Рішення

від 05.07.2016 по справі 720/594/16-ц

НОВОСЕЛИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

05.07.2016

Справа № 720/594/16-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2016 року Новоселицький районний суд Чернівецької області

в складі: головуючого судді Павлінчука С.С.

з участю секретаря Істратій І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Новоселиця цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Черленівської сільської ради Новоселицького району про визнання недійсним рішення сільської ради та свідоцтв про право власності на земельні ділянки, визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів про визнання недійсним рішення Черленівської сільської ради та виданих на його підставі свідоцтв на право власності на земельні ділянки та визнання відповідача таким, що втратив право користування житловим приміщенням, посилаючись на те, що вона є власником господарства в с.Черненівка Новоселицького району, в якому зареєстрований відповідач та він там фактично не проживає. ОСОБА_1 того, сільська рада незаконно надала йому дозвіл на приватизацію землі під хатою та два городи, які закріплені за нею.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та пояснив, що позивач проживає фактично одна у власному господарстві, а відповідач зареєстрував своє місце проживання та здійснив запис в погосподарській книзі про себе як голову даного двору без її згоди як власника. Фактично він там жодного дня не проживав, однак тримає для власних цілей свиней та курей. ОСОБА_1 того, відповідачем було незаконно приватизовано земельні ділянки, якими він фактично на момент приватизації не користувався, а тому слід скасувати рішення сільської ради та свідоцтва.

Відповідач ОСОБА_2 та його представник позов не визнали та пояснили, що він був за проханням позивача прописаний у її дворі, де в подальшому здійснював ремонт будівель, тримав свиней та курей. Він 12 років доглядав за позивачем. оскільки та хворіла. Землями які він приватизував користувалися і він, і позивач. Заяву на приватизацію 0,2933 Га він писав від імені ОСОБА_1, оскільки їй належало але не давали. Ночував він періодично у вказаному дворі та періодично у дворі своєї дружини, де остання проживає із його дітьми. Прописався він у дворі позивача з її згоди.

Представник сільської ради в судове засідання не з’явився, однак подав заяву про невизнання позову без обґрунтування причин.

Свідок ОСОБА_3 в судовому засіданні дав покази, що він проживав разом із позивачкою з 1994 року по 2000 рік. Він разом з братом позивачки ОСОБА_4 поштукатурили хату, зробили свинарник, погріб, навіс, чи робив відповідач в хаті якийсь ремонт він не знає, оскільки з 2000 року у господарстві ОСОБА_1 він не був.

Свідок ОСОБА_5, суду дала покази, що вона є рідною сестрою позивачки та відповідача. В господарстві ОСОБА_1 все побудували ОСОБА_6 та брат ОСОБА_4. Анатолій приходив деколи до позивачки, міг їй принести відро води, але на ніч в неї не лишався, він жив у себе вдома разом зі своєю дружиною. Вона декілька раз приходила до сестри, але хвіртка була закрита. З серпня 2015 року сестра стала лежачою і за нею доглядала тільки соціальна служба, але з листопада 2015 року вона вже часто приходить до ОСОБА_1

Свідки ОСОБА_7 та ОСОБА_8 в судовому засіданні показали, що вони також є рідними сестрами сторін по справі. ОСОБА_1 проживала до 2000 року разом з ОСОБА_3 а потім сама. Анатолій жив у себе вдома, а у господарстві позивача він нічого не будував та ремонти не робив, все робили брат ОСОБА_4 та ОСОБА_3 Кілька разів вона була у господарстві ОСОБА_1, але хвіртка була закрита. ОСОБА_2 тримав у домогосподарстві сестри своїх свиней. За городом біля хати та в полі сестра доглядала сама поки могла, а коли не могла ходити, то винаймала людей. Відповідач лише один рік садив город біля хати.

Свідок ОСОБА_4 суду дав покази, що він є рідним братом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 Він разом з ОСОБА_3 побудували в господарстві ОСОБА_1 паркан та погріб. Відповідач весь час жив та живе у себе вдома разом із своєю дружиною. Город позивачка сама обробляла та він деколи їй допомагав. В кінці серпня 2015 року ОСОБА_1 стала лежачою, відповідач закрив двері та нікого не пускав до неї, а за нею доглядала соціальна служба. Віра зараз живе в кухні.

