Постанова

від 12.07.2016 по справі 815/2417/16

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 815/2417/16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 липня 2016 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі :

головуючої судді Потоцької Н.В.

розглянувши у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю В«ТІС - КОНТЕЙНЕРНИЙ ТЕРМИНАЛВ» до Комінтернівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправним (недійсним) і скасування податкового повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 15.12.2015 року до Акту № 303/15-17-22-01 -24-37468475 від 30.11.2015 р.,

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «ТІС - КОНТЕЙНЕРНИЙ ТЕРМИНАЛ» до Комінтернівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Одеській області, в якому позивач просить визнати протиправним (недійсним) і скасувати податкове повідомлення-рішення №0001172200 від 15.12.2015 року.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач, зокрема зазначив, що у Комінтернівської ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області не було законодавчо встановлених підстав керуватись припущеннями щодо фіктивності (нікчемності) укладених між ТОВ «ТІС - КТ» та ПП «ВКФ «Ньюбі» договорів. В Акті перевірки податковим органом виражено сумнів щодо реальності господарських операцій між контрагентами, що, на думку податкового органу, призвело до завищення показників податкового кредиту. Вказаний висновок не відповідає приписам діючого податкового законодавства.

В судовому засіданні 04.07.2016 року представник позивача надав додаткові пояснення з приводу заявлених позовних вимог (т. 2 а/с. 178-182).

Представник відповідача в судове засідання не з'явився.

Про розгляд справи був повідомлений належним чином та завчасно. В обґрунтування правової позиції, представник відповідача надав до суду письмові заперечення по справі (т. 1, а/с. 65-68), в яких зокрема зазначив, що в ході перевірки з боку позивача були встановлені порушення, які знайшли відображення в акті перевірки, що підтверджується фактичними обставинами, а тому оскаржуване рішення є законним і скасуванню не підлягає.

З урахуванням приписів ст. 128 КАС України, зважаючи на те, що у судове засідання прибули не всі особи, які беруть участь у справі, суд вирішив розглянути справу у письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши чинне законодавство, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

На підставі направлень, виданих Комінтернівською ОДПІ Головного управління ДФС в Одеській області від 16.11.2015 року №169/15-17-22-01-24, №170/15-17-22-01-24, відповідно п. 78.1.1. 78.1 ст. 78 ПК України, проведена документальна позапланова виїзна перевірка товариства з обмеженою відповідальністю В«ТІС - КОНТЕЙНЕРНИЙ ТЕРМИНАЛВ» (код ЄДРПОУ 37468475) (надалі - ТОВ В«ТІС - КТВ» ) з питань правильності нарахування податку на додатну вартість по взаємовідносинам з ПП «ВКФ «Ньюбі» (код ЄДРПОУ 35303974) за період жовтень та листопад 2014 року.

За результатами вказаної перевірки був складений акт від 30.11.2015 року № 303/15-17-22-01-24-37468475, яким встановлено порушення:

- п. 198.3 ст. 198, п. 201.4, п. 201.6, п. 201.10 ст. 201 Податкового Кодексу України, внаслідок занижено податок на додану вартість на загальну суму 534 804 грн., у т.ч.: за жовтень 2014 року на суму 283 813 грн., за листопад 2014 року на суму 250 991 грн. в результаті завищення податкового кредиту з ПДВ на загальну суму 534 804 грн., за вказані податкові періоди по взаємовідносинам з ПП «ВКФ «Ньюбі» (код ЄДРПОУ 35303974). (т.1 а/с. 15-33).

В зв'язку з цим неможливо підтвердити податковий кредит ПП «ВКФ «Ньюбі» всього у сумі 651 881 грн. від контрагентів - постачальників: ТОВ «Стартлайн»,ТОВ «Салем торг», ПП «Аширбадон», ТОВ «Авва Україна».

