Рішення

від 12.07.2016 по справі 909/463/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 липня 2016 р. Справа № 909/463/16 Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Цюх Г. З., при секретарі судового засідання Ломей Л.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Публічного акціонерного товариства "Івано-Франківськгаз", вул.Ленкавського, 20, м.Івано-Франківськ, 76000 в особі Городенківського управління по експлуатації газового господарства, вул. Б.Хмельницького, 45, м. Городенка, Івано-Франківська область, 78100

до відповідача: Стрільченської сільської ради, вул. С.Бандери, 64, с.Стрільче, Городенківський район, Івано-Франківська область, 78141

про стягнення заборгованості в сумі 10358,52 грн.

за участю:

від позивача: ОСОБА_1 - юрисконсульт І категорії відділу правового забезпечення, довіреність № 1.8-19/62 від 11.01.16р.

від відповідача: не з"явились.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Івано-Франківськгаз" особі Городенківського управління по експлуатації газового господарства звернулося до господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Стрільченської сільської ради про стягнення заборгованості в сумі 10358,52 грн., в тому числі 7580,38 грн. основного боргу, 2006,2 грн. пені, 563,2 грн. інфляційних, 208,72 грн. - 3 % річних.

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 06.06.16 порушено провадження у справі, розгляд справи в судовому засіданні призначено на 21.06.16. Ухвалою суду від 21.06.16 відкладено розгляд справи на 12.07.16.

Представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав. В обгрунтування позовних вимог посилається на невчасне виконання умов договору постачання природного газу за регульованим тарифом №2013/ТП-Б-ГР-112 від 01.01.13 та додаткової угоди №13 від 01.04.14.

Представник відповідача в судове засідання повторно не з"явився, про причини неявки суд не повідомив, витребуваних документів не подав, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи - ухвали суду від 06.06.16 та 21.06.16 (докази вручення ухвали від 21.06.16 містяться в матеріалах справи).

Згідно з п. 3.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" неявка у судове засідання однієї із сторін, належним чином повідомленої про час та місце цього засідання, не перешкоджає такому переходові до розгляду позовних вимог, якщо у господарського суду відсутні підстави для відкладення розгляду справи, передбачені ч. 1 ст. 77 ГПК України.

У відповідності до п.3.14 зазначеної постанови Пленуму ВГСУ нез'явлення представників учасників судового процесу в судові засідання без поважних причин та без повідомлення причин, якщо її явку судом визнано обов'язковою, може розцінюватися судом як зловживання процесуальними правами.

Відповідно до ч.3 ст.22 ГПК сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходи до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

За таких обставин, згідно ст.75 ГПК України та ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами без участі відповідача, враховуючи, що у суду є всі необхідні докази для вирішення спору по суті, запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника позивача, дослідивши та оцінивши зібрані докази відповідно до приписів ст. 43 ГПК України, з"ясувавши обставини, на яких грунтуються позовні вимоги, судом з"ясовано наступне.

Між сторонами по справі 28.01.14 укладено Договір постачання природного газу за регульованим тарифом №2013/ТП-Б-ГР-112 від 01.01.13 та додаткову угоду №13 від 01.04.14, згідно з умовами якого постачальник протягом 2013-2015 років здійснює споживачу постачання природного газу (далі - газ) в обсягах і порядку, передбачених договором для забезпечення потреб споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість газу і наданих послуг у розмірах, строках, порядку та на умовах, передбачених договором (п. 1.1 договору).

Зазначений вище Договір укладено у письмовій формі, підписано повноважними представниками сторін, підписи засвідчено печатками сторін, що відповідає приписам статей 207, 208 ЦК України.

