Постанова

від 13.07.2016 по справі 805/1651/16-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 липня 2016 р. Справа № 805/1651/16-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Бабаш Г.П., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Моноліт-Донецьк» до Центральної міжрайонної в місті Донецьку виконавчої дирекції Донецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про зобов'язання надати допомогу по вагітності та пологах застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке компенсує втрату заробітної плати за період відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами, згідно наданої заяви-розрахунку, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Моноліт-Донецьк» звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Центральної міжрайонної в місті Донецьку виконавчої дирекції Донецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про зобов'язання надати допомогу по вагітності та пологах застрахованій особі - ОСОБА_1 у формі матеріального забезпечення, яке компенсує втрату заробітної плати за період відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами, згідно наданої заяви-розрахунку.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 11.03.2016 року він звернувся до відповідача із заявою-розрахунком для надання матеріального забезпечення застрахованій особі за рахунок Фонду. Проте, 16.03.2016 року позивачу відмовлено у наданні такого матеріального забезпечення з приводу можливості такого фінансування у разі проведення ТОВ «Моноліт-Донецьк» реєстраційних дій щодо зміни місцезнаходження, оскільки, як вказує відповідач у своїй відмові, відповідно до п. 2 постанови Кабінету Міністрів України №595 від 07.11.2014 року у населених пунктах Донецької та Луганської областей, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, видатки із державного бюджету, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування здійснюється лише після повернення згаданої території під контроль державної влади. Втім, позивач зазначає, що вказаний пункт постанови Кабінету Міністрів України №595 від 07.11.2014 року визнаний незаконним та нечинним з моменту його прийняття відповідно до рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 11.02.2015 року. Посилання відповідача на приписи Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» позивач також вважає необґрунтованими, оскільки приписами даного Закону встановлено лише механізм проведення реєстраційних дій щодо зміни місцезнаходження юридичних осіб державними реєстраторами реєстраційних служб територіальних органів Міністерства юстиції України. Крім того, позивач вказує на те, що жодним нормативним актом не встановлено обов'язку перереєстрації (зміни місцезнаходження) юридичної особи або фізичної особи-підприємця з території проведення АТО. Також, позивач зазначає, що не зважаючи на реєстрацію підприємства у м. Донецьку він має рахунок в банку ПАТ «Альфа-Банк» на території, підконтрольній українській владі. Таким чином, просив зобов'язати відповідача надати допомогу по вагітності та пологах застрахованій особі - ОСОБА_1 у формі матеріального забезпечення, яке компенсує втрату заробітної плати за період відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами, згідно наданої заяви-розрахунку.

Відповідач позовні вимоги не визнав.

В матеріалах справи наявні письмові заперечення відповідача, в яких останній зазначає, що заява-розрахунок ТОВ «Моноліт-Донецьк» на суму 15752,80 грн. була доставлена поштовою службою та зареєстрована як «вхідна кореспонденція», проте згідно п. 2 Плану заходів щодо реалізації Бюджетного кодексу України внаслідок заборони прийняття робочими органами відділень Фонду, які знаходяться на контрольованій території, заяв-розрахунків страхувальників, які зареєстровані на тимчасово непідконтрольній території, вказану заяву-розрахунок відправлено на зворотну адресу, вказану на конверті. Відповідач зазначає, що оскільки реєстраційні дії щодо зміни місцезнаходження ТОВ «Моноліт-Донецьк» до сьогоднішнього дня не проведені, Фонд не має можливості згідно п. 24 Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України здійснити фінансування для надання матеріального забезпечення позивача, місцезнаходженням якого є окупована територія та територія проведення антитерористичної операції. Також, відповідач зазначив, що Виконавча дирекція Фонду не відмовляла ТОВ «Моноліт-Донецьк» у фінансуванні для надання матеріального забезпечення працівникам-застрахованим особам, а лише зазначила, що органи Донецького обласного відділення Фонду зможуть здійснити фінансування зазначеного Товариства після повернення території під контроль органів державної влади (м. Донецьк), або проведення реєстраційних дій щодо зміни місцезнаходження ТОВ «Моноліт-Донецьк» на території, що контролюється українською владою. Таким чином, просив відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Позивач надав до суду заяву про здійснення розгляду справи в порядку письмового провадження.

