Рішення

від 16.04.2007 по справі 6/143

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

6/143

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

16.04.07 р.                                                                               Справа № 6/143                               

Суддя господарського суду Донецької області Підченко Ю.О.

При секретарі судового засідання Пальчак О.М.

Розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом  товариства з обмеженою відповідальністю “Азовська нафтова компанія” м. Маріуполь

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю “Стальбуд - МК” м. Маріуполь

за участю третіх осіб що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 1.Товариства з обмеженою відповідальністю “Рембудполімер” м.Луганськ

2.Товариства з обмеженою відповідальністю “Монтажсервіс” смт.Солоне

про стягнення 96809 грн. 00 коп.

за участю:

представників сторін:

від позивача  не з'явився

від відповідача Чуприн В.П. – юрисконсульт, Климашевський В.І. –керівник

від третьої особи 1 не з'явився

від третьої особи 2 не з'явився

Сторін було належним чином повідомлено про час та місце проведення судового засідання, тому судом з урахуванням вимог ст. ст. 42, 43 ГПК України створені всі необхідні умови для вирішення спору на принципах змагальності, рівності учасників процесу перед законом.

Постановою Вищого господарського суду України від 24.01.07р. по справі № 6/143 постанову Донецького апеляційного господарського суду від 30.10.06р. та рішення господарського суду Донецької області від 15.09.05р. у справі № 6/143 скасовано і справу  передано на новий розгляд до господарського суду Донецької області.

Відповідно до ст. 111-12 ГПК України вказівки, що містяться к постанові касаційної інстанції є обов'язковими для суду під час нового розгляду справи.

СУТЬ СПОРУ:

Заявлені вимоги про стягнення збитків в розмірі 96809 грн., заподіяних позивачеві у зв'язку з неналежною якістю виконання будівельних робіт згідно договору підряду на будівництво № 89 від 04.10.02р.

Ухвалою по справі № 6/143 від 21.03.07р. були залучені до участі у справі у якості третіх осіб що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - товариство з обмеженою відповідальністю “Рембудполімер” та товариство з обмеженою відповідальністю “Монтажсервіс”.

Неприбуття у судове засідання позивача та третіх осіб, які були належним чином повідомлені про час та місце проведення судового засідання не перешкоджає розгляду спору по суті згідно вимог ст. 75 ГПК України та вимог ст.42 ГК України.

Відповідач позов не визнав у повному обсязі по викладеним у відзиві доводам.

Також відповідач звернувся з зустрічним позовом, в якому просив визнати недійсним акт „Технічного огляду об'єкту „Товарно-сировинний парк” на будівництві „Установки атмосферної перегонки нафти” від 12.03.04р. Зустрічну позовну заяву прийнято судом для сумісного розгляду з первісним позовом згідно вимог статті 60 ГПК України.

З'ясувавши  фактичні  обставини справи, докази на їх підтвердження, надавши правову кваліфікацію  відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правову норму, яка підлягає застосуванню, приймаючи до уваги доводи відповідача, суд встановив:

Позов мотивовано тим, що 04.10.02р. між товариством з обмеженою відповідальністю “Азовська нафтова компанія” та товариством з обмеженою відповідальністю “Стальбуд - МК” був укладений договір підряду на будівництво № 89.

На виконання п. 1.1 укладеного між сторонами договору відповідачем були виконані роботи по очищенню, знежиренню, фарбуванню зовнішньої та внутрішньої сторони 6 резервуарів для технічної води ємністю 200 м3 та 4 резервуарів для мазуту ємністю 400 м3 із зовнішньої сторони.

Факт виконання відповідачем робіт підтверджується актами, підписаними з боку відповідача та позивача, а саме, актом виконаних робіт по резервуарам мазуту з протикорозійним захистом ємностей та металоконструкцій за листопад 2002 року, актом виконаних робіт на антикорозійний захист внутрішньої сторони ємностей за жовтень 2002 року, актом виконаних робіт на антикорозійний захист внутрішньої сторони ємностей за листопад 2002 року, актом виконаних робіт по резервуарам мазуту з протикорозійним захистом ємностей та металоконструкцій за жовтень 2002 року.

Пунктом 3.4 договору встановлений обов'язок відповідача забезпечити належну якість виконаних будівельних робіт.

Згідно п. 3.7 договору відповідач зобов'язується своєчасно усунути недоліки в роботі, виявлені позивачем за рахунок відповідача.

