Ухвала

від 07.07.2016 по справі 826/10099/16

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

   ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  міста КИЄВА01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А про залишення позовної заяви без руху 07 липня 2016 року                                        м. Київ                              № 826/10099/16 Окружний адміністративний суд міста Києва в складі судді Мазур А.С., розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали    Київського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів                               доПП «Торговий дім «Вест Лайн» простягнення заборгованості у розмірі 106345,88 грн, ВСТАНОВИВ: Відповідно до частини першої статті 107 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам встановленим статтею 106 цього Кодексу. Розглянувши матеріали позовної заяви суд встановив, що вона не відповідає вимогам статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України. Відповідно до частини третьої статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати. Як убачається зі змісту позовної заяви, позивач просить суд відстрочити сплату судового збору до ухвалення судового рішення по справі. В обґрунтування зазначеного позивач вказує, що на даний час немає змоги сплатити судовий збір у розмірі,  визначеному п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України “Про судовий збір”, оскільки кошти на його сплату ще не надійшли на рахунки позивача, що тимчасово обмежує виконання функцій покладених на позивача. Вирішуючи дане клопотання, суд виходить з наступного. Згідно з ч. 1 ст. 8 Закону України “Про судовий збір” враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Частиною 1 ст. 88 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк. Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Частиною 1 ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. У той же час позивачем не надано жодних належних та допустимих доказів, які підтверджували б неможливість сплати судового збору під час подання адміністративного позову. Крім того, пунктом 2 Прикінцевих положень Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору” від 22.05.2015 року № 484-VIII передбачено Кабінету Міністрів України забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору. Приймаючи до уваги викладене, суд приходить до переконання про відсутність підстав для задоволення зазначеного вище клопотання позивача.           Разом з цим, суд зазначає, що 01 вересня 2015 року набрав чинності Закон України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору” від 22.05.2015 №484-VІІІ, яким встановлені нові ставки сплати судового збору. Так, частиною другою статті 4 Закону України “Про судовий збір” передбачено, що ставка судового збору за подання адміністративного позову майнового характеру суб'єктом владних повноважень, юридичною особою складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати. З урахуванням викладеного суд приходить до висновку, що позовна заява є такою, що подана без додержання вимог, встановлених статтею 106 Кодексу адміністративного судочинства України. Відповідно до частини першої статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків. Згідно з частиною другою статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду. На підставі вищенаведеного, керуючись статтями 108, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, -           УХВАЛИВ: 1. Залишити позовну заяву без руху. 2. Встановити позивачу п'ятиденний термін на усунення недоліків позовної заяви з дня отримання вказаної ухвали суду. 3. Попередити позивача про те, що у випадку неусунення недоліків позовної заяви позовна заява буде повернута йому відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України. 4. Копію ухвали невідкладно надіслати особі, що звернулася із позовною заявою. Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом п'яти днів з дня її отримання особою, яка оскаржує ухвалу, за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.           Суддя                                                                                                А.С. Мазур