Постанова

від 11.07.2016 по справі 825/528/16

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 825/528/16 Головуючий у 1-й інстанції: Клопот С.Л.

Суддя-доповідач: Губська Л.В.

ПОСТАНОВА

Іменем України

11 липня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Губської Л.В.,

Суддів: Ісаєнко Ю.А.

Оксененка О.М.,

при секретарі: Нікітіній А.В.

за участю

представника позивача Кутокова С.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного інспектора будівельного нагляду Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у м.Києві Подкіна Бориса Леонідовича на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2016 року по справі за адміністративним позовом Приватного підприємства «Проектно-будівельна фірма «Дом» до Головного інспектора будівельного нагляду Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у м.Києві Подкіна Бориса Леонідовича про визнання протиправними та скасування постанови та припису, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Приватне підприємство «Проектно-будівельна фірма «Дом», звернувся до суду з даним позовом, в якому, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просив визнати протиправними та скасувати постанову № 49/16/10126-44/0303/02/2 від 03.03.2016 року про накладення на Приватне підприємство «Проектно-будівельна фірма «Дом» штрафу у розмірі 124020 грн. за порушення у сфері містобудівної діяльності та припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, містобудівних норм, державних стандартів і правил від 19.02.2016 року.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2016 року адміністративний позов задоволено.

Не погодившись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на неповне з'ясування обставин справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить постанову суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволені позовних вимог у повному обсязі.

В судовому засіданні представник позивача проти доводів апеляційної скарги заперечував, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Належним чином повідомлений про дату, час і місце апеляційного перегляду представник відповідача до суду не прибув, що, відповідно до ч.4 ст.196 КАС України, не є перешкодою для судового розгляду справи.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом установлено та вбачається з матеріалів справи, що 03 березня 2016 року Головним інспектором будівельного нагляду Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві Подкіним Б.Л. винесено постанову № 49/16/10126-44/0303/02/2 про накладення на ПП «Проектно-будівельна фірма «Дом» штрафу у розмірі 124 020 грн. за порушення у сфері містобудівної діяльності, підставою для чого стало розроблення та передача позивачем громадянину ОСОБА_5 проекту «Реконструкція квартири АДРЕСА_1» без проведення обстеження несучих конструкцій і наземних частин житлового будинку, без отримання технічного висновку та без урахування вимог містобудівної документації та вихідних даних, чим порушено п.п. 5.5, 9.3 ДБН В.3.2-2-2009 «Реконструкція, ремонт, реставрація об'єктів будівництва. Житлові будинки. Реконструкція та капітальний ремонт», ч. 2 ст. 26, ч. 1 ст. 29, ч. 1 ст. 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», п. 4.1. ДБН А.2.2-3-2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво».

19 лютого 2016 року відповідачем винесено припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, містобудівних норм, державних стандартів і правил, в якому зазначені встановлені порушення та визначено строк для їх усунення до 19 березня 2016 року, складено протокол про порушення у сфері містобудівної діяльності та акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, містобудівних норм, державних стандартів і правил, в яких також відображені аналогічні порушення, встановлені в ході перевірки.

Вважаючи, оскаржувані рішення протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суду перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несправедливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, установлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб»єкта владних повноважень обов»язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач як суб»єкт владних повноважень, не довів суду правомірності своїх дій та рішень, в той час, як позивач свої доводи належним чином довів і обґрунтував, тому оскаржувані постанова та припис є протиправними та підлягають скасуванню.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, Положенням про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затвердженим Указом Президента України від 8 квітня 2011 року N 439/2011, встановлено, що основними завданнями Держархбудінспекції України є реалізація державної політики з питань державного архітектурно-будівельного контролю, контролю у сфері житлово-комунального господарства, а саме:

- здійснення в межах своїх повноважень державного контролю за дотриманням законодавства, стандартів, нормативів, норм, порядків і правил із зазначених питань;

- виконання дозвільних та реєстраційних функцій у будівництві, ліцензування господарської діяльності, пов'язаної зі створенням об'єктів архітектури;

- внесення Міністерству регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України пропозицій щодо формування політики із відповідних питань.

Частиною 2 статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011р. № 3038 встановлено, що державний архітектурно-будівельний нагляд здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, через головних інспекторів будівельного нагляду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України..

Відповідно до пункту 7 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів № 553 від 23 травня 2011 року (далі - Порядок №553) позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи інспекції.

Підставами для проведення позапланової перевірки є:

- подання суб'єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об'єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням;

- необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні та декларації про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні та декларації про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів;

- виявлення факту самочинного будівництва об'єкта;

- перевірка виконання суб'єктом містобудівної діяльності вимог приписів органу державного архітектурно-будівельного контролю;

- вимога Держархбудінспекції про проведення перевірки;

- звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог містобудівного законодавства;

- вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язана пред'явити службове посвідчення та направлення для проведення позапланової перевірки.

З матеріалів справи вбачається, що підставою для проведення позапланової перевірки 19 лютого 2016 року був Наказ ДАБІ України №976 від 08.09.2015р. та необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у декларації про початок виконання будівельних робіт, в результаті чого видано направлення на проведення позапланової перевірки від 18 лютого 2016 року.

