Ухвала

від 14.07.2016 по справі 547/1432/15-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 547/1432/15-ц Номер провадження 22-ц/786/2025/16Головуючий у 1-й інстанції Литвин М. М. Доповідач ап. інст. ОСОБА_1

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 липня 2016 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Полтавської області в складі:

головуючого - судді : Дряниці Ю.В.,

суддів: Карнауха П.М., Кривчун Т.О.,

при секретарі: Лимар О.М.,

з участю: представника позивача ОСОБА_2,

представника відповідача ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4,

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Семаль» в особі представника ОСОБА_2 на рішення Семенівського районного суду Полтавської області від 07 червня 2016 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Семаль» до ОСОБА_3, Фермерського господарства «Журавель», третя особа - Семенівське районне управління юстиції, про визнання договору оренди землі поновленим, визнання укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди землі, визнання договору оренди землі недійсним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача апеляційного суду Полтавської області ОСОБА_1, -

в с т а н о в и л а :

У грудні 2015 року ТОВ «Семаль» звернулось до місцевого суду з позовом до відповідачів про визнання договору оренди землі поновленим, визнання договору оренди землі недійсним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

Позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що користуючись земельною ділянкою на підставі договору оренди землі, укладеного 07 лютого 2008 року з ОСОБА_3 та зареєстрованого 22 липня 2010 року, у зв'язку із закінченням строку його дії 22.07.2015 року, з метою подальшого користування земельною ділянкою, ТОВ «Семаль» направило 19.06.2015 року орендодавцю лист-повідомлення разом із додатковою угодою про намір продовжити дію договору оренди землі на новий строк на умовах, визначених в додатковій угоді. Однак, ОСОБА_3 про свою згоду чи відмову у продовженні договору оренди землі з ТОВ «Семаль» останньому відповідної заяви не направила, а усно повідомила про свою відмову від продовження дії договору. Крім того, ОСОБА_3 23 липня 2015 року уклала договір оренди належної їй земельної ділянки із ФГ «Журавель», який 23.07.2015 року зареєстрований реєстраційною службою Семенівського РУЮ в Полтавській області .

Позивач вважає, що зазначені дії ОСОБА_3 не відповідають вимогам діючого законодавства та порушують права орендаря ТОВ «Семаль» на переважне право на поновлення договору оренди землі на новий строк, тому просив визнати договір оренди землі від 07 лютого 2008 року укладений між ОСОБА_3 та ДП «Семаль» (правонаступником якого є ТОВ «Семль») та зареєстрований 22 липня 2010 року за № 0110056200271 Семенівським районним відділом ПРДДП «Центр ДЗ» поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, а додаткову угоду про поновлення договору оренди землі від 07 лютого 2008 року між ОСОБА_3 та ТОВ «Семаль» укладеною; визнати договір оренди землі № 20 від 23.07.2015 року укладений між ОСОБА_3 та ФГ «Журавель» недійсним; скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 23078276 від 23.07.2015 року про проведення державної реєстрації іншого речового права (права оренди земельної ділянки), на земельну ділянку, що розташована, Полтавська область, Семенівський район, Горошинська сільська рада, кадастровий № 5324581500:00:004:0114, за суб'єктом ФГ «Журавель»; стягнути з ОСОБА_3 та ФГ «Журавель» 3654 грн. судового збору.

Рішенням Семенівського районного суду Полтавської області від 07 червня 2016 року в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Семаль» до ОСОБА_3, Фермерського господарства «Журавель», третя особа - Семенівське районне управління юстиції, про визнання договору оренди землі поновленим, визнання укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди землі, визнання договору оренди землі недійсним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень - відмовлено.

В апеляційній скарзі ТОВ «Семаль» в особі представника ОСОБА_2 просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. Вважає, що рішення місцевого суду є незаконним та необґрунтованим, оскільки винесене з порушенням норм матеріального та процесуального права, внаслідок невідповідності висновку суду встановленим у справі фактичним обставинам, яким надана неналежна оцінка.

Відповідно до ч. 1 ст. 303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.

Колегія суддів, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з підстав, визначених ст.308 ЦПК України.

У відповідності з ч.3 ст. 10, ч.1ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Згідно ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Частиною 4 статті 60 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень та добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки. Рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим, ухваленим на основі повно і всебічно з'ясованих обставин.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно було встановлено судом першої інстанції, 07 лютого 2008 року між ДП «Семаль», правонаступником якого є ТОВ «Семаль», та ОСОБА_3 строком на 5 років було укладено договір оренди земельної ділянки, площею 2,10 га, належної останній на праві приватної власності (а.с. 9-11).