Звіркою в зв'язку з тим, що ризиковий податковий кредит був спрямований по ланцюгу постачання на ТОВ В«ТІС - КТВ» не можливо підтвердити реальність здійснення господарських операцій ПП «ВКФ «Ньюбі» (код ЄДРПОУ 35303974) з ТОВ В«ТІС - КТВ» (код ЄДРПОУ 37468475) всього у сумі 3 911 287 грн., у тому числі по періодах:

- жовтень 2014 року у сумі 1 538 982 грн.

- листопад 2014 року у сумі 1 505 945 грн.

- грудень 2014 року у сумі 866 360 грн.

та податкові зобов'язання по взаємовідносинам з ТОВ В«ТІС - КТВ» (код ЄДРПОУ 37468475) всього у сумі 651 881 грн., у тому числі по періодах:

- жовтень 2014 року у сумі 256 497 грн.

- листопад 2014 року у сумі 250 991 грн.

- грудень 2014 року у сумі 144 393 грн.

Відповідно до договорів поставки товару, транспортування Товару здійснювало ПП «ВКФ «Ньюбі» відповідно до товаро - транспортних накладних (т. 1, а/с. 1-19).

Податковим органом в акті перевірки від 30.11.2015 року №303/15-17-22-01-24-37468475 встановлені недоліки ТТН, а саме:в товаро - транспортних накладних зазначено:

- автомобільний перевізник ПП «ВКФ «Ньюбі»;

- замовник ТОВ В«ТІС - КТВ» ;

- вантажовідправник ПП «ВКФ «Ньюбі»;

- вантажоодержувач ТОВ В«ТІС - КТВ» ;

- пункт навантаження Одеська область;

- пункт розвантаження 1-й км. Автодороги порту Южний.

У всіх ТТН в графі пункт навантаження вказано географічне розташування - Одеська область, тобто не вказане фактичне місце навантаження. В графі кількість місць зазначено вага 28 тонн. У відомостях про вантаж зазначено, що плити дорожні різних розмірів, одиниця виміру - квадратні метри.

Згідно ГОСТ 21924.1-84 та ГОСТ 21924.2-84 вага плити дорожньої розміром 3*1,5 м. висотою 0,16 м дорівнює 1,8 т, вага квадратного метру становить 0,45 т.; вага плити аеродромної ПАГ - 18 розміром 62 м., вистою 0,18 м. дорівнює ,4 т., вага квадратного метру становить 0,45 т.

ДПІ зазначає, що у всіх товаро - транспортних накладних зазначена вага, яка не відповідає ГОСТ 21924.1-84 та ГОСТ 21924.2-84 для вказаних найменувань. У зв'язку з чим викривляються дані податкового та бухгалтерського обліку, щодо надання послуг перевезення плит.

Відповідно до ч.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Стаття 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлює, що первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

На підтвердження здійснення господарських операцій із контрагентами платником податку можуть бути надані відповідні специфікації, картки рахунків, рахунки фактур, видаткові накладні, податкові накладні, банківські виписки, що підтверджують рух активів на рахунку платника податку.

З урахуванням встановленого податковий орган вказує, на відсутність реальності здійснення господарських операцій між ТОВ «ТІС-КТ» та ПП «ВКФ «Ньюбі», а отже, вони є такими, що вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювались цими правочинами (ст. 234 Цивільного Кодексу України), з метою штучного формування податкового кредиту.

Тоді як, згідно ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, правочин має здійснюватися у формі, встановленій законом, та має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

На підставі встановленого порушення Комінтернівською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС в Одеській області прийнято податкове повідомлення - рішення від 15.12.2015 р. № НОМЕР_1 ( т. 1 а/с. 11).

В порядку ст. 56 Податкового кодексу України ТОВ В«ТІС - КТВ» (код ЄДРПОУ 37468475) реалізуючи своє право на оскарження в адміністративному порядку направило ГУДФС в Одеській області скаргу на податкове повідомлення-рішення від 15.12.2015р. №0001172200. Рішенням від 26.02.2016р. № 423/10/15-32-10-01-07 про результати розгляду первинної скарги ГУ ДФС в Одеській області залишило без змін податкове повідомлення-рішення від 15.12.2015 р. № НОМЕР_1, а первинну скаргу ТОВ В«ТІС - КТВ» - без задоволення.

