Постанова

від 07.07.2016 по справі 813/595/16

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 липня 2016 року м. Львів № 813/595/16

12 год. 30 хв.

Львівський окружний адміністративний суд у колегіальному складі: головуючий суддя Клименко О.М., судді Гавдик З.В., Ланкевич А.З. за участю секретаря судового засідання Дорош Х.Р. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник Миколайчук О.І.;

відповідача: представник Лешик І.П.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «Інтер'єр-Ательє» до Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області про визнання протиправними дій, скасування постанови та приписів, -

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Інтер'єр-Ательє» (далі - ПП «Інтер'єр-Ательє») звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області, , у якому просить:

- визнати протиправними дії щодо винесення постанови № 1з/5пз/1013-6/690-16 від 09.02.2016 року;

- визнати протиправними дії щодо видачі приписів № 05-1552/4 та № 05-1552/5 від 29.12.2015 року;

- скасувати постанову № 1з/5пз/1013-6/690-16 від 09.02.2016 року;

- скасувати приписи № 05-1552/4 та № 05-1552/5 від 29.12.2015 року.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що оскаржувані приписи та постанову винесено відповідачем з порушенням чинного законодавства, приписи та постанова є протиправними, оскільки ґрунтуються на висновках акта перевірки, які не відповідають фактичним обставинам справи. Стверджує, що відповідно до експертного звіту від 30.12.2014 року проект будівництва чотирьохповерхового житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями по вул. Городоцькій, 257 у м. Львові виконано з додержанням вихідних даних на проектування та розроблено з дотриманням вимог до міцності, надійності та довговічності об'єкта будівництва. Вказаним експертним звітом спростовуються твердження відповідача, викладені в оскаржуваних приписах та постанові щодо порушення позивачем вимог містобудівного законодавства. Звертає увагу, що перевірка за адресою розташування об'єкта будівництва відповідачем не проводилась, уповноваженого представника позивача для складання оскаржуваних документів запрошено не було. Також стверджує, що відповідачем порушено мораторій на проведення перевірок, встановлений Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи».

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, посилаючись на обставини, викладені в адміністративному позові. Просив адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

Відповідач подав письмові заперечення проти позову, в яких зазначив, що під час проведення позапланової перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил ТОВ «АН Лімітед», ПП «Інтер'єр-Ательє», ТОВ «Галицька Будівельна Гільдія» на об'єкті будівництва «Будівництво чотирьохповерхового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями по вул. Городоцькій, 257 у м. Львові» встановлено, що проектною організацією ПП «Інтер'єр-Ательє» передано замовнику за актом прийому передачі від 12.01.2015 року проектну документацію для виконання будівельних робіт на об'єкті будівництва, розроблену з порушенням вимог вихідних даних для проектування об'єктів містобудування, зокрема, містобудівними умовами та обмеженнями передбачено гранично допустиму висоту об'єкта будівництва чотири поверхи, однак відповідно до робочого проекту встановлено наявність п'яти поверхів; також розроблено проектно-кошторисну документацію без технічних умов, які були видані після передачі проектної документації проектантом замовнику. Стверджує, що норми Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» не поширюються на відповідача, оскільки стосуються виключно органів державної фіскальної служби. Вважає оскаржувані приписи та постанову такими, що прийняті на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений чинним законодавством, та просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечив з підстав, викладених у письмових запереченнях, просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Суд заслухав пояснення представників сторін, дослідив долучені до матеріалів справи письмові докази, оцінив їх в сукупності і встановив наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

29.12.2015 року посадовими особами Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил ТОВ «АН Лімітед», ПП «Інтер'єр-Ательє», ТОВ «Галицька Будівельна Гільдія» на об'єкті будівництва «Будівництво чотирьохповерхового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями по вул. Городоцькій, 257 у м. Львові».

За результатами вказаної перевірки складено Акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил № 05-1552 від 29.12.2015 року (далі - Акт перевірки). У Акті перевірки встановлено, що проектною організацією ПП «Інтер'єр-Ательє» передано замовнику за актом прийому передачі від 12.01.2015 року проектну документацію для виконання будівельних робіт на об'єкті будівництва, розроблену з порушенням вимог вихідних даних для проектування об'єктів містобудування, зокрема, містобудівними умовами та обмеженнями передбачено гранично допустиму висоту об'єкта будівництва чотири поверхи, однак відповідно до робочого проекту встановлено наявність п'яти поверхів; також розроблено проектно-кошторисну документацію без технічних умов, які були видані після передачі проектної документації проектантом замовнику.

