Рішення

від 11.07.2016 по справі 914/1204/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.07.2016р. Справа№ 914/1204/16

За позовом: Державного підприємства В«Національна енергетична компанія В«УкренергоВ» в особі відокремленого підрозділу В«Західна електроенергетична системаВ» , м. Львів

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю В«Торгово-виробниче підприємство В«Навантажувальні машиниВ» , м. Львів

про стягнення заборгованості в сумі 7 018, 65 грн.

Суддя Коссак С.М.

при секретарі Сало О.А.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1 - представник за довіреністю в порядку передоручення б/н від 27.01.2016 року;

Від відповідача: ОСОБА_2 - представник за довіреністю № 8 від 01.07.2016 року; ОСОБА_3 - представник за довіреністю № 2 від 21.06.2016 року.

На розгляд господарського суду Львівської області 04.05.2016р. надійшла позовна заява Державного підприємства В«Національна енергетична компанія В«УкренергоВ» в особі відокремленого підрозділу В«Західна електроенергетична системаВ» до Товариства з обмеженою відповідальністю В«Торгово-виробниче підприємство В«Навантажувальні машиниВ» про стягнення заборгованості в сумі 7 018, 65 грн.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідачем у порушення умов Договору від 19.08.2015р. №40-6/2475/-15 було прострочено строки виконання зобов'язання. У зв'язку з цим позивач просить стягнути пеню в сумі 7 018,65 грн. за період прострочення виконання зобов'язання.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 06.05.2016р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 23.05.2016р., про що сторони були повідомлені належним чином під розписку, що підтверджуються повідомленнями про вручення поштового відправлення (оригінали поштівок - в матеріалах справи).

З підстав зазначених в ухвалі суду від 23.05.2016р. розгляд справи відкладено на 22.06.2016р.

В судовому засіданні 22.06.2016р. з метою повного та всебічного дослідження всіх обставин справи оголошено перерву до 04.07.2016р.

04.07.2016р. ухвалою суду продовжено строк розгляду справи та відкладено розгляд справи на 11.07.2016р.

06.07.2016р. позивачем подано клопотання про доручення документів до матеріалів справи (вх.№ 28779/16).

11.07.2016р. відповідачем подано клопотання про зменшення суми штрафних санкцій (вх.№ 29161/16).

В судовому засіданні 11.07.2016р. представник позивача позовні вимоги підтримував з підстав зазначених в позовній заяві та пояснень (вх.№ 28252/16 від 04.07.2016р., просить позов задоволити повністю та стягнути пеню в сумі 7 018,65 грн. Заперечує, проти зменшення розміру пені.

В судовому засіданні 11.07.2016р. представники відповідача проти позову заперечують з підстав зазначених у запереченнях на позовну заяву (вх. № 23608,16 від 22.06.2016р.), додаткових пояснень до заперечень (вх. № 27972/16 від 01.07.2016р. Крім цього, просять в порядку ст. 233 ГК України, ч. 3 ст. 551 ЦК України та п. 3 ст. 83 ГПК України зменшити суму штрафних санкцій (клопотання вх. № 29161/16 від 11.07.216р.).

У судовому засіданні 11.07.2016р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Проаналізувавши матеріали справи, судом встановлено наступне.

19.08.2015р. між позивачем та відповідачем було укладено Договір №40-6/2475/-15 (далі за текстом - Договір).

Даний Договір набирає чинності після його підписання сторонами та реєстрації в ДП «НЕК «Укренерго» і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань по Договору, але не пізніше до 31.12.2015р. (п. 10.1. Договору).

Згідно п.1.1. Договору виконавець (відповідач у справі) зобов'язується у 2015р. надати замовникові (позивач у справі) послуги, зазначені в Договорі, а замовник - прийняти і оплатити їх згідно Договору.

Найменування послуг: ремонт бригадного автомобіля УАЗ 2206 держ. № НОМЕР_1, інв.. № 310087 Львівських МЕМ. Кількість та вартість послуг за Договором визначені в Договірній ціні та локальному кошторисі (Додаток №1) згідно Дефектного акту (Додаток № 2)(п.1.2. Договору).