Свідок ОСОБА_9 суду дав покази, що ОСОБА_9 з початку жила з ОСОБА_3, а потім сама. Анатолій не жив разом з нею жодного дня, оскільки у жив з дружиною та дітьми, а він живе по сусідству із ними. У 2002 році він у ОСОБА_3 робив навіс. Чи робив ОСОБА_2 у позивачки вдома ремонт йому не відомо.

Свідки ОСОБА_10 та ОСОБА_11 в судовому засіданні пояснили, що відповідач проживав у себе вдома разом зі своєю сім`єю. ОСОБА_1 з початку жила з ОСОБА_3, а потім сама. Город позивачка сама обробляла скільки була здоровою, а потім ОСОБА_4.

Свідок ОСОБА_12 пояснив, що він є сусідом ОСОБА_1. Він не бачив щоб відповідач постійно проживав у ОСОБА_1 вдома. Ремонт вдома у ОСОБА_1 робили ОСОБА_3 та ОСОБА_4 Він особисто варив огорожу і двері в погріб у ОСОБА_1 вдома. П’ять років тому позивач запропонувала йому купити 5 соток землі, але він відмовився, оскільки земля не була приватизована. У ОСОБА_2 був бар по сусідству з позивачкою, та він особисто декілька разів бачив як ОСОБА_2 приносив воду ОСОБА_1. Також знає про те, що відповідач тримав удома у ОСОБА_3 свиней. Город позивачка обробляла сама або когось винаймала, поки не захворіла. В минулому році він лише бачив як ОСОБА_2 обробляв її город.

Свідок ОСОБА_13 суду дала покази, що вона є дружиною відповідача. По сусідству з господарством ОСОБА_1 в них був бар. Вона з чоловіком допомагали ОСОБА_1, вона особисто готувала їй їсти і кожен день приносила. У 2008 році вони зробили ремонт у позивача вдома з початку в хаті, а потім і з вулиці побілили. Вона купила в хату ОСОБА_1 тюлі, килими, карнізи. ОСОБА_1 попросила її доньку ОСОБА_5, щоб вона оформила на себе довіреність і приватизувала земельні ділянки. Анатолій влітку проживав разом з ОСОБА_1.

Свідок ОСОБА_14 в судовому засіданні пояснила, що вона є соціальним працівником та з жовтня 2015 року доглядала за ОСОБА_1. Вона два-три рази на тиждень приходила до неї додому, в хаті завжди було чисто, білизна прогладжена, їда також завжди була.

Суд, вислухавши пояснення сторін та їх представників, покази свідків, дослідивши письмові докази, вважає що позов підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки ОСОБА_1 або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси

Відповідно до ч.3 ст.116 Земельного кодексу України безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться в тому числі у разі приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян, а відповідно до ч.5 цієї ж статті земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.

Судом встановлено, що відповідно до рішення ХІІІ сесії VІ скликання Черленівської сільської ради Новоселицького району Чернівецької області від 18 липня 2012 року № 7-13/12 було затверджено матеріали інвентаризації по передачі у власність ОСОБА_2 земельних ділянок загальною площею 0,9679 Га, в тому числі 0,25 Га для індивідуального житлового будівництва в с.Черленівка по вул. Головна, 41 (яке в подальшому було упорядковано на №52 згідно рішення №28 від 13.04.2011 року), 0,7179 Га для ведення особистого селянського господарства в с.Черленівка та було погоджено передачу у власність 0,2933 Га для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах с.Черленівка. На підставі технічної документації із землеустрою виготовленою ТзоВ «Глобук Ко» за 2012 рік відповідачу було передано земельні ділянки кадастровий номер 7323089300:01:006:0095 площею 0,25 Га свідоцтво серії САС №188457 від 04.07.2013 року та кадастровий номер 7323089300:01:006:0096 площею 0,0481 Га свідоцтво серії САС №188458 від 04.07.2013 року, які розташовані в с. Черленівка по вул. Головна, 52 та власником даного двору являється позивач на підставі договору пожиттєвого утримання від 25.03.1994 року. Оскільки власником двору є позивач то відповідач не мав права одноособово приватизувати вказані ділянки без згоди позивача, однак така згода в матеріалах відсутня. ОСОБА_1 того, на підставі тієї ж документації відповідачу було передано також земельну ділянку кадастровий номер 7323089300:01:007:0062 площею 0,2698 Га та видано свідоцтво серії САК №229101 від 04.07.2013 року, яка згідно погосподарської книги за 2006-2010 роки рахувалася за господарством позивача, а тому безпідставно була приватизована відповідачем. Посилання відповідача на те, що він користувався вказаною землею разом із ОСОБА_1 не найшло свого підтвердження як письмовими доказами так і показами свідків. Більше того, майже всі свідки по справі крім ОСОБА_13 спростували вказану обставину та підтвердили, що відповідач на момент приватизації ділянок ними фактично не користувався, оскільки їх обробляла позивач самостійно а в подальшому наймала для цього людей. Таким чином, право на приватизацію вищевказаних ділянок у відповідача на підставі ст.118 ЗК України не виникло.

