Рішення
від 06.07.2016 по справі 910/24001/15
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.07.2016Справа №910/24001/15

За позовомФонду гарантування вкладів фізичних осіб в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Укрбізнесбанк» доТовариства з обмеженою відповідальністю «Магус ЛТД» простягнення 619 249,41 грн. Суддя Босий В.П.

Представники сторін:

від позивача:Погодін В.О. від відповідача:не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляді господарського суду міста Києва перебувала справа №910/24001/15 за позовом Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Укрбізнесбанк» (надалі - «Банк») до Товариства з обмеженою відповідальністю «Магус ЛТД» (надалі - «Товариство») про стягнення 619 249,41 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язання за кредитним договором №11-СевВЛ від 27.07.2011 р., у зв'язку з чим позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача заборгованості за кредитом у розмірі 350 000,00 грн., процентів у розмірі 122 845,57 грн., комісії у розмірі 18 375,00 грн. та пені у розмірі 128 028,80 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 23.11.2015 р., залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 11.01.2016 р., позов Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Укрбізнесбанк» залишено без розгляду на підставі п. 5 ч. 1 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України.

Постановою Вищого господарського суду України від 20.04.2016 р. ухвалу господарського суду міста Києва від 23.11.2015 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 11.01.2016 р. скасовано, справу №910/24001/15 передано на розгляд до господарського суду міста Києва.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 10.05.2016 р. справу призначено до розгляду на 30.05.2016 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 30.05.2016 р. розгляд справи відкладено на 06.07.2016 р. у зв'язку із неявкою представника відповідача та неподанням витребуваних доказів.

Представник позивача в судове засідання з'явився, на виконання вимог ухвали суду надав додаткові докази та пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав повністю.

В судове засідання представник відповідача не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, що підтверджується опублікованим на офіційному веб-порталі «Судова влада України» повідомленням.

Відповідно до п. 1 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 05.06.2014 р. № 01-06/745/2014 «Про деякі питання практики застосування у судовій практиці Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» неможливість надсилання будь-яких поштових відправлень на адресу учасників судового процесу, які знаходяться на тимчасово окупованих територіях України, повинна бути підтверджена відповідною довідкою (листом) підприємства зв'язку.

Форму відповідного документа законодавчо не визначено. Отже, ним може бути будь-який документ, виданий (надісланий) будь-якому адресатові підприємством зв'язку за підписом керівника (заступника керівника, іншої уповноваженої особи) такого підприємства, що свідчив би про неможливість пересилання поштової кореспонденції до Автономної Республіки Крим і міста Севастополя. Листом Київська міська дирекція Управління державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» № 30-626 від 23.06.2014 р. на лист Господарського суду міста Києва від 16.06.2014 р. № 04-18/149 щодо пересилання поштових відправлень до АР Крим та м. Севастополь повідомлено, що в зв'язку із силовим захопленням АР Крим та м. Севастополь та блокуванням поштового зв'язку УДППЗ «Укрпошта» на території півострову усіх об'єктів поштового зв'язку УДППЗ «Укрпошта» на території, півострову, національний оператор змушений тимчасово припинити прийом і доставку пошти в напрямку до АР Крим та м. Севастополь до врегулювання ситуації. Вказано, що на даний час приймання поштових відправлень до АР Крим та м. Севастополь об'єктами поштового зв'язку ДППЗ «Укрпошта» не здійснюється.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

02.09.2011 р. між Банком та Товариством (позичальник) був укладений кредитний договір № 11-СевВЛ (надалі - «Кредитний договір»), за умовами якого банк надав позичальнику у тимчасове користування довгостроковий кредит у формі відкличної кредитної лінії з лімітом кредитування у сумі 350 000,00 грн., строком до 26.07.2014 р., зі сплатою 14 процентів річних та щомісячною комісією за супроводжування кредитної заборгованості у умі 1 225,00 грн.

Як зазначає позивач у позові, він не має змоги надати суду примірник кредитного договору з додатковими угодами до нього, у зв'язку із тим, що відповідач обслуговувався позабалансовими відділеннями банку в АР Крим та місті Севастополь, які (після їхнього закриття) передали всі кредитні справи до Донецького регіонального відділення - головного офісу банку за його юридичною адресою в місті Донецьку по вулиці Артема, 125. Тобто, всі документи перебувають в населеному пункті, де здійснюється антитерористична операція.

Крім того, 13.03.2015 р. невстановленими озброєними особами було здійснено незаконне заволодіння майном, коштами та документами банку, про що уповноваженою особою фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації Публічного акціонерного товариства «Український Бізнес Банк» було подано заяву до ГУМВС України в Донецькій області. Відомості про правопорушення внесені до Єдиного реєстру досудових розслідування 09.04.2015 р., відкрито кримінальне провадження № 12015050620000287.

Позивачем до матеріалів справи долучено роздруківку з автоматизованої бази банківської системи «Scrooge-3», з якої вбачається, що в операційній системі банку обліковується кредитна операція відносно клієнта - відповідача за кредитним договором №13-СевВЛ, строк кредитного договору з 27.07.2011 р. по 26.07.2014 р.; сума наданого кредиту 350 000,00 грн., відсоткова ставка 14 %.

