Постанова

від 13.07.2016 по справі 816/818/16

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 липня 2016 року м. ПолтаваСправа № 816/818/16

Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Бойко С.С. розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Полтавського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Селянського (фермерського) господарства "Світоч" про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені, -

В С Т А Н О В И В:

30 травня 2016 року позивач ОСОБА_1 обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Селянського (фермерського) господарства "Світоч" про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені в сумі 9244,54 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем в 2015 році не виконано норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів, установлений статтею 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" на 1 робоче місце, в зв'язку з чим він повинен згідно статті 20 даного Закону до 16 квітня 2016 року самостійно сплатити адміністративно-господарські санкції в розмірі - 9022,73 грн. Оскільки зазначену суму відповідачем не сплачено, то на підставі частини другої статті 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" на суму заборгованості нараховано пеню в розмірі 221,81 грн.

Позивач явку уповноваженого представника у судове засідання не забезпечив, надіслав клопотання про розгляд справи без його участі /а.с. 18/.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце його проведення повідомлений належним чином; причин неявки суду не повідомив, заяв чи клопотань до суду не надав.

Як визначено частиною четвертою статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи достатність наданих сторонами доказів та відсутність потреби допитати свідка чи експерта, суд, зважаючи на положення частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, в судовому засіданні 12 липня 2016 року перейшов до розгляду справи у порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як зазначено у статті 8 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" від 21 березня 1991 року № 875-XII державне управління з питань забезпечення прав інвалідів та їх соціальної захищеності здійснюється в межах повноважень центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування.

Згідно з частиною сьомою статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" порядок реєстрації у Фонді соціального захисту інвалідів, його відділеннях, строки подання йому звітів про зайнятість та працевлаштування інвалідів, зарахування кількості робочих місць для працевлаштування інвалідів, контролю за виконанням нормативів робочих місць та перевірки підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, щодо їх реєстрації у Фонді соціального захисту інвалідів, його відділеннях, подачі щорічного звіту, а також надання державній службі зайнятості інформації, необхідної для організації працевлаштування інвалідів, визначаються Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України "Про реалізацію статей 19 і 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" від 31 січня 2007 року № 70 затверджений, зокрема, Порядок подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування. Вказаний Порядок визначає процедуру подання підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, що використовують найману працю, в яких за основним місцем роботи працює вісім і більше осіб (далі - роботодавці), звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів відділенням Фонду соціального захисту інвалідів (далі - відділення Фонду) та інформації про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування інвалідів - центру зайнятості.

Відповідно до абзаців 1, 2 пункту 2 даного Порядку звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів роботодавці подають (надсилають рекомендованим листом) щороку до 1 березня відділенням Фонду, в яких вони зареєстровані, за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом. Датою надходження звіту про зайнятість і працевлаштування інвалідів вважається дата подання роботодавцем звіту до відділення Фонду, а у разі надсилання його поштою - дата на поштовому штемпелі.

Відповідачем 05 травня 2016 року подано до Полтавського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2015 рік, що підтверджується вхідним штампом з відміткою про отримання /а.с. 5/.

Згідно поданого відповідачем звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2015 рік (форма № 10-ПІ, реєстраційний номер 4064), середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу на підприємстві за 2015 рік становила 11 осіб, фонд оплати праці штатних працівників - 198,5 тис. грн., середньорічна заробітна плата штатного працівника - 18000 грн. При цьому у звіті зазначено, що середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність (рядок 02) - 0 осіб, кількість інвалідів-штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" (рядок 03) - 0 осіб.

Частиною першою статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" передбачено, що для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Згідно з частинами другою, третьою вказаної статті підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення. Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 цього Закону.

Згідно з частинами першою, другою статті 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів. Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Статтею 18 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" передбачено, що забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості. Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до статті 18-1 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" інвалід, який не досяг пенсійного віку, не працює, але бажає працювати, має право бути зареєстрованим у державній службі зайнятості як безробітний.

