Ухвала

від 07.06.2016 по справі 815/6247/15

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 червня 2016 р.м.ОдесаСправа № 815/6247/15

Категорія: 6.3 Головуючий в 1 інстанції: Андрухів В. В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого: судді Домусчі С.Д.

суддів: Коваля М.П., Кравця О.О.

за участю секретаря судового засідання - Тутової Л.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу управління Держгеокадастру у м. Одесі Одеської області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 29 лютого 2016 року по справі за адміністративним позовом товариство з обмеженою відповідальністю «Олександрія «С» до управління Держгеокадастру у м. Одесі Одеської області, третя особа Одеська міська рада про визнання протиправними дії в частині застосування до всієї земельної ділянки коефіцієнту функціонального використання як для земель комерційного призначення, про визнання незаконним та скасування витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки № 127/П від 21.08.2014 року, про зобов'язання провести перерахунок нормативної грошової оцінки земельної ділянки із застосуванням коефіцієнта функціонального використання як для категорії земель - «інші землі», про зобов'язання видати новий витяг із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, -

ВСТАНОВИВ:

21 жовтня 2015 року товариство з обмеженою відповідальністю «Олександрія «С» звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до управління Держгеокадастру у м. Одесі Одеської області, третя особа Одеська міська рада, в якому просило суд:

- визнати протиправними дії відповідача в частині застосування до всієї земельної ділянки коефіцієнту функціонального використання (Кф) як для земель комерційного призначення - 2,5, і застосовування локального коефіцієнту на місцезнаходження земельної ділянки у межах економіко-планувальної зони за рентоутворювальним фактором - у межах території оздоровчого призначення - 2,00, при здійснені розрахунку нормативної грошової оцінки земельної ділянки площею 13645 кв.м., розташованої за адресою: м. Одеса, 13-а ст. Великого Фонтану (тераса берегового схилу) та яка знаходиться у строковому, платному володінні і користуванні товариства з обмеженою відповідальністю «Олександрія «С» на підставі договору оренди, укладеного 11.04.2003 року між Одеською міською радою і товариством з обмеженою відповідальністю «Олександрія «С» про що у Державному реєстрі земель 05.05.2003 року вчинено запис №773/104;

- визнати незаконним та скасувати витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки № 127/П від 21.08.2014 року, який виготовлений управлінням Держземагентства у м. Одесі Одеської області;

- зобов'язати відповідача провести перерахунок нормативної грошової оцінки земельної ділянки площею 13645 кв.м., розташованою за адресою: м. Одеса, 13-а ст. Великого Фонтану (тераса берегового схилу), яка знаходиться у строковому, платному володінні і користуванні товариства з обмеженою відповідальністю «Олександрія «С» на підставі договору оренди, укладеного 11.04.2003 року між Одеською міською радою і ТОВ «Олександрія «С», про що у Державному реєстрі земель 05.05.2003 року вчинено запис №773/104, із застосуванням коефіцієнта функціонального використання до ділянки №2, площею 0,0515 га - для експлуатації дитячого майданчика і ділянки № 4, площею 0,7945 га - для гостьової автостоянки та благоустрою автостоянок, Кф=0,1, як для категорії земель - «інші землі» - Інші відкриті (незабудовані) землі в межах населеного пункту, і локального коефіцієнта на місцезнаходження земельної ділянки у межах економіко-планувальної зони за рентоутворювальним фактором - у межах території оздоровчого призначення в рамках значення цього коефіцієнту від 1,06 до 1,10;

- зобов'язати відповідача видати товариству з обмеженою відповідальністю «Олександрія «С» новий витяг із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки площею 13645 кв.м, розташованою за адресою: м. Одеса, 13-а ст. Великого Фонтану (тераса берегового схилу) із застосуванням коефіцієнта функціонального використання до ділянки №2, площею 0,0515 га - для експлуатації дитячого майданчика і ділянки №4, площею 0,7945 га - для гостьової автостоянки та благоустрою Кф=0,1, як для категорії земель - «інші землі» - Інші відкриті (незабудовані) землі в межах населеного пункту, і локального коефіцієнта на місцезнаходження земельної ділянки у межах економіко-планувальної зони за рентоутворювальним фактором - у межах території оздоровчого призначення в рамках значення цього коефіцієнту від 1,06 до 1,10.

Постановою від 29 лютого 2016 року, ухваленою у відкритому судовому засіданні, Одеський окружний адміністративний суд частково задовольнив адміністративний позов:

- визнав протиправними дії відповідача в частині застосування до всієї земельної ділянки коефіцієнту функціонального використання (Кф) як до земель комерційного призначення - 2,5 при здійсненні розрахунку нормативної грошової оцінки земельної ділянки площею 13645 кв.м, розташованої за адресою: м. Одеса, 13-а станція Великого Фонтану (тераса берегового схилу), яка знаходиться у строковому, платному володінні і користуванні товариства з обмеженою відповідальністю «Олександрія «С» на підставі договору оренди, укладеного 11.04.2003 року між Одеською міської радою і ТОВ «Олександрія «С», про що у Державному реєстрі земель 05.05.2003 року вчинений запис № 773/104;

- визнав протиправним та скасував витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки № 127/П від 21.08.2014 року, виготовлений відповідачем;

- зобов'язав відповідача провести перерахунок нормативної грошової оцінки земельної ділянки площею 13645 кв.м, розташованої за адресою: м. Одеса, 13-а станція Великого Фонтану (тераса берегового схилу), яка знаходиться у строковому, платному володінні і користуванні товариства з обмеженою відповідальністю «Олександрія «С» на підставі договору оренди, укладеного 11.04.2003 року між Одеською міської радою і ТОВ «Олександрія «С», про що у Державному реєстрі земель 05.05.2003 року вчинений запис № 773/104, із застосуванням коефіцієнту функціонального використання (Кф), визначеного розрахунково на землі змішаного використання згідно Додатку № 1 до пунктів 3.5, 3.7, 3.9, 3.10 Порядку Таблиці 1.1.

- в решті позову відмовив.

Не погоджуючись з постановою суду управління Держгеокадастру у м. Одесі Одеської області подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржену постанову та ухвалити нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Вимоги апеляційної скарги апелянт обґрунтовує тим, що суд першої інстанції не повно з'ясував обставини, які мають значення для справи, висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинами справи, що призвело до порушення норм матеріального і процесуального права та до ухвалення незаконного судового рішення.

Зокрема апелянт зазначає, що суд першої інстанції застосував до спірних правовідносин нормативно-правові акти, які втратили чинність на час виникнення спірних правовідносин, - Порядком нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, затвердженим спільним наказом Державного комітету України по земельних ресурсах, Державного комітету України у справах містобудування і архітектури, Міністерства сільського господарства і продовольства України, Української академії агарних наук від 27.11.1995 р. № 76/230/325/150, та Нормативною грошовою оцінкою земель міста Одеси, яка затверджена рішенням Одеської міської ради від 02.12.1999 р. № 438-ХХІІІ.

Апелянт посилається на те, що на час видання оскарженого витягу, управління керувалось чинним Порядком нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, затвердженим спільним наказом Держкомзему України, Міністерства аграрної політики України, Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України, Української академії аграрних наук від 27.01.2006 р. № 18/15/21/11 та чинною Нормативною грошовою оцінкою земель міста Одеси, яка затверджена рішенням Одеської міської ради №41-VI від 28.12.2010 р.

Порушенням норм процесуального права апелянт вважає те, що суд першої інстанції у якості належних та допустимих доказів по справі прийняв письмові пояснення представника Департаменту комунальної власності Одеської міської ради, які були надані до господарського суду Одеської області у справі № 916/2512/15, які стосуються спору щодо внесення змін до договору оренди, укладеного 11.04.2003 року між Одеською міської радою і ТОВ «Олександрія «С», в частині застосування коефіцієнту функціонального використання земель, наданих в оренду. При цьому апелянт зазначає, що Департамент комунальної власності Одеської міської ради не є стороною в адміністративний справі, а письмові поясненні не містять посилань на нормативні документи.

Не погоджується апелянт і з висновком суду першої інстанції щодо застосування коефіцієнту функціонального використання земель (Кф), який зазначений у таблиці 3.1 чинного Порядку нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів (2006 року), оскільки в цій таблиці зазначено нормативи витрат на освоєння та облаштування території населених пунктів України, в той час як коефіцієнти, які характеризують функціональне використання земель, наведені у таблиці 3.2. При цьому в таблиці 3.2 коефіцієнт функціонального використання земель (Кф) який дорівнює 0,5, відноситься лише до земель транспорту, зв'язку і енергопостачання та до земель оборони.

Помилковим також апелянт вважає відхилення доводів управління щодо віднесення виду діяльності позивача до секції О розділу 92 групи 92.7. Вид економічної діяльності позивача, який вказаний у витягу з ЄДР від 30.07.2014 р. - надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна, належить до секції К - операції з нерухомістю, здавання під найм та послуги юридичним особам, теж згідно таблиці 1.1 чинного Порядку нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів (2006 року), код розділу КВЕД «К» (за КВЕД - 2005) віднесено до категорії земель за функцією використання до земель комерційного використання, коефіцієнт Кф = 2,5.

Посилаючись на помилковість висновків суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для зобов'язання управління провести нормативну грошову оцінку земельної ділянки із застосуванням коефіцієнту функціонального використання (Кф), визначеного розрахунково на землі змішаного використання, апелянт зазначає, що необхідною передумовою для цього є надання позивачем матеріалів інвентаризації земельної ділянки, яка має бути проведена з урахуванням вимог п. 2, п. 7 Перехідних положень Закону України «Про державний земельний кадастр» та Порядку проведення інвентаризації земель, затвердженого Постановою КМУ від 23.05.2012 р. № 513.

При цьому апелянт зазначає, що наявність матеріалів інвентаризації земельної ділянки для застосування коефіцієнту функціонального використання (Кф), визначеного розрахунково на землі змішаного використання, чітко закріплена в п. 3.5 Порядку нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, затвердженого спільним наказом Держкомзему України, Міністерства аграрної політики України, Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України, Української академії аграрних наук від 27.01.2006 р. № 18/15/21/11.

Також апелянт посилається на практику Одеського апеляційного адміністративного суду з вирішення аналогічних справ на користь управління, які в подальшому залишені без змін судом касаційної інстанції, зокрема на справу № 815/538/15 (ЄДРСР № 46636221, № 53653982).

Товариство з обмеженою відповідальністю «Олександрія «С» надало письмові заперечення, в яких з посиланням на дотримання судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржену постанову - без змін. При цьому ТОВ «Олександрія «С» посилається на невідповідність доводів апелянта фактичним обставинам справи.

Одеська міська рада письмових заперечень на апеляційну скаргу не надала.

Ухвалюючи постанову про часткове задоволення адміністративного позову суд першої інстанції встановив, що ТОВ «Олександрія «С» (код ЄДРПОУ 30441724) зареєстроване 21.02.2002 року та перереєстроване 19.04.2005 року за № 1 556 120 0000 007187, що підтверджено випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.19).

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 03.03.2015 року видами діяльності ТОВ «Олександрія «С» є: 46.39 - неспеціалізована оптова торгівля продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами; 79.90 - надання інших послуг бронювання та пов'язана з цим діяльність; 81.10 - комплексне обслуговування об'єктів; 93.21 - функціювання атракціонів і тематичних парків; 93.29 - організування інших видів відпочинку та розваг; 46.90 - неспеціалізована оптова торгівля; 68.20 - надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; 68.32 - управління нерухомим майном за винагороду або на основі контракту; 73.12 - посередництво у розміщенні реклами в засобах масової інформації; 41.20 - будівництво житлових і нежитлових будівель.

Також суд першої інстанції встановив, що згідно пункту 4.3. статуту ТОВ «Олександрія «С» (нова редакція), предметом діяльності товариства, серед іншого, є:

- купівля, продаж, оренда та надання в оренду рухомого та нерухомого майна;

- створення та привселюдне виконання вистав, концертів, інших подібних постановок, організація і проведення шоу-програм, гастролів, концертна і театральна діяльність;

- експлуатація концертних, театральних та інших залів для глядачів, діяльність агентств з розповсюдження квитків, студій звукозапису;

- створення театральних і художніх шкіл, студій та програм навчання;

- організація атракціонів, ігрових та комп'ютерних залів;

- організація та обслуговування розважальних закладів;

- послуги у сфері громадського харчування (в тому числі відкриття та експлуатація ресторанів, кафе, барів);

- ремонт будівель та споруд;

- ремонт та будівництво житла;

- будівництво об'єктів цивільного та промислового призначення;

- надання майна в користування на умовах оренди, прокату, лізингу;

- здача в оренду та продаж нерухомого майна;

Відповідно до п.4.4. статуту ТОВ «Олександрія «С» вправі займатися іншими видами діяльності, не забороненими законодавством (а.с.11-18).

Суд першої інстанції встановив, що рішенням Одеської міської ради від 15 жовтня 2002 року № 516-IV товариству з обмеженою відповідальністю «Олександрія «С» надана в оренду земельна ділянка загальною площею 1,3645 га за адресою: м. Одеса, 13-а станція Великого Фонтану (тераса берегового схилу), для реконструкції, експлуатації та обслуговування рекреаційно-розважального центру.

На підставі цього рішення 11 квітня 2003 року між Одеською міською радою (Орендодавець) та ТОВ «Олександрія «С» (Орендар) укладений договір оренди земельної ділянки, площею 13645 кв.м., розташованої за адресою: м. Одеса, 13-а ст. Великого Фонтану (тераса берегового схилу), за рахунок земель рекреаційного призначення міста та згідно з планом земельної ділянки (Додаток №1 до договору), який є невід'ємною частиною договору. Договір оренди земельної ділянки посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_1, зареєстрований в реєстрі за № 486. Також договір зареєстрований в Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі 05 травня 2003 року за № 773/104(а.с.25-27).

Також суд першої інстанції встановив, що згідно з п.1.2 договору, земельна ділянка площею 13645 кв.м. надається у володіння і користування орендаря терміном на 50 років для реконструкції, експлуатації та обслуговування рекреаційно-розважального центру (у тому числі на 2 роки - для реконструкції). Пунктом 1.3 договору оренди встановлено, що зміна цільового призначення та використання земельної ділянки можлива тільки на підставі відповідного рішення Одеської міської ради.

Пунктом 1.4. договору визначено, що грошова оцінка земельної ділянки складає 3092775,70 грн.

Згідно плану земельної ділянки (Додаток №1 до договору від 11.04.2003 року), земельні ділянка загальною площею 13645 кв.м. складається з:

- ділянки №1, площею 0,2500 га - для експлуатації концертно-розважального комплексу;

- ділянки №2, площею 0,0515 га - для експлуатації дитячого майданчика;

- ділянки №3, площею 0,2685 га - для експлуатації готелю;

- ділянки №4, площею 0,7945 га - для гостьової автостоянки та благоустрою.

Пунктом 2.2. договору встановлено, що орендна плата вноситься орендарем за базовий податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця на протязі 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця, у розмірі:

- 2,27*13645=30974,15 грн. на рік на період реконструкції, термін завершення реконструкції ІІ квартал 2004 року;

- (26,07*2500) + (13,60*2685) + (2,72*7945) + (2,72*515)=124702,20 грн. на рік (на період експлуатації об'єкта).

У плані, який є додатком до договору оренди від 11.04.2003 року, земельна ділянка (кадастровий № НОМЕР_1 21001 0008) розподілена по контурам за функціональним використанням з урахуванням проекту будівництва: 1) під концертно-розважальним комплексом; 2) під дитячим майданчиком; 3) під готелем; 4) під гостьовою автостоянкою та благоустроєм.

Відповідно до п.4.1 договору та плану земельної ділянки, на земельну ділянку встановлено обмеження згідно ст. 111 Земельного кодексу України: заборона на зміну цільового використання земельної ділянки, ландшафту; дотримання умов природоохоронних вимог.

Згідно довідки Управління земельних ресурсів Одеської міської ради № 462 від 10.04.2003 року грошова оцінка земельної ділянки, що розташована за адресою: Київський район, 13-а ст. Великого Фонтану (тераса берегового схилу), площею 13645 кв.м. - складає 3092775,70 грн. (а.с.28).

Суд першої інстанції також зазначив, що на час укладення договору оренди земельної ділянки від 11.04.2003 року грошова оцінка землі визначалася згідно з Порядком грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, затвердженим спільним наказом Державного комітету України по земельних ресурсах, Державного комітету України у справах містобудування і архітектури, Міністерства сільського господарства і продовольства України, Української академії аграрних наук від 27 листопада 1995 року № 76/230/325/150 (із змінами і доповненнями, внесеними наказом вищевказаних органів та установ від 15 квітня 1997 року № 46/131/63/34) та відповідно з Грошовою оцінкою земель м. Одеси, затвердженою рішенням Одеської міської ради від 09.12.1999 року № 438-ХХІІІ, Постановою КМ України від 12.05.2000 року № 783 «Про проведення індексації грошової оцінки земель». Орендна плата за земельну ділянку визначалася відповідно до Закону України «Про плату за землю».

Так суд першої інстанції вказав, що згідно наведених нормативних актів, орендна плата за 1 кв.м земельної ділянки, загальною площею 1,3645 га на період реконструкції розрахована у розмірі 1% від грошової оцінки та складає 2,27 грн. на рік, у зв'язку з чим, орендна плата за всю земельну ділянку на період реконструкції складає 2,27*13645 = 30974,15 грн. на рік, що відображено у п.2.2 договору оренди.

На період експлуатації орендна плата за 1 кв.м розрахована з урахуванням рішення Одеської міської ради від 26.03.2003 року № 1061-ХХІV наступним чином:

- за земельну ділянку площею 0,2500 га у розмірі 2,3% від нормативної грошової оцінки на період експлуатації та складає 26,07 грн. на рік. Орендна плата за земельну ділянку на період експлуатації складає 26,07*2500 = 65175 грн. на рік (для експлуатації концертно-розважального комплексу);

- за земельну ділянку площею 0,2685 га у розмірі 1,2% від нормативної грошової оцінки на період експлуатації та складає 13,60 грн. на рік. Орендна плата за земельну ділянку на період експлуатації складає 13,60*2685 = 36516 грн. на рік (для експлуатації готелю);

- за земельну ділянку площею 0,7945 га у розмірі 1,2% від нормативної грошової оцінки на період експлуатації та складає 2,72 грн. на рік. Орендна плата за земельну ділянку на період експлуатації складає 2,72*7945 = 21610,40 грн. на рік (для гостьової автостоянки та благоустрою);

- за земельну ділянку площею 0,0515 га у розмірі 1,2% від нормативної грошової оцінки на період експлуатації та складає 2,72 грн. на рік. Орендна плата за земельну ділянку на період експлуатації складає 2,72*505 = 1400,80 грн. на рік (для експлуатації дитячого майданчику).