29.12.2015 року відповідачем винесено припис № 05-1552/4 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, яким зобов'язано відповідача в 30-денний термін з дня отримання припису усунути виявлені порушення будівельних норм в проектній документації, зокрема, абз. 2 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» на «Будівництво чотирьохповерхового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями по вул. Городоцькій, 257 у м. Львові» шляхом внесення змін в проектну документацію.

29.12.2015 року відповідачем винесено припис № 05-1552/5 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, яким зобов'язано відповідача в 30-денний термін з дня отримання припису усунути виявлені порушення будівельних норм в проектній документації, зокрема, п. 1 ст. 96-1 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» на «Будівництво чотирьохповерхового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями по вул. Городоцькій, 257 у м. Львові» шляхом внесення змін в проектну документацію.

29.12.2015 року за результатами проведеної перевірки складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності № 05-1552/3, на підставі якого винесено Постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності № 1з/5пз/1013-6/690-16 від 09.02.2016 року, якою ПП «Інтер'єр-Ательє» визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абз. 2 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та накладено штраф у сумі 124020,00 грн.

Не погоджуючись із приписами та постановою про накладення штрафу за порушення у сфері містобудівної діяльності, а також діями щодо їх прийняття, позивач звернувся до суду із даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Згідно зі ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, добросовісно.

Відповідно до положень статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року № 553 затверджено Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю (далі - Порядок № 553), п.1 якого передбачено, що він визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил та ліцензійних умов провадження господарської діяльності.

Відповідно до п. п. 3 п. 11 Порядку № 553 посадові особи інспекцій під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю мають право видавати обов'язкові для виконання приписи щодо:

усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил;

зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт.

Відповідно до п. 13 Порядку № 553 суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право: вимагати від посадових осіб інспекції дотримання вимог законодавства; перевіряти наявність у посадових осіб інспекції службових посвідчень; бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, складеним інспекцією; подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки, складеного інспекцією за результатами перевірки.

Згідно з п. п. 16-21 Порядку № 553 за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою інспекції складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт (далі - припис).

Акт перевірки складається у двох примірниках. Один примірник надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, а другий залишається в інспекції.

Акт перевірки підписується посадовою особою інспекції, яка провела перевірку та суб'єктом містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.

Припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в інспекції, а інший надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль. Припис підписується посадовою особою інспекції, яка провела перевірку.

Якщо суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід'ємною частиною такого акта.

Відповідно до ст. 26 Закону України «Про архітектурну діяльність» архітектор, інші проектувальники, які здійснюють роботи по створенню об'єктів архітектури, зобов'язані:

додержуватися державних стандартів, норм і правил, вимог вихідних даних на проектування;

не порушувати під час проектування, організації і виконання будівельних робіт законні права та інтереси власників і користувачів будинків і споруд, прилеглих до ділянки забудови;

Проектна організація, яка розробляла проектну документацію, а також головний архітектор та головний інженер проекту несуть відповідальність за відповідність проектної документації вихідним даним на проектування, вимогам державних стандартів, норм і правил.

Згідно зі ст. 26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» забудова територій здійснюється шляхом розміщення об'єктів будівництва.

Суб'єкти містобудування зобов'язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об'єктів.

Право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.

Проектування та будівництво об'єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку:

1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних;

2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи;

3) затвердження проектної документації;

4) виконання підготовчих та будівельних робіт;

5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів;

6) реєстрація права власності на об'єкт містобудування.

Відповідно до ч. 1 ст. 27 цього ж Закону основними складовими вихідних даних є:

1) містобудівні умови та обмеження;

2) технічні умови;

3) завдання на проектування.

Відповідно до ч. 1 ст. 30 цього ж Закону технічні умови - комплекс умов та вимог до інженерного забезпечення об'єкта будівництва, які повинні відповідати його розрахунковим параметрам, зокрема щодо водо-, тепло-, енерго- і газопостачання, каналізації, радіофікації, зовнішнього освітлення, відведення зливових вод, телефонізації, телекомунікації, диспетчеризації, пожежної та техногенної безпеки.

Згідно з ч. ч. 1-2 ст. 31 цього ж Закону проектна документація на будівництво об'єктів розробляється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, з урахуванням вимог містобудівної документації та вихідних даних і дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил та затверджується замовником.