Представник відповідача, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився, просив здійснити розгляд справи без його участі.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Моноліт-Донецьк» зареєстровано в якості юридичної особи 26.08.2004 року (код ЄДРПОУ 33161355; 83009, м. Донецьк, пос. Горького, б. 1)

11.03.2016 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Моноліт-Донецьк» сформовано заяву-розрахунок щодо здійснення фінансування для надання матеріального забезпечення по вагітності та пологах застрахованій особі - ОСОБА_1 за рахунок коштів Фонду у розмірі 15752,80 грн. Вказану заяву позивачем направлено на адресу Центральної міжрайонної в місті Донецьку виконавчої дирекції Донецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності. Зазначені обставини не є спірними.

16.03.2016 року відповідачем на вказану заяву надано відповідь за №01-142, в якій зазначено про те, що на теперішній час фінансування Фондом Товариства з обмеженою відповідальністю «Моноліт-Донецьк» можливо лише у випадку проведення реєстраційних дій в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також подання Товариством заяви-розрахунку на фінансування допомоги до робочого органу за новим місцем реєстрації. Вказану відповідь направлено на адресу позивача.

Правові, фінансові та організаційні засади загальнообов'язкового державного соціального страхування, гарантії працюючих громадян щодо їх соціального захисту у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, вагітністю та пологами, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, охорони життя та здоров'я врегульовані Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 23.09.1999 № 1105-XIV (далі - Закон №1105).

Пунктом 10 ч. 1 ст. 1 даного Закону (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що страховий випадок за соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності - подія, з настанням якої виникає право застрахованої особи, членів її сім'ї або іншої особи на отримання відповідно до цього Закону матеріального забезпечення або соціальних послуг;

Відповідно до приписів п 2 ч. 1 ст. 16 Закону №1105 застраховані особи мають право на отримання у разі настання страхового випадку матеріального забезпечення, страхових виплат та соціальних послуг, передбачених цим Законом.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 20 даного Закону за страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності надається такий вид матеріального забезпечення та соціальних послуг, як допомога по вагітності та пологах;

Стаття 22 Закону №1105 визначає умови надання допомоги по тимчасовій непрацездатності та тривалість її виплати.

Так, п. 1 ч. 1 цієї статті встановлено, що допомога по тимчасовій непрацездатності надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке повністю або частково компенсує втрату заробітної плати (доходу), у разі настання в неї одного з таких страхових випадків:

тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві;

відповідно до ч. 2 даної статті допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві та професійним захворюванням, виплачується Фондом застрахованим особам починаючи з шостого дня непрацездатності за весь період до відновлення працездатності або до встановлення медико-соціальною експертною комісією (далі - МСЕК) інвалідності (встановлення іншої групи, підтвердження раніше встановленої групи інвалідності) незалежно від звільнення застрахованої особи в період втрати працездатності, у порядку та розмірах, встановлених законодавством.

Оплата перших п'яти днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві, здійснюється за рахунок коштів роботодавця у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

У ст. 23 Закону №1105 визначені підстави для відмови в наданні допомоги по тимчасовій непрацездатності

Таким чином, допомога по тимчасовій непрацездатності не надається:

1) у разі одержання застрахованою особою травм або її захворювання при вчиненні нею злочину;

2) у разі навмисного заподіяння шкоди своєму здоров'ю з метою ухилення від роботи чи інших обов'язків або симуляції хвороби;

3) за час перебування під арештом і за час проведення судово-медичної експертизи;

4) за час примусового лікування, призначеного за постановою суду;

5) у разі тимчасової непрацездатності у зв'язку із захворюванням або травмою, що сталися внаслідок алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння або дій, пов'язаних з таким сп'янінням;

6) за період перебування застрахованої особи у відпустці без збереження заробітної плати, творчій відпустці, додатковій відпустці у зв'язку з навчанням.

