Рішення

від 15.07.2016 по справі 731/275/16-ц

ВАРВИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №731/275/16-ц

Провадження №2/731/129/16

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 липня 2016 року смт.Варва

Варвинський районний суд Чернігівської області в складі

судді - Савенка А.І.,

за участю секретаря - Тітуленко Д.Г.,

представника позивача - ОСОБА_1,

відповідачів - ОСОБА_2, ФОП - ОСОБА_3

представника третьої особи - ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом СТОВ «Цукровик» до ОСОБА_2, фізичної особи-підприємця - ОСОБА_3, треті особи - Варвинська районна державна нотаріальна контора, відділ Держгеокадастру у Варвинському районі Чернігівської області про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки , -

В С Т А Н О В И В:

04 липня 2016 року представник СТОВ «Цукровик» ОСОБА_1 звернувся до суду з зазначеним позовом.Свої вимоги обґрунтовує тим, що 23.10.2013 року між СТОВ «Цукровик» та ОСОБА_5 було укладено договір оренди земельної ділянки терміном на 10 років для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 3,70 га, яка знаходиться на території Антонівської сільської ради Варвинського району. Кадастровий номер земельної ділянки - 7421180400:02:000:0280. Позивач з моменту укладення договору до даного часу користується зазначеною земельною ділянкою, переданою останньому ОСОБА_5. Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, державним реєстратором Варвинської районної державної нотаріальної контори Варвинського районного нотаріального округу ОСОБА_6, на підставі рішення від 20.04.2016р., індексний номер 29330052, було зареєстровано речове право - договір оренди земельної ділянки із кадастровим номером 7421180400:02:000:0280, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 від 15.04.2016р., номер запису про інше речове право 14237903. Відповідно до зазначеної довідки ОСОБА_2 12.04.2016р. отримав зазначену земельну ділянку у спадщину. Зважаючи на те, що відповідачі уклали оспорюваний договір не зважаючи на те, що попередній договір є чинним для обох сторін, оспорюваний договір впливає на інтереси позивача та фактично перешкоджає користуванню та володінню орендованою земельною ділянкою, отже суперечить чинному законодавству а його реєстрація проведена з порушення норм закону, представник позивача з врахуванням змін позовних вимог просив суд визнати недійсним з моменту укладення договір оренди земельної ділянки загальною площею 3,701 га, яка знаходиться на території Антонівської сільської ради Варвинського району Чернігівської області, кадастровий номер: 7421180400:02:000:0280, що укладений між ОСОБА_2 та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 від 15.04.2016р., інше речове право щодо якого зареєстровано державним реєстратором Варвинської районної державної нотаріальної контори Чернігівської області ОСОБА_6 за номером запису 14237903та просив стягнути з відповідачів, в рівних частках по 689,0 грн. з кожного, на користь СТОВ «Цукровик» в рахунок відшкодування сплаченого ним судового збору.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 змінені позовні вимоги підтримав, надав пояснення аналогічні позовній заяві .

В судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 позов визнав в повному обсязі, пояснив, що оскаржуваний договір оренди було укладено оскільки він вважав, що термін дії старого договору закінчився.

Відповідач ОСОБА_3 позовні вимоги визнав в повному обсязі, пояснив, що оскаржуваний договір укладав, оскільки вважав, що термін оренди за попереднім договором закінчився

Представник відділу Держгеокадастру у Варвинському районі Чернігівської області ОСОБА_4 в судовому засіданні у вирішенні справи поклався на розсуд суду.

Представник третьої особи - Варвинської районної державної нотаріальної контори ОСОБА_6 в судове засідання не з'явився. Про день, місце та час розгляду справи повідомлявся належним чином. До початку розгляду справи ОСОБА_6 подано заяву, що він не може взяти участь в судовому засідання в зв'язку з перебуванням у відпустці.

Заслухавши пояснення представника позивача, відповідачів, та представника третьої особи та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Частиною першою статті 3 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно з пунктом 2 частини другої статті 16 ЦК України одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання правочину недійсним.

Стаття 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" вказує, що державній реєстрації підлягають речові права на нерухоме майно, зокрема право оренди земельної ділянки. Речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Судом встановлено, що 23.10.2013 року між СТОВ «Цукровик» та ОСОБА_5 укладено договір оренди земельної ділянки терміном на 10 років для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 3,70 га, яка знаходиться на території Антонівської сільської ради Варвинського району Чернігівської області. Кадастровий номер земельної ділянки - 7421180400:02:000:0280 (а.с.10-11). Даний факт також підтверджується витягом з державного реєстру речових правна не нерухоме майно згідно якого вбачається, що договір оренди землі, серії та номер Б/н від 23.10.2013 року орендарем якого є СТОВ «Цукровик», код ЄДРПОУ 30829636, а орендодавець є ОСОБА_5, який зареєстрований за адресою ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.13). Право оренди зазначеної земельної ділянки було зареєстровано 09.01.2014р. реєстраційною службою Варвинського районного управління юстиції Чернігівської області.

Згідно акту прийому -передачі земельної ділянки (об'єкта оренди) що надається в оренду від 23.10.2013 року власник земельної ділянки гр. ОСОБА_5 передав СТОВ «Цукровик» в оренду терміном на 10 років земельну ділянку, яка розташована на території Антонівської сільської ради площею 3,70 га (а.с.12).

Відповідно до частини четвертої ст. 32 Закону України «Про оренду землі», зокрема, перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи, не є підставою для зміни умов або розірвання договору, якщо інше не передбачено договором оренди землі.

12 квітня 2016 року державним нотаріусом ОСОБА_6 видано свідоцтво про право на спадщину, відповідно до якого ОСОБА_2 є спадкоємцем ОСОБА_5, та спадкоємець набув у власність земельну ділянку площею 3,7010 га, розташовану на території Антонівської сільської ради Варвинського району Чернігівської області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва кадастровий номер 7421180400:02:000:0280.

Правонаступництво у разі зміни власника речі, переданої у найм, передбачено загальними положеннями про найм Цивільного кодексу України. Відповідно до частини першої статті 770 ЦК України у разі зміни власника речі, переданої у найм, до нового власника переходять права та обов'язки наймодавця.

Згідно ст.1218 ЦКУ до складу спадщини входять усі права та обов'язки , що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Смерть фізичної особи - наймодавця не є підставою для припинення договору, оскільки разом із правом власності на земельну ділянку до його спадкоємців переходять права та обов'язки за договором оренди, якщо інше прямо не було передбачено в самому договорі, а зобов'язання, що виникли у спадкодавця ОСОБА_5 щодо надання в оренду спірної земельної ділянки позивачеві, та право користування такою земельною ділянкою позивачем не припинилися після смерті орендодавця.

Досліджуючи зміст згадуваного договору, суд робить висновок, що при його укладанні сторони узгодили умови та підстави для його розірвання та припинення, при цьому, перехід права власності на об'єкт оренди не є підставою для припинення або розірвання укладеного договору.

15 квітня 2016 року між ОСОБА_2 як орендодавцем та ФОП ОСОБА_3 як орендарем укладено договір оренди земельної ділянки кадастровий номер 7421180400:02:000:0280, строком на сім років.

Відповідно до ст. 126 ЗК України право користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" .

Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно державним реєстратором Варвинської районної державної нотаріальної контори Варвинського районного нотаріального округу ОСОБА_6, на підставі рішення від 20.04.2016р., індексний номер 29330052, було зареєстровано речове право оренди земельної ділянки із кадастровим номером 7421180400:02:000:0280, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 від 15.04.2016р., номер запису про інше речове право 14237903.

В розумінні ст.1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі - засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності

У відповідності до ст.5 ЗУ «Про оренду землі» орендарями земельних ділянок є юридичні або фізичні особи, яким на підставі договору оренди належить право володіння і користування земельною ділянкою.

