Постанова

від 06.07.2016 по справі 909/114/16

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" липня 2016 р. Справа № 909/114/16

Львівський апеляційний господарський суд, в складі колегії:

Головуючого-судді: Данко Л.С.,

Суддів: Галушко Н.А.,

ОСОБА_1,

При секретарі судового засідання: Кіт М.В.,

Розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Дей-Сон Логіст Продакшн Компані», б/н від 25.04.2016 року (вх. № ЛАГС 01-05/2161/16 від 04.05.2016 р.),

на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 13 квітня 2016 року

у справі № 909/114/16 (суддя Фрич М.М.),

порушеній за позовом

Позивача: Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_2 Аваль», м. Київ,

До відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю «Дей-Сон», м. Калуш Івано-Франківської області,

До відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю «Дей-Сон Логіст Продакшн Компані», м. Львів,

Про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором № 012/01-05-1-0/08/65 від 06.08.2013 р. в сумі 308753,94 грн. з яких: 285800,80 грн. - заборгованість за кредитом, 17781,22 грн. заборгованість за відсотками, 5171,92 грн. пеня та стягнення судових витрат.

За участю представників сторін:

від апелянта/відповідача-2: не прибув;

від відповідача-1: не прибув,

від позивача: ОСОБА_3 - п/к за довіреністю № 228/16 від 12.04.2016 року.

Права та обов'язки сторін визначені ст. ст. 20, 22, 28 ГПК України представнику, який прибув у судове засідання, роз'яснені і зрозумілі. Заяв та клопотань про відвід суддів - не надходило.

Представником позивача подано письмове клопотання про відмову від здійснення технічної фіксації судового процесу.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04 травня 2016 року, справу № 909/114/16 Господарського суду Івано-Франківської області розподілено головуючому судді Данко Л.С. та суддям: Галушко Н.А., Кузь В.Л.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 10.05.2016 р. прийнято апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Дей-Сон Логіст Продакшн Компані», б/н від 25.04.2016 року (вх. № ЛАГС 01-05/2161/16 від 04.05.2016 р.) до провадження та розгляд скарги призначено на 01.06.2016 року, про що сторони були належним чином повідомлені рекомендованою поштою (докази - оригінали повідомлень про вручення - знаходяться в матеріалах справи (а.с. 101, 102, 103).

Також вищезазначеною ухвалою Львівського апеляційного господарського суду задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Дей-Сон Логіст Продакшн Компані» про відстрочення сплати судового збору, та, сплату судового збору за подання апеляційної скарги ТзОВ «Дей-Сон Логіст Продакшн Компані» відстрочено до прийняття судом відповідного процесуального документа (пункт перший та другий резолютивної частини ухвали) (а. с. 99-100).

17.05.2016 р. за вх. № 01-04/3555/16 через канцелярію Львівського апеляційного господарського суду представником позивача подано заяву б/н від 13.05.2016 р. про надання матеріалів справи № 909/114/16 для ознайомлення, того ж дня, судом надано заявнику можливість ознайомитись з матеріалами даної справи, в порядку ст. 22 ГПК України.

31.05.2016 року розпорядженням керівника апарату Львівського апеляційного господарського суду за № 238 (а.с. 158) призначено повторний автоматичний розподіл справи № 909/114/16 та відповідно до протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів, у зв'язку перебуванням у відпустці судді Кузя В.Л., вищезазначену справу розподілено колегії суддів у складі: головуючого судді Данко Л.С., суддів: Галушко Н.А. та Орищин Г.В. Враховуючи принцип незмінності судді встановлений п. 3 ч. 4 ст. 47 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (зміна складу колегії суддів) розгляд даної справи починається заново. При цьому заново розпочинається й перебіг передбачених ст. 69 ГПК України строків вирішення спору (п. 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012р. № 6 «Про судове рішення»).

З підстав зазначених в ухвалах Львівського апеляційного господарського суду від 01.06.2016 р. (за клопотаннями ТзОВ «Дей-Сон Логіст Продакшн Компані» від 01.06.2016 р. вх. № 01-04/155/16)(а.с. 162) та ТзОВ «Дей-Сон» від 01.06.2016 р. вх. № 01-04/156/16)(а.с. 165) та від 22.06.2016 р. (за клопотаннями ТзОВ «Дей-Сон Логіст Продакшн Компані» від 22.06.2016 р. вх. № 01-04/4532/16 (а.с. 172) розгляд справи відкладався, про що сторони були належним чином повідомлені рекомендованою кореспонденцією згідно Інструкції з діловодства в господарських судах України (а.с. 171/зворот, 177/зворот).

В судове засідання 06.07.2016 р. представник апелянта/відповідача-2, повторно, не прибув, про причини не прибуття не повідомив, був належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення поштового відправлення 20.05.2016 р. за № 79021 10767489 та наступними рекомендованими кореспонденціями згідно Інструкції з діловодства в господарських судах України.

Як вбачається з апеляційної скарги (а.с. 104-106), апелянт/відповідач-2 просить задоволити апеляційну скаргу та прийняти постанову, якою скасувати рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 13.04.2016 р. по справі № 909/114/16.

Представник позивача в судове засідання прибув, у першому судовому засіданні представником позивача було подано відзив на апеляційну скаргу № 140-5-1-00/8-2522 від 26.05.2016 р., проти апеляційної скарги усно заперечив з підстав зазначених у відзиві на апеляційну скаргу, доводи наведені у відзиві на апеляційну скаргу підтримав, просить рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 13.04.2016 р. у справі № 909/114/16 залишити без змін, а апеляційну скаргу ТзОВ «Дей-Сон Логіст Продакшн Компані» - без задоволення.

Представник відповідача-1 в судове засідання, повторно, не прибув, вимог ухвали суду від 10.05.2016 р. не виконав, про причини не прибуття не повідомив, був належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення поштового відправлення 16.05.2016 р. за № 77304 04209187 та наступними рекомендованими кореспонденціями згідно Інструкції з діловодства в господарських судах України.

З огляду на наведене колегія суддів зазначає наступне:

Відповідно до вимог ст. 98 ГПК України, про прийняття апеляційної скарги до провадження господарський суд виносить ухвалу, в якій повідомляється про час і місце розгляду скарги. Питання про прийняття апеляційної скарги до провадження або відмову у прийнятті до провадження апеляційний господарський суд вирішує не пізніше трьох днів з дня надходження апеляційної скарги.

Частиною першою ст. 102 ГПК України визначено, що апеляційна скарга на рішення місцевого господарського суду розглядається у двомісячний строк з дня постановлення ухвали про прийняття апеляційної скарги до провадження.

Як уже було зазначено вище у цій постанові, ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 10.05.2016 року прийнято апеляційну скаргу ТзОВ «Дей-Сон Логіст Продакшн Компані», б/н від 25.04.2016 року (вх. № ЛАГС 01-05/2161/16 від 04.05.2016 р.) до провадження та розгляд справи № 909/114/16 ухвалами суду від 01.06.2016 р. та від 22.06.2016 р. у зв'язку із неявкою в судове засідання представників апелянта/відповідача-2 та відповідача-1 розгляд справи було відкладено, про що сторін було належним чином повідомлено про день, час та місце розгляду справи.

Однак, апелянт/відповідач-2 та відповідач-1 повноважних представників у судове засідання жодного разу не направили.

Нормами чинного законодавства України не обмежено коло осіб, які можуть представляти особу в судовому процесі. Тому неможливість представників апелянта/відповідача-2 та відповідача-1 бути присутнім у судовому засіданні не перешкоджає реалізації права учасника можливості скористатися правами ст. 28 ГПК України та ст. 244 ЦК України.

Стаття 22 ГПК України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки, явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до приписів ст.ст. 67 та 77 ГПК України, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні (правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 15 липня 2013 року по справі № 6/175(2010).

Оскільки, явка в судове засідання представників сторін ухвалою суду від 22.06.2016 р. обов'язковою не визнавалась (а.с. 176-177), колегія суддів прийшла до висновку, що справа може бути розглянута без участі представників апелянта та відповідача-1, оскільки їх нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Також колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 10.05.2016 р. (п. 7 резолютивної частини ухвали) зобов'язано відповідача-1 (ТзОВ «Дей-Сон») подати: довідку з ЄДРПОУ; письмовий, документально та нормативно обґрунтований відзив (заперечення) на апеляційну скаргу; інші документи, в розумінні ст. ст. 33, 34 ГПК України, однак вимог ухвали суду відповідачем-1 виконано не було.

Згідно статті 99 ГПК України, апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення (ухвали) в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до статті 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

З огляду на наведене, колегія суддів не вбачає підстав для відкладення розгляду апеляційної скарги по справі № 909/114/16 та прийшла до висновку, розглядати справу без участі представника апелянт/відповідач-2 та відповідач-1, оскільки в матеріалах справи зібрано достатньо доказів для правильного вирішення справи по суті.

Відповідно до ст. 101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи та наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування матеріального та процесуального законодавства, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду дійшла висновку, рішення місцевого суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, виходячи з наступного.

Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 13 квітня 2016 року по справі № 990/114/16 (суддя Фрич М.М.) позов задоволено, стягнуто солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «Дей-Сон» (77300, Івано-Франківська область, м. Калуш, вул. Підвальна, буд. 12, код ЄДРПОУ 36112866) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Дей-Сон Логіст Продакш Компані» (79021, м. Львів, вул. Кульпарківська, 93, код ЄДРПОУ 37690038) на користь Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_2 Аваль» (01001, м. Київ, вул. Лєскова, 9, код ЄДРПОУ 14305909) заборгованість за Кредитним договором № 012/01-05-1-0/08/65 від 06.08.2013 року в сумі 308753,94 грн., з яких: 285800,80 грн. - заборгованість за кредитом, 17781,22 грн. - заборгованість за відсотками, 5171,92 грн. - пеня та судовий збір в сумі 4631,30 грн. (абзац 1-ий та 2-ий резолютивної частини рішення ) (а. с. 86, 87-88).

Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду від 13.04.2016 р. у справі № 909/114/16, апелянт/відповідач (Товариство з обмеженою відповідальністю «Дей-Сон Логіст Продакш Компані») звернувся до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою (а. с.104-106), просить задоволити апеляційну скаргу та прийняти постанову, якою скасувати рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 13.04.2016 р. по справі № 909/114/16.

Апеляційну скаргу мотивує тим, що місцевим господарським судом при прийнятті рішення порушено норми процесуального права, з неповним з'ясуванням судом усіх обставин справи, а тому висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, що мають значення для справи, що призвело до незаконного та необґрунтованого рішення, відтак вважає, що дане рішення підлягає скасуванню.

З апеляційної скарги апелянта вбачається, що основним та єдиним аргументом апелянта є порушення судом першої інстанції норм процесуального права, яке полягає у неналежному неповідомленні скаржника про розгляд справи з продовженням строку розгляду спору та не повідомленням належним чином скаржника про відкладення розгляду справи на 13.04.2016 р., однак, в описовій частині рішення місцевого господарського суду зазначено, що апелянта було належним чином повідомлено про день, час та місце розгляду справи, що на думку апелянта є помилковим.

На підставі вищенаведеного апелянт/відповідач-2 вважає, що у зв'язку з допущеними судом першої інстанції порушеннями норм процесуального права, останнє позбавило відповідача-2 реалізації гарантованого Конституцією України права на захист своїх прав та інтересів.

Як вбачається з матеріалів даної справи, Позивач: Публічне акціонерне товариство «ОСОБА_2 Аваль» (скорочене найменування ПАТ «ОСОБА_2 Аваль») є юридичною особою, ідентифікаційний код юридичної особи: 14305909, місцезнаходження юридичної особи: 01011, м. Київ, Печерський район, вул. Лєскова, буд. 9, що підтверджується довідкою АА № 219406 Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) (а. с. 15-16), Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи Серії А01 № 646961 (а. с. 17-18) та Статутом ПАТ ««ОСОБА_2 Аваль» (нова редакція), (а. с. 19-20).

Відповідач-2/апелянт: Товариство з обмеженою відповідальністю «Дей-Сон Логіст Продакш Компані» (скорочене найменування ТзОВ «Дей-Сон Логіст Продакш Компані») є юридичною особою, ідентифікаційний код юридичної особи: 37690038, місцезнаходження юридичної особи: п. і. 77300, Івано-Франківська обл., м. Калуш, вул. Б.Хмельницького, буд. 68, що підтверджується довідкою АБ № 387789 Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) (а. с. 14), згідно Спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, виданий станом на 10.03.2016 р. на запит судді Господарського суду Івано-Франківської області Фрич М.М., Товариство з обмеженою відповідальністю «Дей-Сон Логіст Продакш Компані» (ідентифікаційний код юридичної особи: 37690038) змінило місцезнаходження та знаходиться за адресою: 79021, Львівська обл., м. Львів, Франківський р-н., вул. Кульпарківська, будинок, 93 (а.с. 67-68).

.

Відповідач-1: Товариство з обмеженою відповідальністю «Дей-Сон» (скорочене найменування ТзОВ «Дей-Сон») є юридичною особою, ідентифікаційний код юридичної особи: 36112866, місцезнаходження юридичної особи: п. і. 77300, Івано-Франківська обл., м. Калуш, вул. Підвальна, буд. 12, що підтверджується довідкою АБ № 366099 Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) (а. с. 13).

З матеріалів справи вбачається, що 08.02.2016 р. Публічне акціонерне товариство «ОСОБА_2 Аваль» звернулося до Господарського суду Івано-Франківської області з позовними вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дей-Сон» та до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дей-Сон Логіст Продакш Компані» про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором № 012/01-05-1-0/08/65 від 06.08.2013 р. в сумі 308753,94 грн. з яких: 285800,80 грн. - заборгованість за кредитом, 17781,22 грн. заборгованість за відсотками, 5171,92 грн. пеня та стягнення судових витрат.

Слід зазначити, що місцевим господарським судом ухвалу про порушення провадження у справі № 909/114/16 від 09.02.2016 р. (а.с. 2) було направлено на адресу сторін рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення поштового відправлення та отримано, зокрема, апелянтом/відповідачем-2 - 26.02.2016 р. за № 77304 04123665 за адресою: 77300, Івано-Франківська обл., м. Калуш, вул. Б.Хмельницького, буд. 68 (а. с. 65).

Як уже було вище зазначено у цій постанові, апелянт/відповідач-2, як юридична особа, на момент укладення Договору поруки № 12/01-05-1-0/08/01-093 від 06.08.2013 р. та Додаткової угоди № 1 до договору поруки від 22.08.2013 р. був зареєстрований за адресою: 77300, Івано-Франківська обл., м. Калуш, вул. Б.Хмельницького, буд. 68, довідкою АБ № 387789 Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) (а. с. 14).

Згідно інформації, яка міститься у Спеціальному витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, виданий станом на 10.03.2016 р. на запит судді Господарського суду Івано-Франківської області Фрич М.М., вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Дей-Сон Логіст Продакш Компані» (ідентифікаційний код юридичної особи: 37690038) змінило місцезнаходження та знаходиться за адресою: 79021, Львівська обл., м. Львів, Франківський р-н., вул. Кульпарківська, будинок, 93 (а.с. 67-68).

У зв'язку з вищенаведеним, місцевий господарський суд ухвалою від 10.03.2016 р. у справі № 909/114/16 (а.с. 71) розгляд даної справи відклав на 22.03.2016 р., про що представник позивача (ОСОБА_4 за довіреністю № 376/15-Н від 30.07.2015 р.) та представник відповідача-1 (ОСОБА_5 за довіреністю б/н від 25.01.2016 р.) були повідомлені 10.03.2016 р. судом під час оголошення про відкладення розгляду даної справи на 22.03.16 р., а також зазначена ухвала була скерована сторонам у даній справі по-пошті, зокрема, відповідачу-2, за двома адресами : 1) м. Львів, вул. Кульпарківська, 93, яку останній отримав під розписку - 15.03.2016 р. (а.с. 74) та 2) м. Калуш, Калуський район, вул. Б.Хмельницького, буд. 68, яку останній отримав під розписку 29.03.2016 р. (а.с. 75).

Належить зазначити, що відповідач-2 у встановленому Договором поруки № 12/01-05-1-0/08/01-093 від 06.08.2013 р. (із змінами) порядку та спосіб передбачений п. 4.2., п. 4.6., п. 7.6. Договору поруки не повідомив Кредитора про зміну фактичного місцезнаходження Поручителя, з внесенням змін до реєстраційних документів.

Ухвалою місцевого суду від 22.03.2016 р. у справі № 909/114/16 розгляд справи було відкладено на 05.04.2016 р., про що представник відповідача-1 (ОСОБА_5 за довіреністю б/н від 25.01.2016 р.) та представник позивача (ОСОБА_4 за довіреністю № 376/15-Н від 30.07.2015 р.) повідомлені судом під час оголошення про відкладення розгляду даної справи та, по-пошті, в т.ч. відповідач-2, згідно Інструкції з діловодства в господарських судах України (а.с. 73/зворот).

Ухвалою місцевого суду від 05.04.2016 р. у справі № 909/114/16 за клопотанням представника відповідача-1 (а.с. 77) продовжено строк розгляду спору на 15 днів та розгляд справи відкладено на 13.04.2016 р., про що представник відповідача-1 (ОСОБА_5 за довіреністю б/н від 25.01.2016 р.) та представник позивача (ОСОБА_6 за довіреністю № 395/15 від 03.08.2015 р.) повідомлені судом під час оголошення про відкладення розгляду даної справи та, по-пошті, в т.ч. відповідач-2, згідно Інструкції з діловодства в господарських судах України (а.с. 79/зворот).

Відповідно до підпункту 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідно до ч. 3 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходи до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

З огляду на вищенаведене, колегія суддів вважає, що місцевим господарським судом належним чином було повідомлено сторін, в т.ч. апелянта/відповідача-2, про день, час та місце розгляду справи, відтак, твердження скаржника в частині неповідомлення його належним чином про розгляд справи в суді першої інстанції є надуманим та таким, що не заслуговує на увагу суду та спростовується матеріалами справи.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом, 06 серпня 2013 року між Публічним акціонерним товариством «ОСОБА_2 Аваль» (Кредитор - за договором, Позивач - у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Дей-Сон» (Позичальник - за договором, Відповідач-1 - у справі) було укладено кредитний договір № 012/01-05-1-0/08/65 (надалі договір) (а. с. 21-33).

06.08.2013 р. також до вищезазначеного договору між сторонами у справі укладено додаток до кредитного договору № 012/01-05-1-0/08/65 від 06.08.2013 р. (Графік зменшення ліміту кредитування) (а. с. 34-35).

Колегією суддів встановлено, що вищезазначений кредитний договір та додаток до кредитного договору, укладено в письмовій формі єдиного документа, підписано повноважними представниками сторін, їх підписи посвідчено печатками сторін, що відповідає приписам ст. 181 ГК України, 207, 208, 1054 Цивільного кодексу України.

За своїми основними та другорядними ознаками, зазначений вище правочин є кредитним договором (ст. 1054 ЦК України), правовідносини за яким регулюються приписами ОСОБА_1 71 ЦК України.

Згідно ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до умов кредитного договору Позивач надав ТзОВ «Дей-Сон» кредит у формі не відновлюваної кредитної лінії з лімітом кредитування 415526,70 грн. зі сплатою за користування кредитом 18,20% річних на умовах, визначених кредитним договором з кінцевим терміном погашення кредиту позичальником 14 серпня 2017 року.

Так, згідно п. 6.1. даного кредитного договору позичальник зобов'язується здійснювати погашення основної заборгованості у відповідності до графіку.

Додатковими угодами до кредитного договору №1, №2, №3 від 19.08.2013 року, від 22.08.2013 р. та від 28.08.2013 р., вносилися зміни до умов кредитного договору (а. с. 36, 39-40, 43).

На виконання умов вищевказаного договору, позивачем було надано відповідачу-1 обумовлену суму грошових коштів в сумі 285800,80 грн., однак останнім, було порушено строки погашення та станом на 26.01.2016 року, заборгованості за кредитним договором склала в сумі 308753,94 грн., з яких: 285800,80 грн. - заборгованість за кредитом, 17781,22 грн. - заборгованість за відсотками, 5171,92 грн. - пеня.

У зв'язку з вищенаведеним, 09.11.2015 р. позивачем на адресу відповідача-1 було направлено вимогу № 140В-2-00/16-460/1 від 06.11.2015 р. (а. с. 56) виконати зобов'язання передбачені кредитним договором № 012/01-05-1-0/08/65 від 06.08.2013 р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а. с. 56/зворот).

Однак, вимога позивача залишена відповідачем-1 без реагування, оскільки докази протилежного в матеріалах справи відсутні.

Крім того, 06.08.2013 р. на забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором № 012/01-05-1-0/08/65 від 06.08.2013 р. між Публічним акціонерним товариством «ОСОБА_2 Аваль» (Кредитор - за договором, Позивач - у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Дей-Сон Логіст Продакшн Компані» було укладено Договір поруки №12/01-05-1-0/08/01-093 та 22.08.2013 р. додаткову угоду №1 до даного договору поруки (далі за текстом - Договір поруки)(а. с. 46-54, 55).

Вказаний вище Договір поруки укладений сторонами у письмовій формі єдиного документа, підписаний повноважними представниками обох сторін за Договором, їх підписи посвідчено печатками сторін, що відповідає ст. 181 ГК України, ст.ст. 207, 208 ЦК України, є правомірним правочином, в силу ст. 204 ЦК України.

Відповідно до п.1.1 договору поруки поручитель зобов'язується відповідати перед кредитором солідарно з позичальником за виконання забезпечених зобов'язань (кредитного договору №012/01-05-1-0/08/65 від 06.08.2013 року).

Пунктом 1.2. договору поруки визначено, що поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі що і позичальник, в порядку та строки визначені кредитним договором, у тому числі, при виникненні підстав для дострокового повного виконання забезпечених зобов'язань.

З матеріалів спарив вбачається, 18.11.2015 р. позивачем, на адресу апелянта/відповідача-2 було надіслано вимогу №140-13-2-00/16-488 від 16.11.2015 року (а. с. 57) про виконання зобов'язань по кредитному договору, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а. с. 57/зворот).

Однак, вимога позивача, залишена скаржником/відповідачем-2 без відповіді та виконання, оскільки докази протилежного в матеріалах справи відсутні, зокрема апелянтом не подані (не надіслані).

Таким чином, заборгованість відповідачів перед позивачем за кредитним договором №012/01-05-1-0/08/65 від 06.08.2013 року станом на час подання позовної заяви до суду першої інстанції становить 308753,94 грн., з яких: 285800,80 грн. - заборгованість за кредитом, 17781,22 грн. заборгованість за відсотками, 5171,92 грн. пеня, доказів про те що зазначена сума сплачена частково чи в повному обсязі сторонами, зокрема відповідачем-1 та відповідачем-2 не подано, такі докази в матеріалах справи відсутні.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України визначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 ст. 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 1048 ЦК України передбачено, що розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов'язань, є, зокрема, договори та інші правочини.

Як уже було вище зазначено у цій постанові, між позивачем та відповідачем-1 було укладено кредитний договір №012/01-05-1-0/08/65 від 06.08.2013 року та з метою забезпечення виконання зобов'язань за вказаним кредитним договором між позивачем та відповідачем-2 було укладено договір поруки №12/01-05-1-0/08/01-093 від 06.08.2013 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

Статтею 554 ЦК України встановлено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 599 ЦК України вказує на те, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги встановлені ст. 193 ГК України.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 543 ЦК України, у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

За таких обставин, суд дійшов висновку про прострочення виконання зобов'язання боржниками, що в свою чергу є підставою для стягнення з них суми боргу, оскільки, відповідно до ч. 7 ст. 193 ГК України, одностороння відмова від виконання договору не допускається.

Відповідно до ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом; кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу; порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Аналогічно, ст.526 ЦК України передбачає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В розумінні ст. 174 ГК України, господарські зобов'язання можуть виникати з договору та інших угод, передбачених законодавством, а також з угод, які не передбачені законом, але таких, які йому не суперечать.

У відповідності до ст. 175 Господарського кодексу України, майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Частиною 1 ст.612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Згідно з ч.1 ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Як встановлено ч. 3 ст. 346 ГК України, кредити надаються банком під відсоток, ставка якого, як правило, не може бути нижчою від відсоткової ставки за кредитами, які бере сам банк, і відсоткової ставки, що виплачується ним по депозитах. Надання безвідсоткових кредитів забороняється, крім випадків передбачених законом.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання мають виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Порушенням зобов'язання відповідно до ст. 610 ЦК України є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Як вбачається з матеріалів справи, позичальник: ТзОВ «Дей-Сон» допустив заборгованість за кредитним договором в сумі 308753,94 грн., з яких: 285800,80 грн. - заборгованість за кредитом, 17781,22 грн. - заборгованість за відсотками, 5171,92 грн. - пеня (яка нарахована в порядку ст. 13.3.1. договору).