Зазначений договір був зареєстрований 22 липня 2010 року у Семенівському райвідділі ПРД ДП «Центр ДЗП», про що здійснено запис № 0110056200271 у Державному реєстрі земель (а.с. 11).

Згідно пункту восьмого договору оренди після закінчення строку його дії орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому випадку орендар повинен не пізніше ніж за тридцять днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

17 червня 2015 ТОВ «Семаль» надіслало позивачу лист про його намір, як правонаступника ДП «Семаль», скористатися відповідно переважним правом на укладення договору оренди землі на земельну ділянку площею 2,10 га на новий строк на умовах, визначених у доданій до листа № 355 додатковій угоді (а.с. 13).

З рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення вбачається, що ОСОБА_3 отримала зазначений лист 02 липня 2015 року, що засвідчила власноруч поставленим підписом (а.с. 12).

26 травня 2015 року ОСОБА_3 направила ТОВ «Семаль» заяву про небажання продовжувати з орендарем ТОВ «Семаль» договір оренди на новий строк (а.с.93). Вказану заяву ТОВ «Семаль» отримало 05 червня 2015 року за вх.№ 41.

23 липня 2015 року між ОСОБА_3 та ФГ «Журавель» укладено договір оренди земельної ділянки площею 2,10 га, яка належить на праві власності ОСОБА_3 Даний договір зареєстровано службою Семенівського РУЮ в Полтавській області 23 липня 2015 року (а.с. 24, 90-92).

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не забезпечив встановлене законом право орендодавця протягом тридцяти днів розглянути пропозицію орендаря, а тому сам факт надіслання такої пропозиції не може вважатися належним повідомленням відповідача про намір укласти договір оренди землі на новий строк.

Колегія суддів в повній мірі погоджується з такими висновками місцевого суду, виходячи з наступного.

У відповідності до частини першої - п'ятої статті 33 Закону України «Про оренду землі» по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі.

До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.

При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі ( щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Матеріалами справи підтверджено, що товариство направило орендодавцю ОСОБА_3 лист-повідомлення та проект додаткової угоди поштою 17 червня 2015 року, яке останньою отримано 02 липня 2015 року, тобто за 20 дні до закінчення строку договору (22 липня 2015 року), а не за 30 днів, як передбачено законом, що є порушенням визначеної вказаною нормою процедури поновлення договору оренди.

Доводи позивача про відсутність в його діях порушень строку надіслання орендодавцю повідомлення про поновлення договору оренди з посиланням на норму ч.2 ст.255 ЦК України є неспроможними.

Відповідно до ч.2 ст.255 ЦК України письмові заяви та повідомлення, здані до установи зв'язку до закінчення останнього дня строку, вважаються такими, що здані завчасно. Вказане правило є винятком із загального правила щодо випадків, коли здійснення цивільних прав та виконання обов'язку пов'язується із поданням заяви чи іншого повідомлення і боржник не встигає вчинити цю дію до закінчення відповідних операцій в установі.

В даному ж випадку частиною 2 статті 33 Закону України чітко визначено обов'язок орендаря за наявності у нього наміру скористатися переважним правом на укладення договору оренди, повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі.

Таким чином, позивач мав повідомити, тобто довести до відома орендодавця про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору не пізніше, ніж за місяць, тобто до 22 червня 2015 року. Це означає , що ОСОБА_3 повинна була дізнатися про пропозицію ТОВ «Семаль» про поновлення договору оренди та умови поновленого договору не пізніше ніж за місяць до закінчення строку дії договору, тобто до 22 червня 2015 року, тоді як позивач лише 17.06.2015року здав таке повідомлення на пошту, яке отримано відповідачем лише 02.07.2015 року.

За таких обставин районний суд правильно вказав, що при вирішенні заявленого позову має значення не час направлення орендарем листа-повідомлення та додаткової угоди (дата здачі поштового відправлення до установи зв'язку), а час отримання цих документів орендодавцем ( дата повідомлення орендодавця).

Частиною шостою статті 33 Закону України «Про оренду землі» передбачена також інша підстава поновлення договору оренди: у разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі.

Оскільки передбачена ч.6 ст.33 Закону України «Про оренду землі» процедура поновлення договору може мати місце лише тоді, коли сторони до закінчення строку дії договору не вчиняли будь-яких значимих юридичних дій, передбачених частинами 1-5 статті 33 Закону України «Про оренду землі», суд першої інстанції правомірно не взяв до уваги доводи позивача, обґрунтовані вказаною нормою, про те, що ТОВ «Семаль» після закінчення договору оренди продовжує використовувати земельну ділянку відповідача, а останній проти цього не заперечує .