Згідно таблиці 3.1 Додатку № 3 до Порядку грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, затвердженим спільним наказом Державного комітету України по земельних ресурсах, Державного комітету України у справах містобудування і архітектури, Міністерства сільського господарства і продовольства України, Української академії аграрних наук від 27 листопада 1995 року № 76/230/325/150 (із змінами і доповненнями, внесеними наказом вищевказаних органів та установ від 15 квітня 1997 року № 46/131/63/34), чинного на час укладення договору оренди землі, земельні ділянки площею 0,2500 га та 0,2685 га були віднесені до категорії земель за функцією використання - до земель комерційного використання, а земельні ділянки площею 0,7945 га та 0,0515 га були віднесені до категорії земель за функцією використання - землі рекреаційного призначення та інші відкриті землі.

При цьому суд першої інстанції встановив, що відповідно до вказаного Порядку грошова оцінка земельних ділянок 0,2500 га та 0,2685 га розрахована із застосуванням коефіцієнта функціонального використання Кф 2,5 (для комерційного використання), а грошова оцінка земельних ділянок 0,7945 га та 0,0515 га розрахована із застосуванням Кф 0,5 (як для території, вільної від забудови).

Також суд першої інстанції встановив, що 21 серпня 2014 року на підставі заяви Департаменту комунальної власності Одеської міської ради, з метою внесення змін до договору оренди, управлінням Держземагентства у м. Одесі Одеської області Департаменту виданий витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки м. Одеси (місцезнаходження: м. Одеса, 13 ст. Великого Фонтану (тераса берегового схилу) за №127/П, згідно якого нормативна грошова оцінка земельної ділянки складає 28947731,05 грн. (двадцять вісім мільйонів дев'ятсот сорок сім тисяч сімсот тридцять одна гривня 05 коп.).

Для нормативної грошової оцінки земельної ділянки площею 13645 кв.м застосовано, зокрема, коефіцієнт функціонального використання Кф 2,5 та локальний коефіцієнт на місцезнаходження земельної ділянки у межах економіко-планувальної зони за рентоутворювальним фактором - у межах території оздоровчого призначення - 2,00., з чим не погодився позивач та оскаржив дії відповідача та виготовлений ним витяг із технічної документації про нормативну-грошву оцінку земельної ділянки від 21.08.2014 року № 127/П до суду.

Суд першої інстанції встановив, що спірні правовідносини між сторонами регулюються Земельним кодексом України, Податковим кодексом України, Законом України «Про оцінку земель», Порядком нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, затвердженим спільним наказом Державного комітету по земельних ресурсах, Міністерства аграрної політики України, Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України, Української академії аграрних наук № 18/15/21/11 від 27.01.2006 року та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05.04.2006 року за № 388/12262, Методикою нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, яку затверджено Постановою Кабінету Міністрів України № 213 від 23.03.1995 року.

Оскільки згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 30.07.2014 року у позивача вид діяльності за КВЕД: 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна, суд першої інстанції відхилив доводи відповідача стосовно того, що відповідно до додатку №3 до Інструкції № 377 даний вид діяльності належить до секції О розділу 92 групи 92.7. При цьому суд першої інстанції зазначив, що вид економічної діяльності позивача, вказаний у витягу з ЄДР від 30.07.2014 року - надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна, належить до секції «К» - операції з нерухомістю, здавання у піднайм та послуги юридичним особам.

Також суд першої інстанції врахував, що в Інструкції з заповнення державної статистичної звітності з кількісного обліку земель, затвердженою наказом Держкомстату України від 05.11.1998 року № 377, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 14.12.1998 року за №788/3228, міститься інформація згідно КВЕД-2005, а у витягу з ЄДР від 30.07.2014 року інформація наведена згідно КВЕД-2010. Виду економічної діяльності код 68.20 за КВЕД 2010 фактично відповідає вид економічної діяльності код 70.20 за КВЕД 2005.

За таких обставин суд першої інстанції дійшов висновку, що посилання відповідача на те, що землі, які орендуються позивачем, відносяться до складу категорії земель «землі підприємств, що здійснюють діяльність у сфері відпочинку та розваг (азартні ігри та ігри на гроші тощо)» з кодом розділу КВЕД О92.7 - є помилковими та не відповідають вказаній Інструкції з заповнення державної статистичної звітності з кількісного обліку земель № 377.

Також суд першої інстанції встановив, що згідно таблиці 1.1 Порядку нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, затвердженого наказом Держкомзему України, Мінагрополітики України, Мінбудархітектури України, Української академії аграрних наук, від 27.01.2006 №18/15/21/11, код розділу КВЕД «К» (за КВЕД-2005) дійсно віднесено до категорії земель за функцією використання до земель комерційного використання, коефіцієнт Кф=2.5.

При цьому суд першої інстанції зазначив, що за функцією використання до земель комерційного використання відносяться лише земельні ділянки площею 0,2500 га та площею 0,2685 га, які передані позивачу в оренду під будівництво концертно-розважального комплексу та готелю, відповідно., оскільки саме таке функціональне використання вказаних частин від загальної переданої в оренду земельної ділянки площею 1,3645 га - визначено Планом земельної ділянки, що є невід'ємною частиною договору оренди від 11.04.2003 року.

Враховуючи те, що договором оренди від 11.04.2003 року земельна ділянка площею 13645 кв.м із земель рекреаційного призначення передана позивачу для реконструкції, експлуатації та обслуговування рекреаційно-розважального центру (пункти 1.1, 1.2 договору), суд першої інстанції дійшов висновку, що решта складових вказаної земельної ділянки (ділянка площею 0,0515 га - для експлуатації дитячого майданчика, і ділянка площею 0,7945 га - для гостьової автостоянки та благоустрою автостоянок) - не є землями для комерційного використання.

На думку суду першої інстанції такий висновок підтверджується і тим, що при проведенні грошової оцінки земельної ділянки 10.04.2003 року (довідка № 462) до земель комерційного використання віднесено лише земельні ділянки площею 0,2500 га та площею 0,2685 га.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку, що земельна ділянка площею 13645 кв.м належить до земель змішаного використання, а тому коефіцієнт функціонального використання має визначатися розрахунково.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції відхилив доводи відповідача щодо необхідності позивачу розробити та затвердити технічну документацію з інвентаризації земельної ділянки, оскільки частини земельної ділянки різного функціонального використання були виділені згідно даних землеустрою під час відведення земельної ділянки позивачу в оренду.