Відповідно до п. 8.1 договору гарантійний строк складає 12 місяців з дня введення в експлуатацію або 18 місяців після підписання позивачем підсумкового акту приймання робіт.

Однак 24.02.04р. в межах гарантійного строку, встановленого п.8.1 договору, згідно службової записки керівника виробництва позивача від 25.02.04р., позивачем було виявлені недоліки в роботах, виконаних відповідачем за договором, а саме: покриття резервуарів для технічної води №№4-9 та покриття резервуарів для мазуту №№44-47 дало численні тріщини, фарба з ґрунтом частково відійшла від металевої поверхні, що спричинило корозію поверхні, що підтверджується актом „Технічного огляду об'єкту „Товарно-сировинний парк” на будівництві „Установки атмосферної перегонки нафти” від 12.03.04р.

Вказані недоліки у виконаних відповідачем роботах не могли бути виявлені позивачем при прийнятті виконаних робіт, оскільки вони є прихованими недоліками, що підтверджується вимогами ДБН А.3.1-96.

Пунктом 9.1.4 передбачено, що при не усуненні відповідачем дефекту позивач має право зробити це своїми силами за рахунок відповідача та стягнути з нього вартість робіт по усуненню дефекту.

У зв'язку з тим, що відповідач не забезпечив належну якість виконаних за договором робіт, не усунув самостійно та за свій рахунок виявлені недоліки, позивач був вимушений усунути недоліки за свій рахунок.

Позивач уклав 15.06.04р. договір № 201 з товариством з обмеженою відповідальністю “Монтажсервіс”, на підставі якого останній виконав роботи на загальну суму 11519 грн., у тому числі по усуненню недоліків в виконаних відповідачем роботах.

05.11.04р. між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю “Рембудполімер” був укладений договір № 256-м, на виконання якого останній виконав роботи на загальну суму 85290 грн., у тому числі по усуненню недоліків в виконаних відповідачем роботах.

За такими обставинами позивач намагається стягнути з відповідача збитки в розмірі 96809 грн., оскільки будівельні роботи згідно договору підряду на будівництво № 89 від 04.10.02р. не були виконані відповідачем належним чином.

За своєю правовою природою між сторонами укладено договір будівельного підряду.

Сторони досягли істотних умов договору підряду, зокрема по його предмету, ціні, строку виконання робіт, визначили вартість робіт, а тому у розумінні ст. ст. 332, 334, 342, 345 ЦК України 1963 року він вважається укладеним.

Зобов'язання повинні виконуватись належним чином та в строк, передбачений договором або із пред'явленими вимогами у розумінні ст. 161 ЦК України і припиняються виконанням належним чином у розумінні ст. 216 ЦК України.

Стаття 332 ЦК України 1963 року визначає, що за договором підряду підрядчик зобов'язується виконати на свій риск певну роботу за завданням замовника з його або своїх матеріалів, а замовник зобов'язується прийняти й оплатити виконану роботу.

Згідно п. 4 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України 2003 року до цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

Укладений договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно зі статтями 173, 174, 175 ГК України (статтями 11, 202, 509 ЦК України) і відповідно до ст. 629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.

У силу частини першої ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За вимогами статті 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона(підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду укладається на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або виконання іншої роботи з переданням її результату замовнику.

Статтею 875 ЦК України передбачено, що за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Оплата робіт за вимогами частини 4 ст. 879 ЦК України провадиться після прийняття замовником збудованого об'єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.

Згідно ст. 882 ЦК України замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду, або, якщо це передбачено договором, - етапу робіт, зобов'язаний негайно розпочати їх прийняття.

Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Замовник, який попередньо прийняв окремі етапи робіт, несе ризик їх знищення або пошкодження не з вини підрядника, у тому числі й у випадках, коли договором будівельного підряду передбачено виконання робіт на ризик підрядника.

Як свідчать акти виконаних робіт всі роботи, виконані відповідачем, відповідають вимогам проектної документації та договору.

Відповідно до ст. 877 ЦК України підрядник зобов'язаний здійснювати будівництво та пов'язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт.

За вимогами ст. 857 ЦК України робота, виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду, а в разі їх відсутності або неповноти - вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру.