ОСОБА_1 того, оскільки згідно рішення 16 сесії 22 скликання відповідача від 25.02.1997 року ОСОБА_2 вже було надано дозвіл на приватизацію землі, в тому числі 0,13 Га для обслуговування житлового будинку та 0,37 Га для ведення особистого підсобного господарства, то сільською радою було допущено порушення ст.121 ч.1 п.г ЗК України в частині визначеного максимального розміру землі для безоплатної передачі, яка для будівництва та обслуговування жилого будинку не може бути більшою 0.25 Га.

Щодо вимог про скасування рішення відповідача в частині приватизації інших ділянок, то вони задоволенню не підлягають, оскільки позивачем не було доведено того, що під час приватизації вказаних ділянок було порушено його права чи відповідач не мав права на їх безоплатну передачу.

ОСОБА_1 того, підлягають задоволенню вимоги про визнання ОСОБА_2 таким, що втратив право користування житловим приміщенням в господарстві по вул.Головній,52 в с.Черленівка Новоселицького району Чернівецької області, оскільки з показів свідків було встановлено. що він фактично постійно протягом року в даному дворі не проживає, не ночує, немає своїх особистих речей, а постійно проживає в іншому дворі разом із своєю дружиною та дітьми. Той факт, що він тримає у сараї своїх свиней та курей не свідчить про те, що він веде спільне господарство із позивачем, оскільки на дані правовідносини поширюють свою дію норми саме Цивільного кодексу в частині договору оренди нежитлового приміщення. Враховуючи те, що відповідач зареєстрований у вказаному дворі, однак там не проживає, не являється членом сім’ї ОСОБА_1, оскільки має власну сім’ю, тому відповідно до ст.72 Житлового кодексу України його слід визнати таким, що втратив право користування житловим приміщенням, оскільки він постійно не проживає у ньому більше шести місяців, а підстав вважати, що за ним зберігається право на житло відповідно до ст.71 Житлового кодексу України судом не встановлено.

На підставі ст.ст.20,116 ЗК України, ст.ст.21, 393 ЦК України, ст.71,72 ЖК України, суд, керуючись ст.ст. 208, 213, 215, 218 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати частково недійним рішення ХІІІ сесії VІ скликання Черленівської сільської ради Новоселицького району Чернівецької області від 18 липня 2012 року № 7-13/12 в частині передачі у власність ОСОБА_2 земельних ділянок кадастровий номер 7323089300:01:006:0095 площею 0,25 Га, кадастровий номер 7323089300:01:006:0096 площею 0,0481 Га та кадастровий номер 7323089300:01:007:0062 площею 0,2698 Га.

Визнати недійсними свідоцтва на право власності на нерухоме майно видані на ім’я ОСОБА_2: серії САС №188457 від 04.07.2013 року, серії САС №188458 від 04.07.2013 року та серії САК №229101 від 04.07.2013 року.

Визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право користування житловим приміщенням в господарстві по вул.Головній,52 в с.Черленівка Новоселицького району Чернівецької області.

В задоволенні інших вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Чернівецької області через Новоселицький районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Суддя: