Рішення
від 05.07.2016 по справі 916/1305/16
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ


ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"05" липня 2016 р.Справа № 916/1305/16

Господарський суд Одеської області у складі судді Бездолі Ю.С.

при секретарі судового засідання: Шевченко К.О.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність від 06.06.2016р. №21

від відповідача: не з’явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні позовну заяву: Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (03035, м. Київ, вул. Митрополита Василя Липківського, буд. 45, код ЄДРПОУ 21602826)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРОНАФТОПРОМ» (65012, м. Одеса, вул. Велика Арнаутська, буд. 1, код ЄДРПОУ 39278214)

про: стягнення 353200 грн., -

Суть спору: Київське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРОНАФТОПРОМ» про стягнення 353600 грн., з яких: 272000 грн. штрафу та 81200 грн. пені.

Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем рішення Адміністративної колегії Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 23.05.2016р. порушено провадження у справі та прийнято позовну заяву до розгляду; розгляд справи призначено на 15.06.2016р. об 11:00; частково задоволено клопотання позивача та відстрочено позивачу сплату судового збору до 15.06.2016р.; витребувано додаткові документи.

10.06.2016р. за вх.№14545/16 до суду від позивача надійшли додаткові документи, які залучено судом до матеріалів справи.

10.06.2016р. за вх.№2-3129/16 до суду від позивача надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до якої позивач просить стягнути з відповідача 467840 грн., з яких: 272000 грн. штрафу та 195840 грн. пені. При цьому судовий збір позивачем не сплачений. Також від позивача надійшло клопотання за вх.№2-3130/16 від 10.06.2016р., в якому позивач просить звільнити його від сплати судового збору або відстрочити сплату судового збору у даній справі.

У судовому засіданні 15.06.2016р. судом у зв’язку з ненаданням доказів сплати судового збору відкладено вирішення питання про прийняття до розгляду заяви позивача про збільшення розміру позовних вимог на наступне судове засідання та відстрочено позивачу сплату судового збору до наступного судового засідання з одночасним витребуванням у нього доказів сплати судового збору та доказів його тяжкого майнового стану.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 15.06.2016р. розгляд справи відкладено на 05.07.2016р. о 12:30; відстрочено позивачу сплату судового збору до 05.07.2016р.; витребувано додаткові документи.

04.07.2016р. за вх.№2-3511/16 до суду від позивача надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до якої позивач просить стягнути з відповідача 544000 грн., з яких: 272000 грн. штрафу та 272000 грн. пені. При цьому судовий збір позивачем не сплачений. Також від позивача надійшло клопотання за вх.№2-3512/16 від 04.07.2016р., в якому позивач просить звільнити його від сплати судового збору або відстрочити сплату судового збору у даній справі.

Водночас слід враховувати, що у даній справі судом відстрочено позивачу сплату судового збору за подання позовної заяви, який наразі також позивачем не сплачений у зв’язку зі складним фінансовим станом.

При цьому слід взяти до уваги наступне:

- якщо строк (строки), на який (які) судом було відстрочено або розстрочено сплату судового збору, закінчився, а таку сплату не здійснено, господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи може своєю ухвалою продовжити цей строк (але не довше ніж до прийняття судового рішення по суті справи), або звільнити сторону від сплати судового збору, або стягнути несплачену суму судового збору у прийнятті судового рішення ;

- у разі коли господарським судом було відстрочено сплату позивачем судового збору, який з тих чи інших причин до прийняття рішення зі справи сплачено не було, а останнє прийнято на користь позивача, то стягнення суми судового збору здійснюється безпосередньо з відповідача у доход Державного бюджету України;

- у разі коли позивач на підставі частини четвертої статті 22 ГПК до прийняття рішення зі справи збільшив розмір позовних вимог чи до початку розгляду справи по суті змінив предмет або підставу позову, в зв'язку з чим зросла ціна позову, він відповідно до абзацу другого частини другої статті 6 Закону повинен сплатити недоплачену в зв’язку з цим суму судового збору до звернення з відповідною заявою до господарського суду. Якщо до останньої не додано доказів такої доплати, заява повертається без розгляду на підставі пункту 4 частини першої статті 63 ГПК, що згідно з частиною третьою згаданої статті ГПК не перешкоджає позивачеві повторно звернутися до господарського суду з відповідною заявою після доплати ним необхідної суми судового збору; у цьому випадку до відповідного звернення суд здійснює розгляд раніше заявленої позовної вимоги (позовних вимог) , якщо позивач не відмовився від неї.

