Рішення

від 04.07.2016 по справі 910/7989/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.07.2016Справа № 910/7989/16

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Головіної К.І., при секретарі судового засідання Мельник Ю.О., розглянувши матеріали справи

за позовною заявою Приватного підприємства "Енерго-Ресурс"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Девелоперська компанія "Дім"

про стягнення 67 166,31 грн.

за участю представників:

від позивача:Танцюра О.І. - представник за довіреністю б/н від 10.05.2016 р. від відповідача:не з'явився

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду м. Києва звернулось Приватне підприємство "Енерго-Ресурс" (далі - ПП "Енерго-Ресурс") з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Девелоперська компанія "Дім" (далі - ТОВ "Девелоперська компанія "Дім") про стягнення грошових коштів в сумі 65 227, 86 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору оренди приміщення № 217/2/П/К від 01.06.2015 р. в частині своєчасної орендної оплати, компенсації вартості комунальних послуг та експлуатаційних витрат.

У позові Приватне підприємство "Енерго-Ресурс" просило суд стягнути з відповідача заборгованість у сумі 65 227,86 грн., яка складається з заборгованості по орендній платі у сумі 53 200,00 грн., заборгованості по комунальних та експлуатаційних платежах - 6 830,99 грн., пені у сумі 2 000,35 грн., інфляційної складової боргу у сумі 2 144,52 грн. грн. та 3 % річних у сумі 1 052,00 грн.

У судовому засіданні представник позивача підтримав та обґрунтував позовні вимоги, просив задовольнити позов.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, належним чином був повідомлений про час та місце судового засідання. Позиція відповідача з приводу заявленого позову суду невідома.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Судом встановлено, що 01.06.2015 р. між Приватним підприємством "Енерго-ресурс" (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Девелоперська компанія "Дім" (орендар) був укладений договір оренди приміщення № 217/2/П/К (далі - договір), відповідно до п. 1.1 якого орендодавець передає, а орендар приймає у тимчасове платне користування на строк та на умовах даного договору нежитлові приміщення, загальною площею 66,05 м.кв., що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Автозаводська, 99.

Згідно з п.п. 3.1, 3.2 договору послуги з оренди приміщення складають у період з червня по серпень 2015 р. у сумі 10 000, 00 грн. за один місяць, які нараховуються з дня підписання сторонами акту прийому-передачі приміщення в оренду до дня повернення приміщення орендарем орендодавцю за актом прийому-передачі.

Відповідно до п.п. 3.3, 3.4 послуги з оренди приміщення сплачуються орендарем щомісячно до 5 числа поточного місяця. Орендар зобов'язаний протягом 5-ти днів з дня підписання акту прийому-передачі приміщення сплатити авансом послуги з оренди приміщення за перший місяць та гарантійний платіж.

Послуги з оренди приміщення не включають в себе вартість комунальних послуг та експлуатаційних витрат. Орендар відшкодовує усі витрати по утриманню та обслуговуванню орендованого приміщення орендодавцю (п.п. 3.5, 3.6 договору).

Даний договір укладено строком з 01.06.2015 р. по 31.08.2015 р. (п. 2.2 договору).

У подальшому додатковою угодою № 3 від 01.11.2015 р. сторони продовжили строк дії договору до 30.11.2015 р., а також погодили щомісячну плату у сумі 10 000,00 грн. з червня по листопад 2015 р.

У судовому засіданні встановлено, що позивач на виконання умов договору надав відповідачу в оренду нежилі приміщення, загальною площею 66,05 м.кв., за адресою: м. Київ, вул. Автозаводська, 99., що підтверджується відповідним актом прийому-передачі від 01.06.2015 р.

У зв'язку із закінченням дії договору, ТОВ "Девелоперська компанія "Дім" повернуло позивачу орендоване приміщення, про що свідчить акт прийому-передачі від 30.11.2015 р.

Разом з цим, судом встановлено, що за період з червня по листопад 2015 р. відповідач не сплатив передбачені договором платежі, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість по орендній платі у сумі 53 200,00 грн., що підтверджується актами здачі - прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000948 від 30.06.2015 р., № ОУ-0001119 від 31.07.2015 р., № ОУ-0001231 від 31.08.2015 р., № ОУ-0001412 від 30.09.2015 р., № ОУ-0001663 від 31.10.2015 р., № ОУ-0001813 від 30.11.2015 р. та актом звірки взаємних розрахунків станом на 30.11.2015 р. Також у ТОВ "Девелоперська компанія "Дім" виникла заборгованість з відшкодування витрат за комунальні послуги та експлуатаційні витрати за той же період у сумі 6 830,99 грн., що підтверджується рахунками-фактури № СФ-00000549 від 15.07.2015 р., № СФ-00000618 від 31.07.2015 р., СФ-00000671 від 31.08.2015 р., СФ-00000746 від 15.10.2015 р., СФ-00000852 від 12.11.2015 р., СФ-00000973 від 15.12.2015 р., № ОУ-0001048 від 30.06.2015 р., № ОУ-0001226 від 31.07.2015 р., № ОУ-0001384 від 31.08.2015 р., № ОУ-0001568 від 30.09.2015 р., № ОУ-0001742 від 31.10.2015 р. та актом звірки взаєморозрахунків станом на 01.11.2015 р.