ТОВ В«ТІС - КТВ» не погодилось з висновками викладеними, в рішенні ГУ ДФС в Одеській області від 26.02.2016 р. № 423/10/15-32-10-01-07, та направило до ДФС України скаргу на Рішення від 26.02.2016 р. № 423/10/15-32-10-01-07 про результати розгляду первинної скарги ГУ ДФС в Одеській області, та податкове повідомлення - рішення від 15.12.2015р. № НОМЕР_1 Комінтернівської ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області. Рішенням від 27.04.2016 року №9778/6/99-99-11-01-25 про результати розгляду скарги ДФС України податкове повідомлення-рішення від 15.12.2015р. № НОМЕР_1 залишено без змін, а скарга - без задоволення.

Під час розгляду справи встановлено, що податковий орган за результатами перевірки відображених показників сформованих в результаті взаємовідносин ТОВ В«ТІС - КТВ» (код ЄДРПОУ 37468475) з ПП «ВКФ «Ньюбі» (код ЄДРПОУ 35303974) за жовтень та листопад 2014 року встановив завищення задекларованих показників податкового кредиту всього в сумі 534 804 грн., у тому числі за жовтень 2014 року на суму 283 813 грн., за листопад 2014 року 250 991 грн.

Під час дослідження первинних документів судом встановлено, що між ТОВ В«ТІС - КТВ» (покупець) та ПП «ВКФ «Ньюбі» (постачальник) укладено угоди:

- договір від 15.08.2011 № 14 дійсний до 31.12.2014 року, згідно якого Постачальник зобов'язується поставити та передавати у власність Покупцю продукцію: щебінь (далі Товар), а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити Товар на умовах, визначних договором.

Згідно договору поставка Товару здійснюється партіями. Партією вважається кількість Товару, що постачається за одним рахунком та товарно-транспортною накладною (актом прийому-передачі).

Товар грузиться насипом на автотранспорт Постачальника.

Умови поставки: заявкою Покупця DDP відповідно до офіційних правил тлумачення торгівельних термінів (на склад покупця) Міжнародної торгової палати - ІНКОТЕРМС в редакції 2000 року.

Оплата кожної партії Товару здійснюється Покупцем на підставі виставленого Постачальником рахунку - фактури. Умови оплати: предоплата 30%; оплата 70% протягом семи банківських днів після завершення поставки;

- договір від 15.07.2013 №12 дійсний до 31.12.2014 року, згідно якого ПП «ВКФ «Ньюбі» (постачальник) зобов'язується передавати у власність в обумовлені строки ТОВ В«ТІС - КТВ» (покупець) плити дорожні б/у (виробництва України, далі Товар), а Покупець зобов'язується приймати і оплачувати вартість вказаного Товару.

Оплата Покупцем здійснюється за узгодженими цінами, з урахуванням ПДВ, у відповідності з рахунками-фактурами та видатковими накладними, в яких міститься повна інформація про Товар (назва, кількість, ціна за одиницю, загальна сума).

Поставка Товару здійснюється партіями у відповідності з замовленнями Покупця, протягом 3 (трьох) робочих днів після узгодження замовлення Покупця.

Поставка Товарів здійснюється автомобільним транспортом на умовах DDP згідно ІНКОТЕРМС 2000. Пунктом поставки Товару за даним договором є склад Покупця.

За домовленістю сторін пункт поставки може бути змінений на вказаний Покупцем, що зазначається в специфікації.

З поставкою Товару Продавець передає Покупцю всі необхідні документи, що супроводжують Товар (включаючи податкову накладну). Продавець зобов'язаний оформляти та реєструвати податкові накладні на кожну партію Товару згідно з вимогами податкового законодавства;

- договір від 19.10.2014 10, згідно якого ПП «ВКФ «Ньюбі» (постачальник) зобов'язується передавати у власність в обумовлені строки ТОВ В«ТІС - КТВ» (покупець) Товар, а Покупець - приймати Товар та оплачувати Продавцю його вартість в порядку та строки передбачені договором, зобов'язується приймати і оплачувати вартість вказаного Товару.