Така ж правова позиція викладена і у п.2.8 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013р. №7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» (з наступними змінами та доповненнями).

Розглядаючи строки, на які судом було відстрочено сплату судового збору за подання позовної заяви у даній справі та водночас справедливий баланс інтересів сторін у справі, господарський суд вважає відсутніми підстави для надання позивачу відстрочення сплати судового збору окрім за подання позову ще й за заявами про збільшення розміру позовних вимог, у зв’язку з чим вважає за необхідне повернути позивачу заяви про збільшення розміру позовних вимог за вх.№2-3129/16 від 10.06.2016р. та за вх.№2-3511/16 від 04.07.2016р. на підставі п.4 ч.1 ст. 63 ГПК України; водночас з огляду на складний майновий стан позивача господарський суд визнає за можливе розглянути раніше заявлені позовні вимоги у поданій до суду та прийнятій судом до розгляду позовній заяві позивача та стягнути несплачену суму судового збору за подання позову у прийнятті судового рішення, розподіливши судові витрати в порядку ст. 44, 49 ГПК України в залежності від результатів вирішення спору.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі, просив суд їх задовольнити.

Відповідач у судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи належним чином повідомлений, про що свідчать відповідні повідомлення про вручення поштових відправлень від 24.05.2016р., від 25.05.2016р. від 17.06.2016р., які повернулись до суду з довідками пошти «за закінченням терміну зберігання» та «адресат вибув».

За змістом статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв’язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв’язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв’язку «Укрпошта» щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.

Така ж правова позиція викладена і у п.3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» (з наступними змінами та доповненнями).

Ухвали суду надіслано відповідачу за адресою: 65012, м. Одеса, вул. Велика Арнаутська, буд. 1, тобто за юридичною адресою, яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а додатково ухвалу про відкладення розгляду справи - ще й за адресою, вказаною у наявному в матеріалах справи листі відповідача від 05.11.2015р. №05-11/15-1.

За таких обставин відповідач належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

Окрім того, господарським судом враховано наступне.

Застосовуючи відповідно до вимог ч.1 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України та ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» при розгляді справи ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов’язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення Європейського суду з прав людини від 07.07.1989р. у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Обов’язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст. 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі «Смірнова проти України»).

Таким чином, незважаючи на те, що відповідач у судове засідання не з’явився, господарський суд визнав за можливе розглянути справу в порядку ст. 75 ГПК України за наявними матеріалами справи.

Відповідно до вимог ст. 85 ГПК України в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, господарський суд встановив:

15.09.2015р. Адміністративною колегією Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (Комітет, позивач) прийнято рішення №45 у справі №907/46-р-02-05-15 «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу», яким, зокрема:

- визнано дії Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРОНАФТОПРОМ» (відповідач) під час участі у процедурі закупівлі палива рідинного та газу; оливи мастильні: бензин А-92 40000 л (оголошення про проведення процедури закупівлі №172879 опубліковане в інформаційному бюлетені «Вісник державних закупівель» від 06.10.2014р. №100), порушенням, передбаченим пунктом 1 статті 50 та пунктом 4 частини другою статті 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів;

- за порушення, зазначене у пункті 1 цього рішення, накладено на Товариство з обмеженою відповідальністю «ЄВРОНАФТОПРОМ» штраф у розмірі 68000 (шістдесят вісім тисяч) грн.;

- визнано дії Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРОНАФТОПРОМ» під час участі у процедурі закупівлі палива рідинного та газу; оливи мастильні: дизельне паливо 50000 л (оголошення про проведення процедури закупівлі №208452 опубліковане в інформаційному бюлетені «Вісник державних закупівель» від 12.12.2014р. №149) порушенням, передбаченим пунктом 1 статті 50 та пунктом 4 частини другою статті 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів;

- за порушення, зазначене у пункті 4 цього рішення, накладено на Товариство з обмеженою відповідальністю «ЄВРОНАФТОПРОМ» штраф у розмірі 68000 (шістдесят вісім тисяч) грн.;

- визнано дії Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРОНАФТОПРОМ» під час участі у процедурі закупівлі палива рідинного та газу; оливи мастильні: бензин А-92 40000 л (оголошення про проведення процедури закупівлі №208443 опубліковане в інформаційному бюлетені «Вісник державних закупівель» від 12.12.2014р. №149) порушенням, передбаченим пунктом 1 статті 50 та пунктом 4 частини другою статті 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів;

- за порушення, зазначене у пункті 7 цього рішення, накладено на Товариство з обмеженою відповідальністю «ЄВРОНАФТОПРОМ» штраф у розмірі 68000 (шістдесят вісім тисяч) грн.;

- визнано дії Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРОНАФТОПРОМ» під час участі у процедурі закупівлі газу нафтового та інших газоподібних вуглеводнів, крім природного газу: газ скраплений (пропан) 120000 л (скраплений газ пропан) (оголошення про проведення процедури закупівлі №205269 опубліковане в інформаційному бюлетені «Вісник державних закупівель» від 09.12.2014р. №146) порушенням, передбаченим пунктом 1 статті 50 та пунктом 4 частини другою статті 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів;

- за порушення, зазначене у пункті 10 цього рішення, накладено на Товариство з обмеженою відповідальністю «ЄВРОНАФТОПРОМ» штраф у розмірі 68000 (шістдесят вісім тисяч) грн.;

- згідно з ч.3 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» штраф підлягає сплаті у двомісячний строк з дня одержання цього рішення;

- відповідно до ч.8 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» протягом п’яти днів з дня сплати штрафу суб’єкт господарювання зобов’язаний надіслати до Антимонопольного комітету України документи, що підтверджують сплату штрафу;

- рішення може бути оскаржене до господарського суду міста Києва у двомісячний строк з дня його одержання.

Вказане рішення було надіслане відповідачу супровідним листом від 18.09.2015р. за вих.№02-05/1834, про що свідчить наявне в матеріалах справи поштове повідомлення про відправлення поштової кореспонденції, яке вручене 28.09.2015р . секретарю відповідача ОСОБА_2

У листі від 05.11.2015р. №05-11/15-1 відповідач визнав факт отримання ним рішення Адміністративної колегії Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 15.09.2015р. №45 - 28.09.2015р. та просив позивача відстрочити йому сплату 272000 грн. штрафу на шість місяців, а саме до 28.04.2015р.

10.11.2015р. Адміністративна колегія Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України прийняла рішення №49 у справі №907/46-р-02-05-15 «Про надання розстрочки сплати штрафу», яким задоволено заяву відповідача та розстрочено штраф, накладений на Товариство з обмеженою відповідальністю «ЄВРОНАФТОПРОМ» згідно з рішенням у розмірі 272000 грн. із сплатою частинами відповідно до наступного графіку:

- до 28.11.2015р. - 45333 (сорок п’ять тисяч триста тридцять три) грн.;

- до 28.12.2015р. - 45333 (сорок п’ять тисяч триста тридцять три) грн.;

- до 28.01.2016р. - 45333 (сорок п’ять тисяч триста тридцять три) грн.;

- до 28.02.2016р. - 45333 (сорок п’ять тисяч триста тридцять три) грн.;

- до 28.03.2016р. - 45333 (сорок п’ять тисяч триста тридцять три) грн.;

- до 28.04.2016р. - 45333 (сорок п’ять тисяч триста тридцять три) грн.

Накладений позивачем штраф відповідачем сплачено не було.

Іншого відповідачем не доведено.

Несплата відповідачем накладеного позивачем штрафу стала підставою для звернення позивача до господарського суду з відповідним позовом.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.