Загальна ціна Договору складає 93 582,00 грн., що вбачається з п. 3.1. Договору, Договірної ціни на капітальний ремонт кузова автомобіля УАЗ 2206 держ. № НОМЕР_1, інв. № 310087 Львівських МЕМ в 2015р., з пояснювальної записки та локального кошторису на роботи № 2-1-1.

Відповідно п.2.1. Договору виконавець (відповідач) повинен надати замовнику (позивачу) послуги, передбачені цим Договором, якісно, надійно і вчасно та згідно з вимогами державних стандартів та інших нормативних документів.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач виконав свої зобов'язання за Договором, що підтверджується актом № 4046 приймання виконаних робіт за листопад 2015р., що підписаний та скріплений печатками сторін від 02.11.2015р., Довідкою про вартість виконаних робіт та витрат за листопад 2015р. та замовником (позивачем) виконано свої зобов'язання щодо оплати за наданні послуги в повному обсязі та в строки, що передбачені п.4.1. Договору, що підтверджується платіжним дорученням № 8618 від 27.11.2015р. на суму 93 582,00 грн.

Однак, як зазначає позивач, зобов'язання за Договором відповідачем було виконано з порушенням строку виконання.

Відповідно п. 5.1. Договору термін надання послуг: протягом 60 календарних днів з дати укладення Договору.

З матеріалів справи вбачається, що зобов'язання відповідача, щодо надання послуг було виконано з порушенням строку, а саме з простроченням виконання зобов'язання.

Надання послуг на суму 93 582,00 грн. було здійснено відповідачем лише 02.11.2015р., що підтверджується ОСОБА_1 № 4046 приймання виконаних робіт за листопад 2015р. від 02.11.2015р., що підписаний та скріплений печатками сторін від 02.11.2015р.

Позивачем зазначається, що строк надання послуг (виконання зобов'язання за Договором) відповідачем, згідно з п.5.1. Договору, сплинув 18.10.2015р., а фактично надані послуги (виконані) відповідачем тільки 02.11.2015р. Прострочка виконання відповідачем своїх зобов'язань згідно Договору становить 15 календарних днів.

Відповідно п.7.3. Договору у разі порушення встановленого умовами Договору строку виконання зобов'язання виконавець сплачує замовнику пеню у розмірі 0,5% ціни прострочених зобов'язань, за кожен день прострочення.

У зв'язку з прострочення строку виконання зобов'язання відповідачем позивач просить стягнути 7 018,65 грн. пені.

28.01.2016р. позивачем направлено відповідачу претензію від 27.01.2016р. № 01-09-296 про сплату пені в сумі 7 018,65 грн. за неналежне виконання зобов'язань за Договором, яка отримана відповідачем 01.02.2016р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Відповідач у відповідь на претензію листом від 01.02.2016р. № 4/004 посилається на свій лист № 4/161 від 09.10.2015р., яким заперечує факт прострочення надання послуг, зазначивши, що термін виконання робіт (надання послуг) було перенесено на 27.10.2015р.

Однак, у листі відповідача від 09.10.2015р. №4/161 відсутні будь-які положення про перенесення терміну надання послуг.

Крім цього, судом встановлено, що вказаний Договір був укладений за результатами проведення відкритих торгів згідно вимог Закону України «Про здійснення державних закупівель». Згідно даних відкритих торгів, вбачається, що строк виконання послуг (виконання робіт) складає 60 календарних днів з дати укладання договору. Також, з пропозиції відповідача щодо участі у торгах, вбачається, що загальна вартість робіт складає 93 582,00 грн. та строк надання послуг: протягом 60 календарних днів з дати укладення Договору (відповідні документи у матеріалах справи).