Відповідно до ст. 1.2. договору поруки №12/01-05-1-0/08/01-093 від 06.08.2013 року поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і позичальник, в порядку і строки, визначені кредитним договором. Крім того, відповідно до ст.2.1. договору поруки, у випадку повного або часткового невиконання (неналежного виконання) позичальником всіх або окремих забезпечених зобов'язань, поручитель та позичальник відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

Таким чином, вимога позивача про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором № 012/01-05-1-0/08/65 від 06.08.2013 р. в сумі 308753,94 грн. з яких: 285800,80 грн. - заборгованість за кредитом, 17781,22 грн. заборгованість за відсотками, 5171,92 грн. пеня, яка заявлена до позичальника та поручителя є обґрунтованою та доведеною в судовому порядку, про що вірно зазначено місцевим господарським судом.

Згідно п. 4 частини третьої статті 129 Конституції України та ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Інші твердження апелянта/відповідача-2, які викладені в апеляційній скарзі, до уваги не приймаються, оскільки вони не доведені належними та допустимими доказами та спростовуються матеріалами даної справи.

Згідно ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, належними та допустимими доказами (ст. 34 ГПК України).

Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи вищенаведене в сукупності, дослідивши всі обставини, що мають значення для вирішення спору по суті в їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку, апеляційну скаргу апелянта/відповідача-2 залишити без задоволення, рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 13.04.2016 р. у справі № 909/114/16 - без змін.

Також слід зазначити, ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 10.05.2016 р. клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Дей-Сон Логіст Продакшн Компані» про відстрочення сплати судового збору було задоволено та відстрочено Товариству з обмеженою відповідальністю «Дей-Сон Логіст Продакшн Компані» сплату судового збору за подання апеляційної скарги до прийняття судом відповідного процесуального документа (пункт перший та другий резолютивної частини ухвали) (а. с. 99-100).

Станом на час прийняття постанови по справі № 909/114/16 скаржником не було сплачено судового збору в сумі 5094,43 грн. за подання апеляційної скарги на рішення місцевого господарського суду.

На підставі вищенаведеного, колегія суддів приходить до висновку стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Дей-Сон Логіст Продакшн Компані» (79021, м. Львів, вул. Кульпарківська, 93, код ЄДРПОУ 37690038) на користь Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_2 Аваль» (01001, м. Київ, вул. Лєскова, 9, код ЄДРПОУ 14305909) на користь стягувача: Державного бюджету України (УДКСУ у Личаківському районі міста Львова, код ЄДРПОУ 38007620, р/р 31216206782006 у ГУДКУ у Львівській області, МФО 825014) судовий збір в сумі 5094,43 грн. за подання апеляційної скарги на рішення місцевого господарського суду.

Судовий збір за перегляд судового рішення в апеляційному порядку покласти на апелянта/відповідача-2.

Керуючись ст. ст. 4-3, 22, 32-34, 43, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 13 квітня 2016 року у справі № 909/114/16 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Дей-Сон Логіст Продакшн Компані» (79021, м. Львів, вул. Кульпарківська, 93, код ЄДРПОУ 37690038) на користь Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_2 Аваль» (01001, м. Київ, вул. Лєскова, 9, код ЄДРПОУ 14305909) на користь стягувача: Державного бюджету України (УДКСУ у Личаківському районі міста Львова, код ЄДРПОУ 38007620, р/р 31216206782006 у ГУДКУ у Львівській області, МФО 825014) судовий збір в сумі 5094,43 грн. за подання апеляційної скарги на рішення місцевого господарського суду.

3. Витрати зі сплати судового збору за перегляд рішення місцевого суду в апеляційному порядку покласти на апелянта/відповідача-2.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

5. Матеріали справи повернути в Господарський суд Івано-Франківської області.

Головуючий суддя Данко Л.С.

Суддя Галушко Н.А.

Суддя Орищин Г.В.

06.07.2016 р. оголошено вступну і резолютивну часини постанови. Повний текст постанови складено та підписано - 12.07.2016 р.