Відповідно до п.9 Порядку №553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб»єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об»єкт будівництва.

Як вбачається з матеріалів справи, перевірка була здійснена у присутності представника Замовника проекту, який під підпис був ознайомлений з актом перевірки, при цьому, колегія суддів приймає доводи апелянта, що, оскільки, позивач є проектантом та не є суб»єктом містобудування, який будує або збудував об»єкт будівництва, його присутність під час проведення перевірки не є обов»язковою.

Приписами пунктів 16, 17 Порядку №553 встановлено, що за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт.

Відповідно до підпункту «а» пункту 3 частини 4 статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право видавати обов'язкові для виконання приписи щодо усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

На підставі вищенаведеної норми відповідачем було видано оскаржуваний припис від 19 лютого 2016 року про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Щодо зазначених в приписі порушень слід зазначити наступне.

Так, згідно з частиною 2 статті 26 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" , суб'єкти містобудування зобов'язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об'єктів.

В свою чергу, статтею 29 цього Закону та пунктом 4 наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 45 від 16 травня 2011 року «Про затвердження Порядку розроблення проектної документації на будівництво об'єктів» встановлено, що основними складовими вихідних даних є: містобудівні умови та обмеження; технічні умови; завдання на проектування.

Пунктом 8.1 ДБН А.2.2-3-2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво» встановлено, що робочий проект розробляється для визначення містобудівних, архітектурних, художніх, екологічних, технічних, технологічних, інженерних рішень об'єкта, його кошторисної вартості.

Водночас, статтею 9 Закону України "Про архітектурну діяльність" визначено, що будівництво - це роботи з нового будівництва, реконструкції, технічного переоснащення діючих підприємств, реставрації, капітального ремонту.

Норми ДБН А.2.2-3-2014 "Склад та зміст проектної документації на будівництва" встановлюють склад та зміст проектної документації на нове будівництво, реконструкцію, капітальний ремонт та технічне переоснащення будинків, будівель, споруд будь-якого призначення, їх комплексів або їх частин, лінійних об'єктів інженерно-транспортної інфраструктури.

На виконання частин четвертої та дев'ятої статті 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» наказом Міністерства регіонального розвитку будівництва та житлово-комунального господарства України № 109 від 07 липня 2011 року затверджений Порядок надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст (надалі - Порядок).

Відповідно до п.1.2 цього Порядку містобудівні умови та обмеження - це документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об'єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією.

Також, у зазначеному пункті розкривається поняття містобудівного розрахунку, а саме, це розрахунок щодо гранично допустимих параметрів забудови, умови ув'язки архітектурно-планувального та об'ємно-просторового рішення, системи обслуговування, інженерних комунікацій, транспортного обслуговування та благоустрою з існуючою забудовою із дотриманням чинних нормативних документів.

Містобудівний розрахунок відповідно до Порядку додається до заяви для отримання містобудівних умов та обмежень.

Містобудівний розрахунок є однією з форм викладення намірів замовника (забудовника), який дає можливість органу місцевого самоврядування перед прийняттям рішення щодо надання містобудівних умов та обмежень надати їм оцінку з точки зору відповідності будівельним нормам, правилам та затвердженій містобудівній документації.

У Декларації про початок виконання будівельних робіт, наданій Замовником (а.с.54), зазначено, що містобудівні умови та обмеження, відповідно до пункту 25 Переліку об'єктів будівництва, для проектування яких містобудівні умови та обмеження не надаються, затвердженого Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлового комунального господарства України №109, не вимагаються.

Виходячи із тексту даного пункту Переліку, містобудівні умови та обмеження не надаються, якщо проводиться реконструкція житлових та нежитлових приміщень без зміни їх зовнішньої конфігурації, улаштування в існуючих житлових будинках, адміністративно-побутових будівлях підприємств та громадських будівлях вбудованих приміщень громадського призначення.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, спірним проектом передбачено реконструкцію квартири зі збільшенням її площі за рахунок власної тераси.

Квартира виконана в двох рівнях, на другому рівні знаходиться існуюча тераса загальною площею 75,80 кв. м., за рахунок якої буде збільшена площа квартири з добудовою із легких металевих конструкцій додаткового приміщення площею 25,50 кв. м.

Отже, бажаючи здійснити реконструкцію житлових та нежитлових приміщень із змінами їх зовнішньої конфігурації, позивач повинен був, заповнюючи бланк Декларації про початок виконання будівельних робіт, зазначити про містобудівні умови та обмеження, орган, який їх видав, реєстраційний номер та дату видачі.

Колегія суддів звертає увагу, що є звід правил - такі як СНИП і ДБН, які регламентують можливості при реконструкції.

Так, ДБН В.3.2-2-2009 «Житлові будинки. Реконструкція та капітальний ремонт» встановлює наступні правила.

Прибудова - вид реконструкції, при якій збільшується площа забудови житлового будинку шляхом створення нових приміщень, що безпосередньо прилягають до зовнішніх стін будинку.

