Рішення

від 27.07.2006 по справі 20-9/076

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

20-9/076

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

"27" липня 2006 р. справа № 20-9/076

за позовом  Приватного підприємства “Заубер”

до Закритого акціонерного товариства “Севастопольбуд”

про стягнення 4166,63 грн.

                                                                                                                 суддя Рибіна С.А.

представники сторін:

позивача – Бондаренко С. Л., довіреність б/н від 01.02.06;

відповідача –не з'явився.

Суть спору: Приватне підприємство “Заубер” звернулося до господарського суду міста Севастополя із позовом до Закритого акціонерного товариства “Севастопольбуд” Будівельне управління № 47  про  стягнення 4166,63 грн.

Ухвалою від 11.05.06 суд замінив відповідача ЗАТ “Севастопольбуд” Будівельне управління № 47 на Закрите акціонерне товариство “Севастопольбуд” у зв'язку з тим, що ЗАТ “Севастопольбуд” Будівельне управління № 47 не є юридичною особою.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що  водієм відповідача в результаті дорожньо –транспортної пригоди, яка відбулася 02.11.2005, йому заподіяна шкода в розмірі 2129,14 грн., що підтверджується висновком автотоварознавчого дослідження проведеного підприємством “УкпавтоТЕХекспертиза”   (а.с. 10-18).

Відповідач в судові засідання жодного разу не з'явився, відзив на позов та витребувані судом документи не надав, про причини неявки не повідомив, про час та місце проведення судового засідання був повідомлений своєчасно та належним чином. При цьому в заяві від 31.05.2006 № 200 про відкладення розгляду спору посилався на прийняття ним заходів врегулювання спору мирним шляхом.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України суд вирішив можливим розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Згідно  ст. ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні представнику позивача  роз'яснені процесуальні права та обов'язки.

За клопотанням позивача, відповідно до статті 10 Конституції України, статті 10 Закону України “Про судоустрій України”, пояснення та клопотання по справі надавалися ним російською мовою.

Строк розгляду справи продовжувався за клопотанням сторін.

          Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши представлені докази, суд встановив:

02.11.2005 в 11 годин в селищі Форос міста Ялта в районі 2-ої прохідної пансіонату “Терлецький”  трапилася дорожньо-транспортна  пригода за участю двох транспортних засобів: автомобіля Мерседес, державний номер АК 7198 АН, який належить ПП “Заубер”, яким керував водій  підприємства, та  мотокатком ДУ-48, державний номер 52-64 ДВ, який належить ЗАТ “Севастопольбуд”, яким керував водій підприємства Романенко В. Б.

В результаті наїзду автомобіля відповідача на транспортний засіб позивача, останній отримав механічні пошкодження: деформацію переднього бамперу, переднього правого крила; було розбито передній правий показник повороту,  передній правий повторювач, розірвано  переднє праве колесо.

Факт наїзду підтверджується довідкою ВДАІ УМВС України в  Криму серії КР               № 055381 (а.с. 22), Постановою місцевого суду Нахімовського району міста Севастополя від 01.12.2005, якої встановлдено, що в діях водія   ЗАТ “Севастопольбуд” Романенко В. Б. міститься склад правопорушення, який передбачений статтею 124 Кодексу про адміністративні порушення. На водія покладено штраф (а.с. 25).

Відповідно до частини п'ятої  статті 35 Господарського процесуального кодексу України рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є обов'язковими для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору.

Таким чином, факт заподіяння позивачу шкоди транспортним засобом працівником ЗАТ “Севастопольбуд” Романенко В. Б.  встановлений місцевим судом Нахімовського району міста Севастополя та є обов'язковим для господарського суду.

Позивач для встановлення суми матеріального збитку звернувся до Підприємства “УкравтоТЕХекспертиза”.  За результатами експертного висновку  № 63 від 08.11.2005, сума матеріальних збитків складає  2129,14 грн. Послуги  за проведення експертизи склали            300,00 грн., які позивач згідно рахунку № 8/1101 від  08.11.2005 сплатив в повному об'сязі (а.с. 20-21).

