Ухвала

від 08.04.2016 по справі 810/247/16

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду

08 квітня 2016 року №810/247/16

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., розглянувши питання про визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду в адміністративній справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправною та скасування вимоги,

ВСТАНОВИВ:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся фізична особа-підприємець ОСОБА_1 з позовом до Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 22.01.2015 №0001171702 про сплату суми недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 50190,17 грн.

Ухвалами Київського окружного адміністративного суду від 27.01.2016 відкрито провадження в адміністративній справі №810/247/16, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

7 квітня 2016 року через канцелярію суду надійшло клопотання позивача про визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду, в обґрунтування якого представник позивача зазначив, що строк звернення з адміністративним позовом ФОП ОСОБА_1 було пропущено з поважних причин, оскільки про існування оскаржуваної вимоги йому стало відомо лише 20.01.2016.

Розглядаючи заяву позивача про поновлення строку звернення до суду по суті суд зазначає таке.

Відповідно до статті 99 КАС України для звернення до адміністративного суду щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів, встановлюється місячний строк.

Відповідно до статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.

Таким чином, оскільки вимога про сплату боргу (недоїмки) є виконавчим документом, на підставі якого податковим органом може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів, КАС України встановлено місячний строк для її оскарження в судовому порядку.

З матеріалів справи вбачається, що оскаржувана вимога сформована Васильківською ОДПІ 22.01.2015, у той же час, з адміністративним позовом ФОП ОСОБА_1 звернувся 25.01.2016. Тобто адміністративний позов було подано з пропуском місячного строку звернення.

Відповідно до частини 1 статті 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для формування та надсилання позивачу вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 22.01.2015 №Ф-0001171702 на суму 50190,17 грн. стали висновки Акта перевірки від 06.01.2015 №5/1703/НОМЕР_1 про заниження ФОП ОСОБА_1 чистого оподатковуваного доходу на суму 520660,62 грн. (ст. 11 Акту перевірки).

Як пояснив позивач, за наслідками вказаної перевірки він отримав від Васильківської ОДПІ поштове відправлення, у якому містились податкове повідомлення-рішення від 22.01.2015 №0001151702 та рішення від 22.01.2015 №0001161702 про нарахування штрафу за донарахування територіальним органом доходів і зборів своєчасно не нарахованого єдиного внеску.

Натомість вимога про сплату боргу (недоїмки) від 22.01.2015 №0001171702 у вказаному поштовому відправленні була відсутня, і позивачу було невідомо про факт її існування.

Судом встановлено, що податкове повідомлення-рішення від 22.01.2015 №0001151702, якими позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, тобто збільшено базу нарахування єдиного внеску, було оскаржене позивачем у судовому порядку.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 05.05.2015 у справі №810/860/15 за позовом ФОП ОСОБА_1 до Васильківської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення від 22.01.2015 №0001151702 та рішення від 22.01.2015 №0001161702 адміністративний позов задоволено у повному обсязі.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 02.07.2015 постанову Київського окружного адміністративного суду від 05.05.2015 залишено без змін (т.1, а.с. 16-20).

Задовольняючи позовні вимоги суди виходили з необґрунтованості доводів контролюючого органу про заниження суми чистого оподаткованого доходу.

Суд зазначає, що в розумінні Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» недоїмка, на суму якої орган доходів і зборів формує вимогу, - це сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом.

Базою для донарахування єдиного внеску для позивача є сума чистого оподатковуваного доходу за рік.

В межах спірних правовідносин, єдиний внесок позивачу було донараховано у зв'язку з висновками Акта перевірки від 06.01.2015 №5/1703/НОМЕР_1 про заниження чистого оподатковуваного доходу за 2012 та 2013 роки на загальну суму 520660,62 грн. (ст. 11 Акту перевірки).

Висновок про заниження чистого оподатковуваного доходу на загальну суму 520660,62 грн. став також підставою для визначення позивачу податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 85169,55 грн., у зв'язку з чим контролюючий орган прийняв податкове повідомлення-рішення від 22.01.2015 №0001151702 про збільшення суми податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на суму 106461,94 грн., з них 85169,55 грн. за основним платежем та 21292,39 грн. штрафних санкцій.

Тобто підстави для визначення позивачу податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб та донарахування єдиного внеску є єдиними - висновок про заниження чистого оподатковуваного доходу.

При цьому, враховуючи що Акт перевірки, в якому міститься відповідний висновок, що став підставою для донарахування єдиного внеску та формування спірної вимоги, не є рішенням суб'єкта владних повноважень у розумінні положень КАС України, правомірність (обґрунтованість) висновку про заниження чистого оподатковуваного доходу може бути перевірена судом виключно у справі, предметом якої є визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

У той же час, статтею 102 Податкового кодексу України встановлений строк звернення до суду з вимогами про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення тривалістю 1095 днів.

Зважаючи, що вимога про сплату боргу (недоїмки) є фактично похідною від податкового повідомлення-рішення про збільшення податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб, суд переконаний, що її оскарження повинне здійснюватись з урахуванням визначених законом строків для оскарження податкового-повідомлення-рішення, що передувало такій вимозі.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі Bellet v. France зазначив, що стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.

У той же час, як випливає з рішення Європейського Суду з прав людини у справі Іліан проти Туреччини, правило встановлення обмежень доступу до суду у зв'язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання слід звертати увагу на обставини справи.

Суд враховує, що позивач, не погоджуючись з висновками Акта перевірки від 06.01.2015 №5/1703/НОМЕР_1, реалізував своє право на оскарження податкового повідомлення-рішення від 22.01.2015 №0001151702 про збільшення суми податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в судовому порядку.

За наслідками судового оскарження, вказане податкове повідомлення-рішення було скасоване, а висновки перевірки, на яких воно ґрунтувалось, були визнані судами безпідставними.

Одночасно з цим, під час розгляду справи №810/860/15 позивачем не заявлялись вимоги про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 22.01.2015 №0001171702.

При цьому, у суду відсутні сумніви, що такі вимоги позивачем не були заявлені у зв'язку з необізнаністю позивача про винесення контролюючим органом вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 22.01.2015 №0001171702.

В силу наведених фактичних обставин, з метою забезпечення сталості майнових прав та обов'язків позивача в контексті доведеності факту безпідставності висновків контролюючого органу про заниження чистого оподатковуваного доходу, а також з метою реалізації принципу юридичної визначеності, суд вважає, що є достатні підстави для задоволення клопотання позивача про визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду з адміністративним позовом.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 100, 160, 165 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Визнати поважними причини пропуску строку звернення до суду з адміністративним позовом.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту постановлення і не може бути оскаржена окремо. Заперечення на ухвалу можуть бути викладені в апеляційній скарзі на постанову суду першої інстанції.

Суддя Кушнова А.О.