Ухвала

від 06.07.2016 по справі 804/15207/15

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

06 липня 2016 рокусправа №804/15207/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді:ОСОБА_1, суддів: Гімона М.М., Чумака С. Ю.,

секретарі судового засідання: Федосєєвої Ю.В.,

за участі представників позивача ОСОБА_2, ОСОБА_3,

представників відповідача ОСОБА_4, ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Криворізької південної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2015 року у справі №804/15207/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Треі-Україна» до Криворізької південної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач 22.10.2015 року звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Криворізької південної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення - рішення форми «Р» №0001662204 від 25.09.2015 року.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2015 року адміністративний позов задоволено повністю.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Криворізької південної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області форми «Р» №0001662204 від 25.09.2015 року.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Представники відповідача в судовому засіданні апеляційної інстанції підтримали вимоги апеляційної скарги, просили їх задовольнити.

Представники позивача в судовому засіданні проти вимог апеляційної скарги заперечували, просили залишити скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Відповідно до частини першої статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи. Колегія суддів, заслухавши доповідь судді - доповідача, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Треі - Україна» є юридичною особою (код ЄДРПОУ 31385781), зареєстровано Виконавчим комітетом Криворізької міської ради 07.05.2001 року, номер запису №1227120 НОМЕР_1, на податковий облік органами державної податкової служби взято 06.06.2001 року за №3377, перебуває на обліку в Криворізькій південній об'єднаній Державній податковій інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області, в тому числі і як платник податку на додану вартість на підставі свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість від 04.04.2013 року № 200119179.

Відповідач - Криворізька південна об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, є суб'єктом владних повноважень, який в даних правовідносинах реалізує надані йому Податковим кодексом України повноваження.

Судом першої інстанції встановлено, що в період з 27.089.2015 року по 09.09.2015 року Криворізькою південною ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Треі - Україна» з питань достовірності формування податкового кредиту під час здійснення фінансово - господарських взаємовідносин із ТОВ «Спецстрой - Київ», ТОВ «ОСОБА_6 Еір» за березень 2015 року, ТОВ «Торгівельний будинок «Союзнафтогаз- Україна» за квітень 2015 року, ТОВ «Гетс» за травень 2015 року та ТОВ «Стронг Фінанс» за березень, травень 2015 року та достовірності сформованого податкового зобов'язання з ПДВ по реалізації товарів (робіт, послуг), придбаних у зазначених контрагентів, результати якої оформлені актом №149/22-04/31385781 від 10.09.2015 року (а.с.41-64 т.1).

Згідно з висновками вищевказаного акта податковим органом встановлені наступні порушення:

- п.185.1 ст.185, п.186.1 ст.186, п.188.1 ст.188, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.4, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України , а саме - занижено податок на додану вартість на загальну суму 9890103,86 грн., у тому числі: березень 2015 року - 6823407,19 грн.: по взаємовідносинам з ТОВ «Спецстрой-Київ» - 3458401,16 грн., з ТОВ «Стронг Фінанс»- 3353244,44 грн., з ТОВ «ОСОБА_6 Еір» - 11761,59 грн.; квітень 2015 року - 116696,67 грн. по взаємовідносинам з ТОВ «Торгівельний будинок «Союзнафтогаз-Україна»; травень 2015 року - 2950000,00 грн.: по взаємовідносинам з ТОВ «Стронг Фінанс» - 1487780,00 грн., з ТОВ «Гетс» - 1462220,00 грн..

Зазначені висновки податкового органу ґрунтуються на тому, що за аналізом інформаційних баз даних податкового органу встановлено відсутність у підприємств - контрагентів позивача ТОВ «Спецстрой-Київ», ТОВ «ОСОБА_6 Еір», ТОВ «Торгівельний будинок «Союзнафтогаз-Україна», ТОВ «Гетс», ТОВ «Стронг Фінанс» можливостей реального вчинення задекларованих господарських операцій. Згідно інформації із вказаних джерел відповідач встановив неможливість здійснення господарських операцій між контрагентами позивача та їх контрагентами - постачальниками, з огляду на відсутність у останніх достатньої кількості трудових ресурсів, основних засобів, торгівельного обладнання та складських приміщень, транспортних засобів та відсутність самих контрагентів за юридичною адресою, що, на думку податного органу, ставить під сумнів факт реальності здійснення господарських взаємовідносин вказаних понтрагентів з ТОВ «Треі - Україна».

