Ухвала

від 05.07.2016 по справі 820/11863/15

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 липня 2016 р.Справа № 820/11863/15 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого судді: Курило Л.В.,

Суддів: Русанової В.Б. , Присяжнюк О.В. ,

за участю секретаря судового засідання - Дудки О.А.,

позивача - ОСОБА_1

представника позивача - ОСОБА_2,

представника відповідачів - Блудової О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 11.05.2016р. по справі № 820/11863/15

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Національної поліції в Харківській області , Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області , Київського районного відділу Харківського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області

про скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

ВСТАНОВИЛА:

У грудні 2015 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Харківській області, Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області, в якому, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просив суд:

- визнати незаконним та скасувати наказ начальника Головного управління МВС України в Харківській області № 977 від 06.11.2015р. про накладення дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з органів внутрішніх справ України підполковника міліції ОСОБА_1, першого заступника начальника РВ - начальника слідчого відділу Київського РВ ХМУ ГУ МВС України в Харківській області, як незаконний та виданий всупереч Конституції та законодавству України;

- визнати незаконним та скасувати наказ начальника Головного управління МВС України в Харківській області № 604 о/с від 06.11.2015р. про звільнення згідно положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України, за п. 64 "Є" (за порушення дисципліни), у запас Збройних сил (з органів внутрішніх справ України), підполковника міліції ОСОБА_1, першого заступника начальника РВ - начальника слідчого відділу Київського РВ ХМУ ГУ МВС України в Харківській області, з 06.11.2015р., як незаконний та виданий всупереч Конституції та законодавству України;

- поновити ОСОБА_1, підполковника міліції, на посаді заступника начальника відділу поліції - начальника слідчого відділу Київського відділу поліції ГУ Національної поліції в Харківській області;

- стягнути з відповідача на користь позивача ОСОБА_1 середній заробіток за весь час вимушеного прогулу в сумі 39611,97 грн.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 28.04.2016 року залучено Київський районний відділ Харківського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області як відповідача у справі.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 11.05.2016р. адміністративний позов задоволено частково.

Скасовано наказ начальника Головного управління МВС України в Харківській області № 977 від 06.11.2015р. про накладення дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з органів внутрішніх справ України підполковника міліції ОСОБА_1, першого заступника начальника РВ - начальника слідчого відділу Київського РВ ХМУ ГУ МВС України в Харківській області.

Скасовано наказ начальника Головного управління МВС України в Харківській області № 604 о/с від 06.11.2015р. про звільнення згідно положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України, за п. 64 "Є" (за порушення дисципліни), у запас Збройних сил (з органів внутрішніх справ України), підполковника міліції ОСОБА_1, першого заступника начальника РВ - начальника слідчого відділу Київського РВ ХМУ ГУ МВС України в Харківській області, з 06.11.2015р.

Поновлено ОСОБА_1 на посаді першого заступника начальника РВ - начальника слідчого відділу Київського РВ ХМУ ГУ МВС України в Харківській області.

Стягнуто з Київського районного відділу Харківського міського управління ГУМВС України в Харківській області (61002, м. Харків, вул. Артема, 49, ідентифікаційний код 08675720) на користь ОСОБА_1 (61146, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) середній заробіток за час вимушеного прогулу з 06.11.2015р. по 11.05.2016р. включно в сумі 30385 (тридцять тисяч триста вісімдесят п'ять) грн. 92 коп.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постанову в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді першого заступника начальника РВ - начальника слідчого відділу Київського РВ ХМУ ГУ МВС України в Харківській області та в частині стягнення з Київського районного відділу Харківського міського управління ГУМВС України в Харківській області (61002, м. Харків, вул. Артема, 49, ідентифікаційний код 08675720) на користь ОСОБА_1 (61146, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) заробітної плати за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць (21 робочий день) в сумі 4985 (чотири тисячі дев'ятсот вісімдесят п'ять) грн. 19 коп. звернуто до негайного виконання.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог, Головне управління МВС України в Харківській області подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувану постанову в цій частині та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Позивач надав письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких, посилаючись на обґрунтованість рішення суду, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Представник відповідачів - Головного управління Національної поліції в Харківській області та ліквідаційної комісії Головного управління МВС України в Харківській області - в судовому засіданні суду апеляційної інстанції вимоги апеляційної скарги підтримала в повному обсязі, просила постанову суду першої інстанції скасувати в частині задоволення позовних вимог та прийняти в цій частині нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