Стаття 13 ЗУ «Про оренду землі визначає поняття договору оренди землі , як договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно до ст.24 ЗУ «Про оренду землі» орендодавець зобов'язаний зокрема при передачі земельної ділянки в оренду забезпечувати відповідно до закону реалізацію прав третіх осіб щодо орендованої земельної ділянки та не вчиняти дій , які б перешкоджали орендареві користуватися орендованою земельною ділянкою.

В свою чергу орендар земельної ділянки, відповідно до ст. 25 згадуваного закону має право самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі.

Орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону, що закріплено у ст. 27 ЗУ «Про оренду землі».

Згідно до ч.1 ст. 1 Протоколу №11 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 16 квітня 2004 року «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ», захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється згідно з ч. 3 статті 152 Земельного кодексу України шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобіганню вчинення дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсним рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших передбачених законом способів.

Таким чином, відповідачі укладаючи другий договір оренди земельної ділянки фактично порушили право позивача на володіння і користування орендованою ним за чинним договором оренди земельною ділянкою, що був укладений раніше, позбавивши його права самостійного господарювання на землі, отримання продукції і доходів. Отже, зважаючи на те, що право оренди попереднього орендаря підлягає захисту на рівні із правом власності, суд вважає, що дії відповідачів при укладанні договору суперечили ЗУ «Про оренду землі», і відповідно підлягають захисту. Більш того, відповідач ОСОБА_2 набувши право власності на земельну ділянку, передавав за договором оренди від 15 квітня 2016 року речове право - право оренди землі, фактично його не маючи, оскільки це право було передано раніше та перейшло до орендаря за договором від 23.10.2013 року.

Досліджуючи обставини реєстрації оспорюваного договору суд вказує наступне.

Відповідно до п.5 ч.1 ст.24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" у разі наявних суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно у державній реєстрації прав може бути відмовлено, а відповідно до ч.2 ст.24 зазначеного вище Закону за наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав.

Оскільки в даному випадку речове право реєструвалось в тому самому реєстрі, реєстратором та нотаріусом була одна й та сама особа, момент переходу права власності та реєстрації речового права не були віддалені один від одного у часі, а за наявності умови з боку Держави щодо необхідності реєстрації переходу речового права та відповідного контролю за цими діями, суду вважає, що у державного реєстратора було достатньо можливостей для з'ясування підстав та безпосередньо відмови у здійсненні державної реєстрації оспорюваного договору, втім причини нездійснення цих дій суду не зрозумілі.

Згідно з ч. 2 ст. 26 Закону "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" у разі скасування на підставі рішення суду зокрема, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

Відповідно до ч.1 ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до ч.3 ст.215 ЦК України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Зважаючи на наведене та враховуючи визнання позову відповідачами, суд вважає, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати слід покласти на відповідачів в рівних частках.

Керуючись ст.ст. 88, 213, 215 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов СТОВ «Цукровик» до ОСОБА_2, фізичної особи-підприємця - ОСОБА_3, треті особи - Варвинська районна державна нотаріальна контора, відділ Держгеокадастру у Варвинському районі Чернігівської області про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки задовольнити .

Визнати недійсним з моменту укладення договір оренди земельної ділянки загальною площею 3,701 га, яка знаходиться на території Антонівської сільської ради Варвинського району Чернігівської області, кадастровий номер: 7421180400:02:000:0280, що укладений між ОСОБА_2 та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 від 15.04.2016р., інше речове право щодо якого зареєстровано державним реєстратором Варвинської районної державної нотаріальної контори Чернігівської області ОСОБА_6 за номером запису 14237903 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь СТОВ «Цукровик» 689 (шістсот вісімдесят дев'ять) грн. 00 копійок судових витрат.

Стягнути з ФОП ОСОБА_3 на користь СТОВ «Цукровик» 689 (шістсот вісімдесят дев'ять) грн. 00 копійок судових витрат.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Чернігівської області шляхом подання до Варвинського районного суду Чернігівської області апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення його вступної та резолютивної частини.

Повний текст рішення виготовлено 15 липня 2016 року о 15 год. 43 хвилини.

Суддя А.І.Савенко