Стаття 858 ЦК України передбачає, що якщо робота виконана підрядником з відступами від умов договору підряду, які погіршили роботу, або з іншими недоліками, які роблять її непридатною для використання відповідно до договору або для звичайного використання роботи такого характеру, замовник має право, якщо інше не встановлено договором або законом, за своїм вибором вимагати від підрядника:

1) безоплатного усунення недоліків у роботі в розумний строк;

2) пропорційного зменшення ціни роботи;

3) відшкодування своїх витрат на усунення недоліків, якщо право замовника усувати їх встановлено договором.

При істотності відступлень від умов договору або інших недоліків в роботі, неможливості їх усунення або не усунення їх підрядником у встановлений замовником строк, замовник має право на розірвання договору шляхом відмови від нього та на відшкодування збитків згідно ч. 2 ст. 852 та ч. 3 ст. 858 ЦК України.

Згідно ст. 853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Пунктом 9.1.4 договору встановлено, що при виявленні недоліків обов'язково повинен складатися двосторонній акт.

Однак позивачем не надано доказів повідомлення відповідача про виявлення допущених у підрядних роботах недоліках, зокрема звіт про факсовий дзвінок від 26.02.04р. і супровідний лист до факсового дзвінку від 26.02.04р., та складення двостороннього акту за вимогами договору.

Крім того, п. 1.1 договору № 256-м від 05.11.04р. передбачено виконання ремонту та укріплення залізобетонного лотків Л-1 та Л-6, тоді як за договором підряду № 89 від 04.10.02р. об'єктами робіт є очищення, знежирення, фарбування зовнішньої та внутрішньої сторони 6 резервуарів для технічної води ємністю 200 м3 та 4 резервуарів для мазуту ємністю 400 м3 із зовнішньої сторони.

Договір підряду регламентується не тільки ЦК України, однак і ГК України.

Особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання визначається господарським кодексом. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відносно стягнення збитків, то законодавець зазначає, що стаття 623 ЦК України як загальна норма та статті 224, 225 ГК України 2003р., як спеціальні норми, передбачають, що у випадку невиконання або неналежного виконання зобов'язань боржником він повинен відшкодувати кредитору заподіяні цим збитки.

Стаття 322 ГК України передбачає умови відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за договором підряду.

Недоліки, виявлені при прийнятті робіт (об'єкта), підрядник зобов'язаний усунути за свій рахунок у строки, погоджені з замовником. У разі порушення строків усунення недоліків підрядник несе відповідальність, передбачену договором.

На позивачеві лежить обов'язок довести суду згідно ст. 33 ГПК України наступне:

-          по-перше, факт заподіяння йому збитків;

-          по-друге, розмір зазначених збитків та докази невиконання зобов'язань;

-          по-третє, причинно-наслідковий зв'язок між невиконанням зобов'язань та заподіяними збитками.

У статті 883 ЦК України зазначені умови відповідальності підрядника за недоліки збудованого об'єкту. За невиконання або неналежне виконання обов'язків за договором будівельного підряду підрядник сплачує неустойку, встановлену договором або законом, та відшкодовує збитки в повному обсязі, якщо не доведе, що ці порушення сталися не з його вини.

Відповідальність за недоліки збудованого об'єкту підрядник несе відповідно до загального принципу вини(ст. 614 ЦК України).

Відповідно до загального правила ч. 2 ст. 883 ЦК України підрядник зобов'язується відшкодувати замовникові збитки (ст. 22 ЦК України), а також сплатити неустойку, встановлену законом або договором (незалежно від відшкодування збитків).

Але переважному застосуванню перед цим правилом ч. 2 ст. 883 ЦК України до договорів підряду підлягає положення ч. 1 ст. 322 ЦК України, згідно якої винна сторона зобов'язано сплатити штрафні санкції, а також відшкодувати збитки в сумі, не покритій штрафними санкціями.

При цьому в ч.  ст. 322 ГК України зроблено застереження ”якщо інше не встановлено законом”, у тому числі договором між сторонами. Однак невідомо, до якого саме закону посилає це застереження, та яка норма права підлягає застосуванню: загальна, спеціальна або диспозитивна.

Укладений між сторонами договір підряду не містить питань забезпечення якості виконаних робіт, дійсні права та обов'язки щодо забезпечення якості. Відповідальність винної сторони за неналежну якість робіт умовами договору не передбачена.

Сума, яка підлягає стягненню з підрядника у вигляді збитків не відповідає вимогам закону та договору, оскільки умови договору передбачають будівництво, ремонт об'єкта тощо.