Позивач та його представник в судовому засіданні суду апеляційної інстанції просили постанову суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Представник відповідача - Київського районного відділу Харківського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області - в судове засіданні суду апеляційної інстанції не прибув, про дату, час та місце судового розгляду повідомлявся своєчасно та належним чином.

Відповідно до ч.4 ст. 196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, вислухавши позивача та його представника, представника відповідачів, переглянувши в межах апеляційної скарги постанову суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що ОСОБА_1 з 30.07.2013р. обіймав посаду першого заступника начальника - начальника слідчого відділу Київського РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області на підставі наказу ГУМВС України в Харківській області №294 о/с від 30.07.2013р., що підтверджується послужним списком, копія якого долучена до матеріалів справи (а.с.59).

02 листопада 2015 року заступником начальника СУ ГУМВС України в Харківській області ОСОБА_4 на ім'я т.в.о. начальника СУ ГУМВС України в Харківській області ОСОБА_5 подано рапорт, яким запропоновано відрядити ОСОБА_1 у період з 03.11.2015р. по 06.11.2015р. у службове відрядження до Вовчанського РВ ГУМВС України в Харківській області та покласти на нього тимчасове виконання обов'язків першого заступника начальника - начальника слідчого відділення Вовчанського РВ ГУМВС в області. (а.с.60).

02 листопада 2015 року т.в.о. начальника СУ ГУМВС України в Харківській області ОСОБА_5 подано начальнику ГУМВС України в Харківській області генерал-майору міліції ОСОБА_7 рапорт, в якому до вирішення питання про заміщення посади першого заступника начальника - начальника слідчого відділення Вовчанського РВ ГУМВС в області та з метою забезпечення своєчасного та якісного виконання підрозділом покладених завдань, просить відрядити ОСОБА_1 у період з 03.11.2015р. по 06.11.2015р. у службове відрядження до Вовчанського РВ ГУМВС в області та покласти на нього тимчасове виконання обов'язків першого заступника начальника - начальника слідчого відділення Вовчанського РВ ГУМВС в області. (а.с. 61).

02.11.2015р. начальником ГУМВС України в Харківській області генерал-майором міліції ОСОБА_7 винесено наказ № 958, яким ОСОБА_1 у період з 03.11.2015р. до 06.11.2015р. відряджено до Вовчанського РВ ГУМВС України в Харківській області та покладено тимчасове виконання обов'язків першого заступника начальника - начальника слідчого відділення Вовчанського РВ. (а.с. 63).

З метою оформлення талону посвідчення про відрядження та ознайомлення під особистий підпис підполковника міліції ОСОБА_1 з наказом ГУМВС України в Харківській області № 958 від 02.11.2015р., листом від 02.11.2015р. № 47/25650 зазначений вище наказ та талон про відрядження направлені на ім'я начальника Київського РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області ОСОБА_8 (а.с. 62).

Начальник Київського РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області ОСОБА_8 листом від 03.11.2015р. № 61/8351 повідомив т.в.о. начальника СУ ГУМВС України в Харківській області ОСОБА_5 про те, що 03.11.2015р. о 12:30 у присутності заступника начальника Київського РВ підполковника міліції ОСОБА_9, начальника штабу підполковника міліції ОСОБА_10, інспектора СКЗ капітана міліції ОСОБА_11 у приміщенні службового кабінету першого заступника - начальника СВ Київського РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській підполковника міліції ОСОБА_1 останньому запропоновано ознайомитись з наказом начальника ГУМВС в області від 02.11.2015р. № 1/958, від ознайомлення з яким під особистий підпис відмовився. (а.с. 65).

