Рішення

від 08.07.2016 по справі 910/10202/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.07.2016Справа №910/10202/16

Суддя Господарського суду міста Києва Підченко Ю.О.

За участю секретаря судового засідання Ярмоленко С.М.

Розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сквираплемрибгосп»

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Ледерон»

про стягнення 112 960, 60 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Дяковський О.С. - за довіреністю;

від відповідача: не з'явився;

СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю «Сквираплемрибгосп» звернулося до господарського суду міста Києва з позовними вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ледерон» про стягнення з відповідача основної заборгованості в сумі 108 000, 00 грн., інфляційних нарахувань в сумі 3 780, 00 грн., пені в сумі 648, 00 грн. та 3 % річних в сумі 532, 60 грн. відповідно до договору купівлі продажу № 133 від 29.03.2016 р.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 03.06.2016 року, справу № 910/10202/16 прийнято до провадження та розгляд справи призначено на 08.07.2016 року.

Позивач у судовому засіданні 08.07.2016 року надав заяву про відмову від позову в частині стягнення інфляційних нарахувань в сумі 3 780, 00 грн., пені в сумі 648, 00 грн. та 3 % річних в сумі 532, 60 грн.

Сторін було належним чином повідомлено про час та місце проведення судового засідання, тому судом з урахуванням вимог ст. ст. 4 2 , 43 ГПК України створені всі необхідні умови для вирішення спору на принципах змагальності, рівності учасників процесу перед законом.

Неприбуття до судового засідання відповідача, який був належним чином повідомлений про час та місце проведення судового засідання, не перешкоджає розгляду спору по суті, а тому справа розглядається за наявними в ній матеріалами згідно статті 75 ГПК України .

З'ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правову норму, яка підлягає застосуванню, приймаючи до уваги доводи представника позивача, суд встановив:

29.03.2016 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Ледерон» (надалі - продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Сквираплемрибгосп» (надалі - покупець) було укладено договір купівлі-продажу № 133, предметом якого є продаж товарів продавцем покупцю (п. 1.1. договору).

Згідно п. 1.2. договору покупець зобов'язується забезпечити приймання та оплату товару, за цінами, згідно з специфікацією, а саме: дизельне паливо «Білорусія EURO-5» в кількості 8 тон на загальну суму 108 000,00 грн. разом з ПДВ.

Пунктом 2.3. договору встановлено, що продавець зобов'язаний передати товар покупцю в триденний строк з моменту підписання договору.

Відповідно п. 5.1. договору оплата за поставлений по Договору товар здійснюється шляхом переказу грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця у розмірі передоплати.

На виконання умов договору, позивач перерахував на рахунок відповідача 108 000, 00 грн., як попередню оплату за товар згідно рахунку-фактури № 133 від 29.03.2016 року, що підтверджується платіжними дорученням № 86 від 30.03.2016 року на суму 27 500,00 грн., № 87 від 30.03.2016 року на суму 22 500, 00 грн. та № 89 від 31.03.2016 року на суму 58 000, 00 грн., а також банківськими виписками по рахунку позивача (копії додано до матеріалів справи).

Дослідивши правову норму, яка підлягає застосуванню у спірних відносинах сторін, суд дійшов висновку, що позов є обґрунтованим, виходячи із наступного.

Судом надана належна правова оцінка відносинам сторін. За своєю правовою природою між сторонами укладено договір купівлі-продажу. У залежності від умов діючого законодавства, договір вважається укладеним коли сторони досягли всіх суттєвих його умов, а саме за ЦК України відносно предмету та строку.

Згідно ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання визначається господарським кодексом України . Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України .

За вимогами ГК України договір вважається укладеним у випадку досягнення сторонами умов щодо його предмету, строку та ціни. Сторони досягли всіх суттєвих умов відносно вказаного виду договору, тобто встановили його предмет, визначили ціну, строк дії договору, а тому відповідно до вимог ст. ст. 638 , 655 ЦК України та ст.ст. 180 , 181 , ГК України , він вважається укладеним згідно частини 7 статті 181 ГК України , а саме подія, до якої прагнули сторони відбулася.

