Постанова

від 14.07.2016 по справі 916/626/16

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" липня 2016 р.Справа № 916/626/16 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Колоколова С.І.

суддів: Разюк Г.П., Принцевської Н.М.

секретар судового засідання: Полінецька В.С.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 (довіреність № 142/04-01-14 від 23.09.2014)

від відповідача: ОСОБА_2 (довіреність № б/н від 24.05.2016)

від третьої особи: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 акціонерного товариства В«Автотранспортне підприємство-15142В»

на рішення господарського суду Одеської області від В« 27В» травня 2016 року, повний текст якого складено та підписано В« 01В» червня 2016 року

по справі № 916/626/16

за позовом Южненської міської ради Одеської області

до відповідача ОСОБА_3 акціонерного товариства В«Автотранспортне підприємство 15142В»

за участю третьої особи, без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Державної податкової інспекції м. Южний Головного управління ДФС в Одеській області

про стягнення 782 263,15 грн.

В С Т А Н О В И В :

16.03.2016 року Южненська міська рада Одеської області (далі по тексту - позивач) звернулась до господарського суду Одеської області з позовом до ОСОБА_3 акціонерного товариства В«Автотранспортне підприємство 15142В» (далі по тексту - відповідач) про стягнення 782 263,15 грн., з яких 716 249,42 грн. інфляційних втрат та 3 % річних у розмірі 66 013,73 грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 18.03.2016, прийнято до провадження позовну заяву та залучено до участі у справі третю особу, без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Державну податкову інспекцію м. Южний Головного управління ДФС в Одеській області.

Позовні вимоги мотивовані порушенням відповідачем умов Договорів оренди землі в частині сплати орендної плати за земельні ділянки, що підтверджуються постановами Одеського окружного адміністративного суду за якими стягнута орендна плата, у зв'язку з чим позивач і звернувся до суду про стягнення інфляційних витрат та відсотків річних.

Рішенням господарського суду Одеської області від 27.05.2016 року по справі №916/626/16 (суддя Оборотова О.Ю.) позов - задоволено. Стягнуто з ОСОБА_3 акціонерного товариства В«Автотранспортне підприємство - 15142В» на користь Южненської міської ради Одеської області суму інфляційних втрат у розмірі 716249,42 грн. та суму 3% річних у розмірі 66013,73 грн. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 11733,95 грн.

Такий висновок суду мотивований тим, що позивачем у повній мірі відповідно до положень ст.ст.32, 33 ГПК України доведено порушення відповідачем грошових зобов'язань по орендній платі, що також підтверджується постановами суду, а тому такі позовні вимоги є правомірними та обґрунтованими.

Не погоджуючись із вказаним рішенням місцевого господарського суду, Публічне акціонерне товариство В«Автотранспортне підприємство-15142В» звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить змінити рішення господарського суду Одеської області від 27.05.2016 по даній справі та прийняти нове, яким позов Южненської міської ради про стягнення з відповідача інфляційних нарахувань і 3 % річних за прострочення грошових зобов'язань задовольнити частково, а саме, щодо стягнення інфляційних втрат у розмірі 494 329,60 грн. та 3 відсотків річних у сумі 42 669,29 грн.

Скаржник в своїх доводах та запереченнях посилається на те, що суд частково не перевірив всі обставини справи, не дав належну правову оцінку доказам, порушив та невірно застосував норми чинного законодавства, в зв'язку з чим виніс частково незаконне і необґрунтоване рішення, яке частково не відповідає обставинам справи і вимогам закону.

За твердженням скаржника, про існування постанов Одеського окружного адміністративного суду від 16.12.2014 по справі № 815/6182/14 на суму 171 704,38 грн. та від 11.08.2015 по справі № 815/2917/15 на суму 103 022,61 грн. ПАТ «АТП-15142» не було відомо.

Також апелянт зазначає, строк виконання грошових зобов'язань наступив з моменту набрання рішеннями законної сили, що не було взято до уваги місцевим господарським судом під час прийняття оскаржуваного рішення.

Представником відповідача при подачі апеляційною скарги 13.06.2016 та до початку її розгляду 14.07.2016 було подано клопотання про зупинення провадження по справі № 916/626/16 до вирішення справи про перегляд постанови Одеського окружного адміністративного суду від 16.12.2014 року по справі № 815/6182/14, якою було стягнуто орендну плату за землю.