В матеріалах справи міститься акт від 03.11.2015р. про відмову в ознайомленні, складений заступником начальника Київського РВ підполковником міліції ОСОБА_9, начальником штабу підполковником міліції ОСОБА_10, інспектором СКЗ капітаном міліції ОСОБА_11, відповідно до якого ОСОБА_1 ознайомитись з вимогами листа за вих. № 47/25650 від 02.11.2015 р. щодо відрядження до Вовчанського РВ ГУМВСУ в області з 03.11.2015р. по 06.11.2015р. відмовився. (а.с. 66).

03.11.2015р. т.в.о. начальника СУ ГУМВС України в Харківській області ОСОБА_5 подав начальнику ГУМВС України в Харківській області генерал-майору міліції ОСОБА_7 рапорт, яким доповів, що на виконання наказу ГУМВС в області від 02.11.2015р. № 1/958 "Про відрядження та покладання обов'язків" ним організовано о 14 год. 30 хв. виїзд комісії в Київський РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області у складі: полковника міліції ОСОБА_4, заступника начальника СУ ГУМВС в області, полковника міліції ОСОБА_12, першого заступника начальника - начальника СВ ХМУ ГУМВС в області, та підполковника міліції ОСОБА_13, старшого слідчого в ОВС - криміналіста СУ ГУМВС в області, з метою ознайомлення під особистий підпис підполковника міліції ОСОБА_1, першого заступника начальника - начальника слідчого відділу Київського РВ ХМУ ГУМВС в області, про його відрядження до Вовчанського РВ ГУМВС в області та тимчасове покладання виконання обов'язків першого заступника начальника - начальника слідчого відділення того ж РВ ГУМВС в області з 03.11.2015р. по 06.11.2015р. Під час спілкування з полковником міліції ОСОБА_8, начальником Київського РВ ХМУ ГУМВС в області, встановлено, що з початку робочого дня 03.11.2015р. заступником начальника РВ підполковником міліції ОСОБА_14 ознайомлено підполковника міліції ОСОБА_15 з наказом ГУМВС в області від 02.11.2015р. № 1/ 958 про відрядження до Вовчанського РВ та запропоновано отримати його копію та бланк посвідчення про відрядження на що останній відмовився, заявивши про незаконність зазначеного наказу. Водночас встановлено, що підполковник міліції ОСОБА_1 був відсутній в райвідділі у зв'язку з призначенням судового слухання за фактом оскарження наказу ГУМВС в області від 24.04.2015р. № 302 про його покарання. (а.с. 67).

04 листопада 2015 року начальником ГУМВС України в Харківській області генерал-майором міліції ОСОБА_7 винесено наказ № 1353 "Про призначення службового розслідування за рапортом підполковника міліції ОСОБА_5, т.в.о. начальника СУ ГУМВС в області". (а.с. 68).

За результатами службового розслідування 05.11.2015р. винесено висновок службового розслідування за фактом порушення службової дисципліни першим заступником начальника - начальником слідчого відділу Київського РВ ХМУ ГУМВС в Харківській області підполковником міліції ОСОБА_16, затверджений т.в.о. начальника ГУМВС України в Харківській області полковником міліції ОСОБА_17, в якому комісія зазначила, що вважала б за порушення службової дисципліни, що виразилось в ігноруванні вимог статей 4, 7 Дисциплінарного статуту ОВС України, п. 4.1 розділу Ш, п. 1.1 розділу IV "Правил поведінки та професійної етики осіб рядового та начальницького складу ОВС України", затверджених наказом МВС України від 22.02.2012р. № 155, підполковника міліції ОСОБА_1, першого заступника начальника - начальника слідчого відділу Київського РВ ХМУ ГУМВС в області, звільнити з органів внутрішніх справ України. (а.с. 12-15)

06 листопада 2015 року т.в.о. начальника ГУМВС України в Харківській області полковником міліції ОСОБА_17 винесено наказ № 977 "Про накладення дисциплінарного стягнення на підполковника міліції ОСОБА_1, першого заступника начальника - начальника слідчого відділу Київського РВ ХМУ ГУМВС в Харківській області", яким наказано за порушення службової дисципліни, що виразилось у ігноруванні вимог статей 4, 7 Дисциплінарного статуту ОВС України, п. 4.1 розділу ІІІ, п. 1.1 розділу IV "Правил поведінки та професійної етики осіб рядового та начальницького складу ОВС України", затверджених наказом МВС України від 22.02.2012р. № 155, підполковника міліції ОСОБА_1, першого заступника начальника - начальника слідчого відділу Київського РВ ХМУ ГУМВС в Харківській області, звільнити з органів внутрішніх справ України. (а.с. 16).

Наказом начальника Головного управління МВС України в Харківській області № 604 о/с від 06.11.2015р. згідно з Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України, за п. 64 "Є" (за порушення дисципліни), у запас Збройних сил звільнено підполковника міліції ОСОБА_1, першого заступника начальника РВ - начальника слідчого відділу Київського РВ ХМУ ГУ МВС України в Харківській області, з 06.11.2015р. (а.с. 17).

Вважаючи незаконним наказ № 977 від 06.11.2015р. та наказ № 604 о/с від 06.11.2015р., позивач звернувся із зазначеним позовом до суду.

Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив з того, що накази Головного управління МВС України в Харківській області № 977 від 06.11.2015р. та № 604 о/с від 06.11.2015р. винесені з порушенням статті 40 Кодексу законів про працю України, а, отже, підлягають скасуванню.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до пунктів 10, 23 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ № 114 від 29 липня 1991 р., особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ користуються всіма соціально-економічними, політичними та особистими правами і свободами, виконують усі обов'язки громадян, передбачені Конституцією та іншими законодавчими актами, а їх права, обов'язки і відповідальність, що випливають з умов служби, визначаються законодавством, Присягою, статутами органів внутрішніх справ і цим Положенням.

Особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну, адміністративну, матеріальну та кримінальну відповідальність згідно з законодавством.

Сутність службової дисципліни, обов'язки осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України (далі - особи рядового і начальницького складу) стосовно її дотримання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, порядок і права начальників щодо їх застосування, а також порядок оскарження дисциплінарних стягнень визначає Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України, затверджений Законом України від 22 лютого 2006 року № 3460-IV.

Згідно зі статтею 1 Дисциплінарного статуту, службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.

Відповідно до статті 2 Дисциплінарного статуту, дисциплінарний проступок - невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.

Статтею 4 Дисциплінарного статуту визначено, що наказ є формою реалізації службових повноважень особи начальницького складу, згідно з якими визначаються мета і предмет завдання, строк його виконання та відповідальна особа, якій належить його виконати.

У разі одержання наказу від старшого прямого начальника підлеглий зобов'язаний виконати його та повідомити про це свого безпосереднього начальника.

Накази повинні бути законними, зрозумілими і виконуватися беззаперечно, точно та у визначений строк.

У разі одержання наказу, який суперечить закону, підлеглий не повинен виконувати його, про що повинен негайно поінформувати начальника, який віддав наказ, а в разі підтвердження цього наказу - письмово поінформувати старшого прямого начальника.

Приписами статті 5 Дисциплінарного статуту визначено, що за вчинення дисциплінарних проступків особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

Порядок накладання дисциплінарних стягнень визначений статтею 14 Дисциплінарного статуту.

Відтак, з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування.

Порядок проведення службового розслідування встановлюється Міністром внутрішніх справ України.