На підставі акта перевірки податковим органом 25.09.2015 року прийнято податкове повідомлення-рішення форма «Р» №0001662204, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 14835156,00 грн., з яких за основним платежем у розмірі 9890104,00 грн. та за штрафними санкціями у розмірі 4945052,00 грн. (а.с.85 т.1).

Не погодившись з зазначеним податковим повідомленням-рішенням, використавши право на оскарження ППР в адміністративному порядку, ТОВ «Треі-Україна» звернулось з позовом до суду.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що податковий кредит на суму у розмірі 9890103,86 грн. за результатами взаємодії позивача із контрагентами - постачальниками, сформований позивачем правомірно.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу валових витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг, що передбачено п.198.1 ст. 198 ПК України.

Пунктом 198.2 ст. 198 ПК України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

-дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

За приписами пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Об'єктом оподаткування є певні операції між конкретними суб'єктами господарювання, а не договори, укладені між ними, або незаявленими в таких операціях третіми особами. Відсутність особи за місцезнаходженням, відсутність можливості перевірити первинні документи не є самостійними і достатніми підставами для визнання угод недійсними (фіктивними). Тільки встановлення мети та факту порушення публічного порядку, ухилення від оподаткування або створення умов для порушення чинного законодавства, відсутності наміру здійснити реальну господарську операцію та її нездійснення із штучним складанням первинних документів може служити підставою для вирішення питання про визнання недійсними (фіктивними) угод у встановленому законом порядку.

Поряд з цим, саме такі підстави можуть свідчити про відсутність оподатковуваної операції та/або відсутність належних первинних документів, що не може мати наслідком внесення в податковий облік відомостей щодо здійснення таких операції, та, відповідно, отримання податкових переваг у вигляді податкового кредиту або валових витрат.

Окремою підставою для відсутності у платника податків права на отримання зазначених податкових переваг є відсутність необхідних первинних документів, що підтверджують здійснення операцій, недоліки таких документів, або складання таких документів при фактичному нездійсненні заявлених операцій, тобто відображення у первинних документах недостовірних даних.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Суд першої інстанції вірно зазначив, що для вирішення спору по суті та надання оцінки правомірності проведення позивачем податкового обліку в першу чергу перевіряється відповідність вимогам законодавства первинних документів, їх наявність, що вимагається нормативно-правовими актами та безпосередньо укладеними угодами.

Криворізькою південною ОДПІ в акті перевірки зазначено, що підприємством-позивачем не підтверджено реальність здійснення операцій придбання товарів від контрагентів, та, відповідно, завищено сумму податкового кредиту за перевіряємий період.

Таке посилання податкового органу не ґрунтується на нормах чинного законодавства та фактичних обставинах справи, оскільки за визначенням, наданим ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Господарською операцію є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Відповідно до п. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Видаткова накладна є первинним документом, що підтверджує факт отримання товару покупцем від постачальника для подальшого використання його в господарській діяльності товариства.

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

З акту перевірки та матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Треі - Україна» у перевіряємий період мало взаємовідносини з наступними підприємствами: ТОВ «Спецстрой - Київ», ТОВ «ОСОБА_6 Еір», ТОВ «Торгівельний будинок «Союзнафтогаз- Україна», ТОВ «Гетс» та ТОВ «Стронг Фінанс».

Судом першої інтанції встановлено, що між ТОВ «Треі - Україна» (покупець) та ТОВ «Стронг Фінанс» (постачальник) 02.03.2015 року укладено договір поставки № 35, за умовами якого ТОВ «Стронг Фінанс» зобов'язався передати у власність, а ТОВ «Треі - Україна» прийняти і оплатити товар, асортимент, кількість, ціна якого визначається в специфікаціях до цього договору. Перелік обладнання, яке поставлено згідно договору, визначений у специфікації № 1 від 02.03.2015 року та № 2 від 06.05.2015 року (а.с.134-136, 137-155 т.1).

Згідно п. 3.2. вказаного договору разом з товаром постачальник передає покупцю наступні товаросупроводжувальні документи: рахунок - фактуру, видаткову накладну, товарно - транспортну накладну, податкову накладну.

На виконання умов договору ТОВ «Стронг Фінанс» поставлений товар на підставі видаткових накладних від 23.03.2015 року № 43, від 27.03.2015 року № 44, від 25.05.2015 року № 161, від 27.05.2015 року № 162 (а.с.156-159 т.1).

Транспортування товару здійснено постачальником - ТОВ «Стронг Фінанс» з м.Києва до м.Кривого Рогу, що підтверджується товарно - транспортними накладними від 23.03.2015 року № 22, від 27.03.2014року № 23, від 25.05.2015 року № 16, від 27.05.2015 року № 17 (а. с. 164 - 167 т.1).

Товар отриманий на складі позивача технічним директором ТОВ «Треі - Україна» ОСОБА_7 на підставі довіреностей від 23.03.2015 року № 224 та від 25.05.2015 року№ 310 (а.с.94 т.3). Оприбуткування зазначеного товару здійснено позивачем за прибутковими накладними від 23.03.2015 року № ПН-0000193, від 27.03.2015 року №ПН-0000194, від 25.05.2015 року № ПН-0000294, від 27.05.2015 року №ПН0000293 (а.с.172-175 т.1).

Між сторонами складені та підписані акти приймання - передачі від 23.03.2015 року, від 27.03.2015 року, від 25.05.2015 року, від 27.05.2015 року (а.с. 160-163 т.1).

Постачальником ТОВ «Стронг Фінанс» виписані позивачу податкові накладні: від 23.03.2015 року № 42, від 27.03.2015 року № 43, від 25.05.2015 року № 46, від 27.05.2015 року № 47 на загальну суму 29046146,68 грн. (у т.ч. - ПДВ 4841024,44 грн.), суми по яких позивачем включені до податкового кредиту у березні 2015 року - 3353244,44 грн. та у травні 2015 року - 1487780,00 грн. (а.с.168-171 т.1).

Оплата товару здійснена на користь ТОВ «Стронг Фінанс» за платіжним дорученням від 17.04.2015 № 603 у сумі 500000,00 грн., від 17.04.2015 № 604 на суму 500000,00 грн., від 28.04.2015 № 633 на суму 440912,00 грн., від 12.05.2015 № 665 на суму 350000,00 грн., від 27.05.2015 № 715 на суму 750000,00 грн..

Крім того, за договорами переуступки боргу змінено первинного кредитора ТОВ «Стронг Фінанс» на нового, на підставі чого оплата здійснена: на користь ТОВ «ФЕРМПРОМТОРГ» в сумі 1700000,00 грн. за платіжними дорученнями від 18.08.2015 року № 902, від 03.08.2015 року № 864; на користь ТОВ «Фінанс Трейд» в сумі 18305234,68 грн. за платіжними дорученнями від 21.10.2015 року № 1077, від 22.10.2015 року № 1082, від 23.10.2015 року № 1087, від 26.100.2015 року № 1091, від 27.10.2015 року № 1099; від 01.10.2015 року № 1003, від 29.09.2015 року № 995, від 30.09.2015 року № 1001, від 02.10.2015 року № 1010, від 05.10.2015 року № 1018, від 08.10.2015 року № 1031, від 09.10.2015 року № 1039, від 12.10.2015 року № 1040, від 19.10.2015 року № 1058, від 20.10.2015 року № 1062, від 28.09.2015 року № 201, від 06.10.2015 року № 234, від 07.10.2015 року № 243, від 23.09.2015 року № 1558; на користь ТОВ «Церера 2015» в сумі 700000, 00 грн. за платіжним дорученням від 03.08.2015 року №863; на користь ТОВ «Колект-Інвест» в сумі 2800000,00 грн. за платіжними дорученнями від 13.08.2015 року № 170, від 03.08.2015 року № 865, від 04.08.2015 року № 872, від 10.08.2015 року № 888; на користь ТОВ «Ферпромторг» в сумі 3000000,00 грн. за платіжним дорученням від 15.09.2015 року № 958, від 11.09.2015 року № 1549 (а.с.90-196 т.2).

Крім того, 02.03.2015 року між ТОВ «Треі-Україна» (покупець) та ТОВ «Спецстрой-Київ» (постачальник) укладено договір поставки № 36, за умовами якого ТОВ «Спецстрой-Київ» зобов'язався передати у власність, а ТОВ «Треі-Україна» зобов'язався прийняти і оплатити товар, асортимент, кількість, ціна якого визначається в специфікаціях до цього договору. Перелік обладнання, яке поставлено позивачу на підставі зазначеного договору, наведений у специфікації № 1 від 02.03.2015 року ( а.с. 2-4, 5- 12 т.2).

На виконання умов договору постачальником здійснено поставку товару за видатковими накладними від 25.03.2015 року № 44 та від 30.03.2015 року № 45, приймання товару здійснено технічним директором позивача ОСОБА_8 за довіреністю від 25.03.2015 року № 225 (а.с.13-14 т.2) .

Транспортування придбаного товару ТОВ «Спецстрой-Київ» здійснено з м.Києва до м.Кривого Рогу та підтверджується товарно-транспортними накладними від 30.03.2015 року № 19, від 25.03.2014 року № 18 (а.с.17-18 т.2).

Товар оприбуткований на складі ТОВ «Треі-Україна» згідно прибуткових накладних від 25.03.2015 року № ПН - 0000191, від 30.03.2015 року № ПН - 0000192 (а.с. 22-23 т.2). Між сторонами підписані акти приймання-передачі від 25.03.2015 року та від 30.03.2015 року.

ТОВ «Спецстрой-Київ» складені та видані позивачу (покупцю) податкові накладні від 25.03.2015 року № 44 та від 30.03.2015 року № 45 на загальну суму 20750407,00 грн., у т.ч. ПДВ - 3458401,16 грн. (а.с.19-21 т.2).

Оплата на користь ТОВ В«Спецстрой - КиївВ» проведена на підставі платіжних доручень від 17.04.2015 № 601, від 17.04.2015 № 602, від 28.04.2015 № 632, від 12.05.2015 №664.

Крім того, за договорами переуступки боргу змінено первинного кредитора ТОВ «Спецстрой-Київ» на нового, на підставі чого оплата здійснена: на користь ТОВ «Міленіум-Стар» в сумі 729450,00 грн. та в сумі 1589840,00 грн., 700000,00 грн. за платіжними дорученнями від 12.05.2015 року № 666, від 17.04.2015 року № 606, від 17.04.2015 року № 605, від 28.04.2015 року № 631; на користь ТОВ «Фінанс Трейд» в сумі 7430000,00 грн. за платіжними дорученнями від 02.11.2015 року № 1107, від 03.11.2015 року № 1111, від 04.11.2015 року № 1116, від 05.11.2015 року № 1117, від 06.11.2015 року № 1124, від 09.11.2015 року № 1125, від 13.11.2015 року № 1133, від 11.01.2015 року № 1129, від 16.11.2013 року № 1137, від 30.11.2015 року № 263, від 28.10.2015 року № 262, від 12.11.2015 року № 280; на користь ТОВ «КОЛЕКТ-ІНВЕСТ» в сумі 1450000,00 грн. на підставі платіжних доручень від 18.06.2015 року № 755, від 19.06.2015 року № 764; на користь ТОВ «ФЕРМПРОМТОРГ» в сумі 1400000,00 грн. за платіжними дорученнями від 18.06.2015 року № 754, від 19.06.2015 року № 763; на користь ТОВ «Церера 2015» в сумі 1624630,00 грн. за платіжними дорученнями від 16.07.2015 року № 813, від 18.06.2015 року № 753, від 19.06.2015 року № 762; на користь ТОВ «МЛК «Добробут» у сумі 1400000,00 грн. на підставі платіжних доручень від 23.11.2015 року № 1152, від 20.11.20015 року № 1145, від 24.11.2015 року № 1160; на користь ТОВ «АРКАДА ПРОМ БУД» за платіжними дорученнями від 25.11.2015 року № 1167, від 25.11.2015 року № 1166, від 25.11.2015 року № 1165, від 24.11.2015 року № 1161, (а.с.90-196 т.2).

Далі, 03.04.2015 року між ТОВ «Треі-Україна» (покупець) та ТОВ «Торгівельний будинок «Союзнафтогаз-Україна» (постачальник) укладено договір поставки № 51, за умовами якого ТОВ «Торгівельний будинок «Союзнафтогаз-Україна» зобов'язався передати у власність, а ТОВ «Треі-Україна» прийняти і оплатити товар, асортимент, кількість, ціна якого визначається в специфікаціях до цього договору. Перелік обладнання, яке поставлено згідно договору, визначений у специфікації № 1 від 03.04.2015 року (а.с.122-124, 125 т.2).

На виконання умов договору ТОВ «Торгівельний будинок «Союзнафтогаз- Україна» поставлений товар - кабель в асортименті, що підтверджується видатковими накладними від 27.04.2015 року № 117, від 29.04.2015 року № 118. Поставлений товар отриманий технічним директором ТОВ «Треі-Україна» ОСОБА_7 за довіреністю від 27.04.2015 року №271 (а.с. 126,127 т.2) .

Між сторонами складені та підписані акти приймання - передачі товару від 27.04.2015 року, від 29.04.2015 року (а.с.128,129 т.2).

ТОВ «Торгівельний будинок «Союзнафтогаз-Україна» складені та виписані на адресу ТОВ «Треі-Україна» податкові накладні від 27.04.2015 року № 16, від 29.04.2015 року на загальну суму 700180,00 грн., у т.ч. ПДВ - 116696,67 грн. (а.с. 132, 133 т.2).

Транспортування товару відбулося на підставі товарно-транспортних накладних від 27.04.2015 року № 9, від 29.04.2015 року № 10. Оприбуткування поставленого товару здійснено позивачем за прибутковими накладними від 27.04.2015 року № ПН-0000246, від 29.04.2015 року № ПН -0000245 ( 130,132, 134, 135 т.2) .

На підставі договору переуступки права вимоги, укладеного між ТОВ «Торгівельний будинок «Союзнафтогаз-Україна» та ТОВ «Фінанс Трейд» оплата за договором поставки позивачем проведена на користь ТОВ «Фінанс Трейд» в розмірі 700180,00 грн. за платіжним дорученням від 28.10.2015 року № 261.

Далі, між ТОВ «Треі-Україна» (покупець) та ТОВ «Гетс» (постачальник) укладений договір поставки від 27.04.2015 року № 70, на підставі якого та у відповідності до специфікації від 27.04.2015 року № 1 до цього договору, ТОВ «Гетс» здійснило постачання позивачу товару - підсистеми контролю теплового поля ДП - 6 (а.с. 103-105, 106-107 т.2).

На виконання умов зазначеного договору ТОВ «Гетс» здійснено постачання товару згідно видаткової накладної від 29.05.2015 року № 137. Транспортування товару здійснено за товарно -транспортною накладною від 29.05.2015 року № 14 (а.с.108,110 т.2).

Постачальником видана позивачу - ТОВ «Треі-Україна» податкова накладна від 29.05.2015 року № 72 на суму 8773320,00 грн., у т.ч. ПДВ - 1462220,00 грн. (а.с.111 т.2).

Товар отриманий ОСОБА_7 на підставі довіреності від 29.05.2015 року №317 (а.с.83 т.3). Оприбуткування придбаного у ТОВ «Гетс» товару на складі позивача підтверджується прибутковою накладною від 29.05.2015 року № ПН - 0000295 (а.с. 112 т.2). Сторонами складений акт приймання-передачі товару від 27.04.2015 року (а.с.109 т.2)

Оплата товару проведена за договорами переуступки боргу, за якими змінено первинного кредитора ТОВ «Гетс» на ТОВ «МЛК «Добробут» в сумі 550000,00 грн. за платіжним дорученням від 23.11.2015 року № 1153; ТОВ «Фінанс Трейд» в сумі 570000,00 грн. за платіжним дорученням від 16.11.2015 року № 1138, ТОВ «Ексклюзив- ПРО» в сумі 3728644,00 грн. за платіжними дорученнями від 02.12.2015 року № 1193; від 26.11.2015 року № 1174, від 26.11.2015 року № 1172, від 26.11.2015 року № 1173, від 27.11.2015 року № 1175, від 27.11.2015 року № 1176, від 27.11.2015 року № 1177, від 27.11.2015 року № 1178, від 27.11.2015 року № 1179, від 27.11.2015 року № 1180; ТОВ «Техленд» в розмірі 2800000,00 грн. на підставі платіжних доручень від 01.12.2015 року № 1186, від 01.12.2015 року № 1187, від 01.12.2015 року № 1189, від 30.11.2015 року №1184, від 30.11.2016 року № 1183, від 30.11.2015 року № 1182, від 30.11.2015 року №1181; ТОВ «ЕСТЕЛЬ ГРУП» в сумі 112676,00 грн. на підставі платіжних доручень від 02.12.2015 року № 1192, від 04.12.2015 року № 1195 (а.с.90-196 т.2).

Придбаний у контрагентів - постачальників товар позивачем був оприбуткований та зберігався на складі, що знаходиться за адресою: м.Кривий Ріг, вул.Орджонікідзе, 67. Вказане приміщення складу площею 782,8 кв.м позивач орендує у ТОВ «БУДТЕХСЕРВІС» на підставі договору оренди № 3 від 05.12.2014 року (а.с. а.с.57-63 т.3)

В судовому засіданні апеляційної інстанції представники позивача пояснили, що вказане складське приміщення знаходиться на території ТОВ «БУДТЕХСЕРВІС», а тому весь автотранспорт, який в'їжджає на вказану територію та виїжджає з неї реєструється у відповідному журналі (а.с. 64-68 т. 3).

Як вбачається з матеріалів справи, в журналі в'їзду та виїзду автотранспорта ТОВ «БУДТЕХСЕРВІС» наявні записи за відповідні дати про в'їзд на територію підприємства та виїзд з неї автотранспортних засобів, якими здійснювалось транспортування товару від постачальників позивача ТОВ «Спецстрой - Київ», ТОВ «Торгівельний будинок «Союзнафтогаз-Україна», ТОВ «Гетс», ТОВ «Стронг Фінанс» до складу позивача (марка та номерні знаки, яких відповідають тим даним, що вказані у товарно-транспортних накладних).

Деталі та комплектуючі ТОВ «Спецстрой - Київ», ТОВ «Торгівельний будинок «Союзнафтогаз-Україна», ТОВ «Гетс», ТОВ «Стронг Фінанс» списані за актами списання від 30.04.2015 року №СпТ-000034, від 30.04.2015 року №СпТ-000038, від 29.05.2015 року №СпТ-000044, від 29.05.2015 року №СпТ-000045, від 29.05.2015 року №СпТ-000042, від 30.06.2015 року №СпТ-000049, від 31.07.2015 року №СпТ-000054, від 31.07.2015 рокку №СпТ-000058 ( а.с.166-177 т.2).

Придбаний у контрагентів-постачальників товар, використаний позивачем при виконанні робіт за договором від 06.05.2014 року № 1855, укладеним позивачем із ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг».

Крім того, 17.11.2014 року між ТОВ «Треі-Україна» (замовник) та ТОВ «ОСОБА_6 Еір» (підрядник) укладений договір підряду №31/199, за умовами якого підрядник взяв на себе зобов'язання з виконання робіт з монтажу систем вентиляції і кондиціювання систем електрозабезпечення та автоматичного управління конвертером № 5 конвертерного цеху ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» ( а.с. 150-151 т.2).

Підрядником ТОВ «ОСОБА_6 Еір» виписана ТОВ «Треі-Україна» податкова накладна від 31.03.2015 року № 20 на суму 70569,56 грн., у т. ч. ПДВ - 11761,59 грн. (а.с.154 т.2).

На підтвердження виконання робіт між сторонами підписаний акт виконаних робіт за березень 2015 року на загальну суму 70569,56 грн., у т.ч. ПДВ - 11761,59 грн. (а.с.153 т.2).

Отримані роботи використані позивачем при виконанні договору від 25.04.2014 року № 1700, укладеного з ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг».

На підтвердження реальності виконання робіт за договорами, укладеними позивачем з ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» до матеріалів справи додані документи:

- довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат,

- специфікації на поставку обладнання,

- акти приймання-здачі обладнання,

- акти приймання виконаних підрядних робіт,

- накладні (а.с. 176-255 т.1, а.с. 24-101, 113-119, 136-148, 155-158, 199-217 т.2)

Крім того, в матеріалах справи наявний лист ТОВ «ОСОБА_6 Еір», згідно якого роботи за договором від 17.11.2014 року № 31/199 виконували особи: ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, та які мали тимчасові перепустки для пропуску їх на територію ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» для виконання робіт за договором (а.с. 160-164 т. 2).

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Тобто, первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Податковий облік формують не самі по собі цивільні правочини, а саме господарські операції, тобто фактичний рух активів та/або зміни власного капіталу чи зобов'язань платника податку. Факт вчинення певних господарських операцій, та правомірність подальшого відображення (проведення) їх у бухгалтерському та податковому обліку, можливо досліджувати лише на підставі вивчення та дослідження первинних документів платника податків, наявність та законність складення яких, як фактично, так і юридично, буде підтвердженням здійснення таких операцій.

Апелянтами а ні в суді першої, а ні в суді апеляційної інстанції не було спростовано того факту, що всі надані позивачем як під час перевірки, так і до матеріалів справи первинні документи бухгалтерського та податкового обліку свідчать про реальні зміни майнового стану платника податків та про збільшення (зменшення) активів та зобов'язань підприємства.

Зміст наданих до суду первинних документів відповідає вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», вказані документи містять всі обов'язкові реквізити, в тому числі, найменування та обсяги виконаних робіт, підписи уповноважених осіб, що, в свою чергу, засвідчує реальність факту передавання та приймання робіт. Податковими ораганми в акті перевірки не зазначено доказів порушення позивачем вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», «Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого Наказом Держаної податкової адміністрації України «Про затвердження форм податкової накладної, книги обліку придбання та книги обліку продажу товарів (робіт, послуг), порядок їх заповнення» № 165 від 30.05.1997 року.

При цьому сама собою наявність або відсутність окремих документів, як то сертифікатів відповідності, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце (ухвала ВАСУ від 20.01.2015 року №К/800/15312/13).

Судом першої інстанції вірно зазначено, що позивачем - ТОВ «Треі-Україна» належним чином оформилено господарські правовідносини зі своїми контрагентами, фактичне здійснення господарських операцій підтверджується належними первинними документами та документами податкової звітності. Господарські операції позивача з контрагентами мали реальний характер, викликаючи зміни в структурі активів позивача, підтверджені документами первинного бухгалтерського обліку, та як наслідок, формування позивачем податкового кредиту з ПДВ на підставі належним чином оформлених податкових накладних, ґрунтується на вимогах Податкового кодексу України, з чим погоджується колегія суддів.

Згідно п. 201.10 ст. 201 ПК України підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту є податкова накладна, яка видається платнику податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця.

Відповідно до п. 201.8 ст. 201 ПК України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку передбаченому ст. 183 Податкового кодексу.

Апелянтом а ні в суді першої інстанції, а ні в суді апеляційної інстанції не спростовано того факту, що всі контрагенти ТОВ «Треі-Україна» на час здійснення господарських операцій були зареєстровані як платники податку на додану вартість в порядку, передбаченому ст. 183 ПК України та слачували його.

Крім того, колегія суддів зазначає, що не є підставою для відмови у праві на податковий кредит та бюджетне відшкодування з податку на додану вартість порушення податкової дисципліни, вчинені контрагентом платника податку. Не є підставою для визнання неправомірними операцій платника податків подальше припинення чи анулювання статусу платника податку на додану вартість його контрагента. Усі операції, вчинені контрагентом платника податку до припинення такого контрагента, не можуть автоматично розглядатися як нікчемні правочини в силу самого собою припинення юридичної особи або анулювання її податкового статусу.

З матеріалів справи вбачається, що на підтвердження реальності здійснення господарських операцій ТОВ «Треі-Україна» до перевірки були надані перелічені вище документи, які підтверджують фактичне постачання ТМЦ підприємству та їх оплату, а саме: договори купівлі-продажу, видаткові накладні, акти приймання-передачі, документи щодо транспортування товарів (товарно-транспортні накладні), виписки банку та т.і., які свідчать про товарний та оплатний характер господарських відносин підприємства з контрагентами.

Судом першої інстанції вірно зазначено, що відповідачем не надано доказів, які б свідчили про безоплатне отримання підприємством ТМЦ від контрагентів або отримання ТМЦ від невстановлених осіб, та в матеріалах справи такі докази відсутні, а тому висновки податкових органів про заниження підприємством доходу на вартість безоплатно отриманих ТМЦ є необгрунтованими, з чим погоджується колегія суддів.