Спір у справі виник у зв'язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем грошового зобов'язання по поверненню кредиту та сплаті процентів за користування кредитними коштами, у зв'язку з чим позивач вказує на існування заборгованості.

За змістом Постанови Правління Національного Банку України від 18.06.2003 № 254 «Про затвердження Положення про організацію операційної діяльності в банках України», інформаційне забезпечення операційної діяльності банків включає програмно-технічні комплекси автоматизації банківської діяльності, взаємозв'язки для обміну інформацією між ними, телекомунікаційну інфраструктуру, внутрішні нормативні документи та інструкції щодо їх застосування. За допомогою інформаційного забезпечення операційної діяльності має забезпечуватися:

хронологічне та систематичне відображення всіх операцій у регістрах бухгалтерського обліку на підставі первинних документів;

своєчасне та повне відображення всіх операцій банку та його відділень у регістрах бухгалтерського обліку банку (філії);

складання звітності (фінансової, статистичної, управлінської, податкової тощо);

взаємозв'язок даних синтетичного та аналітичного обліку. Банк у разі невідповідності структури рахунків аналітичного і синтетичного обліку забезпечує їх взаємозв'язок за допомогою перехідних таблиць;

накопичення та систематизація операцій у розрізі економічних показників, потрібних для складання звітності;

розрахунок економічних показників, що визначені відповідними методиками Національного банку;

можливість оперативного аналізу фінансової діяльності банку в розрізі структурних підрозділів;

інтегрованість з інформаційними системами Національного банку;

інтегрованість усіх складових систем автоматизації банківської діяльності, можливість отримувати інформацію про здійснені операції в будь-якому розрізі;

уніфікація програмно-технічних рішень та технологій для структурних підрозділів банку;

можливість нарощування функціональних характеристик програмного забезпечення, а також його адаптація в разі зміни нормативної бази щодо операцій.

За приписами п.п. 3.4, 3.8 вказаного Положення внесення відомостей щодо умов кредитування клієнтів, всіх здійснених фінансових операцій до програмного комплексу банку, а також докладний опис кожної банківської операції.

З метою підтвердження факту видачі кредитних коштів, дат їх перерахування на рахунок відповідача, а також дат і розміру сплачених відповідачем платежів, позивачем надано суду меморіальні ордери №503_1 від 10.08.2012 р., №504_4 від 19.08.2013 р., виписки з рахунків обліку кредитних зобов'язань відповідача: позичкового - №220637003598981, простроченої заборгованості за кредитом - №220637003598981.980.1, нарахованих процентів - №20680003598981, №20686001414201.980.1 та №20686001414201.980.2, нарахованих комісій - №20686001414201.980.3 та №20686001414201.980.4, розподільчого - №37396003598981, з яких вбачається надання кредитних коштів на відповідну суму позичальнику та часткове виконання відповідачем своїх зобов'язань за кредитним договором.

Отже, враховуючи невиконання відповідачем вимог ухвал суду, захоплення офісу банку в м. Донецьку, суд приймає роздруківку з операційної системи «Scrooge-3», виписки з рахунків та меморіальні ордери, з яких вбачається виконання зобов'язань банком та частково відповідачем, як належний доказ існування кредитної операції.

Як вбачається із матеріалів справи, позичальник свої зобов'язання за кредитним договором, зокрема, щодо погашення заборгованості за кредитом, сплати процентів та комісій, виконав частково, у зв'язку з чим у відповідача утворилась заборгованість перед банком, яка станом на 31.07.2015 р. склала 619 249,41 грн., з яких: сума заборгованості за кредитом - 350 000,00 грн., сума заборгованості зі сплати процентів - 122 845,57 грн., сума заборгованості зі сплати комісій - 18 375,00 грн. та пеня на загальну суму 128 028,80 грн. (сума пені за несвоєчасну оплату кредиту - 96 791,79 грн., пеня за несвоєчасну оплату процентів на суму 27 065,88 грн. та пеня за несвоєчасну оплату комісій на суму 4 171,17 грн.).

Згідно з ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Відповідно до частини 2 цієї ж статті до відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до частини 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Частиною 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до частини 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов'язання по сплаті на користь позивача заборгованості по кредиту у розмірі 350 000,00 грн., а також процентів за кредитом у розмірі 122 845,57 грн. та комісій у розмірі 18 375,00 грн.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Товариством обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено.

За таких обставин, позовні вимоги Банку про стягнення з Товариства заборгованості по кредиту у розмірі 350 000,00 грн., а також заборгованості зі сплати процентів за кредитом у розмірі 122 845,57 грн. та комісій у розмірі 18 375,00 грн. є правомірними та обґрунтованим.

