Рішення

від 07.07.2016 по справі 908/1591/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 8/64/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.07.2016 Справа № 908/1591/16

за позовом ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Діджітоп Електрік» (04655, м. Київ, вул. Вікентія Хвойки, б. 21, кв. 121)

до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «ВВГ-Електро» (69083, м. Запоріжжя, вул. Східна, 9)

про стягнення 113880 грн. основного боргу за договором № 1-11122015 від 11.12.2015 р., 20000 грн. штрафних санкцій

Суддя І. А. Попова

Представники:

Позивача - ОСОБА_2, дов. від 28.06.2016 р.

Відповідача - не з'явився

Заявлено позовні вимоги про стягнення з відповідача 113880 грн. основного боргу за договором № 1-11122015 від 11.12.2015 р., 20000 грн. штрафних санкцій.

Вступну та резолютивну частини рішення оголошено в засіданні 07.07.2016 р.

Позивач підтримує вимоги з підстав, викладених в позові, відповідно до ст. ст. 526, 530, 549, 550, 691, 692 ЦК України, ст. ст. 193, 265, 321 ГК України. В обґрунтування вимог вказує, що на виконання умов договору поставки № 1-1112015, укладеного з відповідачем 11.12.2015 р., за видатковою накладною № 873 від 14.12.2015 р. поставив відповідачу товар на загальну суму 113880 грн. Відповідно до п. 4.2 договору оплата поставленого товару здійснюється покупцем шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок постачальника не пізніше, ніж через 14 календарних днів з моменту поставки кожної партії товару. Відповідач, порушуючи умови договору, не здійснив оплату отриманого товару, внаслідок чого за ним склалась заборгованість у сумі 113880 грн., яку заявлено до стягнення. Крім того, за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань у відповідності до п. 4.3 та п. 4.4 договору до стягнення заявлено 20000 грн. штрафних санкцій.

Відповідач заявлені позовні вимоги не спростував, не скористався правом надати відзив на позов, в судове засідання відповідач не з'явився, про причини неявки суд не повідомив. Ухвалу від 10.06.2016 р. про порушення провадження у справі відповідач отримав 05.07.2016 р., про що свідчить наявне в матеріалах справи повідомлення про вручення поштової кореспонденції, та мав достатньо часу на підготовку до розгляду справи та обґрунтування своїх заперечень за їх наявності. Згідно з п. 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. Оскільки всі учасники судового процесу були належним чином повідомлені про час та місце розгляду, проте відповідач не скористався своїми правами, передбаченими статтею 22 ГПК України, участь в засіданні суду (як і інші права, передбачені статті 22 ГПК України) є правом, а не обов'язком сторони, суд дійшов висновку про можливість розгляду позовної заяви по суті в судовому засіданні 07.07.2016 року за відсутності представника відповідача.

Згідно до ст. 75 ГПК України справу розглянуто за наявними матеріалами, які суд визнав достатніми для вирішення спору по суті.

Заслухавши представника позивача, вивчивши матеріали справи, суд встановив, що ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Діджітоп Електрик» (постачальник, позивач по справі) та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «ВВГ-Електро» (покупець, відповідач у справі) 11.12.2015 р. укладено договір поставки № 1-11122015, за умовами якого постачальник зобов'язався передати належну йому електротехнічну продукцію у власність покупця, а покупець - прийняти товар та оплатити його на умовах цього договору.

Порядок розрахунків узгоджено розділом 4 договору, пунктом 4.2 якого передбачено, що оплата поставленого товару здійснюється покупцем шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок постачальника не пізніше, ніж через 14 календарних днів з моменту поставки товару.

Як свідчать вивчені матеріали, за видатковою накладною № 873 від 14.12.2015 р., позивачем поставлено відповідачу товар на загальну суму 113880 грн., який отримано відповідачем, про що свідчить підпис уповноваженого представника відповідача на зазначеній накладній, завірений печаткою товариства.

Пунктом першим статті 193 Господарського Кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічна норма міститься і в статті 526 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Згідно з вимогами пункту 7 статті 193 Господарського кодексу України та статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Пунктом 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до частини другої статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. При цьому підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою для виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.

Відповідачем зобов'язання щодо оплати товару у обумовлений термін не виконані, що свідчить про порушення ним умов договору. Претензією № 1-032016 від 29.03.2016 р. позивач звертався до відповідача з вимогою оплатити заборгованість в розмірі 113088 грн.

Оскільки відповідач не надав суду доказів виконання зобов'язання щодо оплати отриманого від позивача товару в узгодженому розмірі та у визначені строки, заявлені позовні вимоги не спростував, суд вважає вимоги про стягнення основного боргу в сумі 113088 грн. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Також, позивач зазначає, що за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання відповідачу відповідно до п. 4.3 договору № 1-11122015 нараховано пеню в розмірі 20424 грн. 38 коп. Відповідно до п. 4.4. договору відповідачу нараховано штраф в розмірі 170820 грн.

Пунктом 4.3 договору передбачено, що у разі прострочення оплати за відвантажений товар покупець зобов'язаний сплатити пеню в розмірі 2 облікових ставок НБУ за кожний день прострочення від суми простроченої оплати.

Пунктом 4.4 договору передбачено, що у разі прострочення оплати за відвантажений товар і сплати пені, більш, ніж на 10 календарних днів, на покупця крім пені накладаються додаткові штрафні санкції у вигляді штрафу в розмірі 10% від вартості поставленого і неоплаченого товару за кожні 10 днів прострочення, починаючи з останнього дня оплати за умовами цього договору.

Відповідно до статей 610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Частиною 1 статті 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Під неустойкою (штрафом, пенею), відповідно до статті 549 цього Кодексу розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Позивачем, зважаючи на тяжкий фінансовий стан відповідача, із нарахованих штрафних санкцій (20424 грн. 38 коп. пені та 170820 грн. штрафу) до стягнення заявлено лише 20000 грн. штрафу. Оскільки встановлено, що відповідач допустив порушення умов договору щодо своєчасного здійснення оплати за отриманий товар, суд вважає вимоги про стягнення 20000 грн. штрафу відповідно до п. 4.4 договору обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Позовні вимоги задовольняються.

Судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, ст. 193 ГК України, ст. ст. 526 ЦК України, керуючись ст.ст. 49, 75, 82-84 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «ВВГ-Електро» (69083, м. Запоріжжя, вул.. Східна, 9, ідентифікаційний код 36711659) на користь ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Діджітоп Електрік» (04655, м.Київ, вул. Вікентія Хвойки, б. 21, кв. 121, ідентифікаційний код 39491731) 113880 (сто тринадцять тисяч вісімсот вісімдесят) грн. основного боргу, 20000 (двадцять тисяч) грн. штрафу, 2008 (дві тисячі вісім) грн. 20 коп. судового збору. Видати наказ.

Повне рішення складено 13 липня 2016 року.

Суддя І.А. Попова