З наданого позивачем до матеріалів справи  протоколу  огляду транспортного засобу  від 08.11.2005 випливає, що при огляді був присутній представник ЗАТ “Севастопольбуд” Будівельне управління № 47 Вашкевич П. В, який підписав протокол огляду без зауважень.

У зв'язку з викладеним, позивач звернувся до господарського суду міста Севастополя з позовом про відшкодування заподіяної шкоди та  витрат на юридичне обслуговування та отримання Постанови Нахімовського районного суду міста Севастополя.

Суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до п. 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, прийнятого 16.01.03, Цивільний кодекс України застосовується до цивільних правовідносин, що виникли після набрання Цивільним кодексом України чинності, тобто після 01.01.04.  

Правовідносини між сторонами виникли після 01.01.04, тому судом при розгляді спору застосовуються положення Цивільного Кодексу України  в редакції 2003 року.

З урахуванням вимог статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода,  завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю  особистим  немайновим правам фізичної або юридичної особи,  а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно статті 1187 Цивільного кодексу України  шкода,    завдана    джерелом    підвищеної     небезпеки, відшкодовується  особою,  яка  на  відповідній  правовій  підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє   транспортним   засобом,   механізмом,   іншим  об'єктом, використання,  зберігання або утримання  якого  створює  підвищену небезпеку.

Відповідно до статті 1172 Цивільного кодексу України юридична  або  фізична  особа  відшкодовує шкоду,  завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Згідно статті 1192 Цивільного кодексу України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Таким чином, розглянувши надані сторонами докази, дослідивши результати висновку судової експертизи, суд знаходить вимоги позивача по стягненню з відповідача суми збитків в розмірі 2129,14 грн.  підлягаючими задоволенню.

Вимоги позивача по стягненню з відповідача витрат пов'язаних з проведенням ним  експертизи в розмірі 300,00 грн. та вимоги про стягнення  витрат на юридичне обслуговування  в розмірі 1500,00 грн. суд вважає підлягаючими задоволенню як шкоду, яка завдана неправомірними діями працівника відповідача та є додатковими вимогами, які понесені позивачем.

В задоволення вимог в частині стягнення з відповідача на отримання Постанови Нахімовського районного суду міста Севастополя в розмірі 79,49 грн. суд відмовляє з тих підстав, що позивач довів, що кошти на  відрядження для  ознайомлення з матеріалами  адміністративної справи  № 3-7754/05 Нахімовського районного суду міста Севастополя є витратами пов'язанами з доказуванням обставин даної справи.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 3929,14 грн., з яких: 2129,14 грн. –вартість пошкодженого майна, 300,00 грн. –витрати на проведення технічної  експертизи, 1500,00 грн. –збитки у вигляді витрат на юридичне обслуговування позивача при розгляді даної справи.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України суд покладає на відповідача витрати по сплаті державного мита в сумі 102,0 грн. і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн.

Керуючись статтями 49, 78, 82-85, 116, 117, 121 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Закритого акціонерного товариства “Севастопольбуд”  (99011, м. Севастополь, вул. Адм. Нахімова, 11, відомості про рахунки відсутні, код ЄДРПОУ 01271342) на користь Приватного підприємства “Заубер” (98600, м. Ялта, вул. Дражинського, 35,  р/р 26005300050201 в Філії АБ “Південний” в м. Ялта, код ЄДРПОУ 25149559) 4149,14 грн., у тому числі 2129,14 грн. –вартість пошкодженого майна, 300,00 грн. –витрати на проведення технічної  експертизи, 1500,00 грн. –збитки у вигляді витрат на юридичне обслуговування позивача при розгляді даної справи, 102,00 грн. –витрати по сплаті державного мита, 118,00 грн. - витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. В іншій частині позову відмовити.

Суддя                                                                                                                                               С.А. Рибіна

Рішення оформлено відповідно до вимог ст. 84 Господарського                         

процесуального кодексу України і підписано  31.07.2006                                      

Розсилка:

Позивачу (ПП “Заубер”):  98600, м. Ялта, вул. Дражинського, буд. 35

Відповідачу (ЗАТ “Севастопольбуд”):  99011, м. Севастополь, вул. Адм. Нахімова, 11