Ухвала

від 11.07.2016 по справі 808/283/16

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

01029, м. Київ, вул. Московська, 8, корп. 5

У Х В А Л А

11 липня 2016 року К/800/18476/16

Суддя Вищого адміністративного суду України Борисенко І.В.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Державної фіскальної служби України

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 11.03.2016

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 15.06.2016

у справі № 808/283/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КОРМОВЕТ»

до 1. Державної податкової інспекції у Запорізькому районі Головного управління ДФС у Запорізькій області

2. Державної фіскальної служби України

третя особа державний реєстратор Реєстраційної служби Запорізького районного управління юстиції Супрун Ю.М.

про скасування рішення та зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга Державної фіскальної служби України на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 11.03.2016 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 15.06.2016 у справі №808/283/16.

Вказана касаційна скарга підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

Відповідно до ч. 5 ст. 213 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги додаються документ про сплату судового збору, а також копії касаційної скарги відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі, та копії оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

Згідно зі ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду, ставка судового збору встановлена у розмірі 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Частиною 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з п.п. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 названого Закону ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру суб'єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем - 1 розмір мінімальної заробітної плати.

Згідно зі статтею 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» розмір мінімальної заробітної плати у місячному розмірі на 1 січня 2016 року становить 1378 грн.

Як передбачено ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір», у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Згідно позовної заяви позивачем заявлені чотири вимоги немайнового характеру.

Отже, як вбачається з наявних матеріалів, скаржником не додано до касаційної скарги доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі, а саме - 6 614,40 грн., виходячи з розрахунку: 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, тобто, 120% х (4х1378,00 грн.).

Проте, відповідачем заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору із посиланням на загальні норми, які регулюють правовідносини щодо сплати судового збору, розстрочення, відстрочення, зменшення розміру судового збору чи звільнення від його сплати та відсутність відповідного фінансування.

Положеннями ч. 1 ст. 88 Кодексу адміністративного судочинства України, які кореспондуються з приписами ч. 1 та ч. 2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що єдиною підставою для зменшення розміру належних для оплати судових витрат, звільнення від їх оплати, відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто, фізичної або юридичної особи.

При цьому, особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий/фінансовий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі (наприклад, довідку про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів з довідкою контролюючого органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо).

У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади.

У зв'язку із цим обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися достатньою підставою для відстрочення такої сплати.

Крім того, пунктом 2 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» Кабінет Міністрів України зобов'язано забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору.

Аналогічна позиція щодо обов'язку контролюючого органу сплачувати судовий збір на умовах, визначених Законом України «Про судовий збір» в чинній редакції, висловлена Верховним Судом України (ухвала від 24.12.2015 у справі № 477/2598/14-а, ухвала від 09.11.2015 у справі №810/2302/15).

Таким чином, клопотання відповідача про звільнення від сплати судового збору задоволенню не підлягає як безпідставне.

Реквізити рахунку для зарахування судового збору: отримувач коштів УДКСУ у Печерському районі м. Києва; рахунок отримувача 31210255700007; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38004897, код банку отримувача 820019; банк отримувача - ГУ ДКСУ у м. Києві; код класифікації доходу бюджету - 22030105 «Судовий збір (Вищий адміністративний суд України, 075)».

Згідно ч. 3 ст. 214 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 213 цього Кодексу, застосовуються правила статті 108 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків. Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надсилається особі, що звернулася із позовною заявою.

Виходячи з наведеного, касаційну скаргу слід залишити без руху, а скаржнику встановити строк для усунення зазначених вище недоліків до 11.08.2016 .

Відповідно до ч. 2 ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду.

У зв'язку з цим, скаржнику слід усунути вищезазначені недоліки у визначений судом касаційної інстанції строк.

Керуючись ст.ст. 108, 210 - 214 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити Державній фіскальній службі України в задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору.

2. Касаційну скаргу Державної фіскальної служби України залишити без руху.

3. Встановити скаржнику строк до 11.08.2016 для усунення вказаних недоліків шляхом надання суду документу про сплату судового збору у встановленому порядку та розмірі.

Суддя (підпис

Вищого адміністративного

суду України І.В. Борисенко