Постанова

від 13.07.2016 по справі 910/31105/15

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 липня 2016 року Справа № 910/31105/15

Вищий господарський суд України у складі колегії:

Головуючого:Студенця В.І., суддів:Васищака І.М., Прокопанич Г.К.; за участю представників сторін позивача - Швед Я.О.; відповідача - не з'явився; розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Новий Баку" на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 12.04.2016 та на рішенняГосподарського суду міста Києва від 22.12.2015 у справі№ 910/31105/15 за позовомКомунального підприємства "Київський метрополітен" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Новий Баку" простягнення 119 707, 75 грн

В С Т А Н О В И В:

Комунальне підприємство "Київський метрополітен" (далі - КП "Київський метрополітен") звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Новий Баку" (далі - ТОВ "Новий Баку") про стягнення заборгованості з орендної плати за договором про передачу майна комунальної власності територіальної громади міста Києва, яке передається в оренду від 15.10.2011 № 225-У(Ор)-11, а саме суми основного боргу з врахуванням індексу інфляції 108 414, 77 грн, пені у розмірі 10 219, 07 грн, 3% річних з простроченої суми - 1 073, 91 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.12.2015 порушено провадження у справі № 910/31105/15 за позовом КП "Київський метрополітен" до ТОВ "Новий Баку" про стягнення 119 707, 75 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва (суддя Сівакова В.В.) від 22.12.2015 позов задоволено частково, суд стягнув з ТОВ "Новий Баку" на користь КП "Київський метрополітен" 108 414, 77 грн боргу по орендній платі, 10 211, 25 грн пені, 1 073, 91 грн 3% річних. В іншій частині у позові відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду (колегія суддів у складі: головуючий суддя Сітайло Л.Г., Судді Баранець О.М., Калатай Н.Ф.) від 12.04.2016 рішення Господарського суду міста Києва від 22.12.2015 залишено без змін.

Не погоджуючись з постановою Київського апеляційного господарського суду від 12.04.2016 та рішенням Господарського суду міста Києва від 22.12.2015, ТОВ "Новий Баку" подало касаційну скаргу, в якій просить оскаржувані судові рішення скасувати, ухвалити нове, яким відмовити КП "Київський метрополітен" в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Касаційна скарга мотивована тим, що судами попередніх інстанцій в порушення ст. 549 ЦК України застосовано подвійну цивільно-правову відповідальність за одне і те саме порушення, а саме стягнуто пеню одночасно з 3% річних.

Також скаржник вважає, що у судів попередніх інстанцій були відсутні правові підстави для стягнення пені з 13.10.2014, тобто після закінчення строку дії договору.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 24.06.2016 касаційну скаргу ТОВ "Новий Баку" прийнято до провадження та призначено до розгляду на 13.07.2016.

На адресу суду 11.07.2016 від ТОВ "Новий Баку" надійшла заява про відкладення розгляду справи та продовження строку розгляду спору у зв'язку з перебуванням у відпустці його представника.

Відповідно до ст. 28 ГПК України справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника.

Керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, подають господарському суду документи, що посвідчують їх посадове становище.

Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації. Довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої ним особи та посвідчується печаткою підприємства, організації (за наявності).

З врахуванням викладеного, оскільки ТОВ "Новий Баку" не було позбавлене можливості забезпечення реалізації своїх процесуальних прав в судовому засіданні, призначеному на 13.07.2016, через іншого представника чи керівника товариства, колегія суддів не знайшла правових підстав для задоволення клопотання ТОВ "Новий Баку" про відкладення розгляду справи.

Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування норм матеріального і процесуального права вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Як встановлено господарськими судами між КП "Київський метрополітен" (орендодавець) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_5 (орендар) 15.10.2011 укладено договір про передачу майна комунальної власності територіальної громади міста Києва, яке передається в оренду № 225У(Ор)-11, за умовами якого орендодавець, на підставі рішення Київради №517/5329 від 28.12.2010 передає, а орендар приймає в оренду нерухоме майно (частину переходу) (далі - об'єкт оренди) за адресою: станція метро "Видубичі" (вестибюль № 1) для торгівлі непродовольчими товарами (п. 1.1. договору).

Згідно з п. 2.1. договору об'єктом оренди є частина вестибюлю, визначена відповідно до проектної документації, розробленої ДП "ПІ Укрметротунельпроект", тимчасовими огороджуючими конструкціями (кіосками) орендар), загальною площею 59,5 кв. м.

Об'єкт оренди належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва і знаходиться на балансі КП "Київський метрополітен" (п. 2.4. договору).

