878/14145, розмір збитків, які спричинені незаконним добуванням козулі, складає 8000 грн. (а.с. 5-6).

Згідно зі ст. 66 Конституції України кожен зобов'язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.

Недотримання громадянами вимог природоохоронного законодавства негативно впливає, зокрема, на стан природних ресурсів України, чим завдається пряма шкода державі.

Відповідно до ст. 63 Закону України "Про тваринний світ" порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу тягне за собою адміністративну, цивільно-правову чи кримінальну відповідальність відповідно до закону.

Статтею 35 Закону України "Про мисливське господарство та полювання" продукція полювання (у тому числі мисливські трофеї), яка знаходиться у юридичних і фізичних осіб без документів, що засвідчують законність її набуття, або продукція, добута з порушенням правил полювання, вважається незаконно добутою.

Відповідно до абз. 6 ч. 1 ст. 30 ЗУ «Про мисливське господарство та полювання» користувачі мисливських угідь мають право на відшкодування збитків від порушників правил полювання за здобутої незаконним шляхом тварини.

Згідно ч. 4 ст. 42 ЗУ «Про мисливське господарство та полювання» притягнення порушників до відповідальності не звільняє їх від обов'язку відшкодувати збитки, завдані внаслідок порушення законодавства у галузі мисливського господарства та полювання.

Відповідно до ст. 43 ЗУ «Про мисливське господарство та полювання», відшкодування збитків, завданих внаслідок порушення законодавства у галузі мисливського господарства та полювання, здійснюється добровільно або за рішенням суду відповідно до законодавства за затвердженими в установленому порядку таксами, а за їх відсутності - за розрахунками користувачів мисливських угідь. Такси для обчислення розміру відшкодування збитків, завданих унаслідок порушення законодавства в галузі мисливського господарства та полювання, затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері лісового та мисливського господарства, і центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики. Кошти, за відшкодування збитків, завданих внаслідок порушення законодавства у галузі ведення мисливського господарства та полювання, зараховуються на рахунок користувача мисливських угідь, якому заподіяні збитки.

Згідно ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ст. 10, 11, 60 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін; сторони мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості; докази подаються сторонами; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Ч. 4 ст. 61 ЦПК України передбачено, що вирок у кримінальному провадженні, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Відповідно до ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Результати оцінки доказів суд відображає в рішенні, в якому наводяться мотиви їх прийняття чи відмови у прийнятті.

З урахування вищевикладеного, суд приходить до висновку, що позов обгрунтований, в судовому засіданні належними та допустимими доказами доведено розмір матеріальної шкоди, завданої позивачу відповідачем ОСОБА_3 внаслідок порушення правил полювання, яка складає 8000 грн, тому позов слід задовольнити у повному обсязі.

Доводи представника позивача щодо сумнівів у статусі юридичної особи позивача, є безпідставними та спростовуються матеріалами справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Враховуючи вищевказані положення ст. 88 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача понесені ним судові витрати по справі за сплату судового збору та витрати на правову допомогу.

Керуючись ст. 1166 ЦК України, ст. 1, 10, 11, 60, 61, 88, 212-215 ЦПК України, суд ,-

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає ІНФОРМАЦІЯ_2, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОТАСЬКЕ" (код ЄДРПОУ 31646088, вул. Червоноармійська, 1, с. Поташ Тальнівського району Черкаської області) матеріальну шкоду в сумі 8000 (вісім тисяч) гривень.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОТАСЬКЕ" судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) гривень та витрати на правову допомогу в сумі 3480 (три тисячі чотириста вісімдесят) гривень 40 копійок.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Черкаської області через Тальнівський районний суд протягом 10 днів з дня проголошення.

Повний текст рішення виготовлено 13.07.2016 року.

Суддя: І. Г. Воронкова