При цьому суд першої інстанції зазначив, що при розгляді справи встановлено, що укладення договору оренди земельної ділянки від 11.04.2003 року між позивачем та Одеською міською радою здійснювалося на підставі рішенням Одеської міської ради від 15.10.2002 року № 516-IV, а відповідно цьому передувало складення землевпорядної документації з відведення земельної ділянки площею 1,3645 га за адресою: м. Одеса, 13 ст. Великого Фонтану (терраса берегового схилу). Тобто, саме дані землеустрою щодо меж земельної ділянки, її площі, розподілу по контурам за функціональним використанням на чотири земельні ділянки з урахуванням проекту будівництва - були підставою для укладення договору оренди.

При цьому суд першої інстанції прийняв до уваги зауваження відповідача стосовно Технічного звіту з кадастрової зйомки земельної ділянки позивача щодо ненадання інформації про наявність у розробника цього звіту - ТОВ «Інагро Комінтернівське» не менше двох сертифікованих інженерів-землевпорядників, які працюють за основним місцем роботи. Але зазначив, що технічний звіт з кадастрової зйомки не є документацією із землеустрою, види якої перелічено у ч.2 ст.25 Закону України «Про землеустрій» види документації із землеустрою та їх склад встановлюються виключно цим Законом, а є лише окремою частиною такої документації.

Разом з тим, суд першої інстанції звернув увагу на те, що виготовленим сертифікованим інженером-землевпорядником ОСОБА_2 технічним звітом з кадастрової зйомки (звіт виготовлено за клопотанням судового експерта Одеського НДІСЕ для проведення експертизи) підтверджені межі та площі земельної ділянки площею 1,3645 га за адресою: м. Одеса, 13 ст. Великого Фонтану (терраса берегового схилу) та її складових частин, які вказані в договорі оренди від 11.04.2003 року.

За таких обставин суд першої інстанції дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення вимог позивача щодо протиправності застосування Управлінням Держземагентства в м. Одесі Одеської області до всієї земельної ділянки коефіцієнту функціонального використання (Кф) як до земель комерційного призначення - 2,5 при здійсненні розрахунку нормативної грошової оцінки земельної ділянки площею 13645 кв.м, розташованої за адресою: м. Одеса, 13-а станція Великого Фонтану (тераса берегового схилу), щодо визнання протиправним та скасування витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки № 127/П від 21.08.2014 року з зазначеної підстави та щодо зобов'язання відповідача провести перерахунок нормативної грошової оцінки вказаної земельної ділянки. При цьому, належить зобов'язати відповідача здійснити такий перерахунок із застосуванням коефіцієнту функціонального використання (Кф), визначеного розрахунково на землі змішаного використання згідно Додатку № 1 до пунктів 3.5, 3.7, 3.9, 3.10 Порядку Таблиці 1.1.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог щодо неправомірного застосовування локального коефіцієнту на місцезнаходження земельної ділянки у межах економіко-планувальної зони за рентоутворювальним фактором - у межах території оздоровчого призначення - 2.00, суд першої інстанції зазначив, що відповідно до Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Одеса (стор.69) у природно-ландшафтних факторах, а саме: земельна ділянка, що розташована за адресою: м. Одеса, 13 станція Великого Фонтану (тераса берегового схилу) знаходиться в межах території оздоровчого призначення, де застосовується коефіцієнт 2,0, що замінює відповідний регіональний коефіцієнт, який застосовується для населених пунктів, що мають статус курортних.

У таблиці 1.4 Порядку нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, затвердженого наказом Держкомзему України, Мінагрополітики України, Мінбудархітектури України, Української академії аграрних наук, від 27.01.2006 №18/15/21/11, регіональний коефіцієнт 2 застосовується для населених пунктів, що мають статус курортів. Відповідно Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Одеса, яка затверджена рішенням Одеської міської ради від 28.12.2010р. № 41-VІ, регіональний коефіцієнт 2 застосовується не для всієї Одеси, більшість території якої складають землі житлово-громадської забудови, промисловості та іншого призначення, а лише для земельних ділянок, що розміщені в межах курортно-оздоровчої зони. Тому в даному витяту з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки застосовано регіональний коефіцієнт 2 на локальному рівні.

За таких обставин суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість застосування відповідачем локального коефіцієнту на місцезнаходження земельної ділянки у межах економіко-планувальної зони за рентоутворювальним фактором - у межах території оздоровчого призначення - 2.00.

Вирішуючи питання правомірності вимоги ТОВ «Олександрія «С» про зобов'язання відповідача видати новий витяг із технічної документації з нормативної грошової оцінки вказаної земельної ділянки, суд першої інстанції погодився з доводами відповідача про те, що витяг із технічної документації надається землекористувачу за заявою, що передбачено п.2-1 Методики нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, затвердженої Постановою КМ України № 213 від 25.03.1995 року.

Враховуючи, що позивач з заявою до територіального органу Держгеокадастру не звертався, відповідач у видачі витягу позивачу не відмовляв, суд першої інстанції не встановив наявності правових підстав для зобов'язання відповідача видати новий витяг.

При цьому, суд першої інстанції зазначив, що зобов'язанням відповідача провести перерахунок нормативної грошової оцінки земельної ділянки суд повністю поновлює порушені права позивача, а обов'язок видати новий витяг після проведення перерахунку нормативної грошової оцінки земельної ділянки виникає у відповідача лише після надходження заяви позивача.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов висновку, що в задоволенні вимоги позивача про зобов'язання відповідача видати новий витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земель належить відмовити.

Заслухавши суддю доповідача, пояснення осіб, які з'явились у судове засідання, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не може бути задоволена.

Апеляційний суд встановив, що суд першої інстанції повно та всебічно дослідив та оцінив обставини справи, надані сторонами докази, правильно визначив правову природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Апеляційний суд встановив, що предметом спору по справі є:

- правомірність дії відповідача в частині застосування до всієї земельної ділянки коефіцієнту функціонального використання (Кф) як для земель комерційного призначення - 2,5, і застосовування локального коефіцієнту на місцезнаходження земельної ділянки у межах економіко-планувальної зони за рентоутворювальним фактором - у межах території оздоровчого призначення - 2,00, при здійснені розрахунку нормативної грошової оцінки земельної ділянки площею 13645 кв.м., розташованої за адресою: м. Одеса, 13-а ст. Великого Фонтану (тераса берегового схилу) та яка знаходиться у строковому, платному володінні і користуванні товариства з обмеженою відповідальністю «Олександрія «С» на підставі договору оренди, укладеного 11.04.2003 року між Одеською міською радою і товариством з обмеженою відповідальністю «Олександрія «С» про що у Державному реєстрі земель 05.05.2003 року вчинено запис №773/104;

- законність витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки № 127/П від 21.08.2014 року, який виготовлений управлінням Держземагентства у м. Одесі Одеської області.