Згідно з ч.1 ст. 1 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері державних закупівель.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 3 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» основним завданням Антимонопольного комітету України є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині, зокрема, здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб’єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції.

Згідно з ч.1 ст. 5 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» Антимонопольний комітет України здійснює свою діяльність відповідно до Конституції України, законів України «Про захист економічної конкуренції», «Про захист від недобросовісної конкуренції», цього Закону, інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до цих законів.

Частиною 1 ст. 48 Закону України «Про захист економічної конкуренції» встановлено, що за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення.

Згідно з п.1 ч.1 ст. 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції» порушеннями законодавства про захист економічної конкуренції є антиконкурентні узгоджені дії.

Пунктом 4 частини 2 статті 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції» встановлено, що антиконкурентними узгодженими діями, зокрема, визнаються узгоджені дії, які стосуються спотворення результатів торгів, аукціонів, конкурсів, тендерів.

Відповідно до п.1 ч.2 ст. 52 Закону України «Про захист економічної конкуренції» за порушення, передбачені пунктами 1, 2 та 4 статті 50 цього Закону, накладаються штрафи у розмірі до десяти відсотків доходу (виручки) суб’єкта господарювання від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за останній звітний рік, що передував року, в якому накладається штраф. У разі наявності незаконно одержаного прибутку, який перевищує десять відсотків зазначеного доходу (виручки), штраф накладається у розмірі, що не перевищує потрійного розміру незаконно одержаного прибутку. Розмір незаконно одержаного прибутку може бути обчислено оціночним шляхом.

Згідно з ч.1 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» рішення (витяг з нього за вилученням інформації з обмеженим доступом, а також визначеної відповідним державним уповноваженим Антимонопольного комітету України, головою територіального відділення Антимонопольного комітету України інформації, розголошення якої може завдати шкоди інтересам інших осіб, які брали участь у справі), розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень надається для виконання шляхом надсилання або вручення під розписку чи доведення до відома в інший спосіб. У разі, якщо вручити рішення, розпорядження, немає можливості, зокрема внаслідок: відсутності фізичної особи за останнім відомим місцем проживання (місцем реєстрації); відсутності посадових осіб чи уповноважених представників суб’єкта господарювання, органу адміністративно-господарського управління та контролю за відповідною юридичною адресою, - рішення, розпорядження органів Антимонопольного комітету України вважається таким, що вручене відповідачу, через десять днів з дня оприлюднення інформації про прийняте рішення, розпорядження в офіційному друкованому органі (газета Верховної Ради України «Голос України», газета Кабінету Міністрів України «Урядовий кур’єр», «Офіційний вісник України», друковані видання відповідної обласної ради за останнім відомим місцем проживання чи місцем реєстрації, юридичної адреси відповідача).

Частиною 3 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» встановлено, що особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.

Відповідно до ч.6 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» за заявою особи, на яку накладено штраф, органи Антимонопольного комітету України своїм рішенням мають право відстрочити або розстрочити сплату накладеного ним штрафу.

Після вручення відповідачу рішення Адміністративної колегії Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу за заявою відповідача рішенням адміністративної колегії Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 10.11.2015р. №49 у справі №907/46-р-02-05-15 було розстрочено відповідачу сплату 272000 грн. накладеного штрафу за встановленим графіком. Між тим, відповідач штраф не сплатив.

Іншого відповідачем не доведено.

За таких обставин, господарський суд дійшов висновку про правомірність, обґрунтованість та необхідність задоволення позовних вимог Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про стягнення з відповідача 272000 грн. штрафу.

Згідно з п.1 ч.5 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України.

Відповідно до ч.7 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» у разі несплати штрафу у строки, передбачені рішенням, та пені органи Антимонопольного комітету України стягують штраф та пеню в судовому порядку.

Господарський суд не може в повному обсязі прийняти до уваги виконаний позивачем розрахунок пені з огляду на неправильне визначення позивачем початку порушення відповідачем зобов’язань з оплати штрафу.