Зазначене клопотання мотивоване тим, що відповідно до ч.1 ст.79 ГПК України є підстави для зупинення апеляційного провадження по даній справі, оскільки справи є пов'язані між собою та можуть вплинути на результат розгляду даній справі при перегляді заяви судом апеляційної інстанції за нововиявленими обставинами.

У задоволенні клопотання скаржника колегією суддів відмовлено, з огляду на наступне.

Частиною 1 статті 79 ГПК України передбачено, що господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом, а також у разі звернення господарського суду із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави.

Так, пов'язаність справ полягає у тому, що Одеським апеляційним адміністративним судом буде розглядатися справа № 815/6182/14 за апеляційною скаргою ОСОБА_3 акціонерного товариства В«Автотранспортне підприємство-15142В» на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 16.12.25014 року, та яка може встановлювати обставини, які впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі, зокрема, факти, що мають преюдиціальне значення. Ці обставини повинні бути такими, що мають значення для даної справи.

Як вже було зазначено вище, предметом розгляду даної справі є вирішення питання про стягнення інфляційних нарахувань та відсотків річних у зв'язку з несвоєчасним виконанням товариством своїх зобов'язань по орендній платі.

Таким чином, колегія суддів вважає, що звернення ПАТ В«Автотранспортне підприємство-15142В» з апеляційною скаргою до Одеського апеляційного адміністративного суду не перешкоджає в апеляційному порядку здійснити розгляд апеляційної скарги про перегляд рішення по даній справі за апеляційною скаргою відповідача. Також, у випадку задоволення Одеським апеляційним адміністративним судом апеляційної скарги, ПАТ В«Автотранспортне підприємство-15142В» не позбавлений права звернутися до суду про перегляд оскаржуваного рішення за нововиявленими обставинами.

Розглянувши та перевіривши матеріали справи і апеляційну скаргу, заслухавши в судовому засіданні пояснення представника позивача, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла до наступного.

Відповідно до приписів ст.101 ГПК України, апеляційна інстанція не зв'язана доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі, а згідно до приписів ст.33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна належними і допустимим доказами довести ті обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.35 ГПК України, обставини, визнані господарським судом загальновідомими, не потребують доказування. Факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Так, не підлягають доведенню обставини, визнані судом загальновідомими. Загальновідомість обставин полягає в тому, що вони відомі широкому загалу, зокрема, суду та особам, які беруть участь у справі. Загальновідомість того чи іншого факту є відносною і залежить від часу, що сплинув після події, поширеності інформації про подію в певній місцевості. Загальновідомі обставини не підлягають доказуванню, оскільки їх істинність - очевидна, і доказування їх є зайвим.

Більш того, для рішень господарських судів важливою умовою преюдиціальності фактів, що містяться в рішенні господарського суду, є суб'єктний склад спору. Преюдиціальне значення мають лише рішення зі справи, в якій беруть участь ті самі сторони, що й у справі, яка розглядається. Отже, повна тотожність суб'єктного складу спору є обов'язковою умовою преюдиціальності щодо сторін. Якщо у справі беруть участь ті самі сторони, однак інші треті особи, то факти, встановлені рішенням у такій справі, матимуть преюдиціальне значення.

Вказане вище підтверджується постановою, пленуму Вищого господарського суду України, від 26.12.2011, № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанціїВ»

Як встановлено господарським судом першої інстанції та підтверджено в ході апеляційного провадження, 10 грудня 2002 року між Южненською міською радою Одеської області та Відкритим акціонерним товариством В«Автотранспортне підприємство-15142В» було укладено договори оренди земельних ділянок, які були зареєстровані 11 грудня 2002 року у Южненському міському відділі земельних ресурсів за № 78 (Договір оренди землі № 78 від 11.12.2002 р.) та за № 79 (Договір оренди землі № 79 від 11.12.2002 р.).

На підставі Договору оренди землі № 78 від 11.12.2002 Відкритому акціонерному товариству В«Автотранспортне підприємство-15142В» було надано в оренду земельну ділянку загальною площею 0,2930 га.

23 січня 2012 року до зазначеного договору було внесено доповнення № 1/1 та № 1/2 (зареєстровані в відділі Держкомзему у м. Южному Одеської обл. за № 511170004000040 та 511170004000042) відповідно до яких уточнено, що в оренду передається земельна ділянка , що складається з земельної ділянки №1 площею 0,2260 га та земельної ділянки № 2 площею 0,0530 га.

На підставі Договору оренди землі № 79 від 11.12.2002, Відкритому акціонерному товариству В«Автотранспортне підприємство-15142В» було надано в оренду земельну ділянку загальною площею 3,438 га.

23 січня 2012 року до зазначеного договору було внесено доповнення № 1/1, № 1/2, 1/3 (зареєстровані в відділі Держкомзему у м. Южному Одеської обл. за № 511170004000041, № 511170004000043, № 511170004000044), відповідно до яких уточнено, що в оренду передається земельна ділянка, що складається з земельної ділянки №1 площею 2,9160 га, земельної ділянки № 2 площею 0,4120 га, земельної ділянки № 3 площею 0,1100 га.

17 січня 2014 року рішенням господарського суду Одеської області по справі № 916/1893/13 було вирішено розірвати Договір оренди землі № 79 від 11.12.2002 р. та зобов'язано ВАТ В«АТП-15142В» повернути Южненській міській раді земельну ділянку (загальною площею 3,438 га (в тому числі: земельна ділянка № 1 - 2,9160 га; земельна ділянка № 2 - 0,4120 га; земельна ділянка № 3 - 0,1100 га), розташовану за адресою: Одеська область, м. Южне, вул. Комунальна, 3.

11 березня 2014 року господарським судом Одеської області було постановлено рішення по справі № 916/1902/13, яким було вирішено розірвати Договір оренди землі № 78 від 11.12.2002 р. та зобов'язано ВАТ В«АТП-15142В» повернути Южненській міській раді земельну ділянку загальною площею 0,279 га (в тому числі: земельна ділянка № 1 - 0,226 га; земельна ділянка № 2 - 0,053 га), розташовану за адресою: Одеська область, м. Южне, вул.. Комунальна,3.

13 березня 2015 року на підставі рішення господарського суду Одеської області від 11.03.2014р. по справі № 916/1902/13 було скасовано державну реєстрацію доповнення № 1/2 від 23.01.2012 р. до Договору оренди землі № 78 від 11.12.2002 р. 26 травня 2015 року скасовано державну реєстрацію доповнення № 1/1 від 23.01.2012 р. до Договору оренди землі № 78 від 11.12.2002 р.

26 березня 2015 року на підставі рішення господарського суду Одеської області від 17.01.2014р. по справі № 916/1893/13 було скасовано державну реєстрацію доповнення № 1/2 та № 1/3 від 23.01.2012 р. до Договору оренди землі № 79 від 11.12.2002 р. 2 квітня 2015 року скасовано державну реєстрацію доповнення № 1/1 від 23.01.2012 р. до Договору оренди землі № 79 від 11.12.2002 р.

За твердженням позивача, у період оренди земельних ділянок відповідач систематично порушував умови договору, не сплачував орендну плату за земельні ділянки, у зв'язку з чим прокурором м. Южного Одеської області в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у м. Южному ДПС в Одеській області були подані відповідні адміністративні позови про стягнення податкового боргу.

Так, постановами Одеського окружного адміністративного суду у зв'язку з невиконанням ПАТ «АТП-15142» своїх зобов'язань, були прийняті відповідні рішення про стягнення заборгованості по орендній платі, а саме:

- постановою Одеського окружного адміністративного суду від 10.12.2012р. по справі № 1570/6681/2012 судом вирішено стягнути з ВАТ В«АТП-15142В» додатковий борг у сумі 163249,00 грн. Стягнення боргу було здійснено через відділ державної виконавчої служби Южненського міського управління юстиції. На виконання Постанови Одеського окружного адміністративного суду від 10.12.2012р. по справі № 1570/6681/2012 до міського бюджету м. Южного було перераховано 17.12.2013р. кошти в сумі 23832,68 грн. та 04.03.2014р. кошти у сумі 9772,94 грн.

- постановою Одеського окружного адміністративного суду від 27.08.2013р. по справі № 815/4781/13-а, було стягнуто з ВАТ В«АТП-15142В» податкову заборгованість з орендної плати за землю у розмірі 296399,56 грн.

- постановою Одеського окружного адміністративного суду від 19.05.2014р. по справі № 815/1983/14 стягнуто з ПАТ В«АТП-15142В» податкову заборгованість з орендної плати за землю у розмірі 316816,92 грн.

- постановою Одеського окружного адміністративного суду від 16.12.2014р. по справі № 815/6182/14 судом вирішено стягнути з ПАТ В«АТП-15142В» податкову заборгованість з орендної плати за землю у розмірі 171704,38 грн.

- постановою Одеського окружного адміністративного суду від 11.08.2015р. по справі № 815/2971/15 судом вирішено стягнути з ПАТ В«АТП-15142В» податкову заборгованість з орендної плати за землю у розмірі 103022,61 грн.

Враховуючи те, що заборгованість відповідача з орендної плати за землю перед Южненською міською радою за сумами, визначеними судовими рішеннями, становить 1017586,85 грн. Южненська міська рада і звернулась до Господарського суду Одеської області з позовом про стягнення 782263,15 грн, з яких 716249,42 грн. - сума інфляційних втрат та 66013,73 грн. - сума 3% річних за користування коштами.

Судова колегія погоджується з висновками місцевого господарського суду про задоволення позовних вимог Южненської міської ради Одеської області та вважає, що доводи, заперечення і вимоги ОСОБА_3 акціонерного товариства В«Автотранспортне підприємство-15142В» викладені в апеляційній скарзі є необґрунтованими та задоволенню не підлягають з огляду на наступне.

Положення ст.ст. 173, 193, 198, 199 Господарського кодексу України визначають, що господарськими зобов'язаннями, включаючи виконання грошових зобов'язань, визначаються зобов'язання, що виникають між суб'єктами господарювання та іншими учасниками відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, які можуть виникати безпосередньо із закону, іншого нормативно-правового акту, що регулює господарську діяльність договору. При цьому, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, у встановлений строк, відповідно до закону, інших правових актів, статуту, Цивільного кодексу України. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами, договорами, статутними та уставними документами. Зобов'язана сторона має право відмовитися від виконання зобов'язання в разі неналежного виконання другою стороною обов'язків, що є необхідною умовою виконання.

Відповідно до ст.ст. 509. 510. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язанням з правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Загальними умовами зобов'язання є те, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, статуту товариства, Закону України „Про господарські товаристваВ» , інших законодавчих актів.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. (статті 525, 625 Цивільного кодексу України).

Статтею 283 Господарського кодексу України встановлено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ). До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (пункти 1-2, 6).

Згідно з статтею 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Так, предметом судового розгляду по даній справі є виконання ОСОБА_3 акціонерним товариством В«Автотранспортне підприємство 15142В» взятих на себе зобов'язань за Договором оренди земельних ділянок, що також підтверджується постановами Одеського окружного адміністративного суду, яким було стягнуто орендну плату, у зв'язку із з її простроченням позивачем були нараховані інфляційні витрати та відсотки річних.

Колегія суддів апеляційної інстанції вважає та матеріалами справи підтверджується, що відповідачем було порушено умови Договорів оренди в частині плати за земельні ділянки, у зв'язку з чим місцевим господарським судом було правомірно стягнуто з відповідача суми інфляційних нарахувань та відсотки річних

Згідно із ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Разом з тим слід зазначити, що інфляційні збитки є наслідком інфляційних процесів в економіці, а тому вони є складовою частиною основного боргу.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Розрахунок 3 % річних та інфляційних витрат здійснюється відповідно до Цивільного кодексу України, Листа Верховного Суду України № 62-97р від 03.04.1997 року з рекомендаціями відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ та Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 17.07.2012 року № 01-06/928/2012 про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права.

Як вже зазначалось, свій обов'язок оплатити позивачу суму боргу відповідно до умов Договорів, Публічне акціонерне товариство В«Автотранспортне підприємство-15142В» не виконало належним чином, отже, має місце прострочення виконання відповідачем зобов'язання з оплати боргу.

При цьому невиконання зобов'язання або виконання зобов'язання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) згідно ст.610 Цивільного кодексу України є порушенням зобов'язання.