Реконструкція квартири - може бути двох видів:

- Реконструкція квартири без зміни геометричних параметрів об'єкта (тобто без зміни техніко-економічних параметрів). Це перепланування квартири, - в якій не можна змінювати загальну площу квартири.

- Реконструкція квартири із змінами геометричних параметрів об'єкта (тобто прибудова балкона, збільшення площі за рахунок тамбура, та інше). Це реконструкція - яка вимагає отримувати дозвіл на проектування - містобудівні умови і обмеження.

Як перший варіант, так і другий варіант реконструкції, вимагають розробку проекту перепланування квартири (проект реконструкції), відкриття будівництва (Перша декларація) а також закриття будівництва (Друга Декларація).

Єдина відмінність, це те, що в другому варіанті - необхідно додатково отримувати містобудівні умови.

Після реєстрації Декларації про готовність об'єкта до експлуатації (при наявності реконструкції із змінами геометричних параметрів об'єкта) будуть внесені нові дані щодо площі квартири у правовстановлюючі документи.

Висновок суду першої інстанції, що при виконанні будівельних робіт не зміниться зовнішня конфігурація об'єкта будівництва, спростовується зареєстрованою декларацією № КВ 083153635768 від 29.12.2015, яка так і називається «Реконструкція квартири зі збільшенням площі за рахунок власної тераси» та характером виконаних робіт.

Крім того, факт збільшення геометричних розмірів квартири підтверджується даними, зазначеними замовником будівництва в самій декларації про початок виконання будівельних робіт, а саме:

- загальна площа квартири до реконструкції 140,8 кв. м., житлова 67,8 кв. м.;

- загальна площа квартири після реконструкції 166,2 кв. м., житлова 101,8 кв. м.

Отже, розроблення проектної документації на виконання будівельних робіт з реконструкції об'єкта будівництва необхідно здійснювати на підставі вихідних даних, а саме: містобудівних умов та обмежень.

Аналогічної правової позиції притримується Вищий адміністративний суд України в ухвалі від 10 грудня 2014 року у справі № К/800/29713/14.

В ухвалі від 21 січня 2016 року у справі № К/800/44553/15 ВАСУ зазначає, що «Виконана реконструкція зазначеного об'єкту визвала зміни габаритних розмірів квартири АДРЕСА_1 і всього дому в цілому та враховуючи характер виконаних робіт, на їх виконання необхідно отримати містобудівні умови та обмеження, роботи з реконструкції зі змінами геометричних параметрів квартири неможливо виконувати за їх відсутності».

Щодо посилання позивача на абз. 3 п. 4.1. ДБН А.2.2-3-2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво», який вказує на те, що зазначене обстеження не стосується проектної документації, розробленої на реконструкцію або капітальний ремонт існуючого об'єкту, яка не передбачає зміну його конструктивної системи, додаткові навантаження на підвалини та основи або розробленої на частину існуючого об'єкта (квартиру, окреме приміщення громадського призначення тощо) суд звертає увагу на те, що в даному випадку реконструкція відбувалася, крім іншого, шляхом прибудови, тобто шляхом створення нового об'єкту, в розумінні ДБН А.2.2-3-2014 ще не існуючого.

З огляду на викладене, на переконання судової колегії, наявність порушення у сфері містобудівної діяльності при здійсненні спірного проекту реконструкції квартири є очевидною.

Відповідно до частини першої статті другої Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», суб'єкти містобудування, які здійснюють проектування об'єктів, експертизу проектів будівництва, несуть відповідальність у вигляді штрафу за передачу замовнику проектної документації для виконання будівельних робіт на об'єкті будівництва, розробленої з порушенням вимог законодавства, містобудівної документації, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування, будівельних норм, державних стандартів і правил, у тому числі за нестворення безперешкодного життєвого середовища для осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп населення, незабезпечення приладами обліку води і теплової енергії, а також за заниження категорії складності об'єкта будівництва, зокрема, проектна організація - у розмірі дев'яноста мінімальних заробітних плат.

Отже, колегія суддів приходить до висновку, що відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), що він і довів суду як суб»єкт владних повноважень, а тому відсутні підстави для задоволення позову.

З огляду на викладене, судова колегія вважає, що судом першої інстанції рішення ухвалено при неповному з'ясуванні усіх обставин, що мають суттєве значення для справи, а також при помилковому застосуванні норм матеріального права, тому воно підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст.ст.195,196,198,202,205,207,211,212,254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Головного інспектора будівельного нагляду Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у м.Києві Подкіна Бориса Леонідовича - задовольнити.

Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2016 року - скасувати.

Прийняти нову постанову, якою адміністративний позов Приватного підприємства «Проектно-будівельна фірма «Дом» до Головного інспектора будівельного нагляду Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у м.Києві Подкіна Бориса Леонідовича про визнання протиправними та скасування постанови та припису - залишити без задоволення.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту.

Ухвала в повному обсязі складена 14 липня 2016 року.

Головуючий-суддя Л.В.Губська

Судді Ю.А.Ісаєнко

О.М.Оксененко

Головуючий суддя Губська Л.В.

Судді: Оксененко О.М.

Ісаєнко Ю.А.