Перед накладенням дисциплінарного стягнення начальник або особа, яка проводить службове розслідування, повинні зажадати від порушника надання письмового пояснення. Небажання порушника надавати пояснення не перешкоджає накладенню дисциплінарного стягнення.

Звільнення осіб рядового і начальницького складу з органів внутрішніх справ як вид стягнення є крайнім заходом дисциплінарного впливу.

Відповідно до статті 14 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, з метою належної організації заходів, спрямованих на захист прав і свобод людини, зміцнення службової дисципліни в діяльності органів та підрозділів внутрішніх справ, попередження надзвичайних подій за участю особового складу, упорядкування питань призначення, проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ, а також підвищення ефективності роботи підрозділів кадрового забезпечення Міністерством внутрішніх справ України винесено наказ "Про затвердження Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України" від 12.03.2013 р. № 230.

Ця Інструкція визначає порядок проведення службового розслідування стосовно особи (осіб) рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ у разі надходження до органів та підрозділів внутрішніх справ України, навчальних закладів та науково-дослідних установ системи Міністерства внутрішніх справ України відомостей про вчинення нею (ними) дій, які порушують права і свободи громадян, службову дисципліну, оформлення результатів службового розслідування та прийняття за ними рішення, а також компетенцію структурних підрозділів та посадових осіб органів внутрішніх справ України (далі - ОВС) при його проведенні (п. 1.1).

Згідно з підпунктом 6.2.1 Інструкції, виконавець (голова, члени комісії) з метою забезпечення повного, всебічного і об'єктивного дослідження обставин подій, що стали підставою для призначення службового розслідування, має право викликати осіб РНС, стосовно яких проводиться службове розслідування, а також інших працівників ОВС, інших осіб (за їх згодою), які обізнані або мають відношення до обставин, що стали підставою для призначення службового розслідування, й одержувати від них письмове пояснення, форма якого наведена в додатку до цієї Інструкції, або усні пояснення, а також документи, які стосуються службового розслідування.

Підпунктом 6.2.2 Інструкції визначено, що виконавець (голова, члени комісії) зобов'язані дотримуватися вимог законодавства при проведенні службового розслідування, уживати необхідних заходів щодо недопущення порушення прав та законних інтересів учасників службового розслідування; у разі відмови опитуваної особи надати пояснення в обов'язковому порядку документально засвідчити таку відмову складанням акта.

Приписами пункту 6.3 Інструкції встановлено, що особа, стосовно якої проводиться службове розслідування, має право отримувати інформацію про підстави проведення такого розслідування; брати участь у службовому розслідуванні, у тому числі давати усні чи письмові пояснення, робити заяви, в установленому порядку подавати документи, які мають значення для проведення службового розслідування; висловлювати письмові зауваження щодо об'єктивності та повноти проведення службового розслідування, дій або бездіяльності службової особи (осіб), яка (і) його проводить (ять).

Як правомірно враховано судом першої інстанції, службове розслідування відносно позивача проведено без його участі. Крім того, позивачу не надано можливість для надання пояснень з приводу обставин, які стали підставою для проведення службового розслідування, що суперечить вимогам пункту 6 Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України.

Відповідно до статті 40 Кодексу законів про працю України, не допускається звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в період його тимчасової непрацездатності (крім звільнення за пунктом 5 цієї статті), а також у період перебування працівника у відпустці.

Під час судового розгляду встановлено, що у період з 03.11.2015р. по 06.11.2015р. ОСОБА_1 перебував на лікарняному, був тимчасово непрацездатним.

Даний факт підтверджується листком непрацездатності серії АГР № 342139, виданим 03.11.2016р. ОСОБА_1 з причини догляду за хворою дитиною 6 років. (а.с.18а).

Згідно з пунктом 1.3 Положення про експертизу тимчасової непрацездатності, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України від 9 квітня 2008 року № 189, непрацездатність (утрата непрацездатності) - це стан здоров'я (функцій організму) людини, обумовлений захворюванням, травмою тощо, який унеможливлює виконання роботи визначеного обсягу, професії без шкоди для здоров'я.

Тимчасова непрацездатність - це непрацездатність особи внаслідок захворювання, травми або з інших причин, що не залежить від факту втрати працездатності (пологи, карантин, догляд за хворим тощо), яка має тимчасовий зворотний характер під впливом лікування та реабілітаційних заходів, триває до відновлення працездатності або встановлення групи інвалідності, а в разі інших причин - до закінчення причин відсторонення від роботи. Тимчасова непрацездатність застрахованих осіб засвідчується листком непрацездатності.

Таким чином, в період з 03.11.2015р. по 06.11.2015р. ОСОБА_1 був тимчасово непрацездатним.

Щодо перебування 03.11.2015р. на робочому місці позивач зазначив, що у цей день він був тимчасово непрацездатним у зв'язку із доглядом за хворою дитиною, проте, у зв'язку з особистою необхідністю прибув на робоче місце.

Отже, факт невиконання трудових обов'язків (що стали підставою для проведення службового розслідування та подальшого звільнення позивача) мав місце під час його тимчасової непрацездатності.

Накази Головного управління МВС України в Харківській області № 977 від 06.11.2015р. та № 604 о/с від 06.11.2015р. про звільнення позивача винесені під час його тимчасової непрацездатності.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що накази Головного управління МВС України в Харківській області № 977 від 06.11.2015 р. та № 604 о/с від 06.11.2015 р. винесені з порушенням статті 40 Кодексу законів про працю України, а отже підлягають скасуванню.

Відповідно до ч.1 ст.235 КЗпП у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

Оскільки ОСОБА_1 звільнено без законних підстав, то поновлення його порушених прав повинно бути здійснено шляхом поновлення на посаді, яку обіймав позивач на час звільнення.

Доводи апелянта про неможливість поновлення позивача на посаді, яку обіймав позивач, у зв'язку з набуттям чинності Законку України " Про Національну поліцію" ліквідовано органи внутрішніх справи та скасовано всі штати органів МВС України, в тому числі всі посади в ГУМВС України в Харківській області колегія суддів вважає необгрунтованими, оскільки відповідачем не надано ані до суду першої інстанції, ані до суду апеляційної інстанції доказів того, що на момент розгляду справи процедура ліквідації Київського районного відділу Харківського міського управління ГУМВС України в Харківській області завершена, а запис про припинення юридичної особи - Київського районного відділу Харківського міського управління ГУМВС України в Харківській області - внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Відповідно до спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відповідач - Київський районний відділ Харківського міського управління ГУМВС України в Харківській області з 10.11.2015р. перебуває у стані припинення за рішенням засновників. (а.с. 101).

Київський РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області з 10.11.2015р., хоча й перебуває у стані припинення, проте станом на час розгляду справи запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про припинення юридичної особи Київського РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області не внесено.

Крім того, відповідно до позиції Верховного суду України, викладеної в ухвалі від 29.09.2010р. по справі № 6-25640св09, працівник не вправі вимагати поновлення його на роботі на заново утвореному підприємстві, якщо він не був переведений туди в установленому порядку.

Згідно з ч. 1 ст. 244-2 КАС України висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

З огляду на вищевикладене колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про поновлення ОСОБА_1 в органах внутрішніх справ на посаді першого заступника начальника РВ - начальника слідчого відділу Київського РВ ХМУ ГУ МВС України в Харківській області.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 256 КАС України постанови суду про поновлення на посаді у відносинах публічної служби підлягають негайному виконанню.

Таким чином, судом першої інстанції правомірно звернуто постанову до негайного виконання.

Щодо позовних вимог позивача про стягнення з відповідача на його користь середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу в сумі 39611,97 грн., колегія суддів зазначає наступне.

Середній заробіток працівника згідно з ч.1 ст.27 Закону України №108/95-ВР "Про оплату праці" визначається за правилами, закріпленими у порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 р. № 100.