Також позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені у розмірі 128 028,80 грн. (в тому числі, пеня за несвоєчасну оплату кредиту - 96 791,79 грн., пеня за несвоєчасну оплату процентів на суму 27 065,88 грн. та пеня за несвоєчасну оплату комісій на суму 4 171,17 грн.) за прострочення виконання грошового зобов'язання у період з 01.02.2015 р. по 30.07.2015 р.

Судом встановлено, що відповідач у встановлений Договором строк свого обов'язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов'язання (в т.ч. у період, який вказано позивачем), тому дії відповідача є порушенням договірних зобов'язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

У відповідності до ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

За змістом ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, різновидом якої є штраф та пеня.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Суд відзначає, що позивачем не доведено суду наявності в умовах кредитного договору №11-СевВЛ від 27.07.2011 р. відповідальності Товариства у вигляді нарахування пені за порушення строків повернення кредиту, сплати процентів та комісій, а чинним законодавством України не визначений розмір штрафних санкцій за порушення грошових зобов'язань за вказаними правовідносинами.

Крім того, зі змісту інформації, наданої позивачем із системи «Scrooge-3», не вбачається встановлення штрафних санкцій у вигляді пені.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до п. 2.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» №14 від 17.12.2013 р. пеня, за визначенням частини третьої статті 549 ЦК України, - це вид неустойки, що забезпечує виконання грошового зобов'язання і обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання. Якщо у вчиненому сторонами правочині розмір та базу нарахування пені не визначено або вміщено умову (пункт) про те, що пеня нараховується відповідно до чинного законодавства, суму пені може бути стягнуто лише в разі, якщо обов'язок та умови її сплати визначено певним законодавчим актом.

Більш того, відповідно до ст. 547 та п. 1 ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання (в тому числі щодо неустойки) вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

З матеріалів справи не вбачається, судом не встановлено та сторонами не доведено укладення між сторонами у справі письмового правочину щодо забезпечення виконання відповідачем грошового зобов'язання у вигляді неустойки (пені), а розмір пені актом цивільного законодавства у спірних правовідносинах сторін також не встановлено, що виключає правові підстави для стягнення пені, нарахованої позивачем.

Разом з тим, згідно з ч. 1 ст. 13 Цивільного кодексу України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.

Одним з видів забезпечення виконання зобов'язань є неустойка (ч. 1 ст. 546, ч.ч. 1.3 ст. 549 Цивільного кодексу України).

За таких обставин, чинне цивільне законодавство не передбачає можливість забезпечення виконання грошових зобов'язань, що виникли між сторонами, шляхом позадоговірного встановлення пені, а договірні відносини між сторонами з цього приводу відсутні.

Аналогічні висновки містяться у постанові Вищого господарського суду України від 24.03.2015 р. у справі №916/4205/14.

Таким чином, підстави для стягнення пені відсутні.

За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог Банку та стягнення з Товариства заборгованості по кредиту у розмірі 350 000,00 грн., заборгованості зі сплати процентів за кредитом у розмірі 122 845,57 грн. та комісій у розмірі 18 375,00 грн.

В іншій частині в задоволенні позовних вимог необхідно відмовити з викладених підстав.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати підлягають стягненню з відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог до Державного бюджету України.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Укрбізнесбанк» задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Магус ЛТД» (99001, АР Крим, м. Севастополь, вул. Горького, 3; ідентифікаційний код 22243565) на користь Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Укрбізнесбанк» (23001, м. Донецьк, вул. Артема, 125; ідентифікаційний код 19388768) заборгованість по кредиту у розмірі 350 000 (триста п'ятдесят тисяч) грн. 00 коп., заборгованість зі сплати процентів за кредитом у розмірі 122 845 (сто двадцять дві тисячі вісімсот сорок п'ять) грн. 57 коп. та заборгованість зі сплати комісій у розмірі 18 375 (вісімнадцять тисяч триста сімдесят п'ять) грн. 00 коп. Видати наказ.

3. В іншій частині в задоволенні позовних вимог відмовити.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Магус ЛТД» (99001, АР Крим, м. Севастополь, вул. Горького, 3; ідентифікаційний код 22243565) в дохід державного бюджету України судовий збір у розмірі 9 824 (дев'ять тисяч вісімсот двадцять чотири) грн. 41 коп. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 11.07.2016 р.

Суддя В.П. Босий

СудГосподарський суд міста Києва
Дата ухвалення рішення06.07.2016
Оприлюднено15.07.2016
Номер документу58925860
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —910/24001/15

Рішення від 06.07.2016

Господарське

Господарський суд міста Києва

Босий В.П.

Ухвала від 06.07.2016

Господарське

Господарський суд міста Києва

Босий В.П.

Ухвала від 30.05.2016

Господарське

Господарський суд міста Києва

Босий В.П.

Постанова від 11.01.2016

Господарське

Київський апеляційний господарський суд

Мальченко А.О.

Ухвала від 23.11.2015

Господарське

Господарський суд міста Києва

Босий В.П.

Ухвала від 09.11.2015

Господарське

Господарський суд міста Києва

Босий В.П.

Ухвала від 21.10.2015

Господарське

Господарський суд міста Києва

Босий В.П.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні