Постанова

від 12.07.2016 по справі 922/546/16

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" липня 2016 р. Справа № 922/546/16

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Крестьянінов О.О., суддя Пуль О.А. , суддя Фоміна В. О.

при секретарі Марченко В.О.

за участю представника:

відповідача - ОСОБА_1 (дов. від 17.03.2016р.)

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Типографія - "КСК" (вх. № 945 Х/2) на рішення господарського суду Харківської області від 15.03.2016р. у справі № 922/546/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бюро-Макс", м.Дніпропетровськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Типографія -"КСК", смт. Високий

про стягнення коштів

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду від 15.03.2016р. у справі № 922/546/16 (суддя Прохоров С.А.) позов задоволено частково. Стягнуто з ТОВ "Типографія - "КСК" на користь ТОВ "Бюро-Макс" - 32098,62 грн. заборгованості, 3353,27 грн. пені, грн. 226,76 річних, 288,88 грн. інфляційних та 1369, 74 грн. судового збору. В решті позову відмовлено.

Відповідач з рішенням місцевого господарського суду не погодився та звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення господарського суду від 15.03.2016р. у справі змінити. Стягнути з ТОВ "Типографія "КСК" на користь ТОВ "Бюро-Макс" 16608,62 грн. заборгованості, 2489, 24 грн. - пені, 169,72 грн. - річних, 226,99 грн. - інфляційних збитків, 742, 40 грн. судового збору.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду (колегія суддів у складі: головуючий суддя Крестьянінов О.О., суддя Тарасова І.В., суддя Шевель О.В.) від 06.04.2016р. прийнято апеляційну скаргу до провадження та призначено її розгляд на 10.05.2016р.

06.05.2016р. від позивача надійшли заперечення на апеляційну скаргу (вх.№4693), в яких він вважає необґрунтованими доводи апелянта про неналежне повідомлення його про час та місце розгляду справи. Проте, вказує, що відповідачем дійсно було частково погашено заборгованість до подання позивачем позовної заяви до суду, у зв'язку з чим просив скасувати рішення частково і прийняти нове.

У судовому засіданні 10.05.2016р. оголошено перерву до 24.05.2016р.

23.05.2016р. від апелянта надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи акту звірки взаєморозрахунків та копій наказів №№1,4 від 27.05.2015р. та 26.10.2015р. відповідно (вх.№5220).

У судовому засіданні 24.05.2016р. оголошено перерву до 06.06.2016р.

03.06.2016р та 06.06.2016р. від апелянта надійшли клопотання (вх. № №5700, 5732), в яких він просив рішення господарського суду Харківської області від 15.03.2016р. змінити в частині суми стягнення заборгованості з 32098,62 грн. на 17608,62 грн., пені з 3353,27 грн. на 2489,24 грн., 3% - річних з 226,76 грн. на 169,72 грн., інфляційних збитків з 288,88 грн. на 226,99 грн. та судовий збір з 1369,74 грн. на 742,40 грн., а також просив долучити до матеріалів справи копію наказу №7 від 09.03.2016р.

Відповідно до протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 06.06.2016р. у зв'язку з відпусткою суддів Шевель О.В. та Тарасової І.В. для розгляду апеляційної скарги (справи) сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Крестьянінов О.О., суддя Пуль О.А., суддя Фоміна В.О

Пунктом 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України В«Про судове рішенняВ» від 23.03.2012р. №6 встановлено, що в разі необхідності заміни судді в процесі розгляду справи або додаткового введення судді (суддів) до складу суду розгляд справи з огляду на встановлений пунктом 3 частини четвертої статті 47 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" принцип незмінності судді слід починати спочатку. При цьому заново розпочинається й перебіг передбачених статтею 69 ГПК строків вирішення спору, а його подальше продовження новим (зміненим) складом суду здійснюється у випадках і в порядку, передбачених частиною третьою цієї статті.

На підставі викладеного, колегія суддів у новому складі розпочала розгляд апеляційної скарги з початку.

У судовому засіданні 06.06.2016р. оголошено перерву до 12.07.2016р.

12.07.2016р. від представника позивача надійшла телефонограма №33, в якій він просив перенести судове засідання на іншу дату у зв'язку з сімейними обставинами.

У судовому засіданні представник відповідача підтримав уточнені вимоги апеляційної скарги.

Розглянувши клопотання позивача про перенесення розгляду справи, колегія суддів зазначає, що відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. При цьому наявність обставин, які б перешкоджали розгляду справи, встановлюються господарським судом у кожному випадку окремо.

Враховуючи, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду апеляційної скарги по суті, а також те, що представником позивача не надано жодних доказів на підтвердження обставин, викладених у клопотанні про перенесення розгляду справи, колегія суддів дійшла висновку про відмову у його задоволенні.

Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі доводи, заслухавши пояснення учасників процесу, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

Стосовно доводів відповідача про неповідомлення його судом першої інстанції про час та місце розгляду справи, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно положень ст. 64 Господарського процесуального кодексу України суддя виносить і надсилає сторонам ухвалу про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, в якій вказується, зокрема, про час і місце його проведення. Ухвала надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Як передбачено ст. 87 Господарського процесуального кодексу України, повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.

Відповідно п. 3.9.1. постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011 № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суду Харківської області від 29.02.2016р. порушено провадження у справі №922/546/16 та призначено її до розгляду на 15.03.2016р.

Копія вказаної ухвали від 29.02.2016р. була надіслана позивачу і відповідачу 29.02.2016р. за вих. №005000 за адресами, вказаними в позовній заяві, які відповідають відомостям, зазначеним в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

05.03.2016р. згідно повідомлення про вручення поштового відправлення від 10.03.2016р. (т. 1 ас.32) представником відповідача ОСОБА_2 отриману копію вказаної ухвали від 29.02.2016р. Вказане спростовує доводи відповідача про неповідомлення його судом про час та місце розгляду справи.

В свою чергу відповідач зазначає, що у штатному розкладі ТОВ "Типографія -"КСК" така особа як ОСОБА_2 відсутня, на підтвердження чого надав копії наказів №1 «По особовому складу» від 27.05.2015р., №4 «Про затвердження штатного розкладу» від 26.10.2015р., відповідно до якого у штатному розкладі відповідача передбачено дві особи (директор та друкар).

Проте, колегія суддів зазначає, що матеріали справи містять наказ ТОВ "Типографія -"КСК" №11-03-16 від 11.03.2016р. «Про відрядження директора ТОВ "Типографія -"КСК" ОСОБА_3, відповідно до якого на час відрядження, а саме з 14.03.2016р. до 16.03.2016р. включно, виконання обов'язків керівника ТОВ "Типографія -"КСК" покладено на ОСОБА_2, що суперечить доводам апелянта про отримання поштового повідомлення невідомою (або неуповноваженою) особою.

Таким чином, колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд вжив усіх можливих заходів для належного повідомлення учасників процесу про час та місце розгляду справи.

В той же час, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до положень ст. 124 Конституції України, ч. 1 ст. 45, ч. 1 ст. 84 Господарського процесуального кодексу України (далі -ГПК України), постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 6 "Про судове рішення" судові рішення ухвалюються іменем України і є обов'язковими до виконання на всій її території.

Рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі. Рішення має бути викладено чітко, зрозуміло, грамотно (тобто не містити граматичних і стилістичних помилок, виправлень).

Рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого:

- чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються;

- чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин;

- яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

З огляду на вимоги ч. 1 ст. 4 ГПК України господарський суд у прийнятті судового рішення керується (та відповідно зазначає у ньому) не лише тими законодавчими та/або нормативно-правовими актами, що на них посилалися сторони та інші учасники процесу, а й тими, на які вони не посилалися, але якими регулюються спірні правовідносини у конкретній справі (якщо це не змінює матеріально-правових підстав позову).

Колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення господарського суду вищезазначеним вимогам відповідає не у повному обсязі, враховуючи наступне.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 29.02.2016р., в порядку ст. 65 ГПК України, зокрема, було зобов'язано сторони провести звірку взаєморозрахунків, акт звірки надати суду.

У судове засідання 15.03.2016р. представник відповідача не з'явився, а сторонами не було виконано вимоги вказаної ухвали та не надано акт звірки взаєморозрахунків.

Таким чином, мали місце обставини, які перешкоджали вирішенню спору в судовому засіданні 15.03.2016, і господарський суд відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України мав відкласти в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи.

Не відкладення розгляду справи та незастосування заходів щодо отримання від сторін витребуваних судом документів призвело, як свідчать обставини справи, до неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, що в силу положень ст. 104 ГПК України є підставою скасування або зміни рішення місцевого господарського суду.

Так, відповідач не заперечує наявність заборгованості за договором №0285БМ на поставку товару від 08.12.2015р., проте зазначає, що заборгованість була значно меншою ніж заявлено позивачем та стягнута судом, оскільки за період з 19.02.2016р. по 09.03.2016р. відповідачем було сплачено певну суму, що не було враховано судом при винесенні рішення. На підтвердження своїх доводів відповідач надав додаткові докази, а саме копії виписок по особовому рахунку

Відповідно до положень ст. 101 ГПК України та пункту 9 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 року №7 "Про деякі питання практики застосування розділу ХІІ Господарського процесуального кодексу України" додаткові докази приймаються апеляційним судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

У вирішенні питань щодо прийняття додаткових доказів суд апеляційної інстанції повинен повно і всебічно з'ясовувати причини їх неподання з урахуванням конкретних обставин справи і об'єктивно оцінити поважність цих причин. У разі прийняття додаткових доказів у постанові апеляційної інстанції мають зазначатися підстави такого прийняття.

Відповідач вказує, що директор ТОВ "Типографія -"КСК" ОСОБА_3 з 09.03.2016р. по 11.03.2016р. знаходився у позачерговій відпустці через смерть прабабки в м. Коростень. Повернувшись з вимушеної відпустки, директор був змушений відразу відправитись у відрядження до м. Тернопіль. А тому, у відповідача не було можливості подати відзив на позов та документальне підтвердження викладених у ньому обставин. На підтвердження своїх пояснень надав копії відповідних наказів по підприємству.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає можливим прийняти подані відповідачем додаткові матеріали.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

Між ТОВ В«Бюро-МаксВ» (постачальник) та ТОВ В«Типографія -"КСКВ» (покупець) було укладено договір поставки №0285БМ від 08.12.2015, згідно якого постачальник зобов'язався поставити, а покупець приймати і оплачувати папір та картон (далі - товар) в асортименті, кількості і за цінами, зазначеними у додаткових угодах до договору та/або в рахунках на оплату товару. Сума договору складається з вартості всіх партій поставленого товару (п. 1.1 договору).

Згідно п. 4.3. договору поставки, оплата за товар повинна бути здійснена в повному обсязі протягом 10 календарних діб від дати поставки товару. Датою поставки товару вважається дата оформлення видаткової накладної. Розрахунки здійснюються в безготівковій формі шляхом перерахування покупцем коштів на поточний (розрахунковий) рахунок постачальника в порядку, передбаченому чинним законодавством України. Фактом оплати є надходження коштів на розрахунковий рахунок постачальника (п. 4.4 договору).

Цей договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2016р. (п. 8.1 договору).

15.12.2015р. позивачем на виконання умов договору було поставлено відповідачу товар, що підтверджується видатковими накладними № № цБК-БК1484, цБК-БК1483, на загальну суму 42598,62 грн. Таким чином, враховуючи положення п. 4.3 договору відповідач повинен був розрахуватися за поставлений товар у строк до 26.12.2015р.

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлена обов'язковість договору для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як стверджує позивач, відповідач за поставлений товар розрахувався частково, а саме сплатив 10500,00 грн., що підтверджується п/д №120 від 05.01.2016р. - 2000,00 грн., п/д №134 від 10.02.2016р. - 8000,00 грн., п/д №140 від 17.02.2016р. -500,00 грн., у зв'язку з чим ТОВ В«Бюро-МаксВ» звернувся до господарського суду з позовною заявою про стягнення з ТОВ "Типографія -"КСК" заборгованості за договором поставки товару №0285БМ від 08.12.2015 в розмірі 36184,46 грн., з яких 32098,62 грн. - основного боргу, 3558,02 грн. - пені, 238,94 грн. - річних, 288,88 грн. -інфляційних.

На підтвердження своїх доводів про часткове погашення заборгованості, відповідач надав копії виписок по особовому рахунку, відповідно до яких згідно п/д №120 від 05.01.2016р. сплачено 2000, 00 грн., п/д №134 від 10.02.2016р. - 8000,00 грн., п/д №140 від 17.02.2016р. - 500,00 грн., п/д 143 від 19.02.2016р. - 500, 00 грн., п/д №145 від 23.02.2016р. -500, 00 грн., п/д 149 від 24.02.2016р. - 500, 00 грн., п/д №156 від 26.02.2016р. - 500, 00 грн., п/д №164 від 02.03.2016р. - 500,00 грн., п/д № №169, 175 від 03.03.2016р. - 10500, 00 грн., п/д №179 від 09.03.2016р. - 490,00 грн.

