Ухвала

від 11.07.2016 по справі 910/1411/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

11.07.2016Справа № 910/1411/13

Суддя Господарського суду міста Києва Карабань Я.А., розглянувши матеріали справи за заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами та адміністрування пенсійних фондів «Даліз-Фінанс», що діє від свого імені в інтересах закритого недиверсифікованого пайового венчурного інвестиційного фонду «Бета-Перспектива», про заміну сторони у справі та у виконавчому провадженні у справі

за позовом публічного акціонерного товариства «Ерде Банк»

до товариства з обмеженою відповідальністю «Телеканал-100»

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача 1) товариства з обмеженою відповідальністю «Євроконстракшн-2»;

2) товариства з обмеженою відповідальністю «Євромарт»

про звернення стягнення на предмет застави

за зустрічним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Телеканал-100»

до публічного акціонерного товариства «Ерде Банк»

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача 1) товариства з обмеженою відповідальністю «Євроконстракшн-2»;

2) товариства з обмеженою відповідальністю «Євромарт»

за участю прокуратури міста Києва

про визнання недійсним договору застави

за участю представників сторін:

від заявника: Еренценов Є.В. (довіреність б/н від 24.05.2016);

від позивача: не з'явилась;

від відповідача: не з'явилась;

від третьої особи 1: не з'явилась;

від третьої особи 2: не з'явилась;

від прокуратури: Греськів І.І. (посвідчення № 041072 від 03.02.2016),

В С Т А Н О В И В :

Рішенням Господарського суду міста Києва від 15.05.2014 первісний позов публічного акціонерного товариства «Ерде Банк» (далі - ПАТ «Ерде Банк») до товариства з обмеженою відповідальністю «Телеканал-100» (далі - ТОВ «Телеканал-100») задоволено:

- звернуто стягнення на предмет застави за договором застави від 29.08.2011 (з урахуванням ухвали Господарського суду міста Києва від 04.09.2014 про виправлення описки) для задоволення грошових вимог позивача: за кредитним договором №154/11-КЛ від 29.08.2011, укладеним з товариством з обмеженою відповідальністю «Євроконстракшн-2» (далі - ТОВ «Євроконстракшн-2») та кредитним договором №155/11-КЛ від 31.08.2011, укладеним з товариством з обмеженою відповідальністю «Євромарт» (далі - ТОВ «Євромарт»);

- встановлено спосіб реалізації предмета застави шляхом проведення прилюдних торгів з початковою ціною, встановленою на рівні не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

У задоволенні зустрічного позову ТОВ «Телеканал-100» до ПАТ «Ерде Банк» вищевказаним рішенням господарського суду відмовлено.

На виконання вказаного рішення Господарським судом міста Києва було видано наказ від 02.06.2014 № 910/1411/13, на підставі якого відділом примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України було відкрито виконавче провадження № 44799604.

15.01.2015 товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами та адміністрування пенсійних фондів «Даліз-Фінанс» (далі - ТОВ «КУА АПФ «ДАЛІЗ-ФІНАНС»), що діє від свого імені в інтересах закритого недиверсифікованого пайового венчурного інвестиційного фонду «Бета-Перспектива», звернулося до Господарського суду міста Києва із заявою про заміну позивача та стягувача у виконавчому провадженні № 44799604 ПАТ «Ерде Банк» на його правонаступника ТОВ «КУА АПФ «ДАЛІЗ-ФІНАНС».

Вказана заява була обґрунтована тим, що за договором про відступлення права вимоги № 31 від 03.12.2014 (далі - договір № 31) ПАТ «Ерде Банк» передав ТОВ «ФК «ПАРІС» право вимоги за кредитними договорами №154/11-КЛ від 29.08.2011 та №155/11-КЛ від 31.08.2011 до своїх боржників - ТОВ «Євроконстракшн-2» та ТОВ «Євромарт».

В свою чергу, ТОВ «КУА АПФ «ДАЛІЗ-ФІНАНС» отримало вищевказане право вимоги від ТОВ «ФК «ПАРІС» на підставі договору про відступлення права вимоги (цесії) № 16/12/2014-1 від 16.12.2014.