Колегія суддів апеляційної інстанції перевіривши розрахунок 3 % річних у сумі 66 013,73 грн. та нараховані інфляційні у розмірі 716 249,42 грн., вважає його правомірними та вважає, що з відповідача підлягає стягнення зазначені суми у повному обсязі.

Посилання скаржника в апеляційній скарзі на те, що строк нарахування відсотків річних та інфляційних нарахувань наступив з моменту набрання рішень законної сили, а саме постанов окружного адміністративного суду, колегія суддів вважає помилковими, з огляду на наступне.

Пунктом 1.6 постанови пленуму Вищого господарського суду України, від 17.12.2013, № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" передбачено, що у господарських відносинах грошові зобов'язання найчастіше виникають з господарських договорів та інших угод, передбачених законом, або з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (стаття 174 ГК України). Однак оскільки господарський договір (угода) є не єдиною підставою виникнення відповідного зобов'язання, то сама лише відсутність між сторонами спірних правовідносин такого договору (угоди) або незазначення в останньому умов (пунктів) щодо відповідальності за порушення грошового зобов'язання не перешкоджає застосуванню даної відповідальності, але тільки у разі якщо підстави такого застосування і розмір відповідальності передбачено актами законодавства.

Прийняті Одеським окружним адміністративним судом постанови про задоволення вимог позивача та стягнення з відповідача заборгованості за неналежне виконання Договорів оренди в частині плати за оренду земельних ділянок, підтверджують факт невиконання відповідачем взятих на себе зобов'язань.

Також не приймаються викладені в апеляційній скарзі доводи скаржника як на підставу для скасування оскаржуваного рішення, порушення на його думку ч.1 ст.79 ГПК України, а саме не зупинення позовного провадження даної справи до вирішення Одеським окружним адміністративним судом пов'язаної справи № 815/2917/15, з огляду на наступне.

Частиною 1 статті 79 ГПК України передбачено, що господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом, а також у разі звернення господарського суду із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави.

Так, зі змісту клопотання скаржника вбачається, що пов'язаність справ полягає у тому, що Одеським окружним адміністративним судом буде розглядить справа № 915/2917/15 за нововиявленими обставинами та може встановлювати обставини, які впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі, зокрема, факти, що мають преюдиціальне значення. Ці обставини повинні бути такими, що мають значення для даної справи.

Таким чином, колегія суддів вважає, судом першої інстанції було правомірно відмовлено у задоволенні клопотання про зупинення провадження по справі та зазначає, що у випадку задоволення Одеським окружним адміністративним судом, заяви відповідача про перегляд постанов Одеського окружного адміністративного суду за ново виявленими обставинами, позивач не позбавлений права звернутися до суду про перегляд оскаржуваного рішення за нововиявленими обставинами.

Публічне акціонерне товариство В«Автотранспортне підприємство-15142В» ніяких додаткових пояснень та відповідних доказів до суду апеляційної інстанції не надало, а тому зазначені вище факти скаржником під час розгляду апеляційної скарги в суді апеляційної інстанції нічим спростовані не були, а відповідно, в порушення статті 33 Господарського процесуального кодексу і не були доведені ті обставини, на які скаржник посилався як на підставу своїх вимог, доводів і заперечень.

Вищезазначене повністю спростовує доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, на підставі чого судова колегія дійшла до висновку про правомірність та обґрунтованість винесеного місцевим господарським судом рішення про задоволення позовних вимог Южненської міської ради Одеської області.

За викладених обставин, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду Одеської області від 27.05.2016 року по справі № 916/626/16 відповідає вимогам чинного законодавства та матеріалам справи, підстави для його скасування або зміни відсутні, а тому воно підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга ОСОБА_3 акціонерного товариства В«Автотранспортне підприємство-15142В» - без задоволення.

Керуючись статтями 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_3 акціонерного товариства В«Автотранспортне підприємство-15142В» залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Одеської області від „27В» травня 2016 року по справі № 916/626/16 залишити без змін.

Постанова в порядку статті 105 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постанови законної сили.

Повний текст постанови

складено „15В» липня 2016 року

Головуючий суддя С.І. Колоколов

Суддя Г.П. Разюк

Суддя Н.М. Принцевська