Оскаржуючи постанову в повному обсязі та заявляючи вимогу про відмову у задоволенні адміністративного позову в повному обсязі, управління Держгеокадастру у м. Одесі Одеської області в апеляційній скарзі не навело жодних підстав, за яких вважає неправомірним оскаржене рішення в частині, якою товариству з обмеженою відповідальністю «Олександрія «С» відмовлено у задоволенні вимог щодо неправомірного застосовування локального коефіцієнту на місцезнаходження земельної ділянки у межах економіко-планувальної зони за рентоутворювальним фактором - у межах території оздоровчого призначення - 2.00, та про зобов'язання видати новий витяг із технічної документації з нормативної грошової оцінки вказаної земельної ділянки.

За таких обставин, враховуючи припис ст. 195 КАС України, та з урахуванням вимог Порядку нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, затвердженого наказом Держкомзему України, Мінагрополітики України, Мінбудархітектури України, Української академії аграрних наук, від 27.01.2006 №18/15/21/11, та п.2-1 Методики нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, затвердженої Постановою КМ України № 213 від 25.03.1995 року, апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відсутності правових підстав для задоволення позовних вимог ТОВ «Олександрія «С» щодо неправомірного застосовування локального коефіцієнту на місцезнаходження земельної ділянки у межах економіко-планувальної зони за рентоутворювальним фактором - у межах території оздоровчого призначення - 2.00, та про зобов'язання видати новий витяг із витяг із технічної документації з нормативної грошової оцінки вказаної земельної ділянки.

Перевіривши судове рішення, в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд погоджується висновками суду першої інстанції щодо неправомірності дії відповідача в частині застосування до всієї земельної ділянки коефіцієнту функціонального використання (Кф) як для земель комерційного призначення - 2,5, при здійснені розрахунку нормативної грошової оцінки земельної ділянки площею 13645 кв.м., розташованої за адресою: м. Одеса, 13-а ст. Великого Фонтану (тераса берегового схилу) та яка знаходиться у строковому, платному володінні і користуванні товариства з обмеженою відповідальністю «Олександрія «С» на підставі договору оренди, укладеного 11.04.2003 року між Одеською міською радою і товариством з обмеженою відповідальністю «Олександрія «С» про що у Державному реєстрі земель 05.05.2003 року вчинено запис №773/104; та щодо наявності правових підстав для скасування витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки № 127/П від 21.08.2014 року, який виготовлений управлінням Держземагентства у м. Одесі Одеської області.

Апеляційний суд встановив помилковість доводів апелянта стосовно застосування судом першої інстанції до спірних правовідносин нормативно-правових актів, які втратили чинність на час виникнення спірних правовідносин.

Так, суд першої інстанції послався на Порядок нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, затвердженим спільним наказом Державного комітету України по земельних ресурсах, Державного комітету України у справах містобудування і архітектури, Міністерства сільського господарства і продовольства України, Української академії агарних наук від 27.11.1995 р. № 76/230/325/150, та Нормативною грошовою оцінкою земель міста Одеси, яка затверджена рішенням Одеської міської ради від 02.12.1999 р. № 438-ХХІІІ, при встановлені фактичних обставин справи на час укладення договору оренди 11.04.2003 року між Одеською міською радою і товариством з обмеженою відповідальністю «Олександрія «С» про що у Державному реєстрі земель 05.05.2003 року вчинено запис №773/104, та на час розрахунку нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яка зазначена в договорі оренди земельної ділянки від 11.04.2003 року.

До правовідносин, які виникли у зв'язку з виготовленням управлінням Держземагентства у м. Одесі Одеської області витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки № 127/П від 21.08.2014 року, який є предметом оскарження, суд першої інстанції застосував Порядок нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, затвердженим спільним наказом Держкомзему України, Міністерства аграрної політики України, Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України, Української академії аграрних наук від 27.01.2006 р. № 18/15/21/11 та Нормативну грошову оцінку земель міста Одеси, яка затверджена рішенням Одеської міської ради №41-VI від 28.12.2010 р., які були чинні станом на 21.08.2014 р.

Також апеляційний суд відхиляє доводи апелянта про порушення судом першої інстанції норм процесуального права у зв'язку із посиланням судом першої інстанції, як на належні та допустимі докази по справі, на письмові пояснення представника Департаменту комунальної власності Одеської міської ради, які були надані до господарського суду Одеської області у справі № 916/2512/15, який стосується спору щодо внесення змін до договору оренди, укладеного 11.04.2003 року між Одеською міської радою і ТОВ «Олександрія «С», в частині застосування коефіцієнту функціонального використання земель, наданих в оренду, оскільки висновки суду першої інстанції щодо неправомірного застосування апелянтом коефіцієнту функціонального використання земель, наданих в оренду, ґрунтуються не тількі на зазначених поясненнях.

Помилковим є доводи апеляційної скарги щодо висновку суду першої інстанції про застосування коефіцієнту функціонального використання земель (Кф), який зазначений у таблиці 3.1 чинного Порядку нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів (2006 року), оскільки в оскарженій постанові суд першої інстанції послався на таблицю 3.1 Порядку нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів чинного на час укладення договору оренди земельної ділянки, надаючи правову оцінку правовідносинам які виникли під час укладення договору оренди земельної ділянки, а не під час складання апелянтом оскарженого витягу.

Такими, що не відповідають фактичним обставинам справи апеляційний суд вважає і доводи апелянта про те, що суд першої інстанції помилково відхилив доводи управління щодо віднесення виду діяльності позивача до секції О розділу 92 групи 92.7. Вид економічної діяльності позивача, який вказаний витягу з ЄДР від 30.07.2014 р. - надання в оренду й експлуатації власного чи орендованого нерухомого майна, належить до секції К - операції з нерухомістю, здавання у найм та послуги юридичним особам, теж згідно таблиці 1.1 чинного Порядку нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів (2006 року), код розділу КВЕД «К» (за КВЕД - 2005) віднесено до категорії земель за функцією використання до земель комерційного використання, коефіцієнт Кф = 2,5.

Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 30.07.2014 року у позивача основний вид діяльності за КВЕД: 68.20 «Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна» (а.с. 19), в той час позивач має і інші види діяльності (а.с. 20).