Відповідно до п.5 вказаного Порядку, основою для визначення загальної суми заробітку, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу, є розрахована згідно з абз.1 п.8 цього Порядку середньоденна (середньогодинна) заробітна плата працівника.

Після визначення середньоденної заробітної плати як розрахункової величини для нарахування виплат працівнику здійснюється нарахування загальної суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, яка обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді (абз.2 п.8 порядку).

Згідно із правовим висновком зазначеним у Постанові ВСУ від 14 січня 2014 року по справі №21-395а13: суд, ухвалюючи рішення про поновлення на роботі, має вирішити питання про виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу, визначивши при цьому розмір такого заробітку за правилами, закріпленими у порядку.

При присудженні оплати за час вимушеного прогулу зараховується заробіток за місцем нової роботи (одержана допомога по тимчасовій непрацездатності, вихідна допомога, середній заробіток на період працевлаштування, допомога по безробіттю), який працівник мав в цей час.

Під час судового розгляду встановлено, що після звільнення ОСОБА_1 згідно з наказом №977 від 06.11.2015 р. та до його поновлення на посаді, з якої його було звільнено позивач не працевлаштовувався.

Згідно з п.2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, у всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата. Працівникам, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації менше двох календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час.

Якщо протягом останніх двох календарних місяців працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи. Якщо і протягом цих місяців працівник не відпрацював жодного робочого дня, середня заробітна плата обчислюється відповідно до останнього абзацу пункту 4 цього Порядку.

Згідно з п.4 Порядку при обчисленні середньої заробітної плати за останні два місяці, крім перелічених вище виплат, також не враховуються виплати за час, протягом якого зберігається середній заробіток працівника (за час виконання державних і громадських обов'язків, щорічної і додаткової відпусток, відрядження тощо) та допомога у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю. В інших випадках, коли нарахування проводяться виходячи із середньої заробітної плати, працівник не мав заробітку, не з вини працівника, розрахунки проводяться виходячи з установлених йому в трудовому договорі тарифної ставки, посадового (місячного) окладу.

З матеріалів справи убачається, що згідно довідки голови ліквідаційної комісії Київського РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області заробіток ОСОБА_1 за попередні перед останніми два календарні місяці: вересень та жовтень 2015 року склав відповідно 6739,20 грн., 7741,44 грн. Таким чином, середньоденне грошове утримання позивача, складає 237,39 грн. (а.с. 124).

Згідно з п.24 Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ УРСР, затвердженого Постановою КМ УРСР від 29.07.1991 р. № 114 у разі незаконного звільнення або переведення на іншу роботу особи рядового, начальницького складу органів внутрішніх справ підлягають поновленню на попередній роботі (посаді). У разі поновлення на роботі (посаді) орган, який розглядає трудовий спір, одночасно вирішує питання про виплату особі рядового і начальницького складу середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більш як за один рік.

Позивача звільнено з 06.11.2015 року, а тому період вимушеного прогулу позивача складає 128 днів (до дня розгляду і вирішення справи судом).

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для стягнення на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 06.11.2015р. по 11.05.2016р. (128 робочих днів) у розмірі 30385,92 грн. (128х237,39 грн).

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 256 КАС України негайно виконуються постанови суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць, рішення в частині виплати заробітної плати за час вимушеного прогулу в межах суми стягнення за один місяць в розмірі 4985,19 грн. правомірно звернуто судом першої інстанції до негайного виконання.

З урахуванням зазначеного, колегія суддів вважає правильними висновки суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги спростовані наведеними вище обставинами та нормативно - правовим обґрунтуванням, у зв'язку з чим підстав для скасування постанови суду першої інстанції не вбачається.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 11.05.2016р. по справі № 820/11863/15 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складення ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Курило Л.В. Судді Русанова В.Б. Присяжнюк О.В. Повний текст ухвали виготовлений 11.07.2016 р.