Відповідно до акту приймання-передачі приміщення від 01.11.2011 орендодавець передав, а орендар прийняв частину переходу станції метро "Видубичі" (вестибюль №1), визначену тимчасовим огороджуючими конструкціями (кіосками), загальною площею 59,5 кв. м.

Між КП "Київський метрополітен" (орендодавець), Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_5 (первісний орендар) та ТОВ "Новий Баку" (новий орендар) 02.01.2013 укладено договір № 1 про внесення змін до договору, визначивши орендарем приміщень ТОВ "Новий Баку".

Згідно з актом приймання-передачі приміщення від 01.01.2013 орендодавець прийняв, а орендар (попередній) передав частину переходу станції метро "Видубичі" (вестибюль № 1), визначену тимчасовим огороджуючими конструкціями (кіосками), загальною площею 59,5 кв. м.

Між сторонами складено акт приймання-передачі від 02.01.2013, згідно з яким орендодавець передав, а орендар (новий) прийняв частину переходу станції метро "Видубичі" (вестибюль №1), визначену тимчасовим огороджуючими конструкціями (кіосками), загальною площею 59,5 кв. м.

Пунктом 3.1. договору передбачено, що за користування об'єктом оренди орендар сплачує орендодавцю орендну плату, розрахунок якої здійснюється на підставі рішення Київради № 517/5329 від 28.12.2010 та Методики розрахунку орендної плати за користування майном територіальної громади м. Києва та на дату підписання договору місячний розмір якої в цілому за об'єкт станом на серпень 2011 складає 7 537, 33 грн без ПДВ.

Відповідно до п. 3.2. договору розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається з урахуванням індексу інфляції за поточний місяць.

Згідно з п. 3.4. договору додатково орендар сплачує орендодавцю, податок на додану вартість у розмірах та порядку, визначених законодавством України, який сплачується орендодавцем разом з орендною платою.

Відповідно до п. 3.6. договору орендна плата сплачується орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності орендаря щомісячно не пізніше 10 (десятого) числа поточного місяця на рахунок орендодавця.

Пунктом 4.1. договору передбачено, що орендодавець зобов'язаний протягом 30 календарних днів, з моменту підписання цього договору з додатками, передати, а орендар прийняти по акту приймання-передачі об'єкт оренди.

Згідно з актом приймання-передачі приміщення від 01.11.2011 орендодавець передав, а орендар прийняв частину переходу станції метро "Видубичі" (вестибюль № 1) визначену тимчасовим огороджуючими конструкціями (кіосками), загальною площею 59,5 кв. м.

Пунктом 9.1. договору встановлено, що договір діє з 15.10.2011 до 13.10.2014.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ТОВ "Новий Баку" свої зобов'язання за договором, в частині оплати, належним чином не виконував, внаслідок чого виникла заборгованість в сумі 108 414, 77 грн.

Предметом спору у даній справі є матеріально-правова вимога КП "Київський метрополітен" до ТОВ "Новий Баку" про стягнення заборгованості з орендної плати за договором про передачу майна комунальної власності територіальної громади міста Києва, яке передається в оренду від 15.10.2011 № 225-У(Ор)-11, а саме суми основного боргу з врахуванням індексу інфляції 108 414, 77 грн, пені у розмірі 10 219, 07 грн, 3% річних з простроченої суми - 1 073, 91 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно з п. 1 ст. 762 ЦК України з наймача справляється плата, за користування майном, розмір, якої встановлюється договором оренди.

У разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі (ч. 1 ст. 785 ЦК України).

Судами попередніх інстанцій встановлено, що п. 3.5. договору передбачено, що оплата по договору проводиться орендарем починаючи з дати підписання акта приймання-передачі. Останнім днем сплати орендної плати є дата підписання сторонами акта приймання-передачі при поверненні об'єкта оренди орендодавцеві.

Відповідно до п. 4 14 договору № 225-У(Ор)-11 від 15.10.2011 орендар після припинення дії договору оренди зобов'язаний протягом 30 календарних днів передати майно по акту приймання-передачі орендодавцю. У разі невиконання пункту 4.14. в силу вступає рішення Київради. При цьому оплата по договору нараховується орендодавцем та сплачується орендарем до дати фактичного повернення об'єкта оренди та підписання акта прийому-передачі.

Згідно з п. 7.5 договору № 225-У(Ор)-11 від 15.10.2011 у разі закінчення строку дії договору або при його розірванні орендар зобов'язаний за актом приймання-передачі повернути об'єкт оренди підприємству у стані, в якому перебував об'єкт оренди на момент передачі його в оренду, з урахуванням усіх здійснених орендарем поліпшень, які неможливо відокремити від об'єкта оренди без заподіяння йому шкоди, з урахуванням зносу за період строку дії договору оренди. В акті приймання-передачі зазначається технічний стан об'єкта оренди на дату повернення.