Відповідно до Національного класифікатора України КВЕД (ДК 009:2005), з урахуванням наказу Державного комітету статистики України від 28.03.2006 р. № 101, чинного на час складання оскарженого витягу, до секції О (Надання комунальних та індивідуальних послуг; діяльність у сфері культури та спорту) розділу 92 (Діяльність у сфері культури та спорту, відпочинку та розваг) групи 92.7. (Діяльність у сфері відпочинку та розваг), відноситься:

- 92.71.0 Діяльність з організації азартних ігор

Цей підклас включає:

- діяльність казино, ігорних будинків тощо, пов'язану з організацією карткових та інших азартних ігор, таких як бридж, покер, преферанс, більярд, лото тощо (ставки, парі)

- експлуатацію ігрових грошових автоматів

Цей підклас включає також:

- організацію лотерей, включаючи продаж лотерейних квитків

- 92.72.0 Інші види рекреаційної діяльності

- Цей підклас включає:

- діяльність, пов'язану з організацією відпочинку та розваг, не віднесену до інших групувань: діяльність парків відпочинку, у т. ч. проведення курсів навчання з гри в бридж, шахи, організація настільних ігор, електронних ігор, відеоігор тощо, та пляжів, включаючи послуги пляжної інфраструктури, у т. ч. стаціонарної

- надання транспортних засобів для відпочинку та розваг, наприклад, прокат велосипедів, включаючи водні, діяльність центрів верхової їзди

- запрошення акторів на ролі у кінофільмах, телевізійних передачах, театральних виставах

- Цей підклас не включає:

- діяльність агентів та агентств, що здійснюється від імені окремих осіб та пов'язана із складанням контрактів (договорів) на участь у кінофільмах, інших розважальних та видовищних заходах (див. 74.87)

- іншу діяльність у сфері відпочинку та розваг: організацію циркових вистав, діяльність шкіл танцю тощо (див. 92.34)

Проте основний вид діяльності за КВЕД: 68.20 «Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна», відноситься до Секція K (Операції з нерухомим майном, оренда, інжиніринг та надання послуг підприємцям), розділу 70 (Операції з нерухомим майном).

Як правильно встановив суд першої інстанції та на що посилається апелянт, згідно таблиці 1.1 Порядку нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, затвердженого наказом Держкомзему України, Мінагрополітики України, Мінбудархітектури України, Української академії аграрних наук, від 27.01.2006 №18/15/21/11, код розділу КВЕД «К» (за КВЕД-2005) віднесено до категорії земель за функцією використання до земель комерційного використання, коефіцієнт Кф=2.5.

Проте апеляційний суд не погоджується з доводами апелянта про застосування коефіцієнту Кф=2.5. до всієї земельної ділянки загальною площею 13645 кв.м.

Як правильно встановив суд першої інстанції, та не спростовано доводами апеляційної скарги, за функцією використання до земель комерційного використання відносяться лише земельні ділянки площею 0,2500 га та площею 0,2685 га, які передані позивачу в оренду під будівництво концертно-розважального комплексу та готелю, відповідно, оскільки саме таке функціональне використання вказаних частин від загальної переданої в оренду земельної ділянки площею 1,3645 га - визначено Планом земельної ділянки, що є невід'ємною частиною договору оренди від 11.04.2003 року (т. 1 а.с. 25-27).

Апеляційний суд зазначає, що при укладені 11.04.2003 року договору оренди земельної ділянки загальною площею 13645 кв.м., розрахунок грошової оцінки цієї земельної ділянки проведений з урахуванням того, що зазначена земельна ділянка загальною площею 13645 кв.м. складається з чотирьох частин (т. 1 а.с. 27):

1. під концертно-розважальним комплексом -2500 кв. м.

2. під дитячим майданчиком - 515 кв.м.

3. під готелем - 2685 кв.м.

4. під гостьовою автостоянкою та благоустроєм - 7945 кв.м.

Згідно таблиці 3.1 Додатку № 3 до Порядку грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, затвердженим спільним наказом Державного комітету України по земельних ресурсах, Державного комітету України у справах містобудування і архітектури, Міністерства сільського господарства і продовольства України, Української академії аграрних наук від 27 листопада 1995 року № 76/230/325/150 (із змінами і доповненнями, внесеними наказом вищевказаних органів та установ від 15 квітня 1997 року № 46/131/63/34), чинного на час укладення договору оренди землі, земельні ділянки площею 0,2500 га. (під концерн то-розважальним комплексом) та 0,2685 га. (під готелем) віднесені до категорії земель за функцією використання - до земель комерційного використання, а земельні ділянки площею 0,7945 га. (під гостьовою автостоянкою та благоустроєм) та 0,0515 га. (під дитячим майданчиком) були віднесені до категорії земель за функцією використання - землі рекреаційного призначення та інші відкриті землі.

Відповідно до вказаного Порядку, на час укладення договору оренди, грошова оцінка земельних ділянок 0,2500 га та 0,2685 га розрахована із застосуванням коефіцієнта функціонального використання - для комерційного використання, а грошова оцінка земельних ділянок 0,7945 га та 0,0515 га розрахована із застосуванням - як для території, вільної від забудови.

Таким чином, на час укладення договору оренди земельної ділянки, з цільовим призначенням - землі рекреаційного призначення міста, земельна ділянка загальною площею 13645 кв.м., складалась з чотирьох частин (т. 1 а.с. 27):

1. під концертно-розважальним комплексом -2500 кв. м. - земельна ділянка комерційного використання - за функцією використання - землі рекреаційного призначення та інші відкриті землі

2. під дитячим майданчиком - 515 кв.м. - земельна ділянка

3. під готелем - 2685 кв.м. - земельна ділянка комерційного використання

4. під гостьовою автостоянкою та благоустроєм - 7945 кв.м. - за функцією використання - землі рекреаційного призначення та інші відкриті землі

При цьому апеляційний суд зазначає, що таблиця 3.1 до Порядку грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, затвердженим спільним наказом Державного комітету України по земельних ресурсах, Державного комітету України у справах містобудування і архітектури, Міністерства сільського господарства і продовольства України, Української академії аграрних наук від 27 листопада 1995 року № 76/230/325/150 (із змінами і доповненнями, внесеними наказом вищевказаних органів та установ від 15 квітня 1997 року № 46/131/63/34), не містила таку категорію земель за функцією використання, як землі змішаного використання по якій Кф встановлюється розрахунково, що вже передбачено таблицею 1.1. Додатку 1 Порядку грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів затвердженого наказом Держкомзему України, Мінагрополітики України, Мінбудархітектури України, Української академії аграрних наук, від 27.01.2006 №18/15/21/11

Перевіряючи правомірність висновків суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для застосування розрахункового Кф для земель змішаного використання, апеляційний суд встановив, що апелянт посилається на помилковість висновків суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для зобов'язання управління провести нормативну грошову оцінку земельної ділянки із застосуванням коефіцієнту функціонального використання (Кф), визначеного розрахунково на землі змішаного використання, оскільки необхідною передумовою для цього є надання позивачем матеріалів інвентаризації земельної ділянки, яка має бути проведена з урахуванням вимог п. 2, п. 7 Перехідних положень Закону України «Про державний земельний кадастр» та Порядку проведення інвентаризації земель, затвердженого Постановою КМУ від 23.05.2012 р. № 513.

