Рішення

від 07.07.2016 по справі 911/1381/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 235-95-51

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"07" липня 2016 р. Справа № 911/1381/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агробудівник» (08711, Київська обл., Обухівський район, селище міського типу Козин, вул. Іржавська, будинок 2)

до Козинської селищної ради (08711, Київська обл., Обухівський район, селище міського типу Козин, вул. Партизанська, будинок 2)

про визнання права власності на нерухоме майно

суддя Шевчук Н.Г.

за участю представників сторін:

від позивача - ОСОБА_1 (довіреність №24 від 29.03.2016);

від відповідача - ОСОБА_2 (довіреність б/н від 20.03.2013).

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Агробудівник» звернулось з позовом до Козинської селищної ради, в якому з посиланням на статтю 344 Цивільного кодексу України просить визнати за ним за набувальною давністю право власності на нежитлову будівлю каналізаційної напірної станції, позначеної на плані літерами А, під А, площею 91,8кв.м, споруди каналізаційних колодязів, позначених на плані №1-7, ворота, позначені на плані №8, та огорожі, позначені на плані №90-10, за адресою: смт Козин Обухівського району Київської області, вул. Піддворецька, 7.

Козинська селищна рада не заперечує факту приналежності вказаного у позові майна позивачу і не заперечує проти визнання за ним права власності на це майно (арк. с. 72-73).

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін суд

В С Т А Н О В И В :

В силу статті 344 Цивільного кодексу України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п'яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. Право власності на нерухоме майно, що підлягає державній реєстрації, виникає за набувальною давністю з моменту державної реєстрації. Особа, яка заявляє про давність володіння, може приєднати до часу свого володіння увесь час, протягом якого цим майном володіла особа, чиїм спадкоємцем (правонаступником) вона є.

Відповідно до пункту 8 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України правила статті 344 Цивільного кодексу України про набувальну давність поширюються також на випадки, коли володіння майном почалося за три роки до набрання чинності цим Кодексом.

Виходячи з вказаного пункту Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, якщо строк давнісного володіння почався раніше 01 січня 2001 року. (раніше ніж за три роки до набуття чинності Цивільним кодексом України), то в строк, який дає право на набуття права власності за набувальною давністю зараховується лише період після 01 січня 2001 року, а тому, враховуючи встановлений частиною першою статті 344 Цивільного кодексу України десятирічний строк набуття права власності на нерухоме майно, остання може застосовуватись лише після 01 січня 2011 року. Вказана правова позиція відповідає правовій позиції Верховного суду України, викладеній у постанові від 20.02.2008 у справі № 6-27245 св 07, та правовій позиції Вищого господарського суду України, викладеній, зокрема, у постанові від 21.10.2015 у справі №920/927/14.

Позов у даній справі подано до господарського суду 21.04.2016, тобто з дотриманням вказаних положень чинного законодавства щодо періоду, в який може застосовуватись набувальна давність.

Виходячи зі змісту статті 344 Цивільного кодексу України підставами для визнання за особою права власності на нерухоме майно за набувальною давністю є наступні факти: добросовісне заволодіння особою чужим майном; відкритість володіння; безперервність володіння вказаним майном протягом 10 років.

При цьому, виходячи зі змісту цієї статті, особа, що має право на визнання права власності на майно за набувальною давністю повинна бути незаконним добросовісним володільцем цього майна, тобто фактичним володільцем, який не має будь-якого титулу (права власності, користування, сервітуту та інші) на це майно, а наявність відповідного титулу виключає застосування положень статті 344 Цивільного кодексу України.

За набувальною давністю може бути набуто право власності на чуже нерухоме майно, яке не має власника, або власник якого невідомий, або власник відмовився від права власності на належне йому нерухоме майно та майно, що придбане добросовісним набувачем і у витребуванні якого його власнику було відмовлено.

Добросовісність заволодіння майном особою полягає в її переконанні, що заволодіння правомірне, тобто майно надійшло до неї законно, а саме, особа про заволодіння майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності чи володіння майном.

Відкритість володіння полягає в тому, що фактичний незаконний володілець майна, здійснюючи володіння повинен ставитись до речі як до своєї власної (експлуатувати, вживати необхідні заходи до утримання), не приховуючи цього факту від інших осіб. При цьому, від володільця не вимагається здійснення активних дій для демонстрації свого володіння іншим особам, а вимагається лише утримання від дій, спрямованих на його приховування.