Оплата Покупцем здійснюється за узгодженими цінами, з урахуванням ПДВ, у відповідності з рахунками-фактурами та видатковими накладними, в яких міститься повна інформація про Товар (назва, кількість, ціна за одиницю, загальна сума).

Поставка товару здійснюється партіями у відповідності з замовленнями Покупця, протягом 3 (трьох) робочих днів після узгодження замовлення Покупця.

Поставка товарів здійснюється автомобільним транспортом на умовах DDP згідно ІНКОТЕРМС 2000. Пунктом поставки товару за даним договором є склад Покупця або за іншими умовами погодженими сторонами.

Загальна сума придбання ТОВ В«ТІС - КТВ» в жовтні 2014 від ПП «ВКФ «Ньюбі» складає 1 702 878, 55 грн., в тому числі ПДВ - 283 813, 10 грн.; загальна сума придбання в листопаді 2014 року складає 1 505 944, 09 грн., в тому числі ПДВ - 250 990, 68 грн.

Розрахунки між підприємствами проводились у безготівковій формі. Станом на 01.12.2014 року кредиторська заборгованість за придбаний товар становила 169010, 41 грн.

Всі операції щодо приймання товару відповідно до накладних відображено суб'єктом господарювання в бухгалтерському обліку наступним чином: Д-т 631, К-т 311, Д-т 151, К-т 631. Згідно даних бухгалтерського обліку ТОВ В«ТІС - КТВ» придбані матеріали, які зазначені в накладних (т. 2, а/с. 6-18) в подальшому зараховано на Д-т 151 "Капітальне будівництво", де накопичується фактична собівартість всього об'єкту будівництва, який станом на 31.12.2014 року не введено в експлуатацію. До складу витрат, які включаються при визначенні об'єкта оподаткування Декларації по податку на прибуток, вартість, отриманих за накладними матеріалів, не включалась.

Згідно листа від 26.06.2015 № 1103/15-52-22-03 ДПІ за місцем реєстрації ПП «ВКФ «Ньюбі» - Державна податкова інспекція у Малиновському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області направила на адресу Комінтернівської ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області довідку від 11.06.2015 року №71/208/35303974 зустрічної звірки ПП «ВКФ «Ньюбі» (код ЄДРПОУ 35303974) по питанню взаємовідносин з ТОВ В«ТІС - КТВ» (код ЄДРПОУ 37468475). (т. 1, а/с. 82-88).

Відповідно до довідки від 11.06.2015 року 71/208/35303974 «Про результати проведення зустрічної звірки ПП «ВКФ «Ньюбі» (код ЄДРПОУ 35303974) щодо документального підтвердження господарських відносин з ТОВ В«ТІС - КТВ» , їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.10.2014 року по 31.12.2014 року», ДПІ у Малиновському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області встановлено відображення в податковому обліку господарських операцій та розрахунків із ТОВ В«ТІС - КТВ» .

Звіркою ПП «ВКФ «Ньюбі» (код ЄДРПОУ 35303974) не можливо підтвердити реальність здійснення господарських відносин з контрагентами-постачальниками:

- ТОВ Стартлайн" (код ЄДРПОУ 39307784) всього у сумі 271 380 грн., у тому числі по переріодах: жовтень 2014 року у сумі 271 380 грн.;

- ТОВ "Салем торг" (код ЄДРПОУ 39317614) всього у сумі 534 116 грн., у тому числі по переріодах: листопад 2014 року у сумі 543 116 грн.;

- ПП "Аширбадон" (код ЄДРПОУ 39317724) всього у сумі 2 035 421 грн., у тому числі по переріодах: жовтень 2014 року у сумі 197 238 грн.; листопад 2014 року у сумі 990 876 грн.; грудень 2014 року у сумі 847 313 грн;

- ТОВ "Авва Україна" (код ЄДРПОУ 38574811) всього у сумі 1 070 370 грн., у тому числі по переріодах: липень 2014 року у сумі 111 000 грн.; жовтень 2014 року у сумі 959 370 грн.