Доказів повного або часткового погашення заборгованості на момент розгляду справи в суді сторонами суду не подано.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

В силу положень статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу інших актів цивільного законодавства.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Між сторонами у справі виникли зобов'язання на підставі договору надання послуг в силу пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України.

Згідно з ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник, зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено - якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Відповідно п. 5.1. Договору термін надання послуг: протягом 60 календарних днів з дати укладення Договору.

Даний Договір укладено сторонами 19.08.2015р. та набирає чинності після його підписання сторонами (п.10.1.).

Отже, сторонами домовилися, що послуги повинні бути виконанні протягом 60 календарних днів, починаючи з 20.08.2015р. по 18.10.2015р.(60 календарних днів).

Однак встановлено, що виконання наданих послуг здійснено 02.11.2015р., що підтверджується ОСОБА_1 № 4046 приймання виконаних робіт за листопад 2015р. від 02.11.2015р. на суму 93 582,00 грн., тож відповідачем було допущене порушення умови Договору щодо виконання робіт, а саме - прострочення строків виконання (п. 5.1. Договору).

Відповідач не подав належних та допустимих доказів на заперечення прострочення виконання робіт. Посилання відповідача на одночасне виконання зобов'язання за декількома договорами є безпідставними та необґрунтованими.

Крім того, що беручи участь державних закупівелях (тендері) у формі відкритих торгів, відповідач мав достатньо часу на ознайомлення з умова закупівель, в тому числі і з умова щодо терміну виконання своїх зобов'язань, умов оплати та інших умов виконання договору.

Отже, за результатами відкритих торгів, відповідач самостійно, добровільно, з власної ініціативи та на власний комерційний ризик погодився виконувати відповідне договірне зобов'язання.

Відповідно до ст. 42 Господарського кодексу України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Відповідно ст. 44 Господарського кодексу України. Підприємництво здійснюється на основі: вільного вибору підприємцем видів підприємницької діяльності;самостійного формування підприємцем програми діяльності, вибору постачальників і споживачів продукції, що виробляється, залучення матеріально-технічних, фінансових та інших видів ресурсів, використання яких не обмежено законом, встановлення цін на продукцію та послуги відповідно до закону; вільного найму підприємцем працівників; комерційного розрахунку та власного комерційного ризику; вільного розпорядження прибутком, що залишається у підприємця після сплати податків, зборів та інших платежів, передбачених законом; самостійного здійснення підприємцем зовнішньоекономічної діяльності, використання підприємцем належної йому частки валютної виручки на свій розсуд.

Крім того, судом встановлено, що згідно умов Договору відсутній обов'язок у замовника щодо негайного прибуття бригадного автомобіля УАЗ-2206 на СТО.

Відповідно до вимог статті 611 ЦК України та статті 230 ГК України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно п.7.1.Договору у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за Договором сторони несуть відповідальність, передбачену законом та цим Договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно ч. 2 ст. 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Відповідно ч. 2 ст. 22 Господарського кодексу України суб'єктами господарювання державного сектора економіки є суб'єкти, що діють на основі лише державної власності, а також суб'єкти, державна частка у статутному капіталі яких перевищує п'ятдесят відсотків чи становить величину, яка забезпечує державі право вирішального впливу на господарську діяльність цих суб'єктів.

В матеріалів справ вбачається, що позивач є державним підприємством, входить до сфери управління Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, та що належить до підприємств державного сектора економіки України. Ця обставина відповідачем не заперечується.

За змістом положень ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах:

- за порушення умов зобов'язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг);

- за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг),з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

З врахуванням Постанови Верховного суду України № 3-1гс14 від 04.02.2014р. у справі № 903/610/13 аналіз наведеної норми матеріального права дає підстави для висновку, що застосування до боржника, який порушив господарське зобов'язання, санкції у вигляді пені, передбаченого абз. 3 ч. 2 ст. 231 ГК України, можливо за сукупності таких умов:

- якщо інший розмір певного виду штрафних санкцій не передбачено договором або законом;

- якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки;

- якщо допущено прострочення виконання негрошового зобов'язання, пов'язаного з обігом (поставкою) товарів, виконанням робіт, наданням послуг, з вартості яких і вираховується у відсотковому відношенні розмір штрафу.

Аналогічна правова позиція висловлена у постановах Верховного Суду України від 6 грудня 2010 року в справі № 3-4гс10, від 20 грудня 2010 року у справі № 3-41гс10, від 28 лютого 2011 року у справі № 3-11гс11.

Відповідно п. 2.2. постанови пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013р. «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошового зобов'язань» господарським судам необхідно мати на увазі, що штрафні санкції, передбачені абзацом третім частини другої статті 231 ГК України, застосовується за допущене прострочення виконання лише негрошового зобов'язання, пов'язаного з обігом (поставкою) товару, виконанням робіт, наданням послуг, з вартості яких й вираховується у відсотковому відношенні розмір штрафних санкцій.

Отже, суд доходить висновку, що у даному випадку на відповідача покладається обов'язок виконання негрошового зобов'язання у розмірі стягнення пені, за прострочення виконання послуг, що передбачений укладеним між ними Договором.

Відповідно п.7.3. Договору у разі порушення встановленого умовами Договору строку виконання зобов'язання виконавець сплачує замовнику пеню у розмірі 0,5% ціни прострочених зобов'язань, за кожен день прострочення.

Відповідно до статті 627 Цивільного кодексу України, враховуючи статтю 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Отже, суб'єкти господарських відносин при укладені договору наділенні законодавцем правом забезпечення виконання господарських зобов'язань шляхом встановлення окремого виду відповідальності (договірної санкції) за невиконання чи неналежне виконання договірних зобов'язань.

Отже, з врахуванням вище наведено, керуючись принципом свободи договору, сторони правомірно визначили пеню за кожен день прострочення виконання не грошового зобов'язання (щодо надання послуг з ремонту бригадного автомобіля), суд з врахуванням ст. 253 ЦК України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок, ч. 5 ст.254 ЦК України, що якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день, п.6.1. договору та п.1.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013р. «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошового зобов'язань», що день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за яким здійснюється стягнення інфляційних нарахувань та пені), приходить до висновку, що підлягає стягненню пені в розмірі (0,5%) встановленому сторонами в Договорі за період з 20.10.2015р. по 01.11.2015р., (18.10.2015р. останній день строку виконання договору - неділя, переноситься на 19.10.2015р., прострочка зобов'язання з 20.10.2015р. по 01.11.2015р., 02.11.2015р. фактичний день виконання зобов'язання) що становить 5 614,92 грн. В частині стягнення пені в сумі 1 403,73 грн. слід відмовити.

Що стосується клопотання відповідача про зменшення розміру заявлених до стягнення пені, то суд керувався таким.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Відповідно до п.3.17.4 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Пунктом 1 статті 233 ГК України закріплено, що суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Проаналізувавши зазначені обставини, наявні у справі з цього приводу докази, а саме факт прострочення відповідачем виконання зобов'язання, відсутність доказів про майновий стан відповідача станом на 2015р. та перший квартал 2016р., і відповідних у зв'язку з цим ризиків, суд відмовляє у зменшенні пені.

Згідно з ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до ст.34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Виходячи зі змісту всього наведеного вище, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог частково.

Судові витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, покласти на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 22, 33, 34, 43, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-виробниче підприємство «Навантажувальні машини» (79069, м. Львів, вул. Холодна, буд 38А; ідентифікаційний код 38142468) на користь Державного підприємства Національна енергетична компанія «Укренерго» в особі відокремленого підрозділу «Захід електроенергетична система» (79011, м. Львів, вул. Свєнціцького, 2; ідентифікаційний код 20851817) 5 614,92 грн. пені та 1 161,30 грн. - витрати по сплаті судового збору.

3. В задоволенні решті позовних вимог відмовити.

4. Наказ видати відповідно до ст.116 ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 14.07.2016 року.

Суддя Коссак С.М.