Рішення

від 19.04.2007 по справі 30/134-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ГОСПОДАРСЬКИЙ

СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ

ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ

УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

19.04.07р.

Справа № 30/134-07

За позовом: фізичної

особи - підприємця ОСОБА_1, м. Павлоград Дніпропетровської області

до  приватного підприємства

"Інтернафта", м. Павлоград Дніпропетровської області

про

стягнення заборгованості у сумі 20000 грн.

Суддя:  Євстигнеєва Н.М.

Секретар

судового засідання: Ворошило О.М.

Представники:

Від позивача:

ОСОБА_2, довіреність від 05.03.2007 року, представник

Від відповідача:

не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, фізична особа -

підприємець ОСОБА_1  (м Павлоград

Дніпропетровської області) звернувся до господарського суду із позовом, яким

просить стягнути з відповідача, приватного підприємства "Інтернафта"

(м. Павлоград Дніпропетровської області) 

заборгованість в сумі 20000 грн., судові витрати по справі покласти на

відповідача.

Позовні вимоги обґрунтовані

неналежним виконанням відповідачем умов договору позики №НОМЕР_1 в частині

своєчасної повернення позики у сумі 20000 грн.

Представник відповідача у судове

засідання не з'явився, документів, витребуваних господарським судом не надав,

про день, час і місце розгляду справ повідомлений належним чином.

Клопотання про застосування засобів

технічної фіксації судового процесу при розгляді справи представником позивача

не заявлялось.

Відповідно до статті 77

Господарського процесуального кодексу України розгляд справи було відкладено з

05.03.2007 року на 29.03.2007 року, з 29.03.2007 року на 19.04.2007 року.

В судовому засіданні оголошені

вступна та резолютивна частини рішення (ст.85 ГПК України).

Заслухавши представника позивача,

дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

В С Т А Н О В

И В:

20 лютого 2004 року між суб'єктом

підприємницької діяльності -фізичною особою ОСОБА_1 (позикодавець) та приватним

підприємством «Інтернафта»(позичальник) укладено договір позики НОМЕР_1,

відповідно до п.1 якого позивач зобов'язався передати відповідачеві грошові

кошти, а відповідач повернути таку ж саму суму коштів після закінчення строку.

Сума договору складає 20000грн.

(п.2.1 договору).

Згідно п.2.1 договору позикодавець

перераховує грошові кошти на розрахунковий рахунок позичальника не пізніше 2-х

днів з дати підписання договору.

На виконання умов цього пункту

договору позивачем на рахунок відповідача перераховано  20 000грн., що підтверджується платіжним

дорученням НОМЕР_2 (а.с.9).

Причиною виникнення спору є

порушення відповідачем умов договору позики щодо повернення грошової суми в

строки, зазначені в договорі.

Відповідно до статті 1046

Цивільного кодексу України договір позики -це договір, за яким одна сторона

(позикодавець) передає у власність другій (позичальникові) грошові кошти або

інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути

позикодавцеві таку  суму грошових коштів

(суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду і такої ж якості.

Таким чином, отримавши у власність

передані позикодавцем грошові кошти позичальник став зобов'язаним повернути

позикодавцеві таку ж саму суму грошей.

Суб'єкти господарювання повинні

виконувати господарські зобов'язання 

належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору

(п.1 ст.193 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 526 Цивільного

кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов  договору 

та  вимог  цього 

Кодексу, інших актів цивільного законодавства,  а за відсутності таких умов та вимог -

відповідно

до звичаїв ділового обороту або

інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або

одностороння зміна  його  умов 

не  допускається,  якщо інше 

не   встановлено договором або

законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

Якщо у зобов'язанні встановлений

строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ст.530 Цивільного

кодексу України).

Договір позики укладено на строк до

31.03.2004 року (п.1.4 договору).

Отже, строк виконання зобов'язання

вважається таким, що настав.

Враховуючи те, що строк виконання

зобов'язань за договором позики настав, станом на день звернення позивача з

позовом до суду відповідач свій обов'язок не виконав, грошові кошти в сумі 20

000грн. не повернув, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що

підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49

Господарського процесуального кодексу України судові витрати по справі

покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст.1,33,44,49,82-85

Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И

В:

Позов задовольнити.

Стягнути з приватного підприємства

«Інтернафта», (51400, Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул.

Ст.Фронту,10, кв.9, ЄДРПОУ 32286538) на користь суб'єкта підприємницької

діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 (51400, Дніпропетровська область, м.

Павлоград АДРЕСА_1, п/рНОМЕР_3 в ДОД «Райфайзенбанк-Аваль», МФО 305653, код

ДРФО НОМЕР_4) заборгованість в сумі 20 000грн., втрати по сплаті державного

мита в розмірі 200,00грн. та 118 грн. витрат, пов'язаних зі сплатою

інформаційно-технічного забезпечення судового процесу, про що видати наказ.

          Наказ видати після набрання рішенням

законної сили.

Рішення набирає законної сили через

десять днів після його підписання.

          Рішення господарського суду може бути

оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через місцевий

господарський суд протягом десяти днів з дати його підписання.

Суддя                                                                                             

Н.М.Євстигнеєва

(Дата підписання рішення,

оформленого відповідно

до вимог статті 84 ГПК України, - 24.04.2007 року)