Згідно з ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч. 6 ст. 283 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 286 Господарського кодексу України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

Відповідно до ст.ст. 1, 14 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством. Ціни/тарифи на комунальні послуги та послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій формуються і затверджуються органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, відповідно до їхніх повноважень, визначених законом.

Відповідно до ст. 32 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Отже, судом встановлено, що у відповідача в силу закону та договору виник обов'язок по сплаті орендних платежів у сумі 53 200,00 грн., а також відшкодування витрат на комунальні послуги та експлуатаційні витрати у сумі 6 830,99 грн.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події (ст. 530 ЦК України).

Оскільки доказів належної оплати заборгованості суду не надано, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача орендної плати у сумі 53 200,00 грн. та відшкодування витрат на комунальні послуги у сумі 6 830,99 грн. є обгрунтованими та підлягають задоволенню.

Крім основного боргу, позивач просив також стягнути з відповідача пеню у сумі 2 000,35 грн. за період з 13.11.2015 р. по 27.04.2016 р. нараховану на заборгованість з орендної плати, яка виникла у листопаді 2015 р.

Частиною 1 ст. 229 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

У силу ст. 611 ЦК України та ст. 230 ГК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до пункту 6.3 договору за затримку розрахунків з орендної плати та комунальних платежів більш, ніж 5 робочих днів орендар сплачує орендодавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Провівши перерахунок заявленої позивачем суми пені відповідно до подвійної облікової ставки Національного банку України та вимог ст. 232 ГК України, суд встановив, що з відповідача підлягає стягненню пеня у сумі 2 000,35 грн., тобто у сумі, про яку просить позивач.

Крім того, у позові заявлена вимога про стягнення з відповідача інфляційної складової боргу у сумі 2 144,52 грн. та 3 % річних у сумі 1 052,00 грн., нарахованих на заборгованість з орендної плати.

Відповідно до ч. 1 ст. 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані ним збитки.

Нормами ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Зважаючи на вищенаведені норми законодавства, вимоги про стягнення інфляційної складової суми боргу та 3 % річних є такими, що заявлені правомірно.

Провівши власний перерахунок заявленої до стягнення суми матеріальних втрат, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню інфляційна складова боргу у сумі 4 081,57 грн. та 3 % річних у сумі 1 053,40 грн., тобто у більших сумах, ніж просить позивач.

У матеріалах справи міститься заява ПП "Енерго-Ресурс", у якій він просить вийти за межі позовних вимог у разі встановлення судом суми матеріальних втрат у більшому розмірі.

При цьому пунктом 2 ст. 83 ГПК України передбачено право господарського суду щодо виходу за межі позовних вимог, якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів позивачів або третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору і про це є клопотання заінтересованої сторони.

Відповідно до п. 3 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 12.05.1999 р. № 02-5/223 "Про деякі питання, пов'язані з застосуванням індексу інфляції" господарський суд, приймаючи рішення про відшкодування збитків, на підставі пункту 2 статті 83 Господарського процесуального кодексу України може, якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів потерпілої особи, виходити за межі позовних вимог і стягувати збитки у розмірі, обчисленому на день вирішення спору.

Отже, згідно з пунктом 2 статті 83 ГПК господарський суд вправі виходити за межі позовних вимог за одночасної наявності двох умов: по-перше, якщо це потрібно для захисту прав і законних інтересів позивача або третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору і, по-друге, за наявності відповідного клопотання заінтересованої сторони (п. 11 Інформаційного листа від 20.10.2006 р. № 01-8/2351 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році та в I півріччі 2006 року")

Таким чином, з метою захисту прав та законних інтересів позивача, враховуючи право суду на вихід за межі позовних вимог та подане позивачем відповідне клопотання, суд стягує з ТОВ "Девелоперська компанія "Дім" інфляційну складову боргу у сумі 4 081,57 грн. та 3 % річних у сумі 1 053,40 грн.

Згідно ч. 5 статті 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 32-34, 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд міста Києва -

ВИРІШИВ:

Позов Приватного підприємства "Енерго-Ресурс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Девелоперська компанія "Дім" про стягнення 67 166,31 грн. задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Девелоперська компанія "Дім" (03680, м. Київ, вул. Боженка, буд. 86-Л, ідентифікаційний код 36557307) на користь Приватного підприємства "Енерго-Ресурс" (01601, м. Київ, бул. Лесі Українки, буд. 34, ідентифікаційний код 36087128) заборгованість по орендній платі у сумі 53 200 (п'ятдесят три тисячі двісті) грн. 00 коп., заборгованість комунальним платежам та експлуатаційним витратам у сумі 6 830 (шість тисяч вісімсот тридцять) грн. 99 коп., пені у сумі 2 000 (дві тисячі) грн. 35 коп., інфляційної складової боргу у сумі 4 081 (чотири тисячі вісімдесят одна) грн. 57 коп. та 3 % річних у сумі 1 053 (одна тисяча п'ятдесят три) грн. 40 коп., 1 378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн. 00 коп. судового збору.

Рішення ухвалено в нарадчій кімнаті та проголошено його вступну та резолютивну частини в судовому засіданні 4 липня 2016 року.

Повний текст рішення підписаний 11 липня 2016 року.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд міста Києва шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня підписання повного тексту рішення.

Суддя Головіна К.І.