Так, позивачем під час розрахунку не враховано, що рішенням Адміністративної колегії Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 10.11.2015р. №49 у справі №907/46-р-02-05-15 «Про надання розстрочки сплати штрафу» не відстрочено сплату штрафу, накладеного на відповідача, до 28.04.2016р., а розстрочено сплату штрафу щомісячно рівними частинами по 45333 грн. з 28.11.2015р. по 28.04.2016р.

Таким чином, з урахуванням строку, встановленого у рішенні про розстрочку штрафу, кінцевий строк для оплати 45333 грн. склав відповідно 28.11.2015р. (відповідно прострочення по даній сумі з 29.11.2015р.), іншої суми 45333 грн. - 28.12.2015р. (відповідно прострочення по даній сумі з 29.12.2015р.), іншої суми 45333 грн. - 28.01.2016р. (відповідно прострочення по даній сумі з 29.01.2016р.), іншої суми 45333 грн. - 28.02.2016р. (відповідно прострочення по даній сумі з 29.02.2016р.), іншої суми 45333 грн. - 28.03.2016р. (відповідно прострочення по даній сумі з 29.03.2016р.), іншої суми 45333 грн. - 28.04.2016р. (відповідно прострочення по даній сумі з 29.04.2016р.). Розмір пені має розраховуватись окремо для кожного періоду прострочення 45333 грн. штрафу, проте позивач помилково визначив початок періоду прострочення всієї суми штрафу - з 29.04.2016р.

З огляду на вимоги частини першої статті 4-7 і статті 43 ГПК України господарський суд має з’ясовувати обставини, пов’язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв’язку з порушенням грошового зобов’язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу , протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов’язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.

Така ж правова позиція викладена і у п.1.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013р. №14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов’язань» (з наступними змінами і доповненнями).

Господарським судом самостійно, з урахуванням конкретних обставин справи, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого мало місце невиконання зобов’язання, виконано розрахунок пені та визначено, що позивачем правомірно обраховано, що за заявлений період з 29.04.2016р. по 18.05.2016р. пеня склала 81200 грн., які підлягають стягненню з відповідача.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідач жодним чином не спростував обставини, доведені суду позивачем.

Відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України судовий збір підлягає стягненню з відповідача в дохід Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 32-34, 43, 44, 49, 63, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Заяви про збільшення розміру позовних вимог за вх.№2-3129/16 від 10.06.2016р. та за вх.№2-3511/16 від 04.07.2016р. повернути Київському обласному територіальному відділенню Антимонопольного комітету України без розгляду.

2. Позов Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України задовольнити повністю.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРОНАФТОПРОМ» (65012, м. Одеса, вул. Велика Арнаутська, буд. 1, код ЄДРПОУ 39278214) на користь Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (03035, м. Київ, вул. Митрополита Василя Липківського, буд. 45, код ЄДРПОУ 21602826) 272000 (двісті сімдесят дві тисячі) грн. штрафу та 81200 (вісімдесят одну тисячу двісті) грн. пені.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРОНАФТОПРОМ» (65012, м. Одеса, вул. Велика Арнаутська, буд. 1, код ЄДРПОУ 39278214) в дохід Державного бюджету України (УК у м. Одесі/Приморський р-н/22030101, код ЄДРПОУ 38016923, ГУ ДКСУ в Одеській області, р/р 31210206783008, МФО 828011, КБК 22030101) 5298 (п’ять тисяч двісті дев’яносто вісім) грн. судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Згідно з ч.5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Одеського апеляційного господарського суду через господарський суд Одеської області.

Повне рішення складено 11 липня 2016 р.

Суддя Ю.С. Бездоля

СудГосподарський суд Одеської області
Дата ухвалення рішення05.07.2016
Оприлюднено19.07.2016
Номер документу58926168
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —916/1305/16

Ухвала від 28.05.2021

Господарське

Господарський суд Одеської області

Бездоля Д.О.

Ухвала від 20.05.2021

Господарське

Господарський суд Одеської області

Бездоля Д.О.

Рішення від 05.07.2016

Господарське

Господарський суд Одеської області

Бездоля Ю.С.

Ухвала від 15.06.2016

Господарське

Господарський суд Одеської області

Бездоля Ю.С.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні