Рішення

від 14.07.2016 по справі 925/671/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" липня 2016 р. Справа № 925/671/16

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Пащенко А.Д., із секретарем судового засідання Ковбою І.М.,

представник позивача: ОСОБА_1 - за довіреністю,

представник відповідача не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Господарського суду Черкаської області справу

за позовом Черкаського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України

до приватного підприємства "Канівавтотранс"

про стягнення 136 000 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Черкаським обласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України пред'явлено позов до приватного підприємства "Канівавтотранс" про стягнення 136 000 грн., зокрема 68 000 грн. штрафу за порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції відповідно до рішення адміністративної колегії позивача від 26.02.2015 № 2-р/к у справі № 03-24-02/14 та 68 000 грн. пені за прострочення сплати штрафу по 09.06.2016.

Відповідач не подав суду відзив на позов, не направив свого представника у судові засідання. Суд вважає можливим розглядати справу за відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами, відповідно до статті 75 ГПК України, з огляду на таке. Суд вжив усіх заходів для належного повідомлення відповідача про дату і час розгляду справи, надіслання ухвал суду від 16.06.2016 та від 30.06.2016 оформлено згідно з вимогами Інструкції з діловодства в господарських судах України, ухвали надіслані на адресу відповідача, вказану у позовній заяві та у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, однак вказані ухвали повернуті до суду без вручення. Відповідно до пункту 20.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 10 від 24.10.2011 "Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам" місцезнаходження юридичної особи або фізичної особи - підприємця визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. В пункті 3.9.1. постанови Пленуму ВГСУ № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" також вказано, що місцезнаходження (місце проживання) відповідача визначається за даними його державної реєстрації як суб'єкта господарювання. В разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Для забезпечення повідомлення відповідачу про час і місце розгляду справи після повернення до суду вказані ухвали були повторно надіслані на адресу відповідача простою кореспонденцією. Господарським процесуальним кодексом України не встановлено обов’язку суду відкладати розгляд справи у разі відсутності представника сторони чи неподання витребуваних документів. Відповідно до статті 77 ГПК України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. Отже, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представника сторони, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Згідно пункту 3.9.2 постанови Пленуму ВГСУ N 18 від 26.12.2011 у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представника однієї з сторін справа може бути розглянута без його участі, якщо неявка такого представника не перешкоджає вирішенню спору. Неявка представника відповідача у судове засідання не перешкоджає розгляду справи, а направляти свого представника у судове засідання чи заперечувати проти позову є правом сторони, а не обов’язком.

Одночасно, застосовуючи положення Господарського процесуального кодексу України та Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи, суд зазначає, що частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку, який кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини від 07.07.1989 у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S. A. v. Spain).

Представник позивача у судовому засіданні повністю підтримала позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві, просила задовольнити позов у заявленій сумі та прийняти рішення у даному судовому засіданні.

У судовому засіданні 14.07.2016 оголошена вступна та резолютивна частини рішення відповідно до статті 85 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення та доводи представника позивача, суд встановив таке.

26 лютого 2015 року адміністративна колегія Черкаського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України прийняла рішення № 2-р/к у справі № 03-24-02/14 "Про порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції та накладення штрафу", яким визнала, що приватне підприємство "Канівавтотранс" вчинило порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції, передбачене статтею 15 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції", у вигляді досягнення неправомірних переваг у конкуренції шляхом порушення вимог чинного законодавства, та наклала на приватне підприємство "Канівавтотранс" штраф у розмірі 68 000 грн. за це порушення.

Вказане рішення позивач надіслав відповідачу для виконання із супровідним листом від 27.02.2015 № 03/512, яке відповідач отримав 28.02.2015 , що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення від 27.02.2015 № 18000206236310.

Строк сплати штрафу, накладеного названим рішенням адміністративної колегії Черкаського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, встановлений 28.04.2015 . Однак до закінчення строку виконання рішення від відповідача надійшла до позивача заява про перегляд вказаного рішення.

На підставі заяви відповідача позивач прийняв розпорядження від 22.04.2015 № 13-рп/к, відповідно до якого було розпочато провадження з перегляду Рішення та зупинено його виконання до закінчення перегляду.

Рішенням адміністративної колегії Черкаського обласне територіального відділення Антимонопольного комітету України від 16.10.2015 № 63-р/к Рішення від 26 лютого 2015 року № 2-р/к "Про порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції та накладення штрафу" було залишене без змін та поновлено його виконання.

Відповідач оскаржив рішення адміністративної колегії Черкаського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України до господарського суду та рішенням Господарського суду Черкаської області від 23.03.2016 у справі № 925/122/16, яке набрало законної сили 07.04.2016, у позові ПП "Канівавтотранс" про визнання недійсним рішення адміністративної колегії Черкаського обласного територіального відділення від 26.02.2015 № 2-р/к та від 16.10.2016 № 63-р/к у справі № 03-24-02/14 відмовлено повністю.

Таким чином законність Рішення позивача від 26.02.2015 № 2-р/к підтверджена судом і воно повинно бути виконане відповідачем, однак останній рішення позивача не виконав, штраф в сумі 68000 грн. не сплатив, у зв’язку з чим позивач просить стягнути з відповідача 68 000 грн. штрафу за порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції та 68 000 грн. пені за прострочення сплати штрафу по 09.06.2016.

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності, суд вважає позовні вимоги підлягаючими до задоволення, з огляду на таке.

Рішенням адміністративної колегії Черкаського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 26.02.2015 № 2-р/к у справі № 03-24-02/14 "Про порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції та накладення штрафу" визнано, що дії приватного підприємства "Канівавтотранс", які полягали у досягнення неправомірних переваг у конкуренції відносно інших суб’єктів господарювання, які діють на ринку пасажирських перевезень автомобільним транспортом загального користування, шляхом надання послуг з перевезення пасажирів з порушенням схеми маршруту та розкладу руху, що не відповідає укладеним Договорам та вимогам Закону України "Про автомобільний транспорт" та підтверджено приписами управління Укртрансінспекції у Черкаській області, є порушенням законодавства про захист недобросовісної конкуренції, передбаченим ст. 15 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції", у вигляді досягнення неправомірних переваг у конкуренції шляхом порушення вимог чинного законодавства, що підтверджено актом державного органу, наділеного відповідною компетенцією. Пунктом 2 вказаного рішення накладено на приватне підприємство "Канівавтотранс" штраф у розмірі 68 000 грн. за вказане порушення відповідно до частини 1 статті 21 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції".

Вказане рішення адміністративної колегії Черкаського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 26.02.2015 № 2-р/к у справі № 03-24-02/14 "Про порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції та накладення штрафу" оскаржувалося відповідачем, його законність та відповідність чинному законодавству підтверджена рішенням господарського суду Черкаської області 23.03.2016 у справі № 925/122/16, яке набрало законної сили 07.04.2016.

Згідно частини 3 статті 35 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Виходячи із припису статті 35 ГПК України, не підлягають повторному доведенню встановлені рішенням суду у справі № 925/122/16 обставини щодо порушення відповідачем законодавства про захист від недобросовісної конкуренції, передбаченого ст. 15, 21 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції" та накладення штрафу в сумі 68 000 грн. за вказане порушення рішенням позивача від 26.02.2015 № 2-р/к у справі № 03-24-02/14, законність якого підтверджена в установленому законом порядку.

Накладення штрафу за вчинення порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренцій передбачене статтею 21 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції", якою встановлено, що вчинення суб'єктами господарювання дій, визначених цим Законом як недобросовісна конкуренція, тягне за собою накладення штрафу у розмірі до п'яти відсотків доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) суб'єкта господарювання за останній звітний рік, що передував року, в якому накладається штраф. Накладення штрафу здійснюється відповідно до частин третьої - сьомої статті 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції". Суми стягнутих штрафів та пені за прострочення їх сплати зараховуються до державного бюджету.

Відповідно до частини 3 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.

Судом встановлено і відповідачем не спростовано факт несплати ним вказаної в рішенні позивача суми штрафу.

З огляду на викладене, вимога позивача про стягнення з відповідача 68 000 грн. штрафу за порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції є законною і обґрунтованою, підтвердженою належними доказами, не спростованою відповідачем, тобто, такою, що підлягає задоволенню.

В частині 5 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" також вказано, що за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України. Нарахування пені припиняється з дня прийняття господарським судом рішення про стягнення відповідного штрафу. Нарахування пені зупиняється на час розгляду чи перегляду господарським судом: справи про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України про накладення штрафу; відповідного рішення (постанови) господарського суду.

В пункті 20.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 15 "Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства" вказано, що тривалість такого зупинення визначається виключно періодом часу, протягом якого фактично здійснювався зазначений розгляд чи перегляд (наприклад, у суді першої інстанції - від дня порушення провадження у справі до дня прийняття рішення в ній; у судах апеляційної та касаційної інстанцій - від дня прийняття апеляційної чи касаційної скарги до дня прийняття постанови), і в цей період не включається час знаходження матеріалів справи у суді, коли згадані розгляд чи перегляд не здійснювалися.

Позивачем правомірно нараховано пеню за прострочення сплати штрафу в сумі 68 000 грн. з урахуванням періоду розгляду Господарським судом Черкаської області справи № 925/122/16, за який нарахування пені зупиняється, та встановленого законом обмеження максимальної суми пені.

Згідно частини 7 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у разі несплати штрафу у строки, передбачені рішенням, та пені органи Антимонопольного комітету України стягують штраф та пеню в судовому порядку.

З огляду на викладене, вимога позивача про стягнення 68 000 грн. пені також підлягає задоволенню.

На підставі статті 49 ГПК України з відповідача підлягають відшкодуванню позивачу понесені останнім витрати на сплату судового збору в сумі 2 040 грн.

Керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю .

Стягнути з приватного підприємства "Канівавтотранс" (19000, Черкаська область, м. Канів, вул. Енергетиків, 36, ідентифікаційний код 33282691) в доход Державного бюджету України через Черкаське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України (18002, м. Черкаси, вул. Смілянська, буд. 23, ідентифікаційний код 21361742 ) із зарахуванням до загального фонду Державного бюджету на рахунок в ГУДКСУ в Черкаській області за місцем знаходження платника за кодом бюджетної класифікації доходів 21081100 "Адміністративні санкції та штрафи", символ звітності банку 106 - 68 000 грн. (шістдесят вісім тисяч гривень) штрафу та 68 000 грн. (шістдесят вісім тисяч гривень) пені.

Стягнути з приватного підприємства "Канівавтотранс" (19000, Черкаська область, м. Канів, вул. Енергетиків, 36, ідентифікаційний код 33282691) на користь Черкаського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (18002, м. Черкаси, вул. Смілянська, буд. 23, ідентифікаційний код 21361742 ) - 2 040 грн. (дві тисячі сорок гривень) судового збору.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду через Господарський суд Черкаської області протягом десяти днів з дня складення повного рішення.

Повне рішення складено 14.07.2016

Суддя А.Д. Пащенко