Після 01.01.2001 (з 1998 року) відповідач був добросовісним незаконним володільцем нежитлової будівлі каналізаційної напірної станції та споруд каналізаційних колодязів, протягом більше ніж 10 років відкрито та безперервно володів цим майном, що підтверджується річними фінансовими звітами, використанням вказаного майна для надання у встановленому законом порядку послуг з централізованого водопостачання та водовідведення.

Крім того, відсутні докази реєстрації за позивачем і за будь-якою іншою особою речових прав на це майно відповідно до статті 182 Цивільного кодексу України.

За замовленням позивача складено технічний паспорт на нежитлову будівлю : каналізаційну напірну станцію по вул. Піддворецька №7 смт Козин Обухівського району Київської області (арк. с. 31-37), відповідно до якого насосна (літерами А, під А) та каналізаційні колодязі (літери №1-№7) побудовані у 1970 році, ворота та огорожа (літери №8-№10) побудовані у 2014 році.

ТОВ «Агробудівник» звернувся до Козинської селищної ради з листом №18 від 23.03.2016 про визнання за ним права власності на вказане у позові майно, на що отримав відмову листом №209 від 28.03.2016.

Відповідачем зазначено, що позивач здійснює свою діяльність по наданню послуг з водопостачання та водовідведення на території Козинської селищної ради і використовує для цього вказані споруди насосної та каналізаційних колодязів, здійснив їх реконструкцію.

24.12.2015 Козинською селищною радою (орендодавець) та ТОВ «Агробудівник» (орендар) укладений договір оренди земельної ділянки площею 0,0829га під будівництво та експлуатацію діючої каналізаційної насосної станції кадастровий номер 3223155400:05:087:0038, на якій розміщені вказані об'єкти нерухомого майна.

Також, судом встановлена відсутність даних щодо того, що заволодіння позивачем спірним майном відбулось внаслідок протиправних дій (викрадення, шахрайство), а також відсутні будь-які вимоги осіб, що мають права на це майно щодо його повернення.

Відкритість та безперервність володіння вказаним майном підтверджується вищенаведеними доказами щодо обліку вказаного майна на балансі позивача, здійсненням ним діяльності по наданню послуг з водопостачання та водовідведення, виготовленням технічного паспорту, з яких вбачається, що позивач, володіючи протягом більш ніж 10 років спірним майном ставився до нього, як до свого, та не приховував факту володіння від інших осіб, вказане майно з його володіння не вибувало та він не вчиняв дій щодо повернення цього майна.

Сукупність вищезазначених обставин свідчать про добросовісність заволодіння, відкритість, безперервність, тривалість (понад десяти років) та безтитульність володіння позивачем спірним об'єктом, а отже, і про наявність правових підстав для визнання за позивачем права власності на зазначений об'єкт нерухомості на підставі статті 344 Цивільного кодексу України за набувальною давністю

За таких обставин позовні вимоги про визнання за набувальною давністю права власності на нежитлову будівлю каналізаційної напірної станції, позначеної на полані літерами А, під А, площею 91,8кв.м, та споруди каналізаційних колодязів, позначених на плані літерами №1-№7, є правомірними і підлягають задоволенню.

Що стосується вимоги про визнання за набувальною давністю права власності на ворота, позначені на плані №8, та огорожі, позначені на плані №9-№10, то, зважаючи на рік їх побудови - 2014 рік, вони не відповідають ознакам, наявність яких передбачена статтею 344 Цивільного кодексу України.

А тому підстави для визнання за позивачем за набувальною давністю права власності на ворота, позначені на плані №8, та огорожі, позначені на плані №9-№10 (рік побудови - 2014), відсутні.

За таких обставин позов підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на позивача, оскільки вина відповідача у виникненні цього спору відсутня.

Керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю «Агробудівник» (код 13731923) право власності на нежитлову будівлю каналізаційної напірної станції, позначеної на плані літерами А, під А, площею 91,8кв.м, споруди каналізаційних колодязів, позначених на плані №1-№7, за адресою: смт Козин Обухівського району Київської області, вул. Піддворецька, 7.

3. В іншій частині вимог у позові відмовити.

Суддя Н.Г. Шевчук

Повне рішення складене і підписане 12.07.2016.