У абз. 4 п.5.1. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 №12 "Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна" зазначено, що з урахуванням положень статей 653, 795 Цивільного кодексу України та умов договору, якщо останніми передбачено, що після закінчення або дострокового розірвання договору оренди нарахування орендної плати за фактичне користування майном припиняється з моменту підписання акта приймання-передачі приміщень орендодавцеві, нарахування орендної плати за відповідний період є правомірним.

При цьому, судами попередніх інстанцій встановлено, що доказів такої передачі, а саме підписаного акту передачі-приймання, спірної площі позивачу, або звільнення орендованої території та направлення відповідного акту позивачу, матеріали справи не містять.

З врахуванням викладеного господарські суди дійшли висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення основної суми заборгованості.

Пунктом 6.2. договору передбачено, що за несвоєчасну сплату орендних платежів орендар сплачує на користь орендодавця пеню в розмірі 0,5% від розміру несплачених орендних платежів за кожний день прострочення, але не більше розміру, встановленого законодавством України.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши перерахунок 3% річних та пені, виходячи зі строків початку її перебігу, заявлених позивачем, та строків нарахування, визначених відповідно до вимог ч. 6 ст. 232 ГК України, місцевий господарський суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення пені в сумі 10 211, 25 грн та 3% річних в сумі 1 073, 91 грн.

Доводи ТОВ "Новий Баку" про те, що до нього неправомірно застосовано подвійну цивільно-правову відповідальність за одне і те саме порушення, а саме стягнуто пеню одночасно з 3% річних, судом апеляційної інстанції відхилено з огляду на таке.

У листі Верховного Суду України від 01.07.2014 "Аналіз практики застосування ст. 625 Цивільного кодексу України в цивільному судочинстві" зазначено, що згідно з п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки. Слід мати на увазі, що відповідальність, передбачена ст. 625 ЦК України, є особливою мірою відповідальності боржника за порушення грошового зобов'язання та може застосовуватися незалежно від застосування кредитором інших видів відповідальності або інших забезпечувальних заходів, зокрема неустойки. Беручи до уваги подібність правової природи ст. 549 ЦК України (щодо сплати пені) та ст. 625 ЦК України (щодо сплати трьох процентів річних), передбачена цими статтями відповідальність може застосовуватись незалежно одна від одної. Чинне цивільне законодавство не забороняє визначення сторонами в договорі різних видів забезпечення зобов'язань. При цьому, нарахування та стягнення неустойки (пені), в разі прострочення виконання зобов'язання (ст. 549 ЦК України) є правом кредитора, реалізація якого жодним чином не залежить від застосування інших видів цивільно-правової відповідальності, передбачених законом за порушення зобов'язання (ст. 625 ЦК України).

Щодо доводів ТОВ "Новий Баку" про відсутність правових підстав для стягнення пені з 13.10.2014, тобто після закінчення строку дії договору, колегія суддів зазначає таке.

Зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином (ст.599 ЦК України). Належним є виконання зобов'язання, яке прийняте кредитором і в результаті якого припиняються права та обов'язки сторін зобов'язання.

За загальним правилом зобов'язання припиняється на підставах, встановлених договором або законом (ст. 598 ЦК України, ст. 202 ГК України). Ці підстави наведено у ст. ст. 599 - 601, 604- 609 ЦК України.

Системний аналіз зазначених норм приводить до висновку, що закон не передбачає такої підстави для припинення зобов'язання, що лишилось невиконаним, як закінчення строку дії договору.

Отже, саме по собі закінчення строку дії двостороннього правочину, виконання якого здійснено тільки однією стороною, не припиняє зобов'язальних правовідносин сторін цього правочину та не звільняє другу сторону такого правочину від відповідальності за невиконання нею свого обов'язку.

Відповідно до ст. 111 7 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Інші доводи ТОВ "Новий Баку", викладені у касаційній скарзі, колегія суддів вважає необґрунтованими та такими, що не спростовують висновків судів попередніх інстанцій та передусім зводяться до переоцінки доказів, а суд касаційної інстанції в силу положень ч. 2 ст. 111 7 ГПК України не має права додатково перевіряти докази.

З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що під час розгляду справи фактичні її обставини були встановлені судами попередніх інстанцій на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих доказів в їх сукупності, висновки судів відповідають цим обставинам і їм дана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, а тому відсутні підстави для зміни чи скасування оскаржуваних судових рішень.

Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 - 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Новий Баку" залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.04.2016 та рішення Господарського суду міста Києва від 22.12.2015 у справі № 910/31105/15 - без змін.

Головуючий - суддя Студенець В.І.

Судді: Васищак І.М.

Прокопанич Г.К.