Ухвала

від 12.07.2016 по справі 820/2233/16

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 липня 2016 р.Справа № 820/2233/16 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого судді: Курило Л.В.,

Суддів: Присяжнюк О.В. , Русанової В.Б. ,

за участю секретаря судового засідання - Дудки О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 24.05.2016р. по справі № 820/2233/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "НАФТА-ОПТ"

до Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

У квітні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "НАФТА-ОПТ" (далі по тексту - ТОВ "ТОРГОВИЙ ДІМ "НАФТА-ОПТ", позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області № 0000092200 від 16.02.2016 року.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 24.05.2016р. позовні вимоги задоволено.

Скасовано податкове повідомлення-рішення Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області № 0000092200 від 16.02.2016 року, прийняте щодо товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "НАФТА-ОПТ".

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Позивач надав письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких, посилаючись на обґрунтованість та об'єктивність рішення суду, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Представники сторін про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином.

Відповідно до ч.6 ст. 12 та ч.1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання 12.07.2016 р. за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, переглянувши постанову суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч.1 ст.195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що Товариство з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "НАФТА-ОПТ" зареєстровано в якості юридичної особи, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, копія якого долучена до матеріалів справи (а.с. 76-80).

14.04.2015р. за вих. №3471/10/20-23-15-01-17 Харківською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Харківській області на адресу ТОВ "ТОРГОВИЙ ДІМ "НАФТА-ОПТ" направлено лист про надання пояснень та їх документального підтвердження щодо взаємовідносин між ТОВ "ТОРГОВИЙ ДІМ "НАФТА-ОПТ" та ТОВ "НАФТАХІМТРЕЙД" за січень 2015р. (а.с. 93).

На запит контролюючого органу від 14.04.2015р. ТОВ "ТОРГОВИЙ ДІМ "НАФТА-ОПТ" листом від 27.04.2015р. за вих. №04/27-01 на адресу Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області направлено письмові пояснення (а.с. 95).

Посадовими особами Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області на підставі направлення від 11.01.2016р. №15 (а.с. 94), відповідно до наказу №19 від 11.01.2016р. (а.с. 90) в період з 13.01.2016р. по 15.01.2016р. проведена позапланова виїзна перевірка ТОВ "ТОРГОВИЙ ДІМ "НАФТА-ОПТ" з питань правильності обчислення та нарахування податку на додану вартість по операціям з ТОВ "Нафтахімтрейд" за період з 01.03.2015 р. по 31.03.2015 р. та з ПВП "Квадро" за період з 01.01.2015 р. по 31.01.2015 р., за результатами якої 20.01.2016 р. складено акт № 56/20-23-22-01-05/39294676, в якому зафіксовано порушення вимог податкового законодавства, а саме:

- п. 198.3, п. 198.6, ст. 198, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, що призвело до зменшення позивачем від'ємного значення у сумі 107939 грн. за січень 2015 р. по взаємовідносинам з ПП "Квадро". (а.с. 13-26)

Не погодившись з висновками акту перевірки № 56/20-23-22-01-05/39294676 від 20.01.2016р. ТОВ "ТОРГОВИЙ ДІМ "НАФТА-ОПТ" подало до Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області заперечення від 03.02.2015р. за вих. №03/02. (а.с. 27-32), на які контролюючим органом надано відповідь листом від 10.02.2016р. №1163/10/20-23-22-01. (а.с. 33-34).

На підставі складеного акту перевірки № 56/20-23-22-01-05/39294676 від 20.01.2016р. контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000092200 від 16.02.2016р., яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на суму 107939,00 грн., яке супровідним листом від 16.02.2016р. за вих. №1294/10/20-23-22-01 направлено на адресу ТОВ "ТОРГОВИЙ ДІМ "НАФТА-ОПТ". (а.с. 12, 11 ).

Не погодившись з прийнятим податковим повідомленням - рішенням Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області, товариство скористалось правом адміністративного оскарження та подало скаргу на податкове повідомлення-рішення № 0000092200 від 16.02.2016р., яка рішенням Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області від 28.03.2016р. залишена без задоволення, а податкове повідомлення-рішення № 0000092200 від 16.02.2016р. залишено без змін. (а.с. 35-38)

Не погодившись з податковим повідомленням - рішенням № 0000092200 від 16.02.2016р., позивач звернувся із зазначеним позовом до суду.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що в цьому випадку відповідна сторона не дотримала вимоги закону про захист охороняємих прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому її оскаржуване рішення, як суб'єкта владних повноважень, є неправомірним, що дає підстави для задоволення адміністративного позову.

