Постанова

від 15.07.2016 по справі 823/789/16

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 липня 2016 року           справа № 823/789/16

09 год. 30 хв.                                                                                                     м.Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Бабич А.М.,

за участю:

секретаря судового засідання - Попельнухи Ю.І.,

представника позивача - не прибув,

представника відповідача - не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом Золотоніської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Черкаській області до ВАТ «Золотоніське автотранспортне підприємство-17166» про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

24.06.2016 у Черкаський окружний адміністративний суд надійшов адміністративний позов Золотоніської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Черкаській області (далі-позивач) про стягнення з рахунків у банках, що обслуговують ВАТ «Золотоніське автотранспортне підприємство-17166», податкового боргу з орендної плати за землю в сумі 17609,01грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач у добровільному порядку не сплатив вищевказані узгоджені зобов'язання.

Позивач просив розгляд справи здійснювати без участі представника за наявними у матеріалами.

Відповідач не прибув в судове засідання, явку свого представника не забезпечив з невідомих причин, заперечень на позов не надав, хоча повідомлений про час та місце судового розгляду справи в установленому законом порядку.

Згідно з ч.1 ст.41 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) не здійснювалось фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у зв'язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі.

Дослідивши письмові докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини спору, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з огляду на таке.

Ч.1 ст.67 Конституції України закріплено обов'язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до підп.14.1.147 п.14.1. ст.147 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (далі – ПК України) плата за землю - обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності. Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки (п.1 ст. 288 ПК України).

Згідно зі ст.21 Закону України "Про оренду землі" від 6 жовтня 1998 року № 161-XIV орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до ПК України).

Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний орган державної податкової служби про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни.

На підставі пунктів 288.2 - 288.3 ст.288 ПК України платником орендної плати є орендар земельної ділянки, а об'єктом оподаткування – земельна ділянка, надана в оренду.

Податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік відповідно до п.287.3. ст.287 ПК України, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Податкове зобов'язання з плати за землю, визначене у податковій декларації, у тому числі за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця (п.287.4. ст.287 ПК України).

Суд встановив, що відповідач зареєстрований як юридична особа з 20.11.1995 (код ЄДРПОУ 03119405).

З письмових доказів у справі суд встановив, що відповідач не сплатив самостійно визначені зобов'язання з орендної плати за земельну ділянку за 2014-2016 роки у сумі 17099,01грн. відповідно до декларації з орендної плати за землю від 03.03.2016.

П.54.1. ст.54 ПК України визначено, що сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою, у разі якщо платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Грошове зобов'язання, яке самостійно визначене платником податків, оскарженню не підлягає (п. 56.11 ст. 56 ПК України).

Абз.1 п.57.1 статті 57 розділу II ПК України встановлено обов'язок платника податків самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання за змістом підп.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України визнається податковим боргом.

Суд встановив, що за результатами камеральної перевірки на підставі акту від 19.02.2016 №50/1500/03119504 позивач прийняв ППР 19.02.2016 №005, яким застосував до відповідача штраф у сумі 510,00грн. за несвоєчасне подання податкової звітності з орендної плати за землю.

Право контролюючих органів проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки передбачене п.75.1 ст.75 ПК України.

Суд звернув увагу, що вищевказане ППР 25.02.2016 направлене відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення за адресою, вказаною в ЄДРПОУ. Однак не вручене та повернулась відправнику у зв'язку з закінченням терміну зберігання, що підтверджується даними копій рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (форма №119) та довідки про причини його повернення (форма №20) (а.с.36).

Абз.3 п.58.3. ст.58 ПК України встановлено, що у разі коли пошта не може вручити платнику податків податкову вимогу через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Отже, вищевказане ППР вважається врученим відповідачу.

Відповідно до п.57.3. ст.57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

П.56.1 ст.56 ПК України передбачає право платника оскаржити рішення, прийняті контролюючим органом (у т.ч. ППР) в адміністративному або судовому порядку. Згідно з вимогами п.56.1 ст.56 ПК України скарга подається до контролюючого органу вищого рівня протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.

