Рішення

від 08.07.2016 по справі 910/10241/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.07.2016Справа №910/10241/16

Суддя Господарського суду міста Києва Підченко Ю.О.

За участю секретаря судового засідання Яромленко С.М.

Розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Індустріальні інвестиції ХХІ століття»

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Т.Е.С.Т.»

про стягнення 580 506,76 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Згурська І.І. - представник за довіреністю

від відповідача: Широкорадюк А.Ю. - представник за довіреністю

СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю «Індустріальні інвестиції ХХІ століття» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовними вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю «Т.Е.С.Т.» про стягнення основної заборгованості в сумі 375 000, 00 грн., 3% річних від простроченої суми в розмірі 15 992, 13 грн. та інфляційного збільшення суми боргу в розмірі 189 584, 63 грн., відповідно до договору про надання поворотної фінансової допомоги № ФД-02/06/14/99 від 19.06.2014 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.06.2016 р. порушено провадження у справі № 910/10241/16, розгляд справи призначено на 08.07.2016 р.

Представник позивача у судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав, просив задовольнити позов у повному обсязі.

Відповідач надав суду відзив на позовну заяву, в якому визнає позовні вимоги в повному обсязі та водночас, посилаючись на існування фінансових труднощів, просить суд розстрочити виплату заборгованості.

З'ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правову норму, яка підлягає застосуванню, суд встановив:

Позов мотивовано тим, що 19.06.2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Індустріальні інвестиції ХХІ століття», далі Позикодавець, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Т.Е.С.Т.», далі Позичальник, укладено договір про надання поворотної фінансової допомоги №ФД-02/06/14/99, далі Договір, відповідно до предмету якого (п.1.1 Договору) в порядку та умовах, визначених цим Договором, Позикодавець передає у власність Позичальнику грошові кошти на безпроцентній основі у розмірі, визначеному у п.2.1 даного Договору (надалі іменується «поворотна фінансова допомога»), а Позичальник зобов'язується повернути позику у визначений цим Договором строк.

Згідно п. 2.1 Договору розмір поворотної фінансової допомоги становить 375 000,00 грн. (триста сімдесят п'ять тисяч гривень 00 коп.).

Позикодавець передає поворотну фінансову допомогу Позичальникові не пізніше 23 червня 2014 року будь-якими частинами. (п. 3.1. договору). Поворотна фінансова допомога передається у безготівковій формі платіжним дорученням шляхом перерахування відповідних грошових коштів на поточний рахунок Позичальника (п. 3.2. Договору). Поворотна фінансова допомога вважається переданою Позичальникові в момент зарахування поворотної фінансової допомоги на поточний рахунок Позичальника (п. 3.3. Договору).

В п. 4.1 Договору сторони погодили, що Позичальник зобов'язується не пізніше останнього дня дії Договору повернути Позикодавцеві поворотну фінансову допомогу у повному обсязі.

Пунктом 5.1 Договору встановлено, що цей Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання та закінчує свою дію « 31» липня 2014 року.

30.07.2014 р. між сторонами було укладено Додаткову угоду про внесення змін до Договору про надання поворотної фінансової допомоги № ФД-02/06/14/99 від 19.06.2014 р., відповідно до п.1 якої змінено п. 5.1 Договору, та викладено його у наступній редакції: «цей Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання та закінчує свою дію « 30» вересня 2014 року».

Окрім того 30.09.2014 р. між сторонами було укладено іншу Додаткову угоду до Договору про надання поворотної фінансової допомоги № ФД-02/06/14/99 від 19.06.2014 р., відповідно до п.1 якої змінено п. 5.1 Договору, та викладено його у наступній редакції: «цей Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання та закінчує свою дію « 31» грудня 2014 року».

Позивач стверджує, що 19 червня 2014 р. перерахував на користь відповідача позику у сумі 375 000, 00 грн., що підтверджується копією виписки з рахунку позивача. Але, станом на 31 травня 2015 року відповідач своє зобов'язання щодо повернення грошових коштів не виконав, тому просить суд стягнути з відповідача поворотну фінансову допомогу в сумі 375 000, 00 грн. Крім того, просить стягнути з відповідача, 3% річних від простроченої суми в розмірі 15 992, 13 грн. та інфляційне збільшення суми боргу в розмірі 189 584, 63 грн.