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, колегія суддів апеляційної інстанції зважає на наступне.

Згідно із пп.14.1.181 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

В силу приписів п.198.1. ст.198 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) податковий кредит звітного періоду визначається, виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

При цьому, відповідно до п. 201.1. ст. 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, в якій зазначаються в окремих рядках певні обов'язкові реквізити.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

За змістом п.200.3 ст.200 Податкового кодексу України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Приписами пункту 201.4. ст. 201 Податкового кодексу України визначено, що податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Згідно з п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі, коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Положеннями п.201.10 ст.201 ПК України передбачено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

З огляду на вищезазначені норми, колегія суддів дотримується позиції, що необхідною умовою для віднесення сплачених цін за товари (послуги) до валових витрат та сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг з метою їх використання в господарській діяльності.

Господарські операції для визначення податкового кредиту для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість та податком на прибуток мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність таких операцій.

Фактичною підставою для прийняття спірного податкового повідомлення - рішення слугували висновки контролюючого органу, викладені в акті перевірки, з посиланням на висновок ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська про недоцільність проведення перевірки ТОВ "НАФТАХІМТРЕЙД з питань документального підтвердження господарських відносин, відображення у податковій звітності з податку на додану вартість за січень 2015р. та повноти їх відображення в податковому обліку за січень 2015р.", в якому, зокрема, визначено, що перевіркою ТОВ "ТД "НАФТА-ОПТ" по взаємовідносинам з ТОВ "НАФТАХІМТРЕЙД" порушень не встановлено. Також, контролюючий орган в акті перевірки позивача послався на узагальнюючу податкову інформацію ПВП "Квадро", яка надіслана для використання в роботі під час відпрацювання по ланцюгу постачання та вжиття відповідних контрольно - перевірочних заходів. Таким чином, перевіркою встановлено необґрунтоване завищення податкового кредиту на суму 107939 грн. за січень 2015р. по взаємовідносинам з ПП "КВАДРО" (а.с. 105-140).

З матеріалів справи убачається, що 23 січня 2015 р. між ТОВ "ТД "НАФТА-ОПТ" та приватним виробничим підприємством "КВАДРО" укладено договір поставки нафтопродуктів № 01/23-15, відповідно до умов якого ПВП "КВАДРО" зобов'язалося передати, а ТОВ "ТД "НАФТА-ОПТ" прийняти та оплатити нафтопродукти в кількості, асортименті, по цінам, в терміни, відповідно до умов Договору, додатків та/або видаткових накладних, що є невід'ємними частинами цього Договору. (а.с. 39-44).

Додатком до Договору від 23.01.2015 р. сторони визначили об'єм нафтопродуктів для поставки на адресу покупця, а саме бензину автомобільного підвищеної якості А-92 Євро вид І в кількості 47620 л. на загальну суму 647632,00 гри. в т.ч. ПДВ 107938,67 грн., строк поставки - 20 календарних днів з моменту підписання Договору, оплата - протягом 2 календарних днів з дня поставки, умови поставки: СРТ - м. Харків, вул. Пащенківська, 17. (а.с. 45).

Відповідно до п. 5.1. Договору поставка Товару може здійснюватись в порядку і в терміни, погоджені в договорі на наступних умовах поставки: СРТ - станція або пункт призначення.

Згідно з п. 5.2. Договору зобов'язання постачальника по поставці Товару вважаються виконаними, право власності на товар і ризики його втрати (псування) переходять від постачальника до покупця при поставці товару на умовах СРТ (незалежно від місця передачі товару, станції або пункту призначення) - з дати штемпеля станції або пункту відправлення на залізничній або товарно-транспортній накладній про прийняття товару залізницею/автотранспортом до перевезення відповідно.

Відповідно до Договору та Додатку до нього 23.01.2015 року на адресу орендованої ТОВ "ТД "НАФТА-ОПТ" за договором № 22/07 від 28.07.2014р. (а.с. 50-51, 52) бази для зберігання паливно-мастильних матеріалів (м. Харків, вул. Пащенківська, 17) надійшла партія бензину автомобільного підвищеної якості А-92 Євро вид І в кількості 47620 л., перевезення якого з пункту навантаження м. Миколаїв, вул. Самойловича, 38 до пункту розвантаження - м. Харків, вул. Пащенківська, 17 здійснювалося перевізником ТОВ "Балтранс", згідно товарно-транспортної накладної на відпуск нафтопродуктів (нафти) № 23.01.15-11 від 23.01.2015 р. (а.с. 47).