Надаючи належну правову оцінку спірним правовідносинам суд виходив з наступного.

Позивач звернувся до суду за захистом свого порушеного права та спирається на доводи, які підтверджені доказами, що містяться у матеріалах справи.

По перше: реальність вчинення господарської операції, що підтверджується первинними документами, які містяться у матеріалах справи;

По друге: згідно чинного цивільного та податкового законодавства України, висновки про неможливість здійснення контрагентом ПП «ВКФ «Ньюбі» (код ЄДРПОУ 35303974) фінансово - господарських операцій з іншими суб'єктами господарювання, не можуть бути підставою для висновків про неможливість здійснення господарських операцій за правочинами, укладеними між позивачем та його безпосередніми контрагентами.

В силу положень Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" позивач та його контрагент є окремими суб'єктами права зі статусом юридичної особи, а відтак за змістом Податкового кодексу України позивач та контрагент позивача є окремими платниками податків. За таких обставин, межі юридичної відповідальності кожного платника податків, яка (слід розуміти - відповідальність) відповідно до статті 61 Конституції України має індивідуальний характер, поширюються на діяння, що визнаються законом протиправними та були вчинені саме цим платником. Притягнення суб'єкта права до юридичної відповідальності за діяння, що було вчинено іншою особою, згідно з законом є неможливим.

По третє: діючим податковим законодавством податковий орган не наділений правом визнавати дані, які відображаються суб'єктами підприємницької діяльності недійсними.

По четверте: недоліки ТТН вказують на думку податкового органу, на відсутність реальності здійснення господарських операцій між ТОВ «ТІС-КТ» та ПП «ВКФ «Ньюбі».

В свою чергу, відсутність певної транспортної документації не може бути єдиною беззаперечною підставою для висновку про відсутність підтвердження реальності здійснення господарських операцій з придбання товарно-матеріальних цінностей, оскільки відповідною транспортною документацією обов'язково має бути підтверджено здійснення послуг з перевезення вантажів, а не факт придбання товару.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від "13" липня 2010 р. по справі № К-1972/10 встановлено: "…правила податкового обліку не встановлюють конкретного переліку первинних документів, за допомогою яких повинні бути оформлені господарські операції, а також не передбачають будь-яких спеціальних вимог до форми або виду первинних документів, до їх оформлення та заповнення. До документів, які засвідчують факт придбання товару, робіт, послуг, діюче законодавством висуває лише одну умову - вони повинні засвідчувати фактичне отримання товару або результатів робіт, послуг.».

У пункті 110 рішення Європейського суду з прав людини від 23 липня 2002 року у справі «Компанія «Вастберга таксі Актіеболаг» та Вуліч проти Швеції» суд зазначив, що «… адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління».

При цьому, необхідно зауважити, що необхідно дотримуватися позиції, вказаної у рішенні Європейського суду з прав людини, яку він висловив у пункті 53 рішення у справі «Федорченко та Лозенко проти України», відповідно до якої суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом».

Суд, дослідивши структуру спірних правовідносин, підстави їх виникнення та відповідність приписам чинного податкового законодавства, вважає за необхідне прийняти зазначені доводи, як такі, що є обґрунтованими та доведеними у встановленому законом порядку, з огляду на таке.

Згідно з ч. 2 ст. 8 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належать до компетенції його власника (власників) або уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства та установчих документів.

Підприємство самостійно визначає за погодженням з власником (власниками) або уповноваженим ним органом (посадовою особою) відповідно до установчих документів облікову політику підприємства; обирає форму бухгалтерського обліку як певну систему регістрів обліку, порядку і способу реєстрації та узагальнення інформації в них з додержанням єдиних засад, встановлених цим Законом, та з урахуванням особливостей своєї діяльності і технології обробки облікових даних; розробляє систему і форми внутрішньогосподарського (управлінського) обліку, звітності і контролю господарських операцій, визначає права працівників на підписання бухгалтерських документів; затверджує правила документообороту і технологію обробки облікової інформації, додаткову систему рахунків і регістрів аналітичного обліку (ч. 5 ст. 8 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні").