Експертиза проектів будівництва проводиться в установленому Кабінетом Міністрів України порядку експертними організаціями незалежно від форми власності, які відповідають критеріям, визначеним центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування. При цьому до проведення експертизи залучаються (в тому числі на підставі цивільно-правових договорів) експерти з питань санітарного та епідеміологічного благополуччя населення, екології, охорони праці, енергозбереження, пожежної, техногенної, ядерної та радіаційної безпеки, які пройшли професійну атестацію, що проводилася із залученням представників відповідних центральних органів виконавчої влади, та отримали відповідний кваліфікаційний сертифікат. Порядок проведення професійної атестації таких експертів встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідач у оскаржуваних приписах стверджує, що ПП «Інтер'єр-Ательє» передано замовнику за актом прийому передачі від 12.01.2015 року проектну документацію для виконання будівельних робіт на об'єкті будівництва, розроблену з порушенням вимог вихідних даних для проектування об'єктів містобудування, зокрема, містобудівними умовами та обмеженнями передбачено гранично допустиму висоту об'єкта будівництва чотири поверхи, однак відповідно до робочого проекту аркуш 9 встановлено наявність п'яти поверхів; також розроблено проектно-кошторисну документацію без технічних умов, які були видані після передачі проектної документації проектантом замовнику. Вказані обставини стали підставою для винесення оскаржуваних приписів та постанови про накладення штрафу.

Позивач стверджує, що ним під час розроблення проектної документації на об'єкт будівництва «Будівництво чотирьохповерхового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями по вул. Городоцькій, 257 у м. Львові» дотримано усі необхідні вимоги законодавства у сфері містобудівної діяльності. На підтвердження вказаного позивачем долучено до матеріалів справи Експертний звіт № 14-4506-14 від 30.12.2014 року щодо розгляду проектної документації в частині міцності, надійності та довговічності об'єкта будівництва за проектом «Будівництво чотирьохповерхового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями по вул. Городоцькій, 257 у м. Львові», виконаний Філією ДП «УКРДЕРЖБУДЕКСПЕРТИЗА» у Львівській області.

Судом встановлено, що у вказаному експертному звіті зазначено про те, що проектом передбачається будівництво 4-поверхового 12-квартирного житлового будинку із вбудованими нежитловими приміщеннями на першому поверсі. Вбудовані нежитлові приміщення громадського призначення розташовані на першому поверсі на відмітці 0,000. На другому, третьому та четвертому поверхах передбачається одно- та двокімнатні квартири. Над верхнім поверхом передбачається технічний поверх. У висновках експертного звіту зазначено, що проект «Будівництво чотирьохповерхового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями по вул. Городоцькій, 257 у м. Львові» виконано згідно з вихідними даними на проектування та розроблений з дотриманням вимог до міцності, надійності та довговічності об'єкта будівництва.

Крім того, у матеріалах справи міститься аркуш 9 робочого проекту «Будівництво чотирьохповерхового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями по вул. Городоцькій, 257 у м. Львові», на підставі якого відповідачем зроблено висновок щодо наявності у будинку п'яти поверхів (а. с. 75).

В судовому засіданні представник позивача ствердив, що останній поверх будинку є технічним поверхом, що відповідає містобудівним умовам та обмеженням.

Представником відповідача в судовому засіданні не надано змістовних пояснень, на підставі чого посадовою особою, яка проводила перевірку, зроблено висновок про те, що останній поверх будинку, зображений на аркуші 9 робочого проекту «Будівництво чотирьохповерхового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями по вул. Городоцькій, 257 у м. Львові», не є технічним поверхом, а проект у цій частині не відповідає містобудівним умовам та обмеженням. Не наведено таких доводів і в Акті перевірки від 29.12.2015 року.

Суд зазначає, що відповідно до п. В.9. Додатку В ДБН В.2.2.-15-2005 «Житлові будинки. Основні положення» при визначенні поверховості надземної частини будинку до кількості поверхів включають усі надземні поверхи (включаючи мансардний), у тому числі технічний і цокольний, якщо верх його перекриття знаходиться вище середньої планувальної позначки землі не менше ніж на 2 м.

При різній кількості поверхів у різних частинах будинку на ділянці з уклоном поверховість визначають окремо для кожної частини будинку.

Технічний поверх, розташований над верхнім поверхом, при визначенні поверховості будинку не враховують.

Беручи до уваги наведену норму ДБН, пояснення представників сторін та наявні у матеріалах справи докази суд дійшов висновку про відповідність вихідним даним проекту «Будівництво чотирьохповерхового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями по вул. Городоцькій, 257 у м. Львові» в частині гранично допустимої поверховості об'єкта будівництва.