Пунктом 6.5 Договору за результатами поставки товару сторонами підписується Акт приймання-передачі товару та/або видаткова накладна. Обов'язок по складанню Акта прийому-передачі товару/виписки видаткових накладних покладається на постачальника.

На виконання умов Договору між ТОВ "ТД "НАФТА-ОПТ", як покупцем, та ПВП "КВАДРО", як постачальником, підписано видаткову накладну № 37 від 26.01.2015 р. на суму 647632,00 грн. та ПВП "КВАДРО" виписало на користь ТОВ "ТД "НАФТА-ОПТ" податкову накладну №38 від 26.01.2015 р. (а.с. 46).

Відповідно до п. 6.2 Договору товар вважається поставленим постачальником і прийнятим покупцем по кількості і якості відповідно до умов даного Договору і Додатків до нього, а також відповідно до паспорту якості, виданого заводом-виробником. Постачальник зобов'язується передати залізниці або транспортній організації, відповідно, паспорт якості (посвідчення про якість) разом з іншими супровідними документами на товар, що надається для перевезення товару залізницею або автотранспортом.

На виконання умов п. 6.2. Договору ПВП "КВАДРО" разом з супровідними-документами на товар надало ТОВ "ТД "НАФТА-ОПТ" паспорт якості на Бензин автомобільний підвищеної якості А-92 Євро вид І.

Згідно з п. 4.3 Договору вартість кожної окремої партії товару визначається постачальником в рахунках-фактурах та видаткових накладних, за рахунком № 9 від 26.01.15 р. ТОВ "ТД "НАФТА-ОПТ" здійснило повну оплату вартості товару у сумі 647632,00 грн. в т.ч. ПДВ 107938,67 грн. (а.с. 48)

Станом на 26.01.2016 р. в бухгалтерському обліку ТОВ "ТД "НАФТА-ОПТ" по рахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» відсутня дебіторська/кредиторська заборгованість ТОВ "ТД "НАФТА-ОПТ" перед ПВП "КВАДРО".

З матеріалів справи убачається, що в подальшому придбаний у ПВП "КВАДРО" бензин А-92 позивачем було реалізовано наступним контрагентам:

- ТОВ "САЛЕЙНТ" (код ЄДРПОУ 23150179) за договором поставки № 14-08/14-01 від 14.08.2014 р. в кількості 2420 л.; (а.с. 53)

- ПАТ "ЄВРОЦЕМЕНТ-УКРАЇНА" (код ЄДРПОУ 00293060) за договором поставки № 07-28/14 від 02.09.2014 р. в кількості 44040 л.; (а.с. 55-63)

- СТОВ "ЗОЛОЧІВСЬКЕ" (код ЄДРПОУ 30412824) за договором поставки № 09-02/15-01 від 09.02.2015 р. в кількості 1160 л. (а.с. 64-65)

Колегія суддів зазначає, що вказані первинні документи за своєю формою та змістом відповідають вимогам чинного законодавства, засвідчують факт виконання позивачем зобов'язань з оплати вартості товарів за вказаним правочином шляхом перерахування грошових коштів.

За змістом частини 2 статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Таким чином, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку.

Належними та допустимими в розумінні ст.124 Конституції України, ст.70 КАС України доказами факту вчинення платником податків нікчемного правочину або факту відображення в обліку показників господарських операцій, які в дійсності не відбулись, можуть бути або обвинувальний вирок суду по кримінальній справі (оскільки діяння платника податків по протиправному заволодінню майном іншої особи або ухиленню від сплати податків, тобто вчинення нікчемного правочину, є об'єктивною стороною злочинів, передбачених ст.191 КК України та ст.212 КК України), або рішення суду у справі про стягнення одержаного за нікчемним правочином (оскільки наслідком вчинення платником податків нікчемного правочину відповідно до ст.ст. 207, 208, 250 Господарського кодексу України є застосування конфіскаційного заходу у вигляді стягнення одержаного за нікчемним правочином), або рішення суду про визнання правочину недійсним (оскільки відповідно до ч.3 ст.228 Цивільного кодексу України вчинення платником податків правочину, котрий суперечить інтересам держави і суспільства, є підставою для звернення до суду з вимогою про визнання такого правочину недійсним).