Відповідно до ч. 1 ст. 25 зазначеного Закону допомога по вагітності та пологах надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке компенсує втрату заробітної плати (доходу) за період відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами.

Допомога по вагітності та пологах застрахованій особі виплачується за весь період відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами, тривалість якої становить 70 календарних днів до пологів і 56 (у разі ускладнених пологів або народження двох чи більше дітей - 70) календарних днів після пологів. Жінкам, віднесеним до 1-4 категорій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, допомога по вагітності та пологах виплачується за 180 календарних днів зазначеної відпустки (90 - до пологів та 90 - після пологів). Розмір зазначеної допомоги обчислюється сумарно та надається застрахованій особі в повному обсязі незалежно від кількості днів відпустки, фактично використаних до пологів.

Допомога по вагітності та пологах виплачується застрахованій особі, яка усиновила дитину протягом двох місяців з дня її народження, зазначеного у свідоцтві про народження, за період з дня усиновлення і до закінчення 56 календарних днів (70 календарних днів у разі одночасного усиновлення двох і більше дітей, 90 календарних днів - для жінок, віднесених до 1-4 категорій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи) (ч. 2).

Відповідно до ч. 1 ст. 31 цього Закону підставою для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах є виданий у встановленому порядку листок непрацездатності, а в разі роботи за сумісництвом - копія листка непрацездатності, засвідчена підписом керівника і печаткою за основним місцем роботи. Порядок і умови видачі, продовження та обліку листків непрацездатності, здійснення контролю за правильністю їх видачі встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я, за погодженням з Фондом.

За приписами ч. 1 ст. 32 Закону №1105 документи для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах розглядаються не пізніше десяти днів з дня їх надходження.

Повідомлення про відмову в призначенні допомоги із зазначенням причин відмови та порядку оскарження видається або надсилається заявникові не пізніше п'яти днів після винесення відповідного рішення.

Згідно ч. 1, 2 ст. 34 Закону №1105 фінансування страхувальників-роботодавців для надання матеріального забезпечення найманим працівникам здійснюється робочими органами Фонду в порядку, встановленому правлінням Фонду.

Підставою для фінансування страхувальників робочими органами Фонду є оформлена за встановленим зразком заява-розрахунок, що містить інформацію про нараховані застрахованим особам суми матеріального забезпечення за їх видами.

Робочі органи Фонду здійснюють фінансування страхувальників-роботодавців протягом десяти робочих днів після надходження заяви.

Страхувальник-роботодавець відкриває окремий поточний рахунок для зарахування страхових коштів у банках у порядку, встановленому Національним банком України.

У відповідності до приписів Порядку фінансування страхувальників для надання застрахованим особам матеріального забезпечення за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, затвердженого Постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 22.12.2010 року №26, для отримання коштів Фонду для виплати матеріального забезпечення застрахованим особам, нарахованого страхувальником, страхувальник звертається до робочого органу Фонду за місцем обліку в органі Фонду або за місцем обліку, зазначеним в Державному реєстрі загальнообов'язкового державного соціального страхування (для зареєстрованих після 01.01.2011)далі - місце обліку), із заявою-розрахунком за підписом керівника та головного бухгалтера, засвідченою печаткою підприємства (п. 5).

Згідно п. 6 даного Порядку заява-розрахунок готується у двох примірниках, один з яких разом із наданими застрахованими особами документами, на підставі яких призначається матеріальне забезпечення, зберігається у страхувальника, а другий подається до робочого органу Фонду.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем на виконання вищезазначених норм 11.03.2016 року на адресу відповідача направлено заяву-розрахунок щодо здійснення фінансування для надання матеріального забезпечення по вагітності та пологах застрахованій особі - ОСОБА_1 за рахунок коштів Фонду у розмірі 15752,80 грн.

Платіжними дорученнями від 15.01.2016 року №244, №243, №242 та №241 ТОВ «Моноліт-Донецьк» здійснено сплату до бюджету єдиного соціального внеску за лікарняними по вагітності і пологах ОСОБА_1 з 03.09.2014 року по 06.01.2015 року.

Відповідач в обґрунтування ненадання передбаченого діючим законодавством матеріального забезпечення по вагітності та пологах застрахованій особі - ОСОБА_1 в листі від 16.03.2016 року за №01-142 посилається на приписи п. 2 постанови Кабінету Міністрів України №595 від 07.11.2014 року, відповідно до якого у населених пунктах Донецької та Луганської областей, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, видатки із державного бюджету, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування здійснюється лише після повернення згаданої території під контроль державної влади. Крім того, відповідач в даному листі вказує на приписи Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» та зазначає, що фінансування буде можливо лише у випадку проведення реєстраційних дій в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців щодо зміни юридичної адреси Товариства, а також подання Товариством заяви-розрахунку на фінансування допомоги до робочого органу за новим місцем реєстрації.

Втім, суд вважає такі посилання необґрунтованими з огляду на те, що згідно постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 11.02.2015 року, залишеної без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 02.04.2015 року та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 16.10.2015 року, зокрема, визнано незаконним та нечинним з моменту прийняття пункт 2 Тимчасового порядку фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємствам і організаціям Донецької та Луганської областей, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2014 року № 595.

Кім того, суд зазначає, що для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення, прийнято Закон України від 2 вересня 2014 року № 1669-VII (далі - Закону України №1669).

Згідно статті 4 даного Закону для осіб, які зареєстровані та переселилися з території проведення антитерористичної операції в період її проведення, реєстрація фізичної особи - підприємця здійснюється державними реєстраторами за адресою тимчасового проживання без вимоги державних реєстраторів реєстраційних служб територіальних органів Міністерства юстиції України в областях та місті Києві наявності реєстрації про місця проживання за місцем проведення реєстраційних дій.

Установлено, що проведення реєстраційних дій щодо зміни місцезнаходження юридичних осіб та місця проживання фізичних осіб - підприємців, місцезнаходженням/місцем проживання яких є територія проведення антитерористичної операції, здійснюється щодо юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців державними реєстраторами реєстраційних служб територіальних органів Міністерства юстиції України в областях та місті Києві.

Проведення реєстраційних дій, пов'язаних із зміною складу засновників (учасників) та керівника юридичної особи, місцезнаходженням якої є територія проведення антитерористичної операції, на період її проведення забороняється.

Тобто з аналізу норм Закону України №1669 вбачається встановлення певного механізму проведення державними реєстраторами реєстраційних дій стосовно реєстрації суб'єктів господарювання, що здійснюють свою діяльність на території проведення антитерористичної операції, проте вказаний Закону не визначає обов'язку, зокрема, юридичних осіб, місцезнаходженням яких є територія, на якій органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, проведення певних реєстраційних дій щодо зміни юридичної адреси.

Крім того, суд зазначає, що статтею 3 Господарського кодексу України передбачено, що під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями.

У відповідності до приписів ст. 6 даного Кодексу загальними принципами господарювання в Україні є:

забезпечення економічної багатоманітності та рівний захист державою усіх суб'єктів господарювання;

свобода підприємницької діяльності у межах, визначених законом;

вільний рух капіталів, товарів та послуг на території України;

обмеження державного регулювання економічних процесів у зв'язку з необхідністю забезпечення соціальної спрямованості економіки, добросовісної конкуренції у підприємництві, екологічного захисту населення, захисту прав споживачів та безпеки суспільства і держави;

захист національного товаровиробника;

заборона незаконного втручання органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб у господарські відносини.

Суд наголошує, що спонукання ТОВ «Моноліт-Донецьк» до проведення реєстрації змін до установчих документів, пов'язаних зі зміною місцезнаходження юридичної особи, фактично позбавляє суб'єкта підприємництва здійснювати вільну господарську діяльність.

Водночас, враховуючи основну задачу Закону України №1669, зокрема, забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, суд вважає необґрунтованим тлумачення відповідачем зазначеної норми закону. Така правова оцінка даної норми, як надає відповідач, фактично унеможливлює як дію зазначеної норми, так і дію Закону України №1669 на практиці, оскільки має місце пряме порушення прав суб'єктів господарювання.

Також, суд вважає за необхідне зазначити, що за умови реєстрації ТОВ «Моноліт-Донецьк» на території, тимчасово не підконтрольній українській владі (м. Донецьк), позивач продовжує подавати звітність до податкового органу (ДПІ у Київському районі м. Донецька) та сплачувати до Державного бюджету України та місцевих бюджетів відповідні податки та обов'язкові платежі, що підтверджується наявними в матеріалах справи звітами про суми нарахованої заробітної плати та суми нарахованого єдиного внеску, податковими розрахунками сум доходу, нарахованого на користь платників податку, і сум, утриманого з них податку.

Крім того, відповідно до довідки Маріупольського відділення ПАТ «АЛЬФА-БАНК» від 13.07.2016 року №58269-150-36 ТОВ «Моноліт-Донецьк» має відкриті поточні рахунки у ПАТ «АЛЬФА-БАНК» (на підконтрольній українській владі території).

До того ж суд вважає необґрунтованим посилання відповідача як на підставу непроведення фінансування відповідно до наданої позивачем заяви-розрахунку на План заходів щодо реалізації норм постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 року №595 «Деякі питання фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населення та надання фінансової підтримки окремим підприємствам і організаціям Донецької та Луганської областей», затверджений керівником робочої групи 05.03.2015 року, оскільки вказаний документ не є нормативно-правовим актом та не може визначати підстави можливості надання Фондом фінансування страхувальникам-роботодавцям для надання матеріального забезпечення найманим працівникам.

З огляду на викладене, суд вважає необґрунтованим нездійснення відповідачем фінансування на виплату допомоги по вагітності та пологах застрахованій особі - ОСОБА_1 у формі матеріального забезпечення, яке компенсує втрату заробітної плати за період відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами, згідно наданої ТОВ «»Моноліт-Донецьк заяви-розрахунку від 11.03.2016 року.

Нормами частини 3 статті 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до вимог частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до ст.ст. 71, 86 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Розглянувши подані документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ «Моноліт-Донецьк» підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись, ст.ст. 2, 8-11, 17, 69-71, 86, 94, 158-163, 185-186, 254, КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Моноліт-Донецьк» до Центральної міжрайонної в місті Донецьку виконавчої дирекції Донецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про зобов'язання надати допомогу по вагітності та пологах застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке компенсує втрату заробітної плати за період відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами, згідно наданої заяви-розрахунку - задовольнити у повному обсязі.

Зобов'язати Центральну міжрайонну в місті Донецьку виконавчу дирекцію Донецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності надати допомогу по вагітності та пологах застрахованій особі - ОСОБА_1 у формі матеріального забезпечення, яке компенсує втрату заробітної плати за період відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами, згідно наданої Товариством з обмеженою відповідальністю «Моноліт-Донецьк» заяви-розрахунку від 11.03.2016 року.

Стягнути з Центральної міжрайонної в місті Донецьку виконавчої дирекції Донецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Моноліт-Донецьк» судові витрати у сумі 1450 (одна тисяча чотириста п'ятдесят) грн.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови апеляційної скарги. У разі застосування судом частини третьої ст.160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У випадку подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Бабаш Г.П.