Заява ТОВ «КУА АПФ «ДАЛІЗ-ФІНАНС» розглядалася судами неодноразово.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.02.2015 (суддя Нечай О.В.) заяву про заміну позивача у справі та сторони у виконавчому провадженні його правонаступником задоволено частково; замінено сторону (стягувача) у виконавчому провадженні № 44799604, відкритому відділом примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України, на підставі наказу господарського суду міста Києва від 02.06.2014, виданого на примусове виконання рішення Господарського суду міста Києва від 15.05.2014 у справі № 910/1411/13, з ПАТ «Ерде Банк» на ТОВ «КУА АПФ «ДАЛІЗ-ФІНАНС», що діє від свого імені в інтересах закритого не диверсифікованого пайового венчурного інвестиційного фонду «Бета-Перспектива» . Зазначена ухвала господарського суду була залишена без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 17.06.2015.

Постановою Вищого господарського суду України від 02.11.2015 вищевказані постанову Київського апеляційного господарського суду від 17.06.2015 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 14.02.2015 у справі № 910/1411/13 скасовано, а справу передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.11.2015 (суддя Сівакова В.В.) заяву про заміну позивача у справі та сторони у виконавчому провадженні його правонаступником задоволено повністю; вирішено здійснити процесуальне правонаступництво та замінити сторону (стягувача) у виконавчому провадженні № 44799604, відкритому відділом примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України, з ПАТ «Ерде Банк» на ТОВ «КУА АПФ «ДАЛІЗ-ФІНАНС», що діє від свого імені в інтересах закритого недиверсифікованого пайового венчурного інвестиційного фонду «Бета-Перспектива». Зазначена ухвала господарського суду була залишена без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.02.2016.

Постановою Вищого господарського суду України від 26.04.2016 вищевказані постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.02.2016 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 26.11.2015 у справі № 910/1411/13 скасовано, а справу передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.05.2016 справу 910/1411/13 прийнято до провадження та призначено її розгляд на 06.06.2016.

03.06.2016 через загальний відділ діловодства суду від представника ПАТ «Ерде Банк» надійшли письмові пояснення, в яких останній вказав, що продаж банком дебіторської заборгованості відбувся без порушення порядку встановленого законом, не погоджувався з твердженнями прокурора про те, що низька ціна відступлення права вимоги, яка становить лише 200 000,00 грн, свідчить про фактичну відмову банку від власних майнових вимог та, як наслідок, про нікчемність такого договору.

06.06.2016 у судовому засіданні представники ТОВ «КУА АПФ «ДАЛІЗ-ФІНАНС» та прокуратури надали пояснення по суті заяви, представник ТОВ «КУА АПФ «ДАЛІЗ-ФІНАНС» подав клопотання про продовження строку розгляду спору, яке було задоволено судом на підставі ст. 69 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Представники інших учасників судового процесу в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.06.2016 розгляд справи, на підставі ст. 77 ГПК України, було відкладено на 17.06.2016.

16.06.2016 через загальний відділ діловодства суду від представника ПАТ «Ерде Банк» надійшли письмові пояснення, в яких останній, зокрема, вказав, що реалізація майна неплатоспроможного банку згідно з приписами ст. 51 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» повинна здійснюватись з огляду не лише на отримання максимальної можливої вигоди, а й у найкоротший строк, а згідно з приписами ст. 44 вказаного Закону (в редакції, чинній на момент відчуження права вимоги за договором № 31) ліквідаційна процедура банку повинна бути завершена у строк не пізніше одного року з дня прийняття рішення про ліквідацію банку. Таким чином, уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб при вчиненні дій спрямованих на ліквідацію неплатоспроможного банку обмежена також строками, встановленими законодавством.

17.06.2016 у судовому засіданні представники ТОВ «КУА АПФ «ДАЛІЗ-ФІНАНС» та прокуратури надали пояснення по суті заяви, представник ТОВ «КУА АПФ «ДАЛІЗ-ФІНАНС» подав письмові пояснення, в яких вказав, що відчуження права вимоги на підставі договору № 31 відбулось з дотримання вимог чинного законодавства.

Представники інших учасників судового процесу в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.06.2016 розгляд справи, на підставі ст. 77 ГПК України, було відкладено на 11.07.2016.

11.07.2016 через загальний відділ діловодства суду від представника ПАТ «Ерде Банк» надійшли письмові пояснення, в яких останній, зокрема, зазначив обставини, що унеможливлюють надання звіту про оцінку права вимоги, переданого за договором № 31.

У судовому засіданні представник ТОВ «КУА АПФ «ДАЛІЗ-ФІНАНС» заяву про заміну позивача та стягувача у виконавчому провадженні підтримав, просива суд вказану заяву задовольнити. Представник прокуратури проти задоволення вказаної заяви заперечував.

Представники інших учасників судового процесу в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили.

Розглянувши заяву ТОВ «КУА АПФ «ДАЛІЗ-ФІНАНС», що діє від свого імені в інтересах закритого недиверсифікованого пайового венчурного інвестиційного фонду «Бета-Перспектива», про заміну позивача та стягувача у виконавчому провадженні та матеріали справи, заслухавши пояснення повноважних представників учасників судового процесу, суд встановив:

29.10.2012 Правлінням Національного банку України була винесена постанова «Про віднесення публічного акціонерного товариства «Ерде Банк» до категорії неплатоспроможних» № 451. На підставі вказаної постанови виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб було прийнято рішення «Про виведення з ринку та здійснення тимчасової адміністрації» № 25 від 29.10.2012, яким у публічному акціонерному товаристві «Ерде Банк» (далі - ПАТ «Ерде Банк») було введено тимчасову адміністрацію.

Згідно з постановою правління Національного банку України «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію публічного акціонерного товариства «Ерде Банк» № 4 від 09.01.2013 було відкликано банківську ліцензію та розпочато процедуру ліквідації ПАТ «Ерде Банк».

На підставі зазначеної постанови виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення «Про призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку публічного акціонерного товариства «Ерде Банк» № 3 від 10.01.2013.

Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 117 уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ «Ерде Банк» з 12.11.2014 було призначено провідного економіста-аналітика відділу запровадження планів врегулювання неплатоспроможності банків департаменту врегулювання неплатоспроможності банків - ОСОБА_3.

Зазначена інформація відображена на офіційних сайтах Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (http://www.fg.gov.ua) та Національного банку України (http://www.bank.gov.ua), тому в розумінні статті 35 Господарського процесуального кодексу України є загальновідомою і не підлягає доказуванню.

Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 073/13 від 18.07.2013 був затверджений акт за результатами інвентаризації та формування ліквідаційної маси АТ «Ерде Банк», складений у 2013 році.

Наказом ПАТ «ЕРДЕ БАНК» «Про затвердження нового складу конкурсної комісії з реалізації майна АТ «ЕРДЕ БАНК» № 106/14 від 12.11.2014 був затверджений новий склад конкурсної комісії.

Конкурсною комісією за участю уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб ОСОБА_3 та інших членів комісії з реалізації майна ПАТ «Ерде Банк» проведено конкурс з продажу права вимоги за кредитними договорами: № 154/11-КЛ від 29.08.2011, укладеним з ТОВ «Євроконстракшн-2», та № 155/11-КЛ від 31.08.2011, укладеним з ТОВ «Євромарг» та договорами забезпечення, про що складено протокол № 92 від 28.11.2014.

За результатами вказаного конкурсу його переможцем визнано товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Паріс» (далі - ТОВ «ФК «ПАРІС»), яке надало найбільшу пропозицію в сумі 200 000,00 грн, яка перевищує ринкову ціну, визначену шляхом проведення незалежної оцінки вартості майна.

03.12.2014 між ПАТ «Ерде Банк» та ТОВ «ФК «ПАРІС» був укладений договір про відступлення права вимоги № 31 (далі - договір № 31), згідно з умовами якого ПАТ «Ерде Банк» відступило на користь ТОВ «ФК «ПАРІС» своє право вимоги за наступними договорами:

- за кредитним договором від 29.08.2011 №154/11-КЛ, укладеним з товариством з обмеженою відповідальністю «Євроконстракшн-2» (далі - ТОВ «Євроконстракшн-2») (далі - основний договір 1);

- за кредитним договором від 31.08.2011 №155/11-КЛ, укладеним з товариством з обмеженою відповідальністю «Євромарт» (далі - ТОВ «Євромарт») (далі - основний договір 2).

Пунктом 1.2 договору № 31 передбачено, що право вимоги за основними договорами відступається в повному обсязі та на умовах, які існують на момент відступлення права вимоги, включаючи: право вимоги основної суми заборгованості за основними договорами; право вимоги сум нарахованих процентів за основними договорами, строк платежу яких настав до дати укладення цього договору; право вимоги суми процентів за основними договорами, нарахованих па день підписання сторонами акта прийому-передачі, що є невід'ємною частиною цього Договору, за умови надходження грошових коштів в повному обсязі на рахунок ПАТ «Ерде Банк».

Загальна сума права вимоги станом на день проведення конкурсу (28.11.2014) складає за основним договором 1: 3 605 775,86 доларів США, що в гривневому еквіваленті за курсом НБУ складає 53 975 828,80 грн; за основним договором 2: 3 923 028,97 доларів США, що в гривневому еквіваленті за курсом НБУ складає 58 724 875,95 грн.

Загальна сума права вимоги станом на день укладення цього договору (03.12.2014) складає за основним договором 1: 3 678 800,05 доларів США, що в гривневому еквіваленті за курсом НБУ складає 55 572 111,74 грн; за основним договором 2: 4 002 478,17 доларів США, що в гривневому еквіваленті за курсом НБУ складає 60 461 607,34 грн.

Крім того на підставі договору № 31 до ТОВ «ФК «ПАРІС» також перейшли права та обов'язки ПАТ «Ерде Банк» по зобов'язаннях, що виникли з основних договорів, в тому числі право заставодержателя по договору застави від 29.08.2011, укладеному з ТОВ «Телеканал-100».

16.12.2014 між ТОВ «ФК «ПАРІС» та товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами та адміністрування пенсійних фондів «Даліз-Фінанс» (далі - ТОВ «КУА АПФ «ДАЛІЗ-ФІНАНС»), що діє від свого імені в інтересах закритого недиверсифікованого пайового венчурного інвестиційного фонду «Бета-Перспектива», був укладений договір про відступлення права вимоги (цесії) № 16/12/2014-1 (далі - договір № 16/12/2014-1), згідно з умовами якого ТОВ «ФК «ПАРІС» відступило на користь ТОВ «КУА АПФ «ДАЛІЗ-ФІНАНС» права вимоги, набуті ним за договором № 31.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (ч. 1 ст. 513 ЦК України).

Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Представник прокуратури проти задоволення даної заяви про заміну позивача та стягувача у виконавчому проваджені заперечував, оскільки вважав договір № 31 нікчемним з підстав, передбачених п. 1 ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». Зазначав, що відчуження права вимоги за кредитними договорами № 154/11-КЛ від 29.08.2011 та № 155/11-КЛ від 31.08.2011 на загальну суму 116 033 719,08 грн та права заставодержателя за договором застави від 29.08.2011 на суму 1 860 429,57 грн, за ціною відступлення лише 200 000,00 грн, свідчать про порушення приписів ч. 4 ст. 51 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». А відчуження банком права заставодержателя за ціною, неспіврозмірно меншою за ціну предмета застави, свідчить по суті про відмову банку від своїх майнових прав, а не про відступлення майнових вимог.

Направляючи справу на новий розгляд Вищого господарського суду України звернув увагу на те, що правочин щодо відступлення прав вимоги, окрім відповідної форми, має відповідати іншим загальним вимогам, додержання яких є необхідним для чинності правочину відповідно до ст. 203 ЦК України, адже їх недотримання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) є підставою для недійсності правочину відповідно до ст. 215 ЦК України. Зокрема, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин); у цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Судами не були з'ясовані у повному обсязі обставини дотримання порядку продажу майна неплатоспроможного банку під час здійснення ліквідаційної процедури згідно з договором № 31, зокрема, всупереч ч. 1 ст. 51 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» взагалі не з'ясовувалось питання щодо наявності затвердженого виконавчою дирекцією Фонду акту про результати інвентаризації майна банку та формування ліквідаційної маси, або надання виконавчою дирекцією Фонду дозволу на реалізацію спірного майна з метою запобігання збиткам або ризикам його втрати, або наявності інших, передбачених Законом, підстав, які наділяли уповноважену особу Фонду правом вчиняти договір № 31 до затвердження такого акту.

Відповідально до п. 2 ч. 1 ст. 48 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (тут і далі в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) уповноважена особа Фонду з дня свого призначення здійснює, зокрема, такі повноваження: приймає до свого відання майно (кошти) банку, вживає заходів щодо забезпечення його збереження, формує ліквідаційну масу та виконує функції з управління та реалізації майна банку.

Згідно з ч. 1 ст. 50 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» з дня свого призначення уповноважена особа Фонду приступає до інвентаризації та оцінки майна банку з метою формування ліквідаційної маси банку.

Інвентаризація майна банку та формування ліквідаційної маси мають бути завершені у строк до шести місяців з дня прийняття рішення про ліквідацію банку та відкликання банківської ліцензії. Результати інвентаризації та формування ліквідаційної маси відображаються в акті, який підлягає затвердженню виконавчою дирекцією Фонду (ч. 4 вказаної статті).

Частиною 1 ст. 51 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» уповноважена особа Фонду не має права відчужувати майно банку до затвердження виконавчою дирекцією Фонду результатів інвентаризації майна банку та формування ліквідаційної маси , крім випадків надання виконавчою дирекцією Фонду дозволу на реалізацію окремого майна з метою запобігання збиткам або ризикам його втрати, а також у випадках, передбачених цим Законом.

Судом встановлено, що договір про відступлення права вимоги № 31 був укладений уповноваженою особою Фонду від імені ПАТ «Ерде Банк» 03.12.2014, у той час як акт за результатами інвентаризації та формування ліквідаційної маси АТ «Ерде Банк» був затверджений рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 073/13 від 18.07.2013. Тобто договір № 31 був укладений після затвердження виконавчою дирекцією Фонду результатів інвентаризації майна банку та формування ліквідаційної маси.

Згідно з ч. 5 ст. 51 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» на відкритих торгах (аукціоні) може, зокрема, продаватися дебіторська заборгованість.

Уповноважена особа Фонду має право самостійно проводити торги на аукціоні або закритих торгах відповідно до законодавства або залучити на підставі договору організатора аукціону - юридичну особу, яка відповідно до установчих документів має право проводити торги. Організатор аукціону або закритих торгів не може бути заінтересованою особою стосовно банку.

Тобто вказаним положенням регламентовано окремі аспекти продажу майна саме на відкритих торгах (аукціоні).

Поряд із цим, відповідно до ч. 4 ст. 51 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» майно банку (пули активів) може бути реалізоване, зокрема, на відкритих торгах (аукціоні). Вибір способів продажу майна (активів) здійснюється уповноваженою особою Фонду з метою забезпечення його відчуження за найвищою ціною з урахуванням вимог законодавства. Вибраний спосіб затверджується виконавчою дирекцією Фонду.

В свою чергу, пунктами 8.1., 8.2 глави 8 розділу V Положення про виведення неплатоспроможного банку з ринку (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), затвердженого рішенням № 2 від 05.07.2012 виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, встановлено, що реалізація майна банку шляхом відступлення прав вимоги за кредитними договорами та договорами забезпечення виконання зобов'язання здійснюється шляхом проведення конкурсу між фінансовими установами (банками та небанківськими фінансовими установами - юридичними особами, крім кредитних спілок).

Вибір переможця конкурсу з набуття прав вимоги за кредитними договорами та договорами забезпечення виконання зобов'язання здійснює конкурсна комісія, що створюється наказом уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що при укладенні договору № 31 вимоги чинного законодавства, зокрема вимоги встановлені ст. 51 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», були дотримані.

Щодо тверджень представника прокурора стосовно нікчемності договору № 31 суд зазначає.

Згідно з ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається (ч. 2 ст. 215 ЦК України).

Пунктом 1 ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» встановлено, що правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав: банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог.

Відповідно до протоколу № 92 від 28.11.2014 засідання конкурсної комісії реалізації майна ПАТ «ЕРДЕ БАНК» ціна відступлення права вимог становить 200 000,00 грн без ПДВ, (п. 4.1 договору № 31).

Таким чином, твердження представника прокуратури про неоплатних характер договору № 31 не відповідають дійсності, а сам договір № 31 не може вважатись нікчемним на підставі п. 1 ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Водночас, відчуження прав вимоги на суму значно більшу, ніж ціна за якою вони відчужуються, може свідчити про недійсність договору № 31.

Згідно з ч. 3 ст. 215 ЦК України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

В Узагальненнях Верховного Суду України «Практика розгляду судами цивільних справ про визнання правочинів недійсними» від 24.11.2008 зазначено, що якщо позивач не заявляв окремо вимогу про встановлення нікчемності правочину, а посилається на її нікчемність при обґрунтуванні іншої пред'явленої вимоги, суди не вправі посилатися на відсутність рішення про встановлення нікчемності правочину, а повинні дати оцінку таким доводам позивача в мотивувальній частині рішення або ухвалити додаткове рішення .