Підп.56.17.1. п.56.17. ст.56 ПК України встановлює, що процедура адміністративного оскарження закінчується днем, наступним за останнім днем строку, передбаченого для подання скарги на податкове повідомлення-рішення або будь-яке інше рішення відповідного контролюючого органу у разі, коли така скарга не була подана у зазначений строк.

День закінчення процедури адміністративного оскарження на підставі абз.2 підп.56.17.5. п.56.17. ст.56 ПК України вважається днем узгодження грошового зобов'язання платника податків.

Оскільки доказів оскарження вищевказаного ППР суду не надано, суд дійшов висновку про узгодженість визначеного ним грошового зобов'язання.

Згідно з п.59.1. ст.59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Суд встановив, що 06.04.2016 відповідачу виставлено податкову вимогу форми «Ю» №265-25 про необхідність сплати податкового боргу за узгодженими зобов'язаннями в сумі 14760,12грн., яка направлена відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення за адресою, вказаною в ЄДРПОУ. Оскільки податкова вимога повернута відправнику за закінченням терміну зберігання, на підставі абз.3 п.58.3. ст.58 ПК України вона вважається врученою відповідачу. Докази її оскарження відсутні, а грошове зобов'язання, визначене нею, до часу прийняття судом рішення у справі не сплачене, що підтверджується даними зворотного боку облікової картки відповідача.

Згідно з п.59.5 ст.59 ПК України у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

З даних зворотного боку облікової картки суд встановив, що податковий борг відповідача з часу прийняття податкової вимоги та до часу судового розгляду справи не переривався. Тому погашенню підлягає вся сума податкового боргу відповідача.

П.95.2. ст.95 ПК України передбачено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Право органів доходів і зборів звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини передбачено підп.20.1.34 п.20.1. ст.20 ПК України.

Тому суд вважає доведеним право позивача на примусове стягнення з банківських рахунків відповідача заборгованості з орендної плати за землю в розмірі 17609,01грн.

Суд також врахував, що плата за землю відповідно до підп.265.1.3. п.265.1. ст.265 ПК України входить до складу податку на майно, який згідно з підп.10.1.1. п.10.1. ст.10 ПК України належить до місцевих податків. На підставі п.10.5. ст.10 ПК України місцеві податки та збори зараховуються до відповідних місцевих бюджетів відповідно до Бюджетного кодексу України.

Врахувавши, що позивач не визначив до якого саме бюджету просить стягнути податковий борг, що є предметом цього спору, взявши до уваги норму ч.2 ст.11 КАС України, якою передбачено право суду вийти за межі позовних вимог в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін, суд дійшов висновку стягнути з рахунків у банках, обслуговуючих відповідача, на користь місцевого бюджету через позивача податковий борг з орендної плати за землю в сумі 17609,01грн.

Суд взяв до уваги діючу на час вирішення спору ч.4 ст.94 КАС України, якою передбачено, що у справах за позовами суб'єкта владних повноважень до фізичної чи юридичної особи судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються. Тому відсутні підставі для повернення позивачу сплаченого судового збору за подання цього позову.

Керуючись ст.ст. 11, 158-165, 254-256 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов Золотоніської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Черкаській області задовольнити повністю.

Стягнути з рахунків у банках, обслуговуючих відкрите акціонерне товариство «Золотоніське автотранспортне підприємство-17166» (19700, Черкаська область, м.Золотоноша, вул. Обухова, буд. 68; код ЄДРПОУ 03119405), на користь місцевого бюджету через Золотоніську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Черкаській області (19700, Черкаська область, м.Золотоноша, вул. Шевченка, 153; код ЄДРПОУ 39494512) податковий борг з орендної плати за землю за 2014-2015 роки в сумі 17609,01грн. (сімнадцять тисяч шістсот дев'ять гривень 01 коп.).

2. Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з моменту її проголошення. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

3. Копію постанови направити сторонам.

Суддя А.М. Бабич