Разом з тим, під час розгляду справи відповідачем не надано до суду жодних доказів порушення кримінальної справи відносно посадових (службових) осіб платника податків або за викладеними в акті фактами діяльності платника податків, наявності обвинувального вироку суду, рішення суду про стягнення одержаного за нікчемним правочином, наявності рішення суду про визнання правочинів недійсними.

Відповідно до ч. 4 ст. 70 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Предметом доказування у відповідній категорії спорів є реальність господарських операцій, що є підставою для виникнення права на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування; добросовісність дій платника податку, яка полягає у відповідності вчинених ним дій, а також реальність усіх даних, наведених у документах, що надають право на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування.

Надані позивачем докази транспортування товару, оприбуткування товару та подальше його використання в сукупності спростовують висновки відповідача про не підтвердження реальності здійсненої позивачем господарської операції.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що господарська операція між позивачем та його контрагентом мала реальний характер, діяльність позивача була спрямована на отримання економічної вигоди від підприємницької діяльності, підприємства ознак фіктивності на час здійснення господарської операції не мали, що зумовлює хибність висновків контролюючого органу.

З приводу твердження суб'єкта владних повноважень в акті перевірки та в апеляційній скарзі про відсутність факту реального вчинення господарських операцій з посиланням на узагальнюючу податкову інформацію ПВП "Квадро", яка надіслана для використання в роботі під час відпрацювання по ланцюгу постачання та вжиття відповідних контрольно - перевірочних заходів, колегія суддів зауважує на таке.

В силу закону, отримання контролюючим органом угазальнюючої податкової інформації, в яких викладені висновки про наявність ознак фіктивної господарської діяльності, відсутність факту реального вчинення господарських операцій, вчинення контрагентом платника податків нікчемного правочину або відображення в звітності показників господарських операцій, які фактично не відбулись, не звільняє такий податковий орган від виконання обов'язку по самостійному встановленню та доведенню факту вчинення платником податків порушення закону, акт перевірки контрагента або акт про неможливість проведення зустрічної звірки тощо, не має преюдиціального значення при розгляді справи судом та не є документом, що достовірно та безсумнівно підтверджують обставини фактичної дійсності.

Юридична відповідальність має індивідуальний характер, позивач не може нести відповідальність за можливі протиправні дії інших юридичних осіб. Крім того, порушення контрагентом позивача вимог законодавства про порядок здійснення господарської діяльності не може бути підставою для висновку щодо безтоварності відповідних господарських операцій.

Відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

В ході судового розгляду факту узгодженості дій позивача з недобросовісним постачальником з метою незаконного отримання податкових вигод чи його обізнаності позивача з такими діями контрагента відповідачем не доведено, а судом апеляційної інстанції не встановлено.

На підставі доказів, що містяться в матеріалах справи, судом не встановлено будь-яких порушень, допущених позивачем при обчисленні та формуванні податкового кредиту по господарським взаємовідносинам між позивачем та його безпосереднім контрагентом - ПП "КВАДРО".

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що господарські операції між позивачем та ПП "КВАДРО" мали реальний характер, діяльність позивача була спрямована на отримання економічної вигоди від підприємницької діяльності, підприємства ознак фіктивності на час здійснення господарської операції не мали.

За таких обставин, колегія суддів вважає правомірним віднесення позивачем до податкового кредиту за березень 2014 року ПДВ за господарськими операціями з ПП "КВАДРО".

Відповідно до пп. 200.1 - 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що операції позивача у періоді, який підлягав перевірці контролюючим органом, із вище зазначеним контрагентом, мали реальний характер, підтверджені належними та допустимими первинними документами, на підставі яких відбувся рух активів у процесі господарської діяльності, контрагент позивача на час здійснення операцій мав спеціальну податкову правосуб'єктність, а також наявний безумовний зв'язок між фактом придбання товару, понесенням інших витрат із господарською діяльністю позивача, що має відповідні умови для результатів господарської і економічної діяльності.

Оскільки, в судовому порядку встановлено правомірне формування позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість по взаємовідносинах з ПП "КВАДРО", тому колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо скасування податкового повідомлення - рішення Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області № 0000092200 від 16.02.2016 року.

Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги спростовані наведеними вище обставинами та нормативно - правовим обґрунтуванням, у зв'язку з чим підстав для скасування постанови суду першої інстанції не вбачається.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 41, 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 24.05.2016р. по справі № 820/2233/16 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складення ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Курило Л.В. Судді Присяжнюк О.В. Русанова В.Б. Повний текст ухвали виготовлений 15.07.2016 р.