Ухвала

від 07.07.2016 по справі 183/3900/16

НОВОМОСКОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

Справа № 183/3900/16

№ 1-кс/183/579/16

07 липня 2016 року м. Новомосковськ

Слідчий суддя Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 , за участю секретар ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , розглянувши клопотання прокурора Новомосковської місцевої прокуратури Дніпропетровській області про накладення арешту на майно,

встановив:

прокурор ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням про накладення арешту на майно, яке підтримав в судовому засіданні мотивуючи тим, що невідомою особою у порушення вимог ст. ст. 116. 124. 125. 211 Земельного Кодексу України, які регламентують набуття і реалізацію права на землю, самовільно зайнято земельну ділянку сільськогосподарського призначення державної форми власності, орієнтовною площею 20,68 га. яка розташована на території Губиниської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області за межами населеного пункту та належала фермерському господарству Федір.

Відомості про злочин внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 25 березня 2016 р. №42016041500000023 було про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 1971 КК України за фактом самовільного зайняття земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної форми власності.

Встановлено, що голова ФГ «Федір» ОСОБА_4 помер. відповідно до інформації Губиниської сільської ради від 10.03.2016 №232. Проте вказана земельна ділянка продовжувалась оброблятись протягом 2015-2016 років і на теперішній час на ній знаходиться врожай пшениці.

Оперативними заходами на теперішній час встановлено, що вказану земельну ділянку без правовстановлюючих документів на неї обробляє ОСОБА_5 , батько голови ФГ «Федір» ОСОБА_4 , який помер.

З`явились дані, що врожай на цій ділянці може бути зібрано, тим самим державі може бути завдано збитків, оскільки ця ділянка використовується без сплати орендної плати та інших платежів до бюджету. Тому виникла необхідність забезпечити збереження врожаю до вирішення кримінального провадження та забезпечення відшкодування збитків, завданих державі неправомірними діями посадових осіб шляхом звернення врожаю в доход держави. Крім того сам врожай може бути визнано речовим доказом використання земельної ділянки та самовільного захвату.

Проведеним оглядом вказаної земельної ділянки 05.07.2016 р. встановлено, що на теперішній час росте посіяна пшениця п`ятого класність, можливою врожайністю 25ц/га та буде готова до збирання 11-12 липня 2016 року.

Суд, дослідивши скаргу, вислухавши обґрунтування прокурора, вважає, що клопотання задоволенню не підлягає, в задоволенні повинно бути відмовлено з так супних підстав: відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Відповідно до ч. 2 цієї статті арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Судом встановлено, що прокурор не довів належним чином достатніх підстав для накладення арешту на вилучене майно, так суду не надані законні підстави для того, щоб можна було беззаперечно вважати наявними підстави для накладення арешту на майно. Посилання прокурора, як на підставу накладення арешту на можливе визнання земельної ділянки речовим доказом, не є беззаперечною підставою для накладення арешту, оскільки підозра по кримінальному провадженню нікому не пред`явлена, а встановлення речових доказів і їх забезпечення може бути застосовано другими процесуальними діями.

Крім того прокурором відповідно до ст. 171 КПК України, не надано суду доказів ідентифікації земельної ділянки на засіяних на ній рослин, що позбавляє суд законної можливості визначити належність такого майна будь кому.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 98, 110, 170-173, 376 КПК України, суд

постановив :

в задоволенні клопотання прокурора Новомосковської місцевої прокуратури Дніпропетровській області ОСОБА_3 , про накладення арешту на земельну ділянку розміром 20,68 га. з вирощеним на ній врожаєм - відмовити.

На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу безпосередньо до апеляційного суду Дніпропетровської області протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1