Згідно з п. 198.1 ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 198.6 ст. 198 ПК України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно наведених норм підставою виникнення у платника права на податковий кредит є реальне здійснення операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в оподатковуваних операціях, а також оформлення зазначених операцій необхідними документами первинного обліку (зокрема, податковими накладними), що містять достовірні відомості про обсяг та зміст господарської операції та підтверджують факт їх виконання.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду України (постанова від 27.03.2012 року 21-737во10) надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковий орган не встановив та не довів, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.

Крім того, практика Європейського суду суттєво впливає на змістове наповнення принципів, закріплених у Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколах до неї.

Так, у своїх висновках Суд неодноразово нагадував, що перша та найважливіша вимога ст.1 Першого протоколу полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення п. 1 дозволяє позбавлення власності лише В«на умовах, передбачених закономВ» , а п. 2 визнає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію В«законівВ» . Більше того, верховенство права, один з фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей конвенції (рішення у справах В«Амюр проти ФранціїВ» , В«Колишній король Греції та інші проти ГреціїВ» та В«Малама проти ГреціїВ» ).

Водночас ст.1 Першого протоколу не гарантує права на надбання майна (рішення у справах "Ван дер Мюсель проти Бельгії" та "Копеський проти Словаччини"). Особа може заявляти про порушення ст.1 Першого протоколу тільки тією мірою, якою оскаржувані рішення національного суду стосуються її майна в розумінні цього положення. "Майном" може бути як "існуюче майно", так і активи, включаючи вимоги, стосовно яких особа може стверджувати, що вона має принаймні "легітимні сподівання" на реалізацію майнового права. "Легітимні сподівання" за своїм характером повинні бути більш конкретними, ніж просто надія й повинні ґрунтуватися на законодавчому положенні або юридичному акті, такому як судовий вердикт (рішення у справі "Копеський проти Словаччини").

Поряд з цим, слід відмітити, що принцип захисту легітимних очікувань також належить до принципів, що розвивалися судовою практикою Європейського суду з метою контролю за здійсненням влади так, щоб не допустити свавілля та зловживань, з метою захисту від можливих порушень з боку публічної адміністрації, в першу чергу, при реалізації державними органами та посадовими особами дискреційних повноважень.

В контексті зазначеного, слід наголосити, що податковий орган при виконанні покладених на нього повноважень зобов'язаний діяти на підставі, у межах та у спосіб визначений чинним законодавством України. Не зважаючи на той факт, що Податковим кодексом України встановлене право контролюючого органу на здійснення перевірок (документальних, невиїзних, виїзних, планових та позапланових перевірок), суд наголошує, що у той же час, контролюючий орган позбавлений права на відображення в акті перевірки необґрунтованих даних, а також суб'єктивних припущень, які не мають підтвердження доказами.

Оскільки до обов'язків платника податків законом віднесено ведення в установленому порядку обліку доходів і витрат, складання звітності, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; виконання законних вимог контролюючих органів щодо усунення виявлених порушень законів з питань оподаткування та митної справи і підписування актів (довідки) про проведення перевірки (пп. 16.1.2, 16.1.8 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України), то є очевидним, що він (платник податків) має легітимне очікування на реалізацію свого майнового права, в даному випадку, на гарантоване державою право щодо формування податкового кредиту та зважаючи на відсутність факту заниження податкових зобов'язань при відсутності будь-яких порушень з боку платника податків.

Зважаючи на зазначене, суд наголошує, що податковим органом за відображеним порушенням у акті перевірки від 30.11.2015 року № 303/15-17-22-01-24/37468475 «Про результати документальної виїзної позапланової перевірки ТОВ «ТІС КТ» з питань правильності нарахування податку на додану вартість по взаємовідносинам з ПП «КФ «Ньюбі» за жовтень та листопад 2014 р.» , не викладено зміст порушення платником податків фінансово-господарської діяльності у розумінні приписів ПК України, як і не були зазначені докази, що підтверджують наявність факту порушення.

