Рішення

від 07.07.2016 по справі 910/8752/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.07.2016Справа №910/8752/16

За позовом Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Оболонського району м. Києва" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Власта Лтд" третя особа , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Оболонська районна в місті Києві державна адміністрація про стягнення 47 072,19 грн. СуддяБорисенко І.І.

Представники: від позивача - Улибіна В.О., представник за довіреністю; від відповідача - від третьої особи - не з'явився; Грибков М.В., представник за довіреністю. ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Комунальне підприємство "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Оболонського району м. Києва" звернулося до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Власта Лтд" заборгованості з орендної плати за договором про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 01.12.2013 №03110 в розмірі 31 165,67 грн., пені в розмірі 3 291,39 грн., 10 963,18 грн. втрат від інфляції, 1 651,94 грн. 3% річних.

Ухвали суду про порушення провадження у справі та відкладення розгляду справи були надіслані за адресою місцезнаходження відповідача, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а саме: 02232, м. Київ, вул. Закревського, буд. 73/1, кв. 88.

Відповідно до ст. 64 ГПК України судом вчинені дії для належного повідомлення відповідача про розгляд справи.

Проте, за зазначеною адресою відповідача не було розшукано, а тому конверт з вказаною ухвалою суду було повернуто назад до суду, із відповідною відміткою про це органу поштового зв'язку (за закінченням встановленого строку зберігання).

Судом також враховано, що відповідно до п. 3.9. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на те, що неявка представника відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

Ухвалою суду від 07.06.2016 залучено до участі в розгляді справи №910/8752/16 третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Оболонську районну в місті Києві державну адміністрацію.

У призначеному на 07.07.2016 судовому засіданні позивач підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, оглянувши оригінали документів, що знаходяться у матеріалах справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов та заперечення проти нього, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

01 грудня 2013 року між Оболонською районною в місті Києві державною адміністрацією (надалі - Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Власта ЛТД» (надалі - Орендар), а також Комунальним підприємством „Житлосервіс „Приозерне" Оболонського району у м. Києві (надалі - Підприємство) було укладено договір №03110 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду (надалі - Договір).

На підставі додаткової угоди до договору про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 01.12.2013 № 03110, Сторону 3 - Підприємство, за яким закріплено майно на праві господарського відання (балансоутримувача): комунальне підприємство «Житлосервіс» Приозерне» Оболонського району у м. Києві було замінено на комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Оболонського району м. Києва» на підставі рішення Київської міської ради №270/270 «Про удосконалення структури управління житлово-комунальним господарством міста Києва», розпорядження Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації від 31 січня 2015 №41 «Про деякі питання комунального майна територіальної громади міста Києва, що віднесено до сфери управління Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації».

Згідно з п. 1.1. Договору Орендодавець на підставі протоколу постійної комісії Київської міської ради з питань власності від 22.10.2013 №162 та розпорядження Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації від 12.11.2013 №572 передає, а Орендар приймає в оренду нерухоме майно (нежитлові приміщення), що належать до комунальної власності територіальної громади міста Києва (надалі - об'єкт оренди), яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Мате Залки, буд. 1/12, для розміщення торгівельного об'єкту з продажу окулярів, лінз.

Пунктом 2.1 Договору визначено, що об'єктом оренди є нежиле приміщення, загальною площею 39,00 кв.м., згідно з викопіюванням з поверхового плану, що складає невід'ємну частину цього Договору.

Судом встановлено, що за актом прийому-передачі майна в оренду 01.12.2013 Орендодавець передав, а Орендар прийняв нежитлову площу в житловому будинку в орендне користування згідно Договору оренди від 01.12.2013 №03110, за адресою: м. Київ, вул. Мате залки, буд. 1/12, загальною площею оренди 39,00 кв.м., що перебуває на балансі комунального підприємства «Житлосервіс «Приозерне» Оболонського району у м. Києві та розташоване на території ЖБК-50.

Згідно з п. 9.1 Договору, договір є укладеним з моменту підписання його сторонами і діє з 01 грудня 2013 року до 30 листопада 2016 року.

Відповідно до п. 3.1. Договору за користування об'єктом оренди Орендар сплачує орендну плату, розрахунок якої здійснюється на підставі Методики розрахунку орендної плати за користування майном територіальної громади м. Києва, затвердженої рішенням Київради від 22 вересня 2011 року № 34/6250, та на дату підписання Договору, згідно розрахунку орендної плати, що є невід'ємною частиною цього Договору, без ПДВ становить: 140,18 грн. (сто сорок грн. 18 коп.) за 1 кв. м. орендованої площі, що в цілому складає 5 467,04 грн.

Відповідно до п. 3.4. Договору додатково до орендної плати нараховуються податок на додану вартість у розмірах та порядку, визначених законодавством України, який сплачується Орендарем разом з орендною платою.