Рішення про визнання інваліда безробітним і взяття його на облік для працевлаштування приймається центром зайнятості за місцем проживання інваліда на підставі поданих ним рекомендації МСЕК та інших передбачених законодавством документів.

Державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у інваліда кваліфікації та знань, з урахуванням його побажань.

Державна служба зайнятості може за рахунок Фонду соціального захисту інвалідів надавати дотацію роботодавцям на створення спеціальних робочих місць для інвалідів, зареєстрованих у державній службі зайнятості, а також проводити професійну підготовку, підвищення кваліфікації і перепідготовку цієї категорії інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Абзацом 3 пункту 2 Порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування встановлено, що інформацію про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування інвалідів роботодавці подають центру зайнятості за місцем їх реєстрації як платників страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом.

Норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів для Селянського (фермерського) господарства "Світоч" становить 1 особа, проте фактично на підприємстві не було зайнято робоче місце, що призначалося для забезпечення працевлаштування інваліда.

Позивач розцінив даний факт як невиконання нормативу та нарахував відповідачу адміністративно-господарські санкції в сумі 9022,73 грн., а через їх несвоєчасну сплату нарахував 221,81 грн. пені за період прострочення з 16 квітня 2016 року по 26 травня 2016 року включно /а.с. 6/.

В ході розгляду справи судом встановлено, що відповідачем до центру зайнятості з липня по грудень 2015 року подавалась інформація про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) шляхом направлення звітів за формою № 3-ПН, що підтверджено листом Чорнухинського районного центру зайнятості № 164 від 23 травня 2016 року, який наявний у матеріалах справи /а.с. 13/.

На протязі 2015 року на обліку інваліди за спеціальністю бухгалтер не перебували, а тому направлень на працевлаштування до роботодавця не здійснювалось. Докази того, що до Селянського (фермерського) господарства "Світоч" звертались особи з обмеженими можливостями з питань працевлаштування і їм було відмовлено у прийнятті на роботу в матеріалах справи відсутні.

Враховуючи те, що підприємство не звітував до Чорнухинського районного центру зайнятості про наявність вакансій для працевлаштування інвалідів протягом 6 місяців, тому адміністративно-господарські санкції та пеню за їх несвоєчасну сплату необхідно розраховувати виходячи з періоду, протягом якого відповідачем не було дотримано вимоги Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні".

Отже, суд приходить висновку, що адміністративно-господарські санкції підлягають стягненню з відповідача лише за шість місяців 2015 року, протягом яких ним не вживалися передбачені законом заходи для працевлаштування інвалідів, за 1 робоче місце, призначене для працевлаштування інвалідів і не зайняте інвалідом в розмірі 4511,36 грн ((18045,45 грн (середньорічна заробітна плата) /12) х 6 (шість місяців))/2).

За таких обставин, сума адміністративно-господарських санкцій за 1 робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, для відповідача у 2015 році склала 4511,36 грн. У зв'язку з тим, що вказану суму адміністративно-господарських санкцій відповідачем з 16 квітня 2016 року до 26 травня 2016 року не було сплачено, сума пені складає 111,11 грн.

Таким чином, із врахуванням вищевикладених обставин, суд вважає, що позовні вимоги Полтавського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів підлягають задоволенню частково.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Полтавського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Селянського (фермерського) господарства "Світоч" про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені задовольнити частково.

Стягнути з Селянського (фермерського) господарства "Світоч" (код ЄДРПОУ 31070113) на користь Полтавського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (вул. Зигіна, 1, м. Полтава, одержувач УДКСУ у Чорнухинському районі, код 37735068, р/р 31211230700485 в ГУДКСУ у Полтавській області, МФО 831019) адміністративно-господарські санкції в розмірі 4511,36 грн (чотири тисячі п'ятсот одинадцять гривень 36 коп.) та пеню за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій в розмірі 111,11 грн (сто одинадцять гривень 11 коп.).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через ОСОБА_1 окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя С.С. Бойко