Представники третіх осіб у судове засідання не з'явилися, не дали оцінки того, які саме роботи були ними виконані.

Так, підставою оплати виконаних робіт були "інші об'єкти", тоді як за договором підряду № 89 є резервуари.

Крім того позивач належним чином не довів до підприємства відповідача наявність недоліків та можливого їх усунення за умови наявності таких застережень в договорі.

Таким чином позивачем не доведено складова збитків, їх розмір, причинний зв'язок між виконанням відповідачем зобов'язань за договором № 89 від 04.10.02р. та настанням наслідків у вигляді збитків, заподіяних позивачеві на підставі договорів № 201 від 15.06.04р. та № 256-м від 05.11.04р.

Відповідачем надано докази відсутності вини у заподіяних позивачу збитків.

За таких обставин, з урахуванням вищевикладеного, суд вважає, що у задоволенні позову щодо стягнення з відповідача збитків в розмірі 96809 грн. слід відмовити як необґрунтовано заявлених.

Витрати по державному миту та забезпеченню судового процесу по первісному позову покладаються на позивача згідно вимог ст. ст. 44,49 ГПК України.

До прийняття рішення по справі позивач за зустрічним позовом використовуючи своє право передбачене ст. 22 ГПК України відмовився від позову повністю. Останньому роз'яснені наслідки його процесуальних дій, у т.ч. те, що витрати по держмиту та забезпеченню судового процесу поверненню не підлягають та покладаються на позивача згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України.

Оскільки відмова від позову не суперечить законодавству та не порушує права і охоронювані законом інтереси інших осіб, вона прийнята судом.

Відповідно до частини 2 ст. 49 ГПК України якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї державне мито незалежно від результатів вирішення спору, а тому витрати по державному миту за подання апеляційної та касаційної скарг покладаються на позивача по первісному позову.

Витрати за проведення судово-будівельної експертизи, призначеної Донецьким апеляційним господарським судом ухвалою від 05.12.05р., в сумі 784 грн. 80 коп. згідно рахунку Донецького науково-дослідного інституту судових експертиз № 610 від 30.05.06р. покладаються на позивача - товариство з обмеженою відповідальністю “Азовська нафтова компанія”.

У задоволенні клопотання позивача № 5.03-360 від 14.04.07р. щодо відкладення розгляду справи слід відмовити, оскільки судом з'ясовані всі фактичні обставини справи, а докази у справі дають можливість прийняти рішення по суті спору. Крім того, воно надійшло до канцелярії суду після прийняття рішення по справі.

Суддя може оголосити в судовому засіданні тільки вступну та резолютивну частини рішення за наявності згоди на це представників як позивача, так і відповідача, присутніх у засіданні. А в разі присутності представника лише однієї сторони - за згодою цього представника. Відповідачем надана така згода, тому судом оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення по справі.

На підставі викладеного керуючись ст. ст. 161, 216, 332, 334, 342, 345 ЦК України 1963 року, п. п. 4, 6 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України 2003 року, ст. ст. 526, 614, 623, 852, 853, 857, 858, 875, 879, 882, 883, 887 ЦК України 2003 року, ст. ст.42, 55, 193, 202, 224, 225, 322 ГК України, ст. ст. 27, 33, 44, 49, 60, 82, 84, частиною третьою ст. 85, ст. 111-12 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1.У задоволенні первісного позову відмовити.

2.Витрати по державному миту та забезпеченню судового процесу по первісному позову покладаються на позивача згідно вимог ст. ст. 44,49 ГПК України.

3.Провадження у справі по зустрічному позову припинити.

4.Витрати по держмиту та забезпеченню судового процесу покладаються на позивача за зустрічним позовом згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України.

5.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Азовська нафтова компанія”, 87503, м. Маріуполь, Донецька область, Донецьке шосе, 3, ід.код 30661021, на користь:

- товариства з обмеженою відповідальністю “Стальбуд - МК”, 87535, м. Маріуполь, Донецька область, проспект Карпова, 35, ід. код 31825632, витрати по державному миту за подання апеляційної скарги в сумі в сумі 485 грн. 00 коп., витрати по державному миту за подання касаційної скарги в сумі 485 грн. 00 коп., витрати за проведення судово-будівельної експертизи в сумі 784 грн. 80 коп., видавши наказ.

6.Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Дата підписання рішення, оформленого у відповідності зі ст. 84 ГПК України: 23.04.07р.

Суддя                                                                         Підченко Ю.О.