На підставі додаткової угоди до договору про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 01.12.2013 №03110, п. 3.5 Договору викладено в наступній редакції: орендна плата сплачується Орендарем на рахунок Підприємства, за яким закріплене майно на праві господарського відання чи оперативного управління (балансоутримувача) комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Оболонського району м. Києва», яке знаходиться за адресою: 04214, м. Київ, вул. Північна, 22, р/р 26009262334 АБ «УКРГАЗБАНК» у м. Києві, МФО 320478, ЄДРПОУ 39611267, починаючи з дати підписання Додаткової угоди від 02 лютого 2015 pоку. Останнім днем сплати орендної плати є дата підписання Сторонами акта приймання-передачі при поверненні об'єкта оренди Орендодавцеві.

Відповідно до п. 3.6. Договору орендна плата сплачується Орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності Орендаря щомісячно не пізніше 20 числа наступного місяця.

Згідно п. 3.9. Договору зобов'язання Орендаря по сплаті орендної плати забезпечується у вигляді авансової орендної плати в розмірі не менше ніж орендна плата за два місяці. Орендар сплачує авансовий платіж протягом 10 календарних днів з дати підписання Договору. Підприємство зараховує авансовий платіж як орендну плату за останні два місяці строку дії договору оренди. Індексація орендної плати в цьому випадку проводиться відповідно до Методики розрахунку орендної плати.

Позивачем з лютого 2015 року по січень 2016 року відповідачу надавалися акти виконаних робіт та платіжні доручення для оплати оренди приміщення.

Відповідачем було частково здійснено оплату по Договору № 03110 від 01.12.2013 в розмірі 93 087 грн. 30 коп., про що свідчать банківські виписки, наявні в матеріалах справи.

Отже, з урахуванням часткових проплат заборгованість Відповідача перед Позивачем по орендній платі згідно Договору №03110 від 01.12.2013 за період з 20.03.2015 по 25.02.2016 складає суму 31 165 грн. 67 коп.

За змістом статті 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", який підлягає застосуванню до спірних правовідносин, оскільки майно відноситься до комунальної власності, орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Відповідно до частини 1 статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Згідно пунктом 3 статті 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", частиною 5 статті 762 ЦК України та положень розділів 3, 4 договору оренди орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і в повному обсязі.

В силу вимог статтей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна за змістом норма міститься у пункті 1 статті 193 Господарського кодексу України.

За приписами пункту 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Судом встановлено, що відповідач свій обов'язок по сплаті орендної плати в терміни, визначені Договором, не виконав, доказів повної оплати заборгованості за період заявлений в позовній заяві до матеріалів справи не надав.

Враховуючи вищевикладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача 31 165,67 грн. заборгованості по орендній платі за період з 20.03.2015 по 25.02.2016 підлягають задоволенню судом в повному обсязі.

У зв'язку з порушенням відповідачем умов Договору, позивач на підставі п. 6.2 Договору просить суд стягнути з відповідача на свою користь 3 291,39 грн. - пені.

Відповідно до п. 6.2 Договору, за несвоєчасну сплату орендних платежів орендар сплачує на користь підприємства пеню в розмірі 0,5% від розміру несплачених орендних платежів за кожний день прострочення, але не більше розміру, встановленого законодавством України.

Судом встановлено, що відповідач у встановлений Договорами строк свого обов'язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов'язання (в т.ч. у період, який вказано позивачем), тому дії відповідача є порушенням договірних зобов'язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, різновидом якої є штраф та пеня.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

З урахуванням вище викладеного, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимоги про стягнення з відповідача пені в розмірі 3 291,39 грн.

Крім того, позивач на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України просить суд стягнути з відповідача 1 651,94 грн. - 3% річних, 10 963,18 грн. - збитків від інфляції.

Згідно зі статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних в порядку ст. 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. (Відповідної правової позиції дотримується Вищий господарський суд України у постанові № 48/23 від 18.10.2011 та Верховний Суд України у постанові № 3-12г10 від 08.11.2010).

Суд погоджується з розрахунком 3% річних та інфляційних втрат, у зв'язку з чим суд задовольняє вимогу про стягнення з відповідача на користь позивача 3% річних в розмірі 1 651,94 грн. та інфляційні втрати в розмірі 10 963,18 грн.

Відповідно до положень ст. 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Власта ЛТД» (02232, м. Київ, вул. Закревського, буд. 73/1, кв. 88, ідентифікаційний код 21463891) на користь Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Оболонського району м. Києва" (04214, м. Київ, вул. Північна, буд. 22, ідентифікаційний код 39611267) 31 165 (тридцять одну тисячу сто шістдесят п'ять) грн. 67 коп. основного боргу, 3 291 (три тисячі двісті дев'яносто одну) грн. 39 коп. пені, 1 651 (одну тисячу шістсот п'ятдесят одну) грн. 94 коп. 3% річних, 10 963 (десять тисяч дев'ятсот шістдесят три) грн. 18 коп. інфляційної складової боргу, 1 378 (одну тисячу триста сімдесят вісім) грн. судового збору.

Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 13.07.2016

Суддя І.І. Борисенко