Розділом 2 договору встановлено, що послуги з постачання газу документально оформлюються підписаними сторонами актом приймання-передачі газу, що оформлюється згідно з даними вузлів обліку, визначених у додатку 1 до договору

Оплата вартості послуг з постачання газу здійснюється Споживачем авансовими та/або плановими платежами із розрахунку договірного обсягу постачання газу згідно з Додатком №2 до Договору. Для промислових споживачів та інших суб"єктів господарювання авансові платежі сплачуються Споживачем Постачальнику на розрахунковий рахунок із спеціальним режимом використання у розмірі 100% від вартості запланованого або погодженого Постачальником обсягу газу на розрахунковий період за п'ять календарних днів до початку місяця поставки газу. Для установ та організацій, які фінансуються з державного і місцевих бюджетів, планові платежі здійснюються Споживачем на розрахунковий рахунок зі спеціальним режимом використання протягом місяця поставки газу. Споживач самостійно розраховує суму платежу, виходячи з ціни газу на наступний розрахунковий період та відповідної величини договірного обсягу газу, заявленого на наступний розрахунковий період. У відсутності інформації про ціну газу на наступний розрахунковий період до дати здійснення оплати Споживач розраховує суму платежу за ціною, що діяла у попередньому місяці. У випадку недоплати вартості послуг з постачання газу за розрахунковий період Споживач проводить остаточний розрахунок не пізніше п'ятого числа місяця, наступного за розрахунковим (п.п.4.6.- 4.6.3. Договору).

На виконання умов договорів позивачем за протягом листопада - грудня 2014 року. січня-травня 2015 року поставлено газу в обсягах, вказаних в актах приймання передачі природного газу (а.с.28-33). Враховуючи часткову проплату відповідачем за отриманий природний газ, заборгованість станом на день звернення до суду становила 7580,38 грн.

За змістом ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених ГК України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші тощо), а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Наведена правова норма кореспондується зі статтею 509 Цивільного кодексу України, згідно якої зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договір. Аналогічні положення закріплено у ст.174 Господарського кодексу України: господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

В силу ч. 1 ст. 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Приписами ст. 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Пунктом 1 ст. 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з п. 2 ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов’язання.

Відповідач доказів належного виконання своїх зобов’язань не надав, доводи позивача не спростував, а тому позов про стягнення 7580,38 грн. заборгованості за поставлений природний газ є обґрунтованим та таким, що підлягає до задоволення.

Приписами ст. 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Частиною другою статті 625 ЦК України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Статтею 216 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ч.1 ст.230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним прав здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

В силу ст.546 ЦК України виконання зобов’язання може забезпечуватися, зокрема неустойкою (штрафом, пенею), якою, з огляду на положення ст.549 ЦК України, є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. При цьому, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 6.1. договору, за невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань за договором сторони несуть відповідальність згідно з договором і чинним законодавством України.

Пунктом 6.2.2. договору сторони погодили, що у разі порушення споживачем строків оплати, передбачених розділом 4 цього договору, із споживача стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачеться пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

На підставі вказаних правових норм та п.6.2.2. договору, позивачем нараховано відповідачу 2006,2 грн. пені, 563,2 грн. інфляційних, 208,72 грн. - 3 % річних, правильність нарахування яких судом перевірена.

Таким чином, до стягнення підлягають 7580,38 грн. основного боргу, 2006,2 грн. пені, 563,2 грн. інфляційних, 208,72 грн. - 3 % річних.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст.34 ГПК України).

Згідно із ч.1, 2 ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, на нього відповідно до приписів, встановлених ст.49 ГПК України, слід покласти судові витрати, а саме: 1378 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст.121, 124 Конституції України, ст.ст. 509, 546, 549, 610, 629, 625 ЦК України, ст.ст.33, 43, 49,75, ст. ст. 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов Публічного акціонерного товариства "Івано-Франківськгаз" в особі Городенківського управління по експлуатації газового господарства до Стрільченської сільської ради про стягнення заборгованості в сумі 10358,52 грн. - задоволити.

Стягнути з Стрільченської сільської ради (вул. С.Бандери, 64, с.Стрільче, Городенківський район, Івано-Франківська область, 78141, код 04355786) на користь Публічного акціонерного товариства "Івано-Франківськгаз" (вул.Ленкавського, 20, м.Івано-Франківськ, 76000, код 03361046) - 7580 (сім тисяч п"ятсот вісімдесят) грн. 38 коп. основного боргу, 2006 (дві тисячі шість) грн. 20 коп. пені, 563 (п"ятсот шістдесят три) грн. 20 коп. інфляційних, 208 (двісті вісім) грн. 72 коп. - 3 % річних та 1378 (одну тисячу триста сімдесят вісім) грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 13.07.16

Суддя Цюх Г.З.