Стосовно твердження відповідача про розроблення позивачем проектно-кошторисної документації без технічних умов, які були видані після передачі проектної документації проектантом замовнику, судом встановлено, що відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» суб'єкти містобудування, які здійснюють проектування об'єктів, експертизу проектів будівництва, несуть відповідальність у вигляді штрафу за передачу замовнику проектної документації для виконання будівельних робіт на об'єкті будівництва, розробленої з порушенням вимог законодавства, містобудівної документації, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування, будівельних норм, державних стандартів і правил, у тому числі за нестворення безперешкодного життєвого середовища для осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп населення, незабезпечення приладами обліку води і теплової енергії, а також за заниження категорії складності об'єкта будівництва, зокрема, проектна організація - у розмірі дев'яноста мінімальних заробітних плат. Представником відповідача долучено до матеріалів справи копії технічних умов ПАТ «Львівобленерго», ПАТ «Львівгаз» та ЛМКП «Львівводоканал» (а. с. 51-53). Судом встановлено, що проект об'єкта будівництва «Будівництво чотирьохповерхового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями по вул. Городоцькій, 257 у м. Львові» відповідає вимогам згаданих технічних умов, вказана обставина не заперечувалась представниками сторін у судовому засіданні.

З урахуванням встановлених обставин суд дійшов висновку, що оскільки відповідачем під час проведення перевірки не встановлено невідповідності проекту будівництва «Будівництво чотирьохповерхового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями по вул. Городоцькій, 257 у м. Львові» технічним умовам, їх несвоєчасна передача не може бути безумовною підставою для притягнення позивача до відповідальності відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності».

Суд не бере до уваги твердження позивача про відсутність достатніх підстав у відповідача для проведення перевірки дотримання позивачем законодавства у сфері містобудівної діяльності, оскільки відповідачем долучено до матеріалів справи документи, на підставі яких було здійснено перевірку, зокрема, лист слідчого Залізничного відділу поліції ГУ Національної поліції у Львівській області про необхідність проведення перевірки, направлення на проведення позапланової перевірки (а. с. 43-45).

Зважаючи на встановлені під час судового розгляду обставини, суд дійшов висновку, що у відповідача були відсутні достатні правові підстави для винесення спірних приписів № 05-1552/4 та № 05-1552/5 від 29.12.2015 року, а також постанови про накладення штрафу за порушення у сфері містобудівної діяльності № 1з/5пз/1013-6/690-16 від 09.02.2016 року. На переконання суду, відповідачем не доведено правомірність оскаржуваних приписів та постанови про накладення штрафу, у відповідності до вимог, встановлених ч. 2 ст. 19 Конституції України та ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України. Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав до суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування правомірності оскаржуваних приписів та постанови про накладення штрафу. Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог в частині визнання протиправними та скасування приписів № 05-1552/4 та № 05-1552/5 від 29.12.2015 року, а також постанови про накладення штрафу за порушення у сфері містобудівної діяльності № 1з/5пз/1013-6/690-16 від 09.02.2016 року.

Стосовно позовних вимог про визнання протиправними дій щодо винесення постанови № 1з/5пз/1013-6/690-16 від 09.02.2016 року та щодо видачі приписів № 05-1552/4 та № 05-1552/5 від 29.12.2015 року суд зазначає, що такі задоволенню не підлягають, оскільки відповідач не вчинив дій, які порушують права позивача.

Відповідно до ч. 4 ст. 70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Враховуючи вимоги ч. 2 ст. 71 КАС України, ці обставини повинен довести суб'єкт владних повноважень, який є відповідачем, оскільки саме з встановленням цих обставин пов'язана правомірність прийнятих рішень.

Зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають до часткового задоволення.

Відповідно до правил ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 17-19, 94, 160-163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати Постанову Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності № 1з/5пз/1013-6/690-16 від 09.02.2016 року.

Визнати протиправним та скасувати припис Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області № 05-1552/4 від 29.12.2015 року.

Визнати протиправним та скасувати припис Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області № 05-1552/5 від 29.12.2015 року.

В решті позовних вимог відмовити.

Присудити за рахунок бюджетних асигнувань Державної архітектурно-будівельної інспекції України на користь Приватного підприємства «Інтер'єр-Ательє» (вул. Моторна, 48б, м. Львів, 79055, код ЄДРПОУ 32053729) судовий збір в сумі 3513 (три тисячі п'ятсот тринадцять) гривень 90 коп.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови складено та підписано 12.07.2016 року.

Головуючий суддя Клименко О.М.

Суддя Гавдик З.В.

Суддя Ланкевич А.З.