За своєю правовою природою між позивачем та відповідачем було укладено договір позики. Фактичні обставини справи підтверджують, що сторони досягли усіх суттєвих умов передбачених законом для даного виду договору, зокрема: щодо його предмету, ціни та строку його дії, порядку повернення позики, встановлені забезпечувальні заходи щодо своєчасного повернення грошових коштів, а тому він вважається укладеним згідно вимог ст.ст. 180 , 181 ГК України та ст.ст. 627 , 638 , 1046 , 1047 , 1050 ЦК України . Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладанні договору.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Частинами 1 та 3 ст. 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України ). Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до вимог статті 599 ЦК України та частини першої ст. 193 ГК України зобов'язання не припинилося виконанням проведеним належним чином з боку відповідача. В розумінні вимог статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Позивачем доведено факт неповернення відповідачем позики. Відповідач не надав доказів своєчасного повернення позики та відсутність вини у таких діях (стаття 614 ЦК України ).

Крім того відповідач визнав суму основної заборгованості в повному обсязі.

Умовами Договору, з урахуванням змін, внесеними додатковими угодами, встановлено, що відповідач зобов'язується повернути позику не пізніше 31 грудня 2014 року (включно). Зобов'язання не припинилося виконанням належним чином з боку відповідача, і сума позики на час розгляду спору відповідачем не повернута, а тому позивач обґрунтовано наполягає на виконанні відповідачем основного зобов'язання. Таким чином, позовні вимоги щодо повернення позики у сумі 375 000,00 грн. слід задовольнити.

Згідно вимог частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом та наданий позивачем розрахунок відповідає вимогам цієї статті.

Оскільки мало місце прострочення термінів виконання зобов'язання, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 3% річних від простроченої суми та інфляційного збільшення суми боргу також обґрунтовані та підлягають задоволенню в розмірі визначеному позивачем. Крім того відповідач визнав заборгованість з 3% річних від простроченої суми та інфляційного збільшення суми боргу.

У своєму відзиві відповідач просив суд розстрочити виплату заборгованості, посилаючись на фінансові труднощі, зумовлені затримкою виконанням перед ним зобов'язань та стверджує, що стягнення заборгованості негайно погіршить і без того погане фінансове становище компанії та створить загрозу банкрутства підприємства.

Згідно частини 6 статті 83 ГПК України, господарський суд, приймаючи рішення має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Згідно з п. 7.1.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» № 9 від 17.10.2012 року, розстрочка - це виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом. При цьому слід мати на увазі, що розстрочка можлива при виконанні рішення, яке стосується предметів, що діляться (гроші , майно, не визначене індивідуальними ознаками; декілька індивідуально визначених речей тощо).

Як випливає зі змісту положень п. 7.2. вищезгаданої постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» № 9 від 17.10.2012 року, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Водночас відповідачем не надано суду доказів, які-б могли підтвердити його погане фінансове становище, доказів відсутності коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, або їх арешту, відомостей про фінансовий стан, даних бухгалтерської звітності, тощо.

Статтею 34 ГПК України визначає, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Втім ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили і оцінюються судом в розумінні вимог статті 43 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Таким чином судом не вбачається можливим відстрочити виконання даного рішення, в зв'язку з недоведеністю відповідачем обставин, на які він посилається.

Витрати по сплаті судового збору в сумі 8 707, 61 грн. покладаються на відповідача у справі - Товариство з обмеженою відповідальністю «Т.Е.С.Т.», згідно вимог ст. ст. 44 , 49 ГПК України .

У судовому засіданні, яке відбулося 08.07.2016 року, згідно частини 2 статті 85 ГПК України було проголошено скорочений текст рішення, а саме його вступну та резолютивні частини.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 530 , 599, 614 , 629 , 1046 , 1049 ЦК України , ст. ст. 180 , 181 , 193 , 229 , 232 ГК України , ст. ст. 33 , 34 , 43 , 44 , 49 , 82 , 84 , частиною другою та третьою ст. 85 ГПК України , суд ,-

В И Р І Ш И В :

1 . Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Індустріальні інвестиції ХХІ століття» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Т.Е.С.Т.» задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Т.Е.С.Т.» (01033, м. Київ, вул. Шота Руставеллі, 31-Б; код ЄДРПОУ 32667140) на користь:

- Товариства з обмеженою відповідальністю «Індустріальні інвестиції ХХІ століття» (01024, м. Київ, вул. Круглоуніверситетська, 7, офіс 5; код ЄДРПОУ 35253699) основну заборгованість в сумі 375 000, 00 грн., 3% річних від простроченої суми в розмірі 15 992, 13 грн., інфляційне збільшення суми боргу в розмірі 189 584, 63 грн. та судовий збір у розмірі 8 707, 61 грн., видавши наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено - 13.07.2016 року

Суддя Ю.О.Підченко