Проте, суд зазначає, що вищевказаний обов'язок дати оцінку правочину, який один із учасників судового процесу вважає нікчемним, може бути реалізований судом лише під час розгляду справи по суті і тоді, коли нікчемність правочину зазначається в обґрунтування заявленої позовної вимоги.

Під час же розгляду лише заяви про заміну сторони у виконавчому провадженні, тобто після закінчення розгляду справи по суті, на стадії виконання судового рішення, суд не вправі надавати оцінку дійсності правочину, оскільки таке питання стосується суті спору.

Крім того, ч. 1 ст. 88 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) встановлено, що господарський суд має право за заявою сторони, прокурора, який брав участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою прийняти додаткове рішення, ухвалу, якщо: 1) з якоїсь позовної вимоги, яку було розглянуто в засіданні господарського суду, не прийнято рішення; 2) не вирішено питання про розподіл судових витрат або про повернення судового збору з бюджету.

Суд зазначає, що в межах розгляду справи № 910/1411/13 по суті не було заявлено вимогу щодо визнання недійсним договору № 31, а також недійсність вказаного правочину не була підставою обґрунтування заявлених у даній справі позовних вимог.

Таким чином, питання дійсності договору № 31 повинно було бути предметом розгляду окремої господарської справи.

Представником прокуратури доказів оскарження та визнання недійсним договору № 31 до матеріалів справи не долучено.

Суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 34 ГПК України).

Виконання судового рішення є невід'ємною стадією процесу правосуддя, і заміна сторони на цій стадії може відбуватися не інакше, як на підставах та у порядку, визначеному Господарським процесуальним кодексом України та Законом України «Про виконавче провадження» (правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України № 6/408 від 05.10.2004).

Відповідно до ч. 1 ст. 25 ГПК України у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення діяльності суб'єкта господарювання шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні , а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір,господарський суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

Згідно з ч. 5 ст. 8 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття однієї із сторін державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторони, а також сама заінтересована сторона мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, обов'язкові тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Суд зазначає, що інститут заміни сторони у виконавчому провадженні є складовою частиною загального інституту процесуального правонаступництва в порядку статті 25 ГПК України.

Пунктом 1.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» № 18 від 26.12.2011 роз'яснено, що статтею 25 ГПК передбачено процесуальне правонаступництво у зв'язку не лише зі смертю (оголошенням померлою) фізичної особи та реорганізацією суб'єкта господарювання, а й в інших передбачених законом випадках, у тому числі заміни кредитора або боржника у зобов'язанні (статті відповідно 512 і 520 Цивільного кодексу України). Процесуальне правонаступництво в розумінні статті 25 ГПК допускається на будь-якій стадії судового процесу, включаючи стадію виконання судового рішення , і здійснюється господарським судом без виклику сторін у справі, якщо їх явка не зумовлена необхідністю з'ясування судом певних обставин, але з повідомленням сторін, оскільки інше суперечило б приписам частини другої статті 22 ГПК стосовно прав сторін у судовому процесі.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що заява ТОВ «КУА АПФ «ДАЛІЗ-ФІНАНС», що діє від свого імені в інтересах закритого недиверсифікованого пайового венчурного інвестиційного фонду «Бета-Перспектива», про заміну позивача та стягувача у виконавчому провадженні підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 25, 86 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

УХВАЛИВ:

1. Заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами та адміністрування пенсійних фондів «Даліз-Фінанс», що діє від свого імені в інтересах закритого недиверсифікованого пайового венчурного інвестиційного фонду «Бета-Перспектива», задовольнити.

2. Здійснити процесуальне правонаступництво позивача - публічного акціонерного товариства «Ерде Банк» на товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами та адміністрування пенсійних фондів «Даліз-Фінанс», що діє від свого імені в інтересах закритого не диверсифікованого пайового венчурного інвестиційного фонду «Бета-Перспектива».

3. Замінити сторону (стягувача) у виконавчому провадженні ВП № 44799604, відкритому відділом примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України, з публічного акціонерного товариства «Ерде Банк» (04070, м. Київ, вул. П. Сагайдачного/Ігорівська, буд. 10/5 літера А; ідентифікаційний код 34817907) на товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами та адміністрування пенсійних фондів «Даліз-Фінанс», що діє від свого імені в інтересах закритого не диверсифікованого пайового венчурного інвестиційного фонду «Бета-Перспектива» (01024, м. Київ, вул. Богомольця, 7/14, прим. 182, ідентифікаційний код 34938583).

Суддя Я.А. Карабань