Укладений договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно зі статтями 173 , 174 , 175 ГК України (статтями 11 , 202 , 509 ЦК України ) і відповідно до ст. 629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно статті 663 ЦК України Продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 1 статті 693 ЦК України визначено, що якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Водночас пунктом 2 статті 693 ЦК України встановлено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статями 525 , 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Як встановлено судом та як підтверджується матеріалами справи, відповідач в порушення умов Договору не виконав поставку товару, який визначено договором у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість у розмірі 108 000, 00 грн. попередньої оплати, що була сплачена позивачем на користь відповідача згідно умов договору.

Оскільки відповідачем, станом на 01.06.2016 року (момент підписання позивачем позовної заяви) не виконано поставку товару, вимога Товариства з обмеженою відповідальністю «Сквираплемрибгосп» про стягнення основної заборгованості у розмірі 108 000, 00 грн. підлягає задоволенню.

До прийняття рішення по справі, позивач, у розумінні вимог ст.ст. 22 , 78 ГПК України безпосередньо в судовому засіданні надав заяву про відмову від позову в частині стягнення інфляційних нарахувань в сумі 3 780,00 грн., пені в сумі 648,00 грн. та 3 % річних в сумі 532, 60 грн.

Приписами ст. 22 Господарського процесуального кодексу України визначено, що господарський суд не приймає відмови від позову, зменшення розміру позовних вимог, визнання позову відповідачем, якщо ці дії суперечать законодавству або порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.

Зважаючи на п. 4.6 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" , у випадках відмови позивача від позову (пункт 4 частини першої статті 80 ГПК України ) господарському суду слід керуватись частиною шостою статті 22 ГПК , тобто перевіряти, чи не суперечить ця відмова законодавству та чи не порушує вона інтереси інших осіб.

Судом встановлено, що заява підписана представником Товариства з обмеженою відповідальністю «Сквираплемрибгосп» О.С. Дяковським, що діяв на підставі довіреності від 30.05.2016 року та подана ним безпосередньо у судовому засіданні 08.07.2016 року і позивач обізнаний з наслідками відмови від позову.

Звернення до суду з позовом, як і відмова від нього чи його частини, є формою реалізації прав позивача, а відтак, відмова Товариства з обмеженою відповідальністю «Сквираплемрибгосп» від позову в частині стягнення інфляційних нарахувань в сумі 3 780, 00 грн., пені в сумі 648, 00 грн. та 3 % річних в сумі 532, 60 грн. не суперечить діючому законодавству України та не порушує чиї-небудь права та інтереси і повноваження на вчинення цих дій позивача перевірені.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом.

За таких обставин провадження у справі № 910/10202/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сквираплемрибгосп» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ледерон» в частині стягнення інфляційних нарахувань в сумі 3 780, 00 грн., пені в сумі 648, 00 грн. та 3 % річних в сумі 532, 60 грн, слід припинити на підставі п. 4 ч. 1 ст. 80 ГПК України , оскільки позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом.

Витрати по сплаті судового збору в частині задоволених позовних вимог покладаються на відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Ледерон», згідно вимог ст.ст. 44 , 49 ГПК України .

У судовому засіданні, яке відбулося 08.07.2016 року, згідно частини 2 статті 85 ГПК України було проголошено скорочений текст рішення, а саме його вступну та резолютивні частини.

Керуючись ст.ст. 11 , 202 , 509 , 525 , 526 , 530 , 629 , 638 , 655, 692 , 693,Цивільного кодексу України , ст.ст. 55 , 173-175 , 180 , 181 , 193 , Господарського кодексу України , ст.ст. 32-34 , 49 , 78, п. 4 ч. 1 ст. 80 , 82-85 Господарського процесуального кодексу України , суд

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Сквираплемрибгосп» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ледерон» задовольнити частково.

2. Припинити провадження у справі № 910/10202/16 в частині стягнення інфляційних нарахувань в сумі 3 780, 00 грн., пені в сумі 648, 00 грн. та 3 % річних в сумі 532, 60 грн.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ледерон» (03179, м. Київ, просп. Перемоги буд. 148/1; код ЄДРПОУ 40001811) на користь:

- Товариства з обмеженою відповідальністю «Сквираплемрибгосп» (09030, Київська область, Сквирський район, с. Великополовецьке, вул. Жовтнева, буд. 154; код ЄДРПОУ 25295152) основний борг у сумі 108 000, 00 грн. та судовий збір у розмірі 1 620, 97 грн. видавши наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено - 13.10.2016

Судя Ю.О.Підченко