При цьому апелянт зазначає, що наявність матеріалів інвентаризації земельної ділянки для застосування коефіцієнту функціонального використання (Кф), визначеного розрахунково на землі змішаного використання, чітко закріплена в п. 3.5 Порядку нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, затвердженого спільним наказом Держкомзему України, Міністерства аграрної політики України, Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України, Української академії аграрних наук від 27.01.2006 р. № 18/15/21/11.

Також апелянт посилається на практику Одеського апеляційного адміністративного суду з вирішення аналогічних справ на користь управління, які в подальшому залишені без змін судом касаційної інстанції, зокрема на справу № 815/538/15 (ЄДРСР № 46636221, № 53653982).

Відповідно до п. 3.5 Порядку нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, затвердженого спільним наказом Держкомзему України, Міністерства аграрної політики України, Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України, Української академії аграрних наук від 27.01.2006 р. № 18/15/21/11, коефіцієнт функціонального використання для земельних ділянок змішаного використання визначається як середньозважене (за площею) значення коефіцієнтів функціонального використання окремих частин земельної ділянки змішаного використання. Підставою для виділення частин земельної ділянки різного функціонального використання є виключно затверджені дані інвентаризації земельної ділянки та землеустрою.

Апеляційний суд зазначає, що Порядок нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, затвердженого спільним наказом Держкомзему України, Міністерства аграрної політики України, Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України, Української академії аграрних наук від 27.01.2006 р. № 18/15/21/11, набрав чинності з 16 квітня 2006 року, та не містить приписів на те, що він має зворотною дію у часі.

При цьому склад земельної ділянки, наданої позивачу в оренду, визначений безпосередньо самим договором оренди та додатком до договору оренди - Планом земельної ділянки, відповідно до яких виділенні частини земельної ділянки з різним функціональним використанням та зазначена їх площа. Договір про надання земельної ділянки в оренду, укладений на підставі рішення Одеської міської ради від 15 жовтня 2002 року № 516-ХХІY, прийняття якому, відповідно до вимог ЗК України (ст. ст. 122-124, 181-183), в редакції чинній станом на 11.04.2003 р., передувала розробка та затвердження землевпорядної документації.

Таким чином, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для застосування у спірних правовідносин коефіцієнту функціонального використання для земельних ділянок змішаного використання, оскільки відповідач мав у своєму розпорядженні договір оренди та додаток до нього відповідно до яких визначена загальна площа земельної ділянки, та її складові (межі та площа), що не спростовано доводами апеляційної скарги, та унеможливлює зобов'язання позивача проводити інвентаризацію земельної ділянки та готувати документи із землеустрою.

При цьому апеляційний суд відхиляє посилання апелянта на практику Одеського апеляційного адміністративного суду з вирішення аналогічних справ на користь управління, які в подальшому залишені без змін судом касаційної інстанції, зокрема на справу № 815/538/15 (ЄДРСР № 46636221, № 53653982), оскільки у справі яка переглядається апеляційним судом та на яку посилається апелянт різні обставини, які впливають на суть прийнятого рішення по справі.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, підстави для скасування судового рішення та задоволення апеляційної скарги відсутні.

Також апеляційний суд вважає за необхідне зазначити, що ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 12 квітня 2016 року по справі № 522/11050/14-а (ЄДРСР № 57133459), залишена без змін постанова Приморського районного суду м. Одеси від 10 грудня 2014 року (ЄДРСР № 74899061), якою визнано протиправним та скасовано рішення Одеської міської ради №41-VI від 28.12.2010 року «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Одеси»; визнано протиправним та скасовано рішення Одеської міської ради №1268-VI від 20.09.2011 року «Про внесення змін до рішення Одеської міської ради від 28.12.2010 №41-VI «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Одеси».

Апеляційний суд дійшов висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим, відповідно до ст. 200 КАС України, апеляційна скарга має бути залишена без задоволення, а оскаржене судове рішення - без змін.

Ухвалою від 30 березня 2016 року було відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою управління Держгеокадастру у м. Одесі Одеської області, а також відстрочено управлінню Держгеокадастру у м. Одесі Одеської області сплату судового збору в розмірі 6 063,2 грн. за подання апеляційної скарги постанову Одеського окружного адміністративного суду від 29 лютого 2016 року по справі № 815/6247/1 до закінчення апеляційного розгляду справи

На час апеляційного розгляду справи апелянт не наддав доказів сплати судового збору, у зв'язку з чим, відповідно до ст. 94 КА України, враховуючи те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з управління Держгеокадастру у м. Одесі Одеської області має бути стягнутий судовий збір за подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного адміністративного суду в розмірі 6063,20 грн., за рахунок бюджетних асигнувань управління Держгеокадастру у м. Одесі Одеської області.

Керуючись ст. 19 Конституції України, ст. ст. 2, 11, 96-72, 94, 195, 196, п. 1 ч. 1ст. 198, ст. ст. 200, 206, 211, 212, ч. 5 ст. 254 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу управління Держгеокадастру у м. Одесі Одеської області залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 29 лютого 2016 року залишити без змін.

Стягнути з управління Держгеокадастру у м. Одесі Одеської області (ідентифікаційний код юридичної особи: 39872957; місцезнаходження юридичної особи: 65078, Одеська область, місто Одеса, вулиця Космонавтів, будинок, 36) на користь Державного бюджету України судовий збір за подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного адміністративного суду в розмірі 6063,20 грн. (шість тисяч шістдесят три гривні 20 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань управління Держгеокадастру у м. Одесі Одеської області.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання судового рішення в повному обсязі.

Повний текст судового рішення складений 11.07.2016 р.

Головуючий: суддя С.Д.Домусчі

суддя М.П.Коваль

суддя О.О.Кравець