Крім того, ні Податковий кодекс України, ні інші законодавчі акти з питань оподаткування не ставлять право позивача на податковий кредит в залежність від дотримання вимог податкового та іншого законодавства іншими суб'єктами господарювання.

Так, у рішенні Європейського суду з прав людини від 22.01.2009 у справі В«БУЛВЕСВ» АД проти БолгаріїВ» (заява № 3991/03) зазначено, що у разі якщо національні органи за відсутності будь-яких вказівок на безпосередню участь фізичної або юридичної особи у зловживанні, пов'язаним зі сплатою ПДВ, який нараховується у ланцюгу поставок, або будь - яких вказівок на обізнаність про таке порушення, все ж таки застосовують негативні наслідки до отримувача оподатковуваної ПДВ поставки, який повністю виконав свої зобов'язання, за дії або бездіяльність постачальника, який перебував поза межами контролю отримувача і у відношенні якого у нього не було засобів перевірки та забезпечення його виконання, то такі владні органи порушують справедливий баланс, який має підтримуватися між вимогами суспільних інтересів та вимогами захисту права власності.

За таких обставин, суд погоджується з позивачем, що за чинними нормами права будь-яка відповідальність, у т.ч. цивільна, податкова, фінансова носить індивідуальний характер і стосується лише винної особи, через що на ТОВ «ТІС - КТ», не може бути покладено відповідальність за невиконання або неналежне виконання контрагентами обов'язків зі своєчасності, правильності ведення бухгалтерського і податкового обліку та звітності.

Окремо суд зауважує, що відповідачем право позивача на формування податкового кредиту поставлено в залежність від добросовісності його контрагента, що суперечить приписам податкового законодавства. Так, якщо такий контрагент не виконав своїх зобов'язань по належному формуванню первинних документів для підтвердження податкового кредиту або зобов'язання з ПДВ, то це може тягнути відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для зменшення суми податкового кредиту з податку на додану вартість. На переконання суду, своїми рішеннями відповідачем встановлено для позивача додаткові обмеження, що не відповідає повноваженням відповідача, передбаченим Податковим кодексом України та суперечить вимогам статті 19 Конституції України.

При цьому, суд зазначає, що за умови невстановлення податковим органом наявності замкнутої схеми руху грошових коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його постачальника для одержання товариством незаконної податкової вигоди, останнє не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу.

Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного суду України від 27.01.2016р. № 21-5333а15.

Крім того, в силу абзацу "а" п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг, тому необхідно врахувати п. 198.2 ст. 198 Кодексу, яким встановлено дату виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту.

Також, суд зазначає п. 198.3 ст. 198 Кодексу яким визначається податковий кредит звітного періоду і враховує, що згідно п. 198.6 ст. 198 Кодексу не відноситься до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Сукупний аналіз вищезазначених норм свідчить про те, що право на податковий кредит виникає у платника податків лише після одержання податкової накладної, оскільки це єдиний документ первинного бухгалтерського та податкового обліку, що містить у собі суму ПДВ, яку можливо відобразити в податкових деклараціях з ПДВ - дана обставина представником відповідача не оспорювалась.

Також, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Враховуючи вказане, суд дійшов до висновку, що суму податкового кредиту позивач сформував правомірно, оскільки, в судовому засіданні встановлено, що сума ПДВ входить до складу договірної суми, сплаченої контрагента, при наявності належно оформлених податкових накладних.

Факт прийняття послуг підтверджується наявними в матеріалах справи первинними документами.