Таким чином, відповідачем на рахунок позивача до винесення судом першої інстанції рішення було перераховано кошти у розмірі 23990,00 грн., у зв'язку з чим розмір основної заборгованості за договором поставки №0285БМ від 08.12.2015р. складав 18608,62 грн.

В свою чергу позивач погоджується з сумою заявленою до стягнення у розмірі 17608,62грн., на підтвердження чого надано акт звіряння взаєморозрахунків станом на 23.05.2016р. Проте, колегія суддів не може прийняти до уваги вказане, оскільки сума у розмірі 1000,00 грн. була сплачена 20.05.2016р., тобто вже після винесення судом рішення по справі.

Таким чином, колегія суддів вважає обґрунтованою суму основної заборгованості, заявленої до стягнення за договором поставки №0285БМ від 08.12.2015р., в розмірі 18608,62 грн. При цьому, 11490,00 грн. були сплачені відповідачем вже під час розгляду справи у суді першої інстанції. А тому, в цій частині провадження у справі підлягає припиненню відповідно п. 1-1 ст. 80 ГПК України у зв'язку з відсутністю предмету спору. В іншій частині вимоги про стягнення суми основного боргу за договором задоволенню не підлягають.

У відповідності до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів

Згідно п. 5.2 договору передбачено, що у разі порушення покупцем строків оплати, покупець сплачує штраф у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу (що відповідно положень ст. 549 ЦК України фактично за своїм характером є пенею).

Позивач просить стягнути з відповідача за неналежне виконання вимог договору 3558,02 грн. пені, 238,94 грн. річних, 288,88 грн. інфляційних.

Перевіривши правильність нарахування пені, річних та інфляційних, суд встановив, що позивачем невірно визначено день з якого розпочалося порушення виконання відповідачем грошового зобов'язання. Так, нарахування слід здійснювати з 26.12.2015, а не з 25.12.2015 як зазначено позивачем.

Крім того, позивачем здійснено нарахування пені, річних та інфляційних до 10.03.2016р. включно (тобто наперед), про що свідчить наданий до позову розрахунок. В той час коли позов подано до суду 26.02.2016р. При цьому, будь-яких заяв про уточнення позовних вимог (зокрема, щодо їх збільшення) позивачем під час розгляду справи не подавалося. Таким чином, нарахування пені, річних та інфляційних за період після 26.02.2016р. позивачем не було обґрунтовано.

Здійснивши перерахунок, колегія суддів вважає обґрунтованими заявлені до стягнення суми пені у розмірі 2921,18 грн., 3% річних - 199,63 грн., інфляційних - 235,00 грн.

Виходячи зі змісту ст. ст. 34, 43, 82 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює обставини справи у відповідності до свого внутрішнього переконання, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності та приймає рішення за результатами оцінки всіх доказів, які були визнані судом як належні та допустимі.

На підставі викладеного, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду дійшла висновку про часткове задоволення апеляційної скарги, та зміну рішення господарського суду Харківської області від 15.03.2016р. у справі №922/546/16.

Керуючись статтями 49, 85, 91, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Типографія - "КСК" задовольнити частково.

Рішення господарського суду Харківської області від 15.03.2016р. у справі № 922/546/16 змінити.

Викласти другий абзац його резолютивної частини в наступній редакції:

«Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Типографія - "КСК" (62459, Харківська область, смт. Високий, вул. Жовтнева, 7/69, код ЄДРПОУ 39805461) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БЮРО-МАКС" (49024, м. Дніпропетровськ, пров. Універсальний, 6, код ЄДРПОУ 36295258) -18608,62 грн. заборгованості, 2921,18 грн. пені, 199,63 грн. річних, 235,00 грн. інфляційних та 1274,02 грн. судового збору. В частині стягнення 11490,00 грн. основного боргу провадження у справі припинити.»

В іншій частині рішення господарського суду Харківської області від 15.03.2016р. у справі № 922/546/16 залишити без змін.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "БЮРО-МАКС" (49024, м. Дніпропетровськ, пров. Універсальний, 6, код ЄДРПОУ 36295258) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Типографія - "КСК" (62459, Харківська область, смт. Високий, вул. Жовтнева, 7/69, код ЄДРПОУ 39805461) - 1401,43 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

Доручити господарському суду Харківської області видати відповідні накази.

Повний текст постанови складено 14.07.16р.

Головуючий суддя Крестьянінов О.О.

Суддя Пуль О.А.

Суддя Фоміна В. О.