Разом з тим, орендодавець ОСОБА_3 до закінчення строку дії договору оренди 26 травня 2015 року направила ТОВ «Семаль» заяву про небажання продовжувати з орендарем договір оренди на новий строк, що свідчить про намір ОСОБА_3 у майбутньому припинити орендні відносини з ТОВ «Семаль». Вказану заяву ТОВ «Семаль» отримало 05 червня 2015 року за вх.№ 41.

Колегія суддів не приймає до уваги доводи позивача з посиланням на правові висновки Верховного Суду України ( від 25 лютого 2015 року №6-219цс14, №6-10 цс15 ; від 18 березня 2015 року у справах №6-3ц15, №6-4цс15) про те, що за наявності в орендаря переважного права на поновлення договору оренди землі на новий строк укладення орендодавцем договору оренди з іншим орендарем на таких самих умовах, які запропоновані попереднім орендарем, є порушенням переважного права попереднього орендаря.

Вказані правові висновки не можуть бути застосовані до спірних правовідносин, оскільки ТОВ «Семаль» не дотримало строків та процедури повідомлення про намір реалізувати своє переважне право на поновлення договору оренди на новий строк.

Так, зокрема, у справі №6-219цс14 від 25 лютого 2015 року, яка розглянута Верховним Судом України та на яку зроблене посилання в апеляційній скарзі, малися інші фактичні обставини, оскільки у цій справі орендар виконав вимоги ст.33 ЗУ «про оренду землі» і своєчасно повідомив орендодавця про намір продовжити дію договору оренди.

Окрім того, колегія суддів звертає увагу на правову позицію, висловлену ВСУ в постанові від 23 березня 2016 року у справі № 6-146цс16, відповідно до якої, переважне право орендаря, яке підлягає захисту відповідно до статті 3 ЦПК України, буде порушеним у разі укладення договору оренди з новим орендарем при дотриманні процедури повідомлення про намір реалізувати переважне право. При цьому, в даній постанові Верховний Суд України звернув увагу на те, що такий висновок не суперечить викладеним у постановах ВСУ від 25 лютого 2015 року (№ 6-219цс14, 6-10цс15), 18 березня 2015 року (№ 6-3цс15, 6-4цс15) і 9 вересня 2015 року (№6-531цс15) висновкам щодо застосування у подібних правовідносинах норми ст. 33 ЗУ «Про оренду землі».

У справі, що розглядається встановлено, що ТОВ «Семаль» не дотрималося процедури повідомлення орендодавця про намір реалізувати переважне право на продовження дії договору оренди.

Таким чином, колегія суддів вважає, що в діях відповідача відсутні порушення переважного права орендаря на поновлення договору оренди землі, а тому підстави для поновлення строку дії договору з ТОВ «Семаль» та визнання недійсним нового договору оренди, укладеного між ОСОБА_3 та ФГ «Журавель» - відсутні.

Інших доводів, які б впливали на висновки суду або вказували на їх помилковість, позивачем не надано.

Висновки місцевого суду зроблені на підставі повного, всебічного та об'єктивного дослідження наданих сторонами доказів, доводів та заперечень сторін, яким судом дана відповідна правова оцінка. Розгляд справи проведений з дотриманням принципузмагальності та диспозитивності, а оцінка доказів проведена відповідно до норм ст. 212 ЦПК України.

Апеляційна скарга не містить нових фактів чи засобів доказування, які б спростовували висновки суду першої інстанції. Наведені в апеляційній скарзі доводи фактично зводяться до переоцінки доказів, незгоди апелянта з висновками суду першої інстанції та з їх оцінкою, а тому не дають підстав для висновку про неправильне застосування місцевим судом норм матеріального і процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

За результатами апеляційного розгляду колегія суддів вважає, що при вирішенні спору по суті місцевим судом були вірно враховані та застосовані норми матеріального і процесуального права, а також правильно встановлені фактичні обставини по справі та їм дано належну правову оцінку.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Семаль» в особі представника ОСОБА_2- відхилити.

Рішення Семенівського районного суду Полтавської області від 07 червня 2016 року- залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий: (підпис) ОСОБА_1

Судді: (підпис) ОСОБА_5

(підпис) ОСОБА_6

З оригіналом згідно:

Суддя Апеляційного суду

Полтавської області ОСОБА_1