Крім того, приписами ч. 1 ст. 72 КАС України встановлено, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 07 вересня 2015 року по справі № 815/4036/15:

- визнано протиправними дії ДПІ у Малиновському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області щодо складання довідки від 11.06.2015 року №71/208/35303974 В«Про результати проведення зустрічної звірки Приватного підприємства В«Виробничо-комерційна фірма В«НьюбіВ» , код ЄДРПОУ 35303974 щодо документального підтвердження господарських відносин з ТОВ В«ТІС-КТВ» код ЄДРПОУ 37468475 їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.10.2014 року по 31.12.2014 рокуВ» ;

- визнано протиправними дії ДПІ у Малиновському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області щодо внесення до діючих електронних автоматизованих систем співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту (Податковий блок аналітична система співставлення податкового кредиту та податкових зобов'язань) в розрізі контрагентів інформації на підставі довідки ДПІ у Малиновському районі м.Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області від 11.06.2015 року №71/208/35303974 В«Про результати проведення зустрічної звірки Приватного підприємства В«Виробничо-комерційна фірма В«НьюбіВ» , код ЄДРПОУ 35303974 щодо документального підтвердження господарських відносин з ТОВ В«ТІС-КТВ» код ЄДРПОУ 37468475 їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.10.2014 року по 31.12.2014 року;

- зобов'язано ДПІ у Малиновському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області вилучити з діючих електронних автоматизованих систем співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту (Податковий блок аналітична система співставлення податкового кредиту та податкових зобов'язань) в розрізі контрагентів інформацію, внесену на підставі довідки ДПІ у Малиновському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області від 11.06.2015 року №71/208/35303974 В«Про результати проведення зустрічної звірки Приватного підприємства В«Виробничо-комерційна фірма В«НьюбіВ» , код ЄДРПОУ 35303974 щодо документального підтвердження господарських відносин з ТОВ В«ТІС-КТВ» код ЄДРПОУ 37468475 їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.10.2014 року по 31.12.2014 рокуВ» .

Отже, суд критично ставиться до доводів податкового органу які ґрунтуються на довідці від 11.06.2015 року №71/208/35303974 В«Про результати проведення зустрічної звірки Приватного підприємства В«Виробничо-комерційна фірма В«НьюбіВ» , щодо документального підтвердження господарських відносин з ТОВ В«ТІС-КТВ» їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.10.2014 року по 31.12.2014 року.

Враховуючи зазначене та досліджені господарські операції, суд прийшов до висновку, що за належних доказів ДПІ у Комінтернівському районі ГУ ДФС в Одеській області, не мала підстав для винесення оскаржуваного позивачем податкового повідомлення-рішення, оскільки надані позивачем документи до перевірки та суду відповідно до вимог п. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. 88, не мають жодних дефектів форми та змісту, а тому є юридично належними, допустимими та достатніми для підтвердження факту зміни стану майна, зобов'язань і фінансових результатів і, відповідно, реальності проведення даних господарських операцій.

Отже, дослідивши матеріали справи, суд погоджується із доводами позивача про те, що висновки податкового органу, викладені в акті перевірки - є безпідставними, оскільки фінансово-господарська діяльність суб'єкта господарювання відбувалась на законних підставах, що підтверджує дії платника податку в правовому полі. І тому виключення вищевказаних сум зі складу податкового кредиту, та відповідно визначення суми податкового зобов'язання по податку на додану вартість - є незаконними.

Зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності, суд вважає, що обставини, на які посилається відповідач як підставу своїх правомірних дій, не знайшли свого обґрунтування в ході судового розгляду та не підтверджуються матеріалами справи.

Приписами ч.3 ст.2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Керуючись ст. ст. 6-8, 71, 86, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі ГУ ДФС в Одеській області від 15.12.2015 р. № НОМЕР_1.

Стягнути з державної податкової інспекції у Комінтернівському районі ГУ ДФС в Одеській області (код ЄДРПОУ 39526842) за рахунок бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю В«ТІС - Контейнерний Термінал В» (код ЄДРПОУ 37468475) суму судового збору за подання адміністративного позову за:

- платіжним дорученням 1681 від 18.05.2016 р. у сумі 12 034, 00 грн. (дванадцять тисяч тридцять чотири гривні 00 коп.).

Постанова набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст. 254 КАС України.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції.

Суддя Потоцька Н.В.