У відповідності до приписів п.198.1, п. 198.2, п. 198.3 статті 198 ПК України необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг з метою їх використання в господарській діяльності.

Із матеріалів справи вбачається, що у позивача наявні всі необхідні первинні документи, на підставі яких позивачем задекларовано грошові зобов'язання з податку на додану вартість та податку на прибуток.

В акті перевірки не зазначається про випадки ненадання підприємством під час перевірки первинних документів, як і не зазначено про витребування перевіряючими у позивача під час перевірки будь-яких додаткових документів.

Відповідачем не спростовано того факту, що всі податкові накладні були зареєстровані в реєстрі виданих та отриманих податкових накладних, а також того факту, що вказані вище контрагенти позивача з Єдиного державного реєстру підприємств на час здійснення господарських операцій не виключені, податкову адресу не змінювали.

Правова позиція Верховного Суду України у розглядуваній категорії спорів, відображена, зокрема, в постанові від 31.01.2011 року № 14/11 у справі за позовом закритого акціонерного товариства «Мукачівський лісокомбінат» до Мукачівської ОДПІ в Закарпатській області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення. Так, за тотожних обставин та на підставі вказаних норм закону Верховний Суд України дійшов висновку про те, що чинне законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання, зокрема, тим, який не був постачальником товарів (послуг), на вартість яких нарахований ПДВ, що включений платником податку до податкового кредиту.

Такий висновок Верховного суду України узгоджується з практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі «Булвес проти Болгарії» Європейський Суд з прав людини в рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності. Зобов'язання контрагентів позивача не спричиняють цивільно-правових чи податкових наслідків для позивача, так само позивач не може нести відповідальність за будь-які порушення законодавства вчинені його контрагентами.

Таким чином, податковим органом без належних доказів та підстав в акті перевірки позивача зазначено про відсутність реальності робіт (послуг), які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, що може свідчити про відсутність необхідних умов для здійснення відповідної господарської, економічної діяльності як позивачем, так і його контрагентами, що є тільки припущенням. Відповідачем не доведено наявності мети, завідомо суперечної інтересам держави і суспільства, а також існування умислу у позивача чи його контрагентів, як обов'язкової ознаки для визнання правочину недійсним, оскільки факт порушення публічного порядку повинен бути доведеним певними засобами доказування.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Криворізькою південною об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Дніпропетровській області не доведено правомірність податкового повідомлення - рішення форми «Р» №0001662204 від 25.09.2015 року.

За таких обставин суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення адміністративного позову.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду відсутні.

Згідно частини першої статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Також суд апеляційної інстанції вважає за необхідне вирішити питання щодо судових витрат.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20 травня 2016 року відстрочено сплату судового збору до ухвалення рішення у зазначеній справі та відкрито апеляційне провадження.

Відповідно до норм статті 87 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України «Про судовий збір» із змінами, внесенеми Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» від 22.05.2015 року №484-VIII.

Підпунктом 2 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що при поданні до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду, ставка судового збору складає 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Позивачем за подання адміністративного позову до адміністративного суду було сплачено судовий збір у розмірі 222527 грн. 34 коп., що підтверджується платіжним дорученням №1033 від 08 жовтня 2015 року (а.с.3 т.1).

Таким чином, апелянту при поданні до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду необхідно було сплатити 244780 грн. (222527,34х110%).

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про судовий збір», судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.

Оскільки сплату судового збору було відстрочено до прийняття рішення по справі, суд вважає за необхідне стягнути на користь спеціального фонду Державного бюджету України судовий збір в розмірі 244780 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Криворізької південної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області.

Керуючись статтями 87, 160, 167, 184, 195, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Криворізької південної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2015 року у справі №804/15207/15 залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2015 року у справі №804/15207/15 залишити без змін.

Стягнути до спеціального фонду Державного бюджету України судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 244780 (двісті сорок чотири тисячі сімсот вісімдесят) гривень 00 копійок за рахунок бюджетних асигнувань Криворізької південної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення ухвали в повному обсязі.

В повному обсязі ухвалу складено 11 липня 2016 року.

Головуючий суддя: І.В.